Єврейське населення Рогатина

This page is also available in English.

Вступ

Скільки євреїв мешкало у Рогатині? Який відсоток населення вони складали? Чи багато євреїв проживало в сусідніх містечках і селах? Майже кожен, хто цікавиться Рогатином, ставить ці питання, а деякі можуть бути здивовані відповідями. Навіть ми були здивовані побачити Рогатин у цьому переліку:

[У 1849 р.] три чверті галицьких євреїв мешкали у східній частині провінції, а біля 60% з них проживали у містечках і селах. Сім таких містечок – Броди, Белз, Бучач, Рогатин, Перемишляни, Делятин і Сокаль – були майже цілком єврейськими. [Магоші, Історія України, 2010, С. 420]

Переписи населення проводилися в тому чи іншому вигляді у Рогатині протягом більш ніж двохсот років єврейського життя в містечку, – принаймні з 1710 року, – вони здійснювалися кількома урядами, які управляли державою в той час. Точні підрахунки були зроблені лише в деяких переписах, але навіть неповні або, ймовірно, неточні підрахунки дають деякі підказки, які допоможуть нам зрозуміти життя громади в Рогатині. У деяких випадках євреї чітко ідентифіковані (за релігією), а в інших є способи приблизно обчислити єврейське населення, принаймні до рівня домогосподарства. Нижче наведено огляд наявних демографічних даних із підсумком у вигляді діаграми, карти та таблиці, а потім описуються дані за кожен рік (зазначені в хронологічному порядку), в якому хоча б частково проводився перепис населення. Джерела перераховані після кожного окремо взятого перепису. Будемо раді отримати додаткові оригінальні джерела, а також будь-які аналітичні дані та інформацію, яку ви можете надати.

Підсумки та тенденції

Дані перепису австрійських та польських статистичних служб

Дані перепису австрійських та польських статистичних служб. Сірі смужки позначають загальне населення без даних про релігійну приналежність. Графік © 2017 «Єврейська спадщина Рогатина».

Перш ніж обговорювати тенденції, найкраще буде розпочати з кількох даних, щоб створити відчуття масштабу. У 1880 році, це перший рік щодо якого ми маємо точну і конкретну інформацію, євреї складали майже 48% загального населення Рогатина та прилеглої до нього околиці Бабинці. У 1921 році (останній рік щодо якого ми маємо подібні дані) після смертельної розрухи Першої світової війни, євреї становили майже 40% населення. Більше євреїв жило недалеко від центру Рогатина, аніж у навколишніх сільських районах або в Бабинцях; в 1890 році єврейське населення самого Рогатина (не рахуючи Бабинці) становило трохи більше 60% від загальної кількості. У тому ж році євреї склали 14% Рогатинського повіту (як було встановлено); Зрозуміло, що в багатьох інших містах повіту було набагато менше єврейського населення, але існували й виключення. У тому ж 1890 році у всій Галичині проживало 6,6 млн. мешканців, з них 11,6% були євреї. Крім цих років, у нас є точні дані лише перед 1500 роком (коли не відомі мешканці євреї) та після 1950 року (не було жодної вцілілої єврейської громади).

Протягом найкраще облікованих років, між 1880 і 1921 роками, євреї та українці (а точніше, євреї та греко-католики) складали приблизно рівні частини Рогатина та Бабинців, євреї були навіть трохи чисельнішою групою упродовж більшості цих років. Поляки (римо-католики) складали решту – від 15 до 20% жителів міста.

Однак навіть ці кілька простих чисел вимагають певної підготовки та пояснення. У цьому зведенні ми об`єднуємо населення Рогатина та Бабинців, оскільки сьогодні це одне місто, яке стало цілісною одиницею щонайпізніше з 1921 року (за даними польської перепису), хоча деякі нинішні жителі та багато євреївських нащадків все ще говорять про ці місця як окремі. Між 1921 та 1890 роками, згідно австрійських переписів, Бабинці були залежним від Рогатина селом. У 1880 році і раніше Бабинці були окремим селом, що навіть мало власні залежні хутори чи військові містечка. До 1850 року важко сказати, яка заселена територія називається «Рогатин»; в переписах та інших обрахунках населення, ймовірно, мається на увазі більше місто без сусіднього села Бабинці; крім того, зараз доступні лише деякі записи щодо Бабинців, що робить порівняння з наступними роками складним або неможливим у декількох випадках.

Населення, визначене за релігійною ознакою, більших містечок та сіл навколо Рогатина в 1880 році

Населення, визначене за релігійною ознакою, більших містечок та сіл навколо Рогатина в 1880 році. Розмір кожного кола відповідає загальній кількості населення у поселенні. Рогатин (найбільше коло) і Бабинці знаходяться в центрі цієї карти.
Графік © 2017 «Єврейська спадщина Рогатина».

Пов’язані з цим більші питання виникають щодо підрахунів населення повіту, оскільки межі Рогатинського повіту багато разів змінювалися, але це не завжди чітко відображалося у наявних опитуваннях. Там, де це можливо, наведено дані про населення повіту, проте ми не пробували скласти діаграму зміни населення у часі.

Істотна обережність необхідна для тлумачення доступних даних по етнічним групам, спираючись лише на релігію або мову, зазначених у таблицях перепису. Річ не лише в неточному співставленні етнічної приналежності з релігією та дуже непевне пов`язання мови з етнічністю чи релігією, а й у тому, що менші меншини в Рогатині (австрійці, німці та інші) повністю ігноруються при такому аналізі, який зосереджено на трьох більших групах. Ці питання були розглянуті в ряді аналізів австрійських та польських переписів, а також у ретроспективній оцінці 1939 року, поданій нижче; ми можемо зауважувати проблеми, але не можемо компенсувати їх. Важливе застереження висловлює Магочів епоху, коли селянським масам вперше було запропоновано ідентифікувати себе з деякими національними етикетками (як правило, вони все одно визначають себе за релігійною приналежністю), не дивно, що з`являються труднощі із точністю статистичних даних. Точність була б проблемою навіть у найбільш об’єктивному середовищі, яким Галичина не була, а результати перепису призводили до постійних суперечок (разом із політичними наслідками) про точну кількість українців та поляків або греко-католиків та римо-католиків.

Нарешті, важливо враховувати міркування, згідно яких здійснювався кожен із цих переписів та інших підрахунків, що своєю чергою дає підказку щодо можливих невід`ємних упереджень у методах дослідження та підрахунку, а також у підсумкових зведених таблицях та аналізах. Уряди держав часто хотіли знати про наявність чоловіків призовного віку для майбутньої військової повинності та загальної кількості дорослих або домогосподарств для оподаткування; жителі часто мали стимули уникнути перепису з тих самих причин. Незважаючи на те, що жоден перепис населення не є абсолютно точним, навіть з обмеженнями такі дані дають корисне підгрунтя для розуміння життя в Рогатині протягом останніх століть.

Значну частину необроблених даних, що тут містяться, вперше зібрали в архівах і публічних веб-сайтах та довели до нашої уваги наші друзі Едгар Хаустер (Edgar Hauster) (для свого чернівецького блогу) та Алекс Феллер (Alex Feller) (для «Дослідницької групи штетлу Рогатина»). Посилання та виноски на ті та інші джерела містяться при кожному році обстеження, нижче підсумкової таблиці.


1710

Rohatyn District Population in 1710

Населення Рогатинського повіту в 1710 році. Зображення © Бібліотека княжат Чарторийських.

Результати опитування населення адміністративного району Рогатина укладено в таблицю у 1710 році, можливо, з метою оподаткування. Підрахунки були зроблені у кожному значному містечку та селі, ймовірно, за винятком дітей, які не оподатковуються. Під час опитування розподіляно мешканців за професіями, можливо, через різну ставку податку за різну роботу; чоловіки та жінки деяких професій були пораховані окремо.

Рогатин рахувався окремо від Бабинців та суміжного маєтку Підвиння, але ці три поселення також були також прокалькульовані разом. Сумарно доросле населення цих трьох місць становило 1243 людини, із них 272 (~22%) були євреями (євреїв не було в Бабинцях та Підвинні). У самому лише Рогатині загальна чисельність дорослого населення складала навіть 1000 людей; ті самі 272 єврея становили ~27% міста.

В цілому доросле населення повіту становило 1730 осіб, з яких 282 (~16%) були євреями. Таким чином, лише 10 євреїв жили в повіті за межами Рогатина. Оскільки таблиця містить лише 7 селищ, крім Рогатина-Бабинців-Підвиння, це означає, що або адміністративний район був значно меншим, ніж зараз, або деякі села були виключені з опитування.

Джерела:

  • Comput Pogłownego w Dobrach do Starostwa Rohatynskiego nalezacych w Ziemi Halickiej J. O. Jsmci Pana Kasztelana Krakowskiego Hetmana Wielkiego Koronny (Опис населення в маєтностях Рогатинського староства в землі Галицькій його мості пана краківського каштеляна, великого коронного гетьмана); 07 грудня 1710; Бібліотека княжат Чарторийських, Краків, шифр BC 2581. Оригінальне дослідження Алекса Феллера для «Дослідницької групи штетлу Рогатина». Див. також Населення Рогатинського повіту в 1710 році на цьому веб-сайті.

1765

Vol 6 Nr 1 of Kronika Powiatu Rohatyńskiego

Том 6, № 1 «Хроніка Рогатинського повіту», у Бібліотеці імені Стефаника у Львові зі статтею про єврейське населення Рогатинського повіту.

У першій чверті випуску 1933 року «Хроніки Рогатинського повіту» («Kronika Powiatu Rohatyńskiego») міститься стаття о. Бєсядецького (Biesiadecki) щодо підрахунку євреїв в Рогатинській околиці в 1765 році. У той час всі євреї віком від 1 року і старше оподатковувалися; податок збирався кагалами під наглядом єврейських та католицьких старійшин. Дані 1765 року збиралися по тогочасним повітам; для статті у «Хроніці» автор відсортував та підготував таблиці з даними станом на 1765 рік для містечок та сіл Рогатинського повіту, згідно меж 1933 року. Оскільки цей податок поширювався лише на євреїв, то немає інформації про загальну чисельність населення містечка чи відсоток євреїв серед інших мешканців.

Як повідомлялося в статті, в 1710 році було 742 оподатковуваних єврея плюс ще 55 дітей, які не оподатковувалися до досягнення 1 року, із загалом всього єврейського населення чисельністю 797 осіб лише в Рогатині. Бабинці не було пораховано, та й там, мабуть, не було мешканців євреїв.

У районі Підкаменя та Стратина нараховувалася наступна чисельність євреїв – 130 та 95 відповідно. Загалом в повіті було 1269 євреїв. На більшій території, у тому числі в Рогатині та кагалах у Бурштині (501 особа), Букачівцях (350 осіб), Княгиничах (256 осіб), Більшівцях (235 осіб) та Журеві (66 осіб), проживало 2842 єврея. Це більше число використовується у зведеній таблиці вище, оскільки межі повіту краще порівнювати з пізнішими переписами.

Джерела:

  • Хроніка Рогатинського повіту (Kronika Powiatu Rohatyńskiego); Том 6, № 1, 1933, с. 2 ~ 7; «Єврейське населення Рогатинського повіту з огляду на військовий призов у 1765 році» («Ludność Żydowska Pow. Rohatyńskiego w Świetle Konskrypcji z r. 1765»); о. Бєсядецький (Biesiadecki); Шифр у Бібліотеці імені Стефаника Ж-III-36306. Оригінальне дослідження Алекса Феллера для «Дослідницької групи штетлу Рогатина». Див. також Єврейське населення Рогатинського повіту за підрахунками 1765 р. на цьому веб-сайті.

1787

Balaban's 1773 population data for Galicia

Дані Балабана про населення Галичини у 1773 році.

Нам ще належить знайти офіційні публікації даних перепису Рогатина чи Галичини практично протягом всього першого століття існування австрійської адміністрації. Проте деякі цифри повинні існувати, хоча б на основі вторинних джерел. Виявляється, що у всій Галичині новою австрійською адміністрацією протягом перших років їхнього управління проводився певний недосконалий підрахунок населення. З даних Дослідницького інституту їдиш (YIVO): у 1772 році, коли Галичина була приєднана до Габсбургської імперії, тут проживало від 150 000 до 200 000 євреїв (5-6,5% від загальної чисельності населення). Магоші пише про 144 000 євреїв в Галичині у 1776 р.: На середину 1770-х, відразу після того, як Галичина стала частиною Австрійської імперії, євреї складали 3,1% всього населення провінції, та 8,7% мешканців східної частини провінції.

Майер Балабан (Majer Balaban), який зводив у таблиці дані підрахунку 1773 року, які не було прив`язано до джерел їх походження, налічує 224,981 євреїв при загальній кількості населення Галичини в 2,307,973 осіб; за його підрахунками євреї склали 9,7% від загальної кількості (він вказує 9,6%). Балабан зазначає чіткі проблеми під час опитування, яке було сприйнято зі значними підозрами з боку євреїв та імперської адміністрації як із причин оподаткування, так і військової служби. Як доказ він також перераховує підпрахунки євреїв у період із 1774 по 1786 роки, коли видиме населення скоротилося відразу до 171 851 (1774) та до ще меншого показника у 144 200 (1776), а потім знову стрімко зросло до 215 447 (1786).

Не маючи інформації про конкретних осіб, ми можемо натомість розглянути кількість домогосподарств, щоб за непрямими даними оцінити чисельність населення. Окремо від опитувань населення, Австрійська імперія починаючи з 1772 року також намагалася обрахувати та класифікувати об’єкти власності (особливо землі) по всій Галичині, щоб оцінити їх вартість. Каталог цих кадастрових обстежень, складений Центральним державним історичним архівом УРСР у Львові в 1965 році, називає ці дані «універсальним ресурсом», який однак «мало використовується». У вступі до каталогу розповідається цікава історія про п’ять спроб між 1772 і 1784 роками виміряти та оцінити майно, кожна з яких характеризувалася неповнотою та / або шахрайством із боку власників майна або недостатньою кількістю людських ресурсів, що виділялися з цією метою урядом. Нарешті, у 1785 році імперія почала успішне інспектування земель, а в 1788 році було здійснено обрахунок кількості будинків на обстежуваних землях. Перевірка за назвою «Йозефінська», поіменована так на честь імператора який її наказав провести, ймовірно завершилася в Рогатині в 1787 році, а по всій Галичині в 1788 році.

Title page of the 1787 cadastral survey of Rohatyn

Титульний аркуш кадастрового обстеження Рогатина в 1787 році.

Там, де в архівах вціліли ці записи, вони стають дуже цінним джерелом для істориків місцевої і регіональної економіки, а також для дослідників генеалогії, оскільки містять детальний список імен власників, плюс розмірів та категорій земель та будівель, які їм належали. Як спосіб підрахунку чисельності населення це обстеження є непрямим і складним для співвіднесення із стандартними переписами, однак для подальшого аналізу можна скласти уявлення про загальну статистику.

У Рогатинському реєстрі не вказано, чи включає він Бабинці; оскільки їх не названо, ми вважаємо, що Бабинці виключено з нього. Серед 68 сторінок перерахованого і описаного майна є численні «будинки», що не є приватними житловими будинками: католицькі та єврейські лікарні, інші релігійні будівлі, пов’язані з церквами та кагалами, школи та цегляні заводи. За винятком нежитлових будинків, в Рогатині було близько 366 індивідуальних будинків та шляхетських маєтків. 41 будинок співвіднесено з різними власниками (які могли володіти частинами будинків, або, можливо, окремими об’єктами в місті, або це могло бути прикладом помилки у підрахунку під час запису чи зчитування); таким чином, в реєстрі налічується близько 407 «домовласників».

Євреї (та інші національності) окремо не зазначені в реєстрі. Дуже приблизний підрахунок єврейських господарів може бути зроблений шляхом сортування імен, прізвищ або по-батькові, відповідно до загальних міркувань; звідси приблизна кількість єврейських домовласників становить 94 осіб. Таким чином, їх частка серед власників у Рогатині в 1787 році становить (дуже) приблизно 23%.

Ми не будемо намагатися екстраполювати цей грубий розрахунок далі, щоб оцінити загальну кількість населення міста та євреїв з-посеред нього; за відсутності будь-якої інформації про середні розміри сім’ї у домогосподарствах, наявність інших мешканців та відмінностей між населенням різних конфесій, такий результат буде гіршим, ніж звичайний здогад.

Джерела:

  • Історія України: Земля і її народи; Пол Роберт Магоші; Видавництво університету Торонто; 2-ге вид., Торонто, 2010; стор.. 419.
  • The Galitzianer; Том 23, № 1 (березень 2016), стор. 11 ~ 14; «Підрахунки населення Галичини»; Ендрю Залевський (Andrew Zalewski).
  • Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ), шифр 19,9.263. Оригінальне дослідження Ендрю Залевського для «Дослідницької групи штетлу Рогатина».
  • Dzieje Żydow w Galicyi i Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772~1868 («Історія євреїв у Галичині та Речі Посполитій Кракова 1772 ~ 1868»); Майер Балабан; Видання Księgarni Polskiej B. Połonieckiego; Варшава, 1914; с.7 ~ 9, 20 ~ 21.
  • Йозефінська (1785 ~ 1788) і Францисканська (1819 ~ 1820) метрики (це перші земельні кадастри Галичини, які, в тому числі, містять дані про кількість населення); ред. Я. Захарчишина, Я. Пироженко та В. Сіверська; Центральний державний історичний архів Української РСР у Львові; Київ, 1965; стор. 5 ~ 15.

1820

Title page of the 1820 cadastral survey of Rohatyn

Титульний аркуш кадастрового обстеження Рогатина у 1820 році.

Друге обстеження майна було проведено австрійською владою в Рогатині в 1820 році. Назване «францисканським» це кадастрове обстеження проведено за Франца I Австрійського (який видав патент, що зобов`язував провести в імперії обстеження в 1817 році), використовуючи новий набір інструкцій для імперських та місцевих інспекторів та оцінювачі майна. Отриманий звіт, який розтягнувся аж до 1820-х років, планувався як оновлення даних 1787 року (як для виправлення помилок та пропусків, так і для врахування змін меж власності, будівель та прав власності, що відбулися починаючи від часу попереднього обстеження) та вперше містив всеосяжну спробу кадастрового картографування. Карта Рогатина 1820-х років, якщо така була створена, не збереглася, але реєстр майна складено. Як і обстеженні 1787 року, реєстр 1820 року містить цінні дані про індивідуальне майно та імена його власників, але водночас має такі самі обмеження щодо визначення фактичної чисельності населення містечка.

Бабинці знову не згадуються в реєстрі, тому ми повинні припустити, що село не включено до підрахунку. Лише перші 36 сторінок реєстру були використані «Дослідницькою групою штетлу Рогатина», оскільки на наступних сторінках реєстру не було жодних єврейських імен, тому неможливо підрахувати загальну кількість домовласників. На цих 36 сторінках було пойменовано 268 окремих власників, із них лише 15 будинків повторюються (це або спільні будинки, або помилки в записах номерів будинків).

Серед 268 названих домовласників, 152 імені можна назвати єврейськими, що значно більше порівняно з кадастровими обстеженнями 1787 року. Бракує загальної кількості будинків, тому неможливо розрахувати єврейську частку серед власників нерухомості. І знову не можна екстраполювати ці дані та встановити кількість євреїського населення.

Джерела:

  • The Galitzianer; Том 23, № 1 (березень 2016), стор. 11 ~ 14; «Ранні описи населення Галичини»; Ендрю Залевський.
  • Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ), шифр 20.9.189, стор. 1 ~ 35. Оригінальне дослідження Марла та Джей Осборн для «Дослідницької групи штетлу Рогатина».
  • Йозефінська (1785 ~ 1788) і Францисканська (1819 ~ 1820) метрики; ред. Я. Захарчишина, Я. Пироженко та В. Сіверська; Центральний державний історичний архів Української РСР у Львові; Київ, 1965; стор. 5 ~ 15.

1846

Title page of the 1846 cadastral survey of Rohatyn

Титульний аркуш кадастрового обстеження Рогатина 1846 року.

Кадастрові обстеження продовжувались в Галичині та австрійських королівських землях впродовж XIX століття та аж до розпаду Імперії під час Першої світової війни. Останнє відоме обстеження в Рогатині було в 1846 році; воно повністю зберігається в українських архівах і, на щастя, містить дуже детальний кадастровий опис, який дозволяє нам локалізувати власників нерухомості в містечку (а також співвіднести номери будинків із записами про народження чи смерть та юридичними документами, а також із географією міста). Польові ескізи, дороги, будівлі, водні шляхи та інші об’єкти міста зображені зі зміненим масштабом та розташуванням, але за допомогою цифрових викривлень можна відновити більшість історичних об’єктів з точністю приблизно до 10 м, зокрема відносні місця розташування будівель тощо, скоріш за все, вийдуть непогано.

На аналіз чисельності населення міста кадастрове обстеження 1846 року накладає такі самі обмеження, що й обстеження 1787 і 1820 років, але реєстри зрозумілі, а методи обстеження хороші, тому ми можемо зробити розважливу оцінку домогосподарств. Сусіднє село Перенівка (на північ від Рогатина) було включено в кадастрове обстеження, але опущено нашим аналізом. Нечисленні власники будинків, що проживали у сусідніх селах (Бабинці, Підгороддя, Вербилівці, Залужжя та інші) також включені до реєстрів; до нашого ж аналізу увійшли лише будинки в Бабинцях. Будинки, що пов`язані з церквами, кагалом, школами, австрійською адміністрацією чи військовими, а також із неназваними / невідомими власниками, — всі опущені. Усі, крім однієї з будівель, що належали місцевому поміщику Петру Красінському (Peter Krasiński), також були опущені, хоча в аналізі залишено деякі вторинні будівлі, що належали меншим власникам, очевидно польського, українського та єврейського походження.

Із 469 пойменованих у цьому обстеженні домовласників, 209 осіб можна ідентифікувати як євреїв, що є більше у порівнянні з кадастровим обстеженням 1820 року. Таким чином, їх процент серед домовласників у Рогатині у 1846 році становить (дуже) приблизно 45%. Знову ж таки, ми не намагалися екстраполювати ці дані, щоб встановити чисельність євреїського населення.

Джерела:

  • Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ), шифр 186.2.21а та 186.2.21б. Оригінальне дослідження «Гешер Галичини» (Gesher Galicia) для «Дослідницької групи штетлу Рогатина». Індексація Алекса Феллера для «Дослідницької групи штетлу Рогатина» (RSRG).
  • Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАЛ), шифр карти 186.1.668. Оригінальне дослідження Алекса Феллера, Джея Осборна та Марли Раучер Осборн для «Дослідницької групи штетлу Рогатина».

1857

У деяких джерелах згадується про організоване проведення переписів в Австрії, включно з Галичиною, в 1857 році, але на сьогоднішній день ми не виявили жодних офіційних публікацій чи інших записів цього обстеження в архівах, бібліотеках або в Інтернеті. З досліджень Химки: у Австрії в 1785 та 1804 роках проводилися ранні ненаукові переписи, а перша спроба провести науковий перепис була зроблена в 1850 році. Ця спроба вважалася невдалою, тому перепис повторився 30 жовтня 1857 року. Цього разу результати теж не були визнані надійними.

Навіть якщо ці дані є ненадійними, вони, ймовірно, виявляться цікавими, і стануть корисним вихідним значенням, яке допоможе подолати великий пробіл у часі аж до 18 століття. На сьогоднішній день ми маємо оригінальне джерело інформації лише про єврейське населення в цілому в Галичині.

YIVO (Дослідницький інститут їдиша) повідомляє без спеціального посилання, що дещо менше 200 000 євреїв проживало тут у 1772 р., а у 1857 р. ця цифра зросла до 449 000 (9,6%); цей підрахунок підтверджується звітом Австрійської центральної статистичної комісії від 1869 р. (448 973; див. нижче). Виходячи з цих оцінок загальна чисельність населення Галичини в 1857 р. становила приблизно 4,68 млн. осіб.

Джерела:


1869

Title page of the 1869 census summary of Galicia.

Титульний аркуш результатів перепису 1869 року в Галичині.

Після перерви в більш ніж 150 років, нарешті, за нової влади в 1869 році в Рогатині (Галичині та загалом в Австрійській імперії) було проведено ретельний перепис населення. Імператорські статистики та адміністратори виправили невдачі минулих років, вони були організовані та навчені, а також забезпечені ресурсами, необхідними для ефективного підрахунку населення у своїй області відповідальності. Продовжуючи свій огляд австрійських зусиль, Химка пише: Перший задовільний перепис було проведено 31 грудня 1869 року Центральною комісією статистики (G Statistiche Central-Commission [після 1900 Zentralkommission]), що була створена в 1863 році. Особливо з огляду на професійну структуру населення, перепис 1869 року вважається більш надійним, ніж наступний перепис, проведений 31 грудня 1880 року.

Перепис населення уміщував демографічні дані різних типів; імперські статистики проаналізували дані та підсумували їх у звітах та інформаційних бюлетенях, опублікованих протягом наступного десятиліття. На рівні міста та села була опублікована лише кількість будинків та загальна чисельність населення (з кількістю чоловіків та жінок).

На момент цього опитування Рогатин і Бабинці були ще цілком окремими населеними пунктами. Тільки в Рогатині було 4510 осіб, які проживали в 542 будинках; у Бабинцях було 1438 осіб у 283 будинках. Сумуючи мешканців цих сусідніх місць, щоб порівняти з пізнішими обстеженнями, виходить 5948 осіб та 825 будинків. Цікаво зауважити, що в середньому в Рогатині у будинку проживало 8,3 людини, а в Бабинцях – 5,1; це може відображати наявність більших та / або багатосімейних будинків у житлових районах навколо міської площі.

У 1869 році район (bezirk) Рогатина був великим, включаючи більше 100 містечок та сіл, орієнтованих як на Рогатин, так і на Бурштин. Місто Рогатин було найбільшим у районі; найменшим була Перенівка з 28 будинками та 132 людьми. У цілому в районі проживало 77 826 осіб в 11 998 будинках (6,5 чоловік на будинок).

В цілому в Галичині в 1869 році під час обстеження нараховано 5,42 млн. осіб, в 858 тис. будинках (в середньому 6,3 людини на будинок) і 74 райони, у тому числі Рогатинський. Значне зростання населення з 1857 року (майже 16%) свідчить, що попередня оцінка є сумнівною.

Незважаючи на те, що основний звіт про перепис 1869 р. не деталізував інформації про релігійний чи етнічний склад галицьких міст, доповідь, опублікована 1873 р. Густавом Августом Шіммером [Österreichisches Biographisches Lexikon], що згодом став директором Австрійської центральної статистичної комісії, надала підрахунок єврейського населення в організованих єврейських громадах на рівні міст / сіл, разом із іншою інформацією про характеристики громад. Цей окремий підрахунок, який робився під час перепису 1869 р., базувався на збалансованих формах збору даних, розроблених синодом єврейських лідерів з Німеччини, Швейцарії та Австро-Угорщини.

У місті Рогатині нараховано 2613 євреїв. З порівняльних даних, включених в інший окремий звіт за 1880 рік (див. нижче), ми знаємо, що це число виключало Бабинці. Виходячи з демографічних тенденцій у 1869, 1880 та 1890 роках, ми можемо оцінити кількість євреїв у Бабинцях в 1869 році приблизно в 75 осіб, тому загальне єврейське населення в об’єднаному поселенні складало близько 2688 осіб; ця оцінка включена в таблицю вище в підсумковій частині.

