Велика війна в Рогатині

This page is also available in English.

Перейти до змісту, Історія єврейської громади Рогатина.

Вступ

Soldiers and residents of Rohatyn on the market square ca. 1916

Солдати і мешканці Рогатина на площа, бл. 1916 р. Джерело: Колекція Пйотра Левіцкі.

Тут подано хронологію єврейського життя в Рогатині в часі Першої світової війни, яку ще називають Велика війна (та “війна, щоб закінчити війну“). Від запуску до перемир’я, це був короткий період, який тривав усього 5 років, а військові дії на Східному Фронті, який територіально зачіпав Рогатин, тривале майже чотири роки, але війна перевернула громадське життя для всіх рогатинських родин і підприємств, а також багато з довоєнних суспільно-політичних відносин. Чимало книг і цілі вебсайти присвячені вивченню війни та її наслідків. На цій сторінці подано декілька з цих та інших джерел, щоб зібрати штрихи про вплив війни на євреїв в Рогатині.

Ця сторінка є частиною вибраної історії єврейської громади Рогатина. Ця історія базується на численних джерелах та подається з різних точок зору, як з єврейської, так і навпаки, та містить історичні факти (плюс декілька легенд), які висвітлюють минуле життя в Рогатині, щоб краще розуміти його теперішнє.На більшість джерел посилання містяться в самому тексті, або ж вони перелічені внизу сторінки.

Хронологія

1914 Чер 28Австрійський ерцгерцог Франц Фердинанд і його дружина Софія – вбиті у Сараєво. Низка дипломатичних невдач і військових мобілізацій, які сьогодні відомі нам як “липнева криза“, закінчилися тим, що Австро-Угорщина (імперія, під владою якої перебувала Галичина і Рогатин у її складі) через місяць оголосила війну Сербії. За декілька днів по Європі прокотилися інші оголошення війни: Німеччина – Росії і Франції, Великобританія – Німеччині, Австро-Угорщина – Росії. Лідери усіх цих імперій мали сподівання, що війна буде короткою і вирішальною. [1]

Zev Barban of Rohatyn

Зев Барбан з Рогатина (ліворуч) з товаришами по службі під час війни. Джерело: Колекція родини Глотцер-Барбан.

1914 Сер 6 – Польська Перша Кадрова Рота, мобілізацію якої за декілька днів до того скликав Юзеф Пілсудський на стороні Австро-Угорщини, входить на територію царської Польщі у селі Міхаловіце, за 400 км з західного боку від Рогатина. У ході війни рогатинські євреї вступали до війська, дехто добровольцем, дехто ні. Ті, хто сподівався уникнути служби в армії, вдавалися до всіляких хитрощів і підкупляли лікарів, щоб їх визнали непридатними. Ті, хто служили, пишалися своїм внеском для Австро-Угорщини і за відвоювання незалежності Польщі. [5, С.138-139] Чимало галицьких євреїв працювали на забезпечення австро-угорського війська упродовж наступних років. [2, С.30]

1914 Сер 18-19 – Російські Третя і Восьма Армії, які налічують вісім частин, входять в Галичину зі сходу і з півдня. У розпалі війни утворюється новий Східний Фронт (з точки зору Росії – південно-західний фронт). [2, С.19]

1914 Сер 23-25 – Австро-Угорщина зазнає перших військових перемог у війні поблизу кордону з Галичиною, у битві за Красник, за 300 км з північного заходу від Рогатина. Ця битва дає початок низці бойових дій на масштабному галицькому фронті, які тепер разом фігурують як Галицька Битва.

1914 Сер 26 – Бойові дії підходять ближче до Рогатина. Відбувається Битва при Комарові, за 200 км з північного заходу від міста. Там Австро-Угорщина завдає поразки противнику. Але інша битва, яка почалася паралельно біля ріки Золота Липа, всього за 25 км від Рогатина, завершується катастрофічною поразкою для Австро-Угорщини. Її Третя Армія, усього з трьома частинами, не витримує кількісно і стратегічно навалу противника, тож змушена швидко відступати на захід.

Rohatyn at the center of the Battle of Hnyla Lypa

Рогатин у центрі Битви на Гнилій Липі,
з австрійської історії війни.

1914 Сер 28 – Австро-Угорщина перегруповується на західному березі ріки Гнила Липа та намагається захищати лінію фронту уздовж ріки, протяжністю 75 км. Як і ріка, лінія фронту проходить безпосередньо через Рогатин, а австро-угорська піхотна рота розташовується табором просто на ринковій площі в Рогатині. [5, С.93] Бої проходять і в місті, і в околицях, не тільки в Рогатині, а й в таких населених пунктах як Перемишляни, Липівка (Фірлеюв), Княгиничі, Свірж, Нові Стрілища і Підмихайлівці. [3, Т.1/С.284-291] У с. Більшівці «центр містечка швидко перетворився на купу розвалин». [8, Т.3/С.252] Перевершена майже удвічі чисельно, і практично втричі за кількістю артилерії, до 30 серпня австро-угорська сторона розбита вщент і відступає. VII Армійський корпус, яким командують Генерал Едуард фон Бем-Ермолі і фельдмаршал Герман Кьовеш (lзгодом призначений почесним головнокомандувачем Австро-Угорської армії) не здатен запобігти суттєвим втратам в Рогатині. Армії продовжують просуватися до Лємберга/Львова. Один з успішних російських генералів Алєксєй Брусілов повернеться на цю територію трохи згодом під час війни.

1914 Вер 1 – У Росії столицю імперії Санкт-Петербург перейменовують на Петроград, щоб забрати усі німецькі акценти. З приходом російських військ, які зайняли Рогатин, багато місцевих євреїв тікають у довколишні райони, до Стрия та в інші містечка регіону, і ще далі – аж до Відня. [5, С.93]

1914 Вер 3 – Австро-угорські війська евакуюються з Лємберга [3, Т.1/С.297], і упродовж наступних тижнів австро-угорська армія відступає практично з усієї території Галичини.

1914 Вер – Окупаційна російська влада, розглядаючи східну Галичину як істинно російські землі, вважає місцевих євреїв загрозою для безпеки, сприймаючи їх як іноземців та запустивши анти-єврейську пропаганду [2, С.20, 30] Російські війська розкрадають єврейські помешкання в Рогатині і палять єврейські будинки і адмінбудівлі. [5, С.93, 107] Починаючи зі Львова, нова влада запроваджує в обіг російські рублі як офіційну грошову одиницю у Східній Галичині, а потім закриває усі школи, незабаром наново відкриває деякі з них, вже з російськими підручниками і мовою навчання. [7, Т.17/№.1, С.11]

Wartime men's fashion: Solomon Turner

Воєнна чоловіча мода: Соломон Тернер з Рогатина і німецький імператор Вільгельм II. Джерела: Колекція родини Тернер, Wikimedia

1915 Лют – Оголосивши «загрозу масового шпіонажу» з боку єврейських торговців, російський командувач Південно-західного фронту забороняє в’їзд євреям в Галичину та пересування галицьким євреям в інші провінції. [2, С.31]

1915 Тра 2 – Втративши половину свого війська по обидва боки Східного Фронту, Німеччина та Австро-Угорщина об’єднують зусилля та здійснюють атаку на 3-тю Російську армію на півдні, біля Тарнува і Горліце, майже блискавично прорвавшись вперед, коли війська чотирьох Центральних держав переходять мілкі окопи російської армії, яка відступає на схід.

1915 Тра 16 – Війська Центральних держав, якими командує Август фон Макензен розбивають плацдарм над рікою Сян, історичним поділом західної і східної Галичини.

1915 Чер 3 – Німеччина і Австро-Угорщина відвойовують місто-фортецю Перемишль, яке здалося Росії 10 тижнів до того, після двох облог.

1915 Чер 5 – Російський генерал Ніколай Іванов наказує зосередити резервні війська в Рогатині. [3, Т.2/С.511] Упродовж наступних днів знову розгортаються бої навколо довколишніх с. Новошини і Більшівці, а російська армія починає відступати з м. Ходорів до Рогатина. [3, Т.2/С.519-520]

Rohatyn Jewish men deported to Chembar, Russia during World War I

Єврейські чоловіки з Рогатина, депортовані до м. Чембар, Росія, під час Першої світової війни. Джерело: Колекція родини Фауст-Ротен.

1915 Чер – Загальний наказ брати євреїв у заручники Росії [2, С.30], щоб не дати їм підтримати Австро-Угорщину у воєнних діях, завдає суттєвого удару по громаді Рогатина: російська адміністрація збирає усе доросле єврейське чоловіче населення у центр міста та примушує 570 з них піти з міста, спершу до с. Подвисоке (сучасне Мивсева), а потім етапують їх до Києва, і далі – до м. Чембар в Росії (сучасне м. Белінскій в Пензенській області Росії). Цих депортованих осіб утримуватимуть там протягом усього 1915 р., але коли вони спробують повернутися, то російські війська затримають їх у Тернополі аж до літа 1917 р. [5, С.94-95] [6, С.12]

1915 Чер 21Великий князь Микола, Головнокомандувач Російської армії (і кузен Царя Миколи II), віддає наказ військам покинути Галичину, розпочавши Великий Відступ. Не мине і трьох місяців, як Цар усуне свого кузена і візьме командування на себе.

1915 Чер 22 – Австро-угорські війська фон Макензена відвойовують Лємберг/Львів.

1915 Чер – Відступаючі російські війська палять громадські будівлі у єврейських кварталах Рогатина, знищивши синагоги, але уцілів Бейт-мідраш, хоч і частково був пошкоджений. [5, С.93]

1915 Чер 26-30 – Запеклі бої вдруге за десять місяців розгортаються на берегах ріки Гнила Липа. 30 червня австро-угорські війська змогли перейти ріку поблизу Рогатина. [8, Т.5/С.339; 3, Т.2/С.620-623, 633-634] Бої зміщуються у східному напрямку, відвойовуючи шляхи і оборонні лінії попереднього року.

A bird's-eye view of the destruction of Rohatyn

Вигляд з висоти пташиного польоту на руйнування в Рогатині.
Джерело: Колекція Томаша Вішнєвскі

1915 Лип 5 – Рубін Глюксманн, єврейський солдат з мінометної батареї 1-го німецького корпусу, яким командує Фелікс Граф фон Ботмер, надсилає листа з Рогатина (прибувши туди за день до того зі Стрия), його адресат – Д-р Гайнріх Шіфманн з Відня. Оглянувши руйнування у населених пунктах, які він минає дорогою до Рогатина, він пише: «Все знищено вогнем і мечем. Одинокі димарі стирчать до неба над купами уламків.» Санітар перебинтував рани декількох мешканців с. Княгиничі і описав стан єврейської громади цього села: «Земля переповнена слізьми і лементом згорьованих жінок і дітей. Їх хати спалені, їх батьки і чоловіки вивезені до Росії, перед лицем невідомого майбутнього.» Провівши якийсь час в Рогатині на перепочинку, він описує сліди нещодавньої окупації: «У цьому маленькому мальовничому містечку, яке краєвидами і розташуванням нагадує Південний Тіроль, лютування російського звіра було найпекельнішим. Занