Подальший форум із рогатинськими освітянами та персоналом музеїв

Teachers, museum directors, librarians, and historians gather for the start of the discussion

Вчителі, директори музеїв, бібліотекари та історики зібралися на початок обговорення. Фото © 2017 Джей Осборн.

Єврейська спадщина Рогатина вчора у Рогатинській центральній бібліотеці знову зустрілась із близько двадцятьма рогатинськими освітянами, включно із вчителями та працівниками музею і бібліотеки, більшість з яких були також присутні на нашому останньому зібранні 6 вересня 2016 р. Метою цієї зустрічі було завершити відповідати на запитання, які порушувалися у вересні та на які ми не змогли надати вичерпну відповідь без подальшого консультування з єврейськими освітянами та академіками, онлайн ресурсами і людьми, більш ознайомленими з єврейськими релігійними практиками, включаючи рабина Мойше Колесника із недалекого Івано‑Франківська. Тут також були присутні директор Рогатинського місцевого історичного музею та Ольга Малецька з Регіонального історичного музею “Опілля”, який заново відкриється у травні 2017 р. Нас супроводжували наш давній прибічник і порадник Алекс Денисенко, а також Дмитро Гураль із “ЛоКрафт” ТОВ, і Саша Назар, голова Львівського волонтерського центру, яку підтримує Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет благодійної організації Хесед-Ар’є у Львові.

Ще з вересня ми наполегливо працюємо, щоб звернутися до питань освітян, і написали нові веб‑сторінки, щоб допомогти надати відповіді на деякі з них у категоріях Освітні ресурси та Єврейська культура, посилання на які є тут:

Jay provides some answers to questions from the September session

Джей відповідає на деякі запитання із вересневого зібрання. Фото © 2017 Марла Раучер Осборн.

Дві з цих сторінок також існують в онлайн версії українською мовою, текст яких ми видрукували і розповсюдили як роздатковий матеріал для зустрічі. Третя сторінка очікується в онлайн версії впродовж наступних кількох тижнів та буде роздрукована та привезена на нашу наступну зустріч з рогатинськими освітянами.

На поставлене питання про ділення єврейською історією та інформацією, яку кілька місцевих істориків збирали роками, ми висловили нашу вдячність і бажання зібрати, оцінити і допомогти пропагувати ці питання на нашому сайті та з єврейськими нащадками Рогатина. Наприклад, Людмила Івахів, вчителька Рогатинської школи №2 (відома у міжвоєнний період як “Польська школа”, або “Червона школа” завдяки екстер’єру будівлі із червоної цегли), запитувала про залучення деяких її учнів у проект зі старшою жінкою у Рогатині, яка народилася у єврейській сім’ї та ще дитиною уникла гестапівської ліквідації, а згодом виховувалася неєврейською сім’єю. Ми вважаємо, ця жінка – нащадок сім’ї Рейс, з якою ми зустрічалися у травні 2012 р. за допомогою п. Воробця і яка запросила нас на розмову до себе додому, де поділилася числом сімейних історій та історичних фото.

Marla outlines our hopes for the education portion of the Rohatyn Jewish Heritage program

Марла окреслює наші надії щодо освітньої частини програми Єврейської спадщини Рогатина. Фото © 2017 Джей Осборн.

Єврейська спадщина Рогатина дуже прагне співпраці із Регіональним музеєм “Опілля” і зробити свій будь­‑який можливий внесок у розвиток музею. За словами директорки музею Ольги та заступника директора Василя Сердюка, музей “Опілля” розробляє виставкову кімнати, присвячену довоєнному багатоетнічному різноманітті регіону, включаючи євреїв, поляків і українців та стосунками між ними. Минулого тижня музей навідався до місцевої української преси та соціальних медіа для контрибуції рогатинсько‑специфічного народного мистецтва і сімейних артефактів. Ми вже обговорюємо і ділимося ідеями, як ми та інші єврейські нащадки Рогатина можемо спромогтися зробити свій внесок у виставку музею та у відновлення єврейської спадщині в цьому районі. Ми також звертатимемося до членів із Групи дослідження рогатинських штетлів, вітаючи їхні внески. Відновлення єврейської пам’яті у Рогатині є ціллю і ми сподіваємося, Група дослідження рогатинських штетлів стане одним із ключових партнерів цього нового проекту.

Стосовно питання освітян щодо розміщення табличок на будівлях Рогатина, які вміщають єврейську історію, ми знову висловили свою підтримку, щоб допомогти цій гідній пропозиції, особливо як тільки завершаться роботи щодо дослідження масових поховань навесні 2017 р. Вже є ряд табличок навколо Рогатина, які висвітлюють людей та події, що пов’язані з будівлями, і ми сподіваємось розширити історичний слід єврейської громади у місті.

Sasha explains about the Lviv Volunteer Center and education opportunities

Саша пояснює про Львівський волонтерський центр і освітні можливості для рогатинських учнів. Фото © 2017 Джей Осборн.

І наостанок про вересневий запит щодо мовних уроків івриту в Рогатині: ми були здивовані почути, коли декілька вчителів пояснили, що ряд їхніх учнів здійснили поїздки до Ізраїлю і зараз сподіваються вивчати мову. На жаль, із зустрічі з рабином Колесником минулого місяця ми дізналися, що старший чоловік у його громаді, котрий вів мовні курси івриту в Івано‑Франківську, нещодавно помер і немає людини, яка б замінила його. Ми попросили Сашу Назара із Львівського волонтерського центру порозмовляти на цю тему; він пояснив, що існує багато шляхів щодо навчання івриту, що залежать від мети її знання і варіюються від транслітерації алфавіту до широких навичок розмовної та літературною мови, а навчання повинно відповідати меті. Він підтвердив, що у Львові існують ресурси для навчання івриту та/або ідишу, залежно від потреби. Вчителі погодилися провести опитування серед своїх учнів, щоб вивчити їхні інтереси і вимоги, а ми погодилися продовжити роботу над цим питанням на наступній зустрічі, коли більше знатимемо про потреби учнів.

Alex expands on one of the topics of discussion

Алекс детально розповідає про одну із тем обговорення впродовж частини питань‑відповідей зустрічі. Фото © 2017 Джей Осборн.

Тоді ми відкрили дискусію для нових коментарів і запитань від освітян. Ми змогли відповісти на деякі нові запитання упродовж зустрічі. Два запитання прозвучали від директора Рогатинського міського історичного музею, включаючи інтерпретацію символів та мотивів на єврейських надгробках. Для нас це також дуже важлива тема, оскільки зараз надгробки – одні з кількох видимих та відчутних знаків рогатинської єврейської спільноти. Ми скерували освітян на нашу нову сторінку з ресурсами на веб‑сайті Єврейської спадщини Рогатина, зауваживши, що всі зразки на фото цієї сторінки характерні для Рогатина; україномовна онлайн версія статті має появитися онлайн через кілька тижнів. Як і англомовна стаття, українська версія включатиме джерела, які ми використовували при збиранні матеріалу, для тих, хто зацікавлений у подальшому вивченні цієї дуже складної, однак вартісної теми. Директор також запитував про конкретне значення рук, повернутих донизу, на старому знаку на будівлі в Рогатині, які ми ще не бачили. Хоча у нас не було часу знайти і сфотографувати цей знак впродовж вчорашнього візиту, ми обіцяємо стежити за цим і намагатися вивчити більше для презентації на наступній зустрічі.

Беручи до уваги, що Єврейська спадщина Рогатина є зараз українською неурядової організацією (завдяки “ЛоКрафт” ТОВ) і те, що ми з Джеєм зараз проживаємо у Львові, ми завершили форум, вітаючи звичні особисті зустрічі як з освітянами, так і з учнями, а також із окремими істориками і представниками музеїв. Було зрозуміло, що наше зацікавлення міською історією поділяють усі присутні.

Для сприяння продовження діалогу в Рогатині ми також подарували центральній бібліотеці шість копій україномовної книги, Євреї та українці: Тисячоліття співіснування Для сприяння продовження діалогу в Рогатині ми також подарували центральній бібліотеці шість копій україномовної книги “Євреї та українці: Тисячоліття співіснування”, написаної Павлом-Робертом Маґочія та Йохананом Петровським-Штерном (Університет преси Торонто; Торонто, 2016) для користування вчителями, учнями і мешканцями; ще одна копія була подарована музею “Опілля” для їхньої довідкової колекції.

A generous welcome tea offered by the library staff

Щедрий вітальний чай, запропонований персоналом бібліотеки після обговорення. Фото © 2017 Джей Осборн.

Ми б дуже хотіли подякувати Алексу Денисенку за його перекладацькі вміння впродовж зустрічі і Саші Назару, директору Львівського волонтерського центру, за його участь та підтримку. Востаннє Саша відвідував Рогатин у жовтні 2016 р., коли він привіз із собою групу волонтерів із Центру для зустрічі з місцевим істориком Михайлом Воробцем, який розповів про рогатинську довоєнну єврейську історію і провів груп екскурсію навколо збережених єврейських місць у Рогатині. Ми вдячні Львівському волонтерському центру за бажання приєднатися до нас у цьому форумі‑діалозі з освітянами і з нетерпінням знову чекаємо на тіснішу співпрацю з ними над майбутніми освітніми проектами та проектами щодо спадщини у Рогатині.

Особлива подяка також Ігорю Кліщу, колишньому менеджеру інтернет‑центру Рогатинської центральної бібліотеки, за організацію цієї подальшої зустрічі. Ігор тісно співпрацював із Лідією Жидачівською з Рогатинської бібліотеки, аби домовитися із вчителями, забезпечити місце зустрічі та приймами нас як рогатинську сім’ю; це лише найнедавніше із багатьох Ігоревих зусиль від імені рогатинської спільноти. Мати таких друзів – благословення для нас.

Переклад Наталія Курішко.