Сьогоднішні зустрічі з рабином Колесніком і о. Бігуном

Ще один насичений день і маю багато про що вам розповісти.

Meeting with Rabbi Kolesnik in Ivano-Frankivsk

Зустріч з рабі Колесніком
в Івано-Франківську.
Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

По-перше, сьогодні вранці в Івано-Франківську ми з Алексом Денисенком мали двогодинну зустріч з рабином Мойше Лейбом Колесніком, на якій обговорили низку рогатинських питань.

This article is also available in English.

Ми не лише ввели його в курс справ по нашому проекту з відновлення могильних плит, але й зачепили питання людських решток, які знайшли майже два роки тому у підземеллях під греко-католицькою церквою у Рогатині, які досі ще не перепоховали. Наша (генеалогічна) група обговорювала цю тему декілька разів протягом останніх 2 років, але якоїсь визначеної одностайної думки щодо їх наступної долі випрацювано не було. Я твердо переконана, і завжди так вважала, що рішення слід прийняти невідкладно, і оскільки церква справді очікувала, що саме ми проявимо ініціативу, ось що я зробила.

Reviewing the issue of the human remains found under the church

Перегляд питання із людськими рештками, які знайшли під церквою.
Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

Як вам відомо, ми не знаємо напевно, чи є ці 12 кістяків єврейського походження, чи ні. Але вони людські і заслуговують на шанобливе ставлення і остаточне поховання. Без досить дорогого аналізу ДНК (яке не обов’язково дасть точні і однозначні результати), ми ніколи не дізнаємося напевно, хто були ці нещасні і як вони загинули. Нам відомо лише, що ці рештки мають щонайменше 50 років.

Тож, погодивши усе з рабі Колесніком, ми вирішили, що він координуватиме і керуватиме похованням цих рештків відразу за межею нового єврейського цвинтаря у Рогатині. Він організує всю церемонію разом з о. Бігуном, греко-католицьким священиком з Рогатина, з церкви, де їх і було знайдено. (Отцеві Бігуну ця думка також припала до душі, про що йдеться далі; і він навіть зробив дерев’яну труну).

Тепер я впевнено і задоволено залишаю цей проект у цих надійних руках рабина і священика.

По-друге, на прохання рабі, я надала йому фотографії зі свого комп’ютера із обривками єврейських документів, знайдених у 2011 р. у колишній будівлі управи (Юденрату) у Рогатині, які згодом були передані Хеседу у Львові. Я скопіювала ці світлини (понад 300) на карту флеш-пам’яті і передала їх йому для користування на власний розсуд.

Documents concerning the Rohatyn cemeteries

Документи по рогатинських кладовищах. Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

По-третє, ми обговорили проект із відновлення могильних плит. Рабин показав декілька сторінок копій креслень (низької якості) з періоду 1920-х р.р., де зображені карти двох рогатинських єврейських цвинтарів. Він керувався ними декілька років тому, будуючи огорожу. Виявилося, що ці карти були взяті з архівів у Львові та Івано-Франківську. Цікаво, чи оригінали і досі там. Рабин цього не знав. Я надам ці копії Андрію Боярову, а також скопіюю їх у цю групу у наступному дописі, оскільки карти показують принаймні межі, що є важливим і потрібним для проекту, як ви знаєте.

Поїхавши з Івано-Франківська, ми подалися до Рогатина відразу поговорити з о.Бігуном, який був у греко-католицькій церкві. Він відразу мене впізнав, хоча ми бачилися востаннє 2 роки тому. Йому було приємно дізнатися про нашу розмову з рабі Колесніком про людські рештки, і він пообіцяв організувати з ним разом належну просту церемонію.

Потенційно добра новина, яка МОЖЕ вирішити наші поточні і майбутні проблеми про тривалий догляд за місцями єврейської пам’яті в Рогатині (цвинтарями і масовими похованнями) у світлі бажання пана Воробця відійти від справ наприкінці цього року.

Meeting with Father Bihun in Rohatyn

Зустріч з о. Бігуном у Рогатині.
Фото © 2013 Марла Раучер Осборн.

Отець Бігун працює разом з міжнародною благодійною католицькою організацією «Карітас». Вона допомагає надавати малозабезпеченим студентам рогатинського сільськогосподарського коледжу безкоштовні домашні обіди. Отець Бігун нещодавно збудував нову кухню і харчоблок збоку греко-католицької церкви. Він запропонував, і я пообіцяла згадати це у нашій групі, можливість співпраці, коли наша Група робитиме щорічні пожертви для «Карітасу», з позначкою для Рогатина. Натомість, студенти доглядатимуть за ділянкою (будуть стригти газон, виполювати бур’яни, робити дрібний ремонт, тощо). Гадаю, це неймовірна ідея, і також спосіб на практиці не лише поінформувати студентів про єврейську спадщину у їх місті, а й безпосередньо прив’язати єврейську громаду (через нашу групу) до міста Рогатина і його теперішнього неєврейського населення. Усі студенти місцеві, а єврейська громада, представлена нашою Групою, офіційно буде вважатися їхніми доброчинцями завдяки цій благодійній програмі. О. Бігун пообіцяв цілковиту прозорість щодо того, як, коли і для кого буде використана наша пожертва, через безкоштовні обіди для малозабезпечених студентів з Рогатина. І оскільки «Карітас» – це міжнародно визнана благодійна організація, гадаю, можемо бути впевнені у нашій участі, при цьому забезпечуючи постійний догляд на місці для наших місць єврейської історії. Такий догляд стане ще важливішим, коли з нами більше не буде пана Воробця, І ТАКОЖ, коли буде реалізовано наш проект із відновлення плит.

Сподіваюся, ми зможемо надати відповідь (і пожертву) до святкувань 70-ї річниці наступного літа, куди я планую потрапити – і маю надію, із деким із вас.

І нарешті, заради та від імені нашої Rohatyn District Research Group я зробила пожертву готівкою на суму 800 гривень ($100) для рабі Колесніка та 400 гривень ($50) для о. Бігуна.

Особлива подяка Алексові Д. та його водієві Віталієві за те, що відвезли мене до Івано-Франківська, де ми заночували, і дорогою назад до Львова заїхали в Рогатин.

[Примітка: Цей звіт Марла первинно надсилала Rohatyn District Research Group.]

Переклад – Світлана Брегман.