Презентація книги Деніела Валковіца: історико-культурний туризм, родинна історія, громадський активізм

Др. Валковіц представляє свою книгу

Др. Валковіц представляє свою книгу.

Вчора «Єврейська спадщина Рогатина» мала приємність взяти участь у публічному заході-розмові з американським істориком і письменником Деніелем Валковіцем, який минулого року видав книгу «Забутий і незабутий єврейський світ – єврейська спадщина в Європі і США». Захід, організований і представлений львівським Центром міської історії центрально-східної Європи, мав вільний вхід. Дискусія велася англійською мовою з синхронним перекладом, який робила Світлана Брегман.

Після короткого вступного слова директорки Центру міської історії Др. Софії Дяк, Др. Валковіц подав короткий огляд своєї книги, надавши ширше пояснення її написання, яке бере початок в його особистому зацікавленні сприяти інклюзивному представленні єврейського суспільного активізму та еволюції багатогранної єврейської ідентичності у місцях спадщини по обидва боки Атлантики. Робота Др. Валковіца – це частково автобіографія, частково туристичний путівник, а частково дослідження інституційного і незалежного туристичного бізнесу місцями спадщини, який охоплює період 2010-2017 р.р. Вона запрошує вимогливого туриста, зацікавленого в публічній єврейській історії, відвідати об’єкти в 10 містах у семи країнах Європи, а також до Нью-Йорку, ближче до його домівки.

Др. Дяк відкриває презентацію

Др. Дяк відкриває презентацію.

Валковіц зростав у єврейському комуністичному середовищі у Нью-Джерсі, аж доки придушення Радянським Союзом угорської революції 1956 р. не змінило політичні погляди його батьків ближче до демократичного соціалізму, а сам Деніел став активістом радикального студентського руху в Америці 1960-х р.р. Протягом останніх десяти років він мандрував Європою і власними «задвірками» у пошуках помітних публічних слідів руху бундистів, лейбористів, і рухів за соціальну справедливість, у яких активно брали участь його предки у Галичині і поділеній Польщі, а потім і у своєму житті після еміграції до Америки. Проілюструвавши свою лекцію слайдами з поїздок до містечок своїх прабатьків у Мостиськах і у Львові у західній Україні, and у м. Мщонув (і Лодзь) у Польщі, він зауважив відсутність будь-яких наочних залишків минулого єврейського суспільного життя, крім меморіальних таблиць, встановлених зовсім нещодавно на цвинтарях.

Обмін досвідом і спостереженнями

Обмін досвідом і спостереженнями.

У поїздках і коротких резиденціях у рамках свого дослідження і викладання, Валковіц також відвідував єврейські музеї, спробував декілька тематичних єврейських екскурсій, та шукав меморіали і інші фізичні залишки у кожному з цих великих європейських міст: Лондон, Берлін, Будапешт, Бухарест, Белград, Краків і Варшава. Він також спілкувався з директорами музеїв і кураторами виставок, а також з туроператорами і гідами. Хоча єврейську спадщину можна знайти лише у невеликій кількості місць у Європі, попри декілька відомих більших міст із значним представленням єврейської культурно-історичної спадщини, таких як Прага, Відень і Париж, географія і культурний спектр об’єктів, які він відвідав, підсилює його роздуми і умовиводи про формування туристичної індустрії.

Порівняння точко зору викликає гумористичну і схвальну реакцію

Порівняння точко зору викликає гумористичну і схвальну реакцію.

«Забутий і незабутий єврейський світ» не приховує розчарування автора у нещодавніх музейних експозиціях та у безкоштовних чи платних пішохідних екскурсіях, які йому довелося бачити. Втім, визнаючи, що з часу його останнього приїзду таки відбулося чимало змін (наприклад, відкриття Музею Полін у Варшаві, який Валковіц дуже хвалить, а також успішні недавні напрацювання у Варшаві, Кракові і Львові з метою вшанувати пам’ять «єврейських просторів»), книга подає досить гнітючий висновок про те, що начебто в Америці та Європі дуже мало зацікавлення розповідати туристам ширшу і інклюзивнішу історію про розмаїття єврейського народу (особливо, про «пересічних євреїв» на противагу «видатним особистостям») та про їх турботи, клопоти і досягнення. Звісно, це піднімає важливі питання для кураторів, туроператорів та інших суб’єктів популярної і важливої індустрії туризму місцями спадщини, а саме: «чий наратив», «чий голос» і «чия історія місця» подається і інтерпретується для масового споживача.

Розмову провадила Др. Дяк, і відштовхуючись від цих міркувань, вона озвучила низку питань, пов’язаних з бізнесом сучасного туризму місцями культурно-історичної спадщини, у тому числі говорила і про те, як концептуалізуються і представлені присутність і історія євреїв, як туристична індустрія пристосовується до змін (навіть звуження) в очікуваннях туристів, і як ностальгійний туризм може змінити роль деяких туристів з пасивного «розважального просвітництва» до глибиннішого вивчення і самопізнання. Теми, згадані у книзі та під час презентації, також охопили виклики у формуванні більш інклюзивних наративів, про те, хто має вирішувати, що саме пам’ятати чи забувати, у цих наративах, балансуючи між потребою в економічній стабільності, очікуваннями туристів і вимогами донорів.

Колаж виступаючих і присутніх під час презентації

Колаж виступаючих і присутніх під час презентації.

Як зазначив сам Др. Валковіц у своїй лекції та під час розмови, його першочерговий інтерес – це домінування серед найбільш відвідуваних місць єврейськими туристами об’єктів, пов’язаних передусім з Голокостом, які виступають на перший план з 1970-х р.р. (Освенцім та ін.). Крім того, йдеться про особливо виділені теми Голокосту у більшості інших культурно-історичних маршрутів. На його думку, це проблема, і вона часто затьмарює багатство і розмаїття повсякденного життя єврейської громади, яка у цьому регіоні процвітала протягом багатьох століть до Другої світової війни. «Єврейська спадщина Рогатина» також вважає це актуальною проблемою, адже наша робота полягає у збереженні матеріальних і нематеріальних слідів єврейської присутності в Рогатині, а також у тому, щоб подавати історію і культуру єврейської громади Рогатина як частину багатокультурної історії цього міста, що ми і робимо на своєму вебсайті, і на виставці у нещодавно відкритому краєзнавчому музеї «Опілля», а також враховуємо у наших планах створення карт для туризму місцями спадщини, ознакування та інших допоміжних матеріалів для туристів різних категорій.

Ми з Джеєм хотіли б висловити подяку нашим друзям і колегам з Центру міської історії за запрошення «Єврейської спадщини Рогатина» взяти участь у цій важливій дискусії, а також за неймовірну і товариську вечерю, на яку нас потім запросили до ресторану «Купол» у Львові.

Усі фото люб’язно надано Центром міської історії центрально-східної Європи / Ірина Середа.

Переклад – Світлана Брегман.