Звіт про Конференцію з питань єврейської спадщини у Кракові

СТАВЛЕННЯ ДО НЕРУХОМОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ У ЄВРОПІ

23-25 квітня 2013 р. я взяла участь у конференції у Єврейському культурному центрі у Кракові (Польща) з питань ставлення до єврейської спадщини. Конференція стала продовженням попереднього семінару з питань єврейської спадщини, що відбувався у Братиславі (Словаччина) у березні 2009 р. за організації представників єврейської громади та експертів з десятка країн.

The conference setting and a panel of experts

Місце проведення конференції і експертна панель. Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

Цьогорічна конференція налічувала близько 90 учасників з 20 різних країн. Основна тема –проекти із збереження єврейських пам’яток, виклики і стратегічне бачення, а також, як об’єднати експертів у цих галузях із групами єврейських нащадків, які бажають розпочати чи продовжити існуючі проекти з презервації, втім їм бракує знань, контактів та фінансування, щоб продовжувати та/або виконувати поставлені завдання. Конференція проводилася Європейським Фондом Ротшильда (Яд Ганадів), Фондом Девіда Берга, Фондом Канмена, Американським єврейським об’єднаним розподільчим комітетом «Джойнт» та Всесвітнім фондом охорони пам’ятників, у співпраці із Фондом збереження єврейської спадщини у Польщі, Єврейським культурним центром у Кракові, Галицьким єврейським музеєм у Кракові, Фондом Таубе та Європейською радою єврейських громад. Представлена була також і Американська комісія із збереження американської спадщини у світі.

Коротка передісторія:

Ruth Ellen Gruber chairing the conference

Рут Еллен Грубер головує на конференції. Фото © 2013 Єврейська спадщина Європи.

На початку січня 2013 р. тут у Парижі я ходила на каву з Рут Еллен Грубер (яка створила і адмініструє вебсайт організації  Jewish Heritage Europe  (Єврейська спадщина у Європі)). Саме тоді я вперше почула про цю конференцію і про Братиславську заяву. Повернувшись до нашого помешкання, я знайшла повний текст цієї заяви в Інтернеті. Як влучно сказано! Я відразу зрозуміла, що мушу виступити на цій конференції і розповісти про нашу групу!

Далі стало зрозуміло, що Рут запросила мене, тому що я – «суміш», особа, в якій перехрестилися дві іпостасі: ревний генеалог і прихильник збереження пам’яток. Я не є експертом із збереження конкретно єврейської спадщини, але я поборник її належного місця у світі єврейської генеалогії.  До того ж, я не з чужих слів знаю, як складно не розхолоджуватися, коли особа чи група збита з пантелику занадто масштабними, занадто затратними і занадто віддаленими проектами, які важко не те, щоб здійснювати і доводити до кінця, а й узагалі почати. Усім нам добре знайомі такі відчуття.

Як вам відомо, наша група має багато поточних проектів із єврейської спадщини у Рогатині, у тому числі проект відновлення єврейських могильних плит, який за останні роки розрісся і у масштабі, і складністю. Практичні проблеми і фінансові моменти, які на нас чигали, є типовими і для інших єврейських нащадків, які прагнуть вшанувати пам’ять про єврейське населення у своїх містечках до війни, і, можливо, думають колись придбати уцілілі будинки, цінні для єврейської громади.

Я твердо переконана, що проект відновлення єврейських могильних плит не був би можливим без підтримки з боку місцевої (неєврейської) української громади Рогатина. Ця тема – залучення і підтримка сучасної громади у відновленні і догляді за єврейською спадщиною, перегукувалася у всіх виступах цьогорічної конференції.

Two views of the conference in session

Два погляди на конференцію під час засідань. Фото © 2013
Єврейська спадщина Європи.

Як я і сподівалася, конференція надала багато можливостей відвідувачам і учасникам поспілкуватися один з одним, дізнатися про проекти та обмінятися інформацією.  Вона також передбачала, що одним із важливих завдань конференції були презентація та підтримка вебсайту Рут для організації «Єврейська спадщина Європи», який є цінним джерелом інформації про заходи, події, подає організаційні посилання, інформує про експертів у галузях збереження, до яких такі самі групи, як наша, можуть звернутися за порадою і підказками: чи то з масштабних питань збереження єврейської спадщини (наприклад, як проектувати і будувати меморіальні стіни, реставрувати будівлі і працювати з місцевою владою), чи то з дрібних практичних питань, наприклад, як краще зберігати плити, які лежать під відкритим небом, під впливом дії погодних умов, долілиць чи горілиць, поки вони чекають на прийняття рішень, як їх можна використати у меморіалах.

Щодо проектів і потреб нашої групи, я б хотіла написати, що я знайшла конкретні відповіді та допомогу для багатьох наших проектів.  Втім, на жаль, це не так. Принаймні, поки що.  Переважна більшість джерел і груп, представлених на цій конференції, зосереджені більше на ЄС, де передбачено мінімальне або не передбачено жодного залучення України. І хоча я домовилася з певними людьми, які можливо, зможуть скерувати мене/нас далі, впевненість моя і надалі недостатня.  Я однозначно писатиму їм ще не один лист у наступні тижні і місяці та триматиму вас в курсі.

Деталі конференції:

Офіційне відкриття конференції відбулося після обіду у вівторок, 23 квітня. Основним доповідачем був д-р Семюель Грубер, теперішній Президент Міжнародної групи вивчення єврейських пам’яток, директор-засновник колишньої Ради з питань єврейської спадщини Всесвітнього фонду охорони пам’ятників та колишній директор з науки Американської комісії із збереження американської спадщини у світі, директор організації «Gruber Heritage Global» (Організація Грубера з питань світової спадщини). Після нього виступав Леслі Вейс, голова Американської комісії із збереження американської спадщини у світі, далі – Сара Шер, помічник керівника програми єврейської спадщини Всесвітнього фонду охорони пам’ятників.

A panel discussion at the Kraków JCC

Панельна дискусія у Краківському Єврейському культурному центрі. Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

Згодом учасники заслухали та взяли участь у двох панельних дискусіях. Одна – про методи, моделі, виклики, можливості фізичної реставрації місць єврейської спадщини, а друга – про використання нових технологій і методів дослідження, збереження, захисту і представлення єврейських історичних місць (оцифрування; документування; технології сканування; бази даних; мобільні додатки, тощо).

Того вечора відбулася також урочиста вечеря, у чудовому Галицькому єврейському музеї неподалік, де подавали дуже смачні кошерні страви.

Attendees gathered in the ruined synagogue of Działoszyce

Учасники зібралися у зруйнованій синагозі в Дзялошице. Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

Програма наступного ранку розпочалася із поїздки до відреставрованих синагог у польських містечках Хмельнику і Дзялошице. Хмельник – це маленьке містечко із населенням 4 000 осіб, яке було втричі більшим та на 80% єврейським до Голокосту. Масивна синагога з кам’яної кладки, яка бере свій початок ще у 1630-х р.р., була перетворена нацистами на склад і стояла порожньо у занедбаному стані багато десятків років. В інтер’єрі є порожнисте склепіння і залишки ліпнини, що датуються XVIII століттям, а також сліди поліхромної оздоби, у тому числі фрески з левами, неокласичними геометричними формами і знаками зодіаку. Завдяки громадській ініціативі, що розпочалася понад 10 років тому, у синагозі були проведені реставраційні роботи, а відкриття її планується на червень 2013 р. у ролі Єврейського музею. Там ми також зустріли краєзнавця і активіста Пйотра Кравчика, який керував цим проектом, а також проектом реставрації єврейського цвинтаря у Хмельнику. Дуже контрастною була наша наступна поїздка до Дзялошице, малесенького економічно занедбаного містечка, де є синагога в неокласичному стилі, спроектована Феліціяном Франковскім та збудована у 1845 р. Ця синагога довгі роки стояла руїною без даху. Так її і зберегли, у напівзруйнованому стані, і зараз вона слугує пам’ятником.