Спеціальне опитування також перерахувало у Рогатині: одну зареєстровану єврейську громаду, одного рабина (ймовірно, лідера громади), п’ять учителів (Lehrer, які мабуть, працювали як рабини) у п’яти синагогах, що належали громаді, та ще два в орендованих будівлях; також пораховано кладовище, що належало громаді. Цікаво, що для єврейської громади такого розміру, у звіті не вказано жодного кантора чи шохета, а також жодної єврейської школи, лікарні, похоронного товариства або бані, відсутність чого суперечить позначенням на кадастровій карті Рогатина 1846 року. Ми вважаємо, що деякі з цих споруд та об’єктів фінансувалися приватно, і тому вони не зареєструвалися як активи громади.

Дані на рівні району відсутні, але пораховано вісім окремих містечок Рогатинського району. Єврейські школи відзначені у Журеві та Княгиничах; у Стратині було три синагоги лише для 284 євреїв, але, судячи з пізніших переписів, ми знаємо, що єврейське населення в 1869 році дуже швидко зростало.

Цей спеціальний звіт також зазначає загальну кількість євреїв у більших землях Австрійської імперії. У Галичині у 1869 році нарахували 575 433 євреїв, що становило 10,6% по всій імперії (та ж таблиця також наводиться перевірки підрахунку недосконалого перепису 1857 року, див. вище). Таким чином, у звіті окремо висвітлюється частка євреїв Галичини, 1 з 9 громадян, як найвища в Імперії. Згідно з даними з майже 30 країн, що не були підконтрольні Австрії, включаючи практично всю Європу, Скандинавію та Північну Америку, близько 1869 року тільки в російській Польщі концентрація євреїв була вищою (1 з 7), хоча «європейська Росія» мала більш ніж утричі більшу чисельність євреїв (1,8 мільйони).

Джерела:


1880

Title page of the 1880 census summary of Galicia

Титульний аркуш результатів перепису 1880 року в Галичині.

Хоча деякі дані по окремим демографічним категоріям, можливо, стали менш точними під час перепису 1880 року, загалом якість все ще була дуже хороша. Нова особливість опитування 1880 року – це збір даних про релігійну приналежність та мову населення. Через досить сильне співвідношення між релігією та етнічною приналежністю у Східній Галичині ці дані також певним чином відображають відносну чисельність різних спільнот. На діаграмі, з якої починається це загальне зведення та обговорення тендецій, вгорі цієї сторінки перша смуга в 1880 році зображає ці дані. Категорії мов включали тільки німецьку, польську та русинську, але не включали як їдиш, так і іврит, і в кожному випадку громадяни євреї могли відповідати на мовні питання у будь-який із кількох способів, залежно від рівня їх асиміляції.

На час цього опитування Бабинці все ще залишалися окремим селом, навіть маючи власні залежні хутори або військові містечка (названі німецькою мовою як Лісове та Верб`яне) з загальною чисельністю населення 39 осіб. Всього в Бабинцях був 291 будинок та 1447 осіб, з яких 88 (6,1%) були записані як євреї. У Рогатині з його 579 будинками проживала 5101 особа, з яких 3035 були євреями, які складали 59,5%. Разом у Рогатині та Бабинцях було 3123 євреїв, що становило 47,7% від загальної чисельності населення у 6548 осіб; загалом будинків було 870.

Станом на 1869 рік Рогатинський район був великим, але в 1880 році його містечка та села були більш чітко поділені між майже рівними Рогатинським та Бурштинським Gerichtes-Bezirke (підрайонами). У рогатинській частині було 7046 будинків із 40,728 особами, із них 5832 (14,3%) були євреями. У сумі з бурштинською частиною, у районі загалом було 14 111 будинків і 85,132 людини, у тому числі 12 569 євреїв (14,8%).

До 1880 року населення Галичини сягнуло трохи менше 6,0 млн. осіб, що становило майже 10% зростання. Євреї склали 687 тис. осіб, або 11,5% від загальної кількості галичан. Населення жило в 961 тис. будинків, що все ще в середньому становило 6,2 людини на будинок.

У 1881 році, задовго до того, як була зібрана і опублікована повна статистика з перепису, директор Центральної статистичної комісії (Густав Адольф Шіммер знову, як і в 1869 році) підготував спеціальний звіт для щомісячного журналу комісії за назвою «Євреї в Австрії». Головним фокусом в його статті був «статистично цікавий» аспект єврейської частини населення Імперії, зокрема його коливання та зростання, які різко контрастували з тенденціями інших конфесій. Директор висвітлив причину свого інтересу: єврейське населення імперії різко зросло між 1850 і 1880 роками – більш ніж удвічі за більш ніж 30 років (або 2,5% на рік), – тоді як неєврейське населення збільшилося лише на 24% за той же період. Також було різке збільшення темпів зростання чисельності євреїв за попередні 20 років, починаючи з 1830 року (1,5% на рік), що, таким чином, вказувало на значні демографічні зміни.

Детально була вивчена Галичина. Хоча не було зроблено сильних висновків щодо причин такого великого середнього темпу зростання, була відзначена величезна різноманітність у темпах, починаючи з малих негативних показників (зменшення в кількох округах) до величезного зростання (більше 125%) в інших місцях після попереднього перепису лише 11 років тому. У звіті було визначено як темпи зростання, так і поточний відсоток євреїв у 28 містах у 1880 році; Рогатин (без Бабинців) зазначений в середині списку міст, в яких проживало від 28% євреїв (Лемберг / Львів) до 91% євреїв (Вижниця). В таблиці знаходиться багато інших міст східної Галичини; Кількість євреїв Рогатина зросла на 379 осіб між 1869 і 1880 роками, що виглядає досить скромним порівняно з деякими іншими містами, наприклад, Бориславом, в якому за той же період чисельність євреїв зросла вдесятеро.

В іншому місці таблиці показана ще одна цікава зміна: з 1869 по 1880 рік кількість євреїв у Галичині, що служили в австрійських військах, збільшилася вчетверо, тоді як інші релігії в армії зросли менш ніж на 15%. У 1880 році кожен шістнадцятий військовослужбовець у Галичині був євреєм.

Джерела:


1890

Title page of the 1890 census summary of Galicia

Титульний аркуш результатів перепису 1890 року в Галичині.

Австрійська адміністрація, її місцеві представники та імперські статистики продовжували вчитися на кожному переписі, розвиваючи з часом свої методи та якість даних. Із досліджень Химки: переписи 31 грудня 1890 року, 31 грудня 1900 року та 31 грудня 1910 року використовували вдосконалений метод збору даних та ставили все більш детальні питання. Наприклад, під час перепису 1880 року було зареєстровано 28 професійних категорій, переписом же 1890 року зареєстровано – 39, переписом 1900 року -182 та переписом 1910 року – 203.

Результати опитування під час перепису 1890 року на рівні міст та сіл були проаналізовані та відсортовані дуже подібно до підсумків 1880 року. У 1890 році Бабинці все ще рахувалися окремо, але тепер вони вважалися залежним від Рогатина селом. Загальна кількість населення Бабинців складала 1572 особи, з них 93 були євреями (5,9%); було нараховано 291 будинок. У самому місті Рогатин було 623 будинки, в яких проживало 5616 осіб, у тому числі 3410 євреїв (60,7%). В Рогатині та Бабинцях разом, інспектори нарахували 914 будинків з 7188 людьми, у тому числі 3503 євреїв (48,7%). В цілому населення Рогатина та Бабинців зросло майже на 10%; єврейське населення зросло на 12%.

Рогатинський район зберіг чіткий і рівний поділ між Рогатинським та Бурштинським центрами. Рогатинська частина складала 7268 будинків та 46,550 осіб, з яких 6492 були євреями (13,9%). Спільно з Бурштинською частиною було 14690 будинків та 95 975 осіб, у тому числі 14 149 євреїв (14,7%). Як і в 1880 році, в 1890 році майже кожен сьомий мешканець Рогатинського району був євреєм.

Подібне зростання спостерігалося у всій Галичині: у 1890 році було нараховано 6,6 млн. осіб, у тому числі 769 тисяч євреїв (11,6%), які проживали в 1,03 млн. будинків. Таким чином, загальна чисельність населення знову зросла майже на 10%, але єврейське населення зросло майже на 12%.

Джерела:


1900

Title page of the 1900 census summary of Galicia

Титульний аркуш результатів перепису 1900 року у Галичині.

На початку ХХ століття з’явився ще один перепис населення та різноманітні нові статистики, представлені у зведеному звіті на рівні міст та сіл. Окрім попередніх підрахунків будинків, людей (чоловіків та жінок), конфесій та мов, підрахунок розширювався за рахунок включення кількості гектарів в межах кадастрового району, а також кількості коней, великої рогатої худоби, овець та свиней. Оподатковувана земля додатково деталізувалася за кількістю гектарів ріллі, пасовища та лісу. Додаткові примітки щодо інституцій класифікували і підрахували кількість шкіл, релігійних будинків, військових приміщень, нотаріусів та юристів, лікарень, лікарів та аптек, судів та різних адміністративних установ. Ці додаткові деталі додали глибини до простих підрахунків населення.

Рогатин і Бабинці знову були підраховані окремо, але записані разом. Третьою категорією, яку було зазначено та пораховано разом із Рогатином, було місцеве військове поселення, до складу якого увійшов 131 солдат – 7 із них були євреї, а для 46-ти з них першою розмовною мовою була інша ніж німецька, польська чи русинська, що відображає різноманітність австрійської армії. У 1900 році в Бабинцях нараховувалося 1672 особи, з них 74 – євреї (4,4%), які проживали у 294 будинках. Тільки у Рогатині проживало 5520 осіб, у тому числі 3143 євреїв (56,9%), які мешкали у 637 будинках. В цілому, включаючи військове поселення, в Рогатині та Бабинцях, проживало 7201 осіб, в тому числі 3217 євреїв (44,7%), які мешкали в 931 будинку. Вперше єврейське населення Рогатина зменшилось в абсолютних показниках та особливо в відносних показниках, хоча євреї все ще були найбільшою громадою міста. Причина падіння кількості єврейського населення невідома, але єврейські сімейні історії розповідають про зростання еміграції в цей час.

Додаткові записи щодо міста та села зазначають дві церкви у Бабинцях (обидві греко-католицькі) та шестирічну школу. У Рогатині, який мав статус міста (Stadt), у списку вказана римсько-католицька церква, греко-католицька церква, єврейська громада (з непонумерованими будівлями), митниці та фінансові інституції, дві одинадцятирічні школи, аптеку, чотири лікарі та два ветеринари, шість акушерок, одна лікарня, шість ощадних та позичкових кас, пожежна частина, а також понад 500 коней, великої рогатої худоби та свиней (але не овець). Цікаво, що місцеве поштово-телеграфне відділення було у Бабинцях.

Адміністративний район був знову поділений між громадами навколо Рогатина та Бурштина. У Рогатинському підрайоні налічувалося 51 950 осіб, у тому числі 5808 євреїв (11,2%), які мешкали в 8083 будинках. Рогатинський район загалом перетнув межу в сто тисяч мешканців; тут проживало 108 416 осіб, у тому числі 13 472 євреїв (12,4%), які жили в 16 395 будинках. Порівняно з минулими роками, тенденція на рівні районів подібна до Рогатина та Бабинців: збільшення загальної чисельності населення, але зменшення єврейської його частини.

У всій Галичині дослідники нарахували 7,32 мільйона людей, що мешкали в 1,132 мільйонах будинків; із цих людей 811 тис. були євреями (11,1%). На цьому рівні узагальнення можна сказати, що кількість євреїв знову зросла, порівняно з попереднім підрахунком десятиліття тому, проте не на ту величину, що інші громади, тому частка євреїв у Галичині дещо зменшилась.

Джерела:


1910

Title page of the 1910 census summary of the Austrian Empire

Титульний аркуш результатів перепису 1910 року в Австрійської імперії.

Австрійський імперський перепис населення 1910 року завершився як звичайно, але статистичний аналіз та звітність було перервано Першою світовою війною і ніколи не було завершено. Було опубліковано обмежений набір зведених даних для Галичини, і багато розрахунків на рівні міст та сіл доступні в Австрійському державному архіві, але ми ще не знайшли та не скопіювали оригінальні документи щодо Рогатина. Деякі дані стосовно Рогатина, розміщені в іншому місці в Інтернеті, – це лише дані 1900 року, повторені як оцінка для 1910 року, і вони є помилковими, якщо порівнювати їх із тенденціями.

Офіційна публікація центральної державної статистичної комісії від 1915 р. (коли у Рогатині двічі змінилася влада протягом перших 12 місяців війни) містить алфавітний список місць в імперії, які були пораховані в 1910 році. Повідомлена тільки загальна кількість населення Рогатина (5712) та Бабинців (1953), а також загальна сума всіх мешканців – 7665 осіб. Немає інформації щодо складу населення, кількості будинків або будь-якої іншої статистики на рівні міста та села.

Дві неофіційні публікації включають чисельність єврейської громади Рогатина, але без джерельних посилань. Та ж стаття від 1933 року в «Хроніці Рогатинського повіту» («Kronika Powiatu Rohatyńskiego»), яка надала дані щодо 1765 року, також містить таблицю народонаселення євреїв Рогатина з 1880 по 1921 роки, яка загалом узгоджується з нашими дослідженнями. У статті загальну кількість населення Рогатина у 1910 р. показано як (ймовірно, включаючи Бабинці) 7664 осіб, на одну особу менше, ніж повідомляли австрійські статистики; в цілому, у статті нараховується 3254 євреїв, що складали 42,5% жителів міста та села (стаття повідомляє про 42,4%). Pinkas ha-kehillot Polin також повідомляє ці самі числа, взяті з того ж неназваного джерела або з статті «Kroniky». Оскільки оригінальне джерело невідоме, ми позначили кількість євреїв, у зведеній вище таблиці, як точно не відому.

На рівні району доступні більш оригінальні австрійські дані. Окрема публікація від 1912 р. детально фіксує районну статистику різними способами (з особливим наголосом на мовах та військових ресурсах), включаючи релігійну приналежність. У підрахунку 1910 р. названо три підрайони Рогатинського району, до якого додано Більшівський підрайон, який переважно виділено з ранішого Бурштинського підрайону. У цьому останньому австрійському підрахунку Рогатинський підрайон складав 58 610 осіб, із яких 5851 – євреї (10,0%), які мешкали у 9293 будинках. У всіх підрайонах Рогатина разом мешкало 13 548 євреїв, що становило 10,8% від загальної чисельності населення у 124 966 осіб та при загальній кількості будинків 19 403.

В іншому місці той же документ сумує все населення Галичини та Імперії. Можна побачити, що у 1910 р. загальна чисельність населення Галичини становила 8,03 млн. осіб, у тому числі 872 тис. євреїв (10,9%). Австрійська частина населення Австрійсько-Угорської імперії в цьому році становила 28,6 млн. осіб, у тому числі 1,31 млн. євреїв (4,6%). У ці останні роки існування Імперії Галичина була не тільки найзаселенішою з австрійських королівських земель (тільки Богемія наблизилася до неї за чисельністю жителів), але вона також мала найбільшу частку єврейських громадян (які складали дві третини зі всіх євреїв на австрійських землях).

Джерела:


1921

Title page of the 1921 Polish census summary of the Stanisławów voivodeship

Титульний аркуш результатів польського перепису 1921 р. у Станіславському воєводстві.

До 1921 року в Європі припинилися матеріальні та людські спустошення Першої світової війни, а польсько-українська війна за східну Галичину закінчилася; віднедавна незалежна Друга Річ Посполита поставила завдання точно визначити, що і хто знаходиться в межах її нових кордонів.

«Галичина» продовжувала існувати як унікальна історична територія та як спосіб думання (як це є теж сьогодні), але вона вже не існувала як офіційна адміністративна територія. Рогатин та його повіт продовжував існувати, як і в рамках Австрії, але тепер як частина нового адміністративного регіону – Станіславського воєводства (майже рівнозначне сьогоднішній Івано-Франківській області). Польські воєводства були і є приблизно подібними до стародавнього герцогства чи сучасної провінції за розміром та значущістю.

Результати перепису 1921 року для Станіславова були опубліковані швидко, в 1923 році, з деякими цікавими доповненнями до опублікованих питань перепису. Поряд із попередніми категоріями релігійної приналежності: греко-католицької, римо-католицької, єврейської, а також «іншої» та «жодної», було додано дев’ять нових категорій релігійних меншин, хоча в Рогатинському районі були виявлені тільки протестантські, православні та меннонітські послідовники. Більш важливо, що вперше запитали про «національність» (narodowość), окремо від підрахунку віровизнання особи та мови. Чотири національності визнавалися представниками національних більшостей (польська, русинська, німецька та єврейська), а також визначалося ще 27 категорій меншин; в Рогатинському районі лише десять людей (дев’ять богемців і один румун) були записані окремо від основних національностей, становлячи 0,01% від загальної кількості населення.

Для міста Рогатина, що тепер включало без окремого підрахунку поглинене село Бабинці, наслідки останніх воєн були вражаючі: загалом у Рогатині проживало 5736 осіб, в тому числі 2233 євреї (38,9%), які проживали в 855 будинках. Смерті військових часів, депортації та повітряні нальоти забрали життя 25% мешканців міста і змінили соціальну рівновагу: в місті стало на 17% більше жінок, ніж чоловіків. Єврейська громада зазнала особливо тяжкого удару, втративши більше 30% від своєї чисельності; тепер греко-католицька громада була трохи більшою. З огляду на сцени руйнувань і руїни, які видно на багатьох листівках та фотографіях Рогатина в перші роки Першої світової війни, примітно, що опитування виявило, що лише 8% міського довоєнного житлового фонду залишалося непридатним для життя в 1921 році.

Опубліковані результати «національного» опитування досить цікаві для Рогатина. Хоча 2233 мешканців міста визнали віру «Мойсеєву» (wyznaniana Mojżeszowego) як свою, лише 1294 самовизначилися як такі, що мають «єврейську» (żydowska) національність. Серед набагато більшої кількості самоідентифікованих поляків, ніж римо-католиків, виявилося, що понад 40% рогатинських євреїв самоідентифікувалися як поляки, а не євреї (за національністю). З того ж підрахунку виходило, що приблизно 9% греко-католиків самовизначилися як поляки, а не як русини, і це число, можливо, було б ще вище, якби були русинські прихильники римо-католицької віри.

На рівні району спостерігалися аналогічні повоєнні наслідки. Деякі узагальнення робилися за поселеннями відповідно до їх розміру (місто, село, маєток), але не за підрайонами. Всього в 169 населених пунктах Рогатинського району проживало 109 534 людини, з них 8420 євреїв (7,7%), при загальній кількості будинків 18 402 (плюс 1194 приміщень, що використовувалися як житлові). Таким чином, хоча загальне населення району зменшилося приблизно на 12%, кількість мешканців євреїв скоротилася значно більше, приблизно на 38%.

На наступному вищому рівні Станіславського воєводства цей перший підрахунок показав 1,349 млн. жителів, із них 145 226 (10,8%) були євреями, при загальній кількості будинків – 245 297 та інших помешкань – 3449. Ці оцінки не можна екстраполювати назад у часі, але вони корисні як базис на майбутнє.

Джерела:


1931

Title page of the 1931 Polish census summary of the Stanisławów voivodeship

Титульний аркуш результатів польського перепису 1931 р. у Станіславському воєводстві.

Другий польський перепис було призначено на 9 грудня 1931 року, але повний статистичний аналіз ніколи не був опублікований, аж поки Польща була окупована на початку Другої світової війни. Деякі детальні статистичні дані були опубліковані протягом 1938 року, але ми ще не знайшли та не скопіювали підрахунок на міському рівні для Рогатина, якщо він існує в архівах. Дані для Рогатинського повіту та Станіславського воєводства в цілому доступні з офіційних джерел у 1938 році.

Рогатинський повіт прозвітував, що загальна чисельність населення скаладала 127,252 осіб, у тому числі 9466 осіб єврейської (mojżeszowe) віри (7,4%). Таким чином, населення повіту відновилося до своєї довоєнної чисельності, але не єврейська частина Рогатинського повіту.

Другий підрахунок у Станіславському воєводстві показав 1,480 млн. жителів, з них 139,746 (9,4%) сповідували єврейську віру. Вперше за всі переписи в повіті, їдиш та іврит були визнані «рідними мовами» (język ojczysty) з-посеред десяти інших визначених мов (плюс «інші» та «не оголошені»). У воєводстві особи, які не представляли релігійної категорії, крім послідовників єврейської віри, визнавали як рідну мому їдиш чи іврит. Серед євреїв у провінції переважна більшість (72%) вибрали їдиш рідною мовою, а потім – польську (22%) та іврит (6%). Інші мови, визначені євреями як основні, включаючи німецьку та слов’янські мови, разом складали заледве 0,1% населення. Не було суттєвої різниці між єврейськими чоловіками та жінками щодо переважання їдиш чи івриту, всупереч нашим очікуванням щодо історії галицького шкільництва на івриті та сімейних звичаїв.

На відміну від становища різноманітних колишніх австрійських коронних земель, в межах незалежної Польщі Рогатин та Станіславський регіон не виділялись унікальністю за часткою єврейських громадян. У Польщі в цілому в 1931 році було 3,131 мільйона євреїв (виділені за релігійною ознакою) серед загальної чисельності населення 31,9 мільйонів; таким чином, євреї у населенні Польщі загалом склали 9,8%, частка яких була дуже близькою до тієї, яка була в Станіславському воєводстві та відображала склад населення на захід від колишньої Галичини, яка не була включена до попередніх австрійських розрахунків.

Джерела:


1939

The cover of the 1939 estimated census from a late edition

Обкладинка, як вважається, перепису 1939 р. з пізнішого видання.

У подальшому не було жодних офіційних переписів Рогатина чи навколишнього регіону після 1931 року та впродовж часу воєнних руйнувань єврейської громади; в 1943 році проведено німецький перепис окупованої Галичини, який, очевидно, був непридатним для підрахунку єврейського населення. Однак існує один цікавий ретроспективний аналіз, який був опублікований після Другої світової війни та містив екстраполяцію раніших підрахунків населення та різноманіття оцінок чисельності населення станом на 1 січня 1939 року, тобто до того, як мультикультурна Галичина була знищена назавжди. Хоч і недосконалий та віртуальний, він однак є корисним узагальненням демографічних тенденцій.

У 1937 році, перед початком світової війни, український і польський географ та демограф Володимир Кубійович як частину атласу України опублікував карту етнічного різноманіття польської східної Галичини, скориставшись переписом 1931 року та попередніми опитуваннями, а також раніше невикористаними даними та дослідженнями. Мета карти полягала в тому, щоб зробити видимою географічну межу між більшістю українських міст та більшістю польських міст, водночас зафіксувавши загалом менші групи євреїв, німців та змішані польсько / українські громади, які раніше не були добре задокументовані. Після війни для Наукового товариства імені Т. Шевченка, яке було в екзилі у Парижі та Лондоні (президентом якого він був понад 30 років), Кубійович видав додаткові видання його етнографічної карти та детальні довідкові таблиці в 1953 та 1983 роках (принаймні).

Мета аналізу первинних даних та декількох наступних публікацій була явною та зрозумілою: Кубійович мав намір інформувати та впливати на урядові рішення про адміністрування територій з більшістю українського населення в межах історичної частини східної Галичини. Його приналежність до та керівництво рядом проукраїнських наукових товариств та військових організацій само по собі не ставить під питання дані, які він підготував, і ми не бачили чітких прикладів пропуску або маніпулювання даними. Навпаки, ми цінуємо його обережність щодо достовірності деяких даних, які покладаються в основу аналізу, в тому числі і щодо Рогатина.

Для свого аналізу Кубійович ігнорував часто змінювані політичні кордони, щоб розглянути натомість набагато менш змінні довоєнні етнічні коливання. Оскільки єврейська складова східної Галичини була досить чітко встановлена у всіх демографічних дослідженнях початку 20 століття, аналіз Кубійовича не змінює очевидних тенденцій, він просто розширює їх. Унікальність його аналізу полягає у вивченні українського і польського населення на основі релігії, мови та національної або етнічної свідомості, а також транснаціональних груп, які є мостом між ними. Зокрема, він визначив дві групи, які не були класифіковані в попередніх опитуваннях: польські колоністи, тобто польські селяни, які переселилися з колишньої російської Польщі до колишньої австрійської Галичини після Першої світової війни; і «латинники» – це загальновизнане штучне поіменування людей, чия мова та звичаї пов’язували їх з українцями, але римо-католицька релігія пов’язувала їх із поляками. Його аналіз та обговорення враховують значну плинність характеристик та ідентичності, спричинені змінами кордонів та влади в регіоні, як в 1772 році, так і в 1918 році. Ці та інші факти надають цікаві перспективи та контекст щодо складнощів особистого та соціального життя в регіоні, але не сильно змінюють дані про ідентичність та чисельність довоєнних євреїв.

З його власного опису, до методів оцінки Кубійовичем залучалися всі перераховані тут австрійські та польські переписи, при цьому він приділяв увагу обмеженням віросповідної, мовної та національної ідентичності численних опитувань. Крім державної статистики було використано декілька церковних книг (метрик) для доповнення та вдосконалення підрахунків транснаціональних груп. Крім того, дані, зібрані статистичним підрозділом Українського центрального комітету у Львові з 1942 по 1943 роки, доповнювали більш ранні дані. Нарешті, велике індивідуальне опитування близько 100 000 українських біженців у таборах переміщених осіб у 1945-1946 роках в Австрії та окупованій союзниками Німеччині забезпечувало запізнілими довоєнними відомостями про тисячі міст. Розпізнавання єврейського населення в цих містах перед війною зробило ідентифікацію та оцінки легшими для цієї групи, ніж для більш змішаного польського / українського населення.

Якість даних оцінювалася окремо для кожної місцевості, але не для кожної національної групи в цих місцевостях. Таким чином, оцінка для Рогатина, яка була позначена як «приблизна», що означає відсутність точних даних (але є щонайменше певні дані), може бути більш чи менш точною для єврейського населення, ніж для інших груп. Для оцінок якості даних цієї категорії, показники чисельності населення, зазвичай, округляються до найближчих 50 або 100 осіб, тому така чіткість указує на точність.

Повідомлена ймовірна загальна чисельність населення Рогатина (і Бабинців) на початку 1939 року становила 8100 осіб; з них приблизно 3250 -євреї, що складали 40,1% від кількості містян.

У Рогатинському повіті в цілому було 138 720 осіб, у тому числі 9685 євреїв (7,0%). Питання щодо точності, про які йдеться у великих містах повіту (Рогатин, Бурштин, Більшівці), які разом складали лише одну восьму населення, взагалі не поширюються на численні села району, тому за даними аналізу Кубійовича, точність оцінки чисельності населення повіту повинна бути вищою, ніж для міста Рогатина.

Звичайно, до того часу, коли ці дані та обговорення вперше були опубліковані у повному обсязі у 1953 році, оцінки та тлумачення були виключно академічними; єврейська громада Рогатина була повністю втрачена.

Джерела:


Переклад Вікторія Сергієнко.