Ms. Krawczyk speaking at the luncheon

Пані Кравчик виголошує промову під час обіду. Фото © 2013
Марла Раучер Осборн.

Повернувшись після обіду до Кракова, ми продовжили роботу конференції, заслухавши презентації різних людей, у тому числі Моніки Кравчик, гендиректора Фонду збереження єврейської спадщини Польщі, Елеонору Берґман, колишню директорку Єврейського історичного інституту, та Альберта Станковского, засновника порталу «Virtual Shtetl» (Віртуальний штетль) Музею історії польських євреїв.

Того вечора теми змістилися до єврейських цвинтарів, а керував панельним засіданням Головний рабин Польщі Міхал Щудрич. Там йшлося про питання документування і фізичного відновлення, естетики відновлення та важливої ролі волонтерів у збереженні і догляді за цвинтарями.

Неформальні круглі столи на ці теми затягнулися аж до пізнього вечора та під час заходів після вечері у Єврейському культурному центрі.

Marla speaking about our work in Rohatyn

Марла розповідає про нашу роботу в Рогатині. Фото © 2013
Єврейська спадщина Європи.

У третій, заключний день конференції говорили про «Розвиток, фінансування і майбутнє». Знову був формат двох панельних дискусій. На одній (під назвою «Громада») обговорювали роль єврейської матеріальної спадщини і місця спадщини для теперішніх єврейських громад, а також слухали про успішні проекти і різні тлумачення і можливості для залучення громади. Другий семінар (під назвою «Суспільство і чужинці») акцентував на функції, використанні і популяризації місць єврейської спадщини для широкого загалу. Мене попросили виступити саме на цій другій панелі, оскільки вона головно зосереджувалася на тому, як балансувати між місцевими пріоритетами і ресурсами та вимогами і побажаннями релігійних паломників, братств, генеалогів і туризму. Я виступила і показала з десяток слайдів про нашу групу і наші проекти у Рогатині, а також про проблеми, суперечності, обмеження і перешкоди, які і надалі стоять перед нами як перед самофінансованою, географічно віддаленою групою єврейських нащадків, приватного характеру, різнорідною за складом, та з членами, які перебувають у різних країнах.

Ruth leading the closing discussion

Рут головує на заключній дискусії. Фото © 2013 Єврейська спадщина Європи.

Закінчилася конференція цікавою панельною дискусією із залученням аудиторії про реалістичність створення робочої групи з питань єврейської спадщини за типом «спитай експерта». Гадаю, і наша група, і інші групи єврейських нащадків і генеалогії охоче б скористалися допомогою і супроводом такої ініціативи при реалізації поточних і майбутніх проектів зі збереження у наших містах.

Читати повний текст Братиславської заяви від березня 2009 р.:
http://www.isjm.org/Conferences/BratislavaSeminar/BratislavaSeminarFinalStatement/tabid/209/Default.aspx

Ось посилання на вебсайт «Jewish Heritage Europe» (Єврейська спадщина у Європі), де можна ознайомитися із повною програмою та переглянути відеозаписи трьох пленарних засідань у чудово відреставрованій Синагозі Темпель, по сусідству із Єврейським культурним центром у Кракові:
http://www.jewish-heritage-europe.eu/focus/conferences/working-seminar-jewish-immovable-heritage

Читати інші веб-дописи від учасників і присутніх на конференції:
http://www.jewish-heritage-europe.eu/2013/04/28/reports-on-managing-jewish-heritage-conference/%E2%80%9D

Я додала чимало фотографій, а ті, хто з вас зареєстровані на Фейсбуку, зможе побачити ще більше на моїй сторінці у Фейсбук.

Щирі вітання усім, і до зустрічі вдома у Парижі вже сьогодні ввечері,
Марла

[Примітка: цей звіт Марла початково надсилала Групі вивчення містечка Рогатин.]

Переклад – Світлана Брегман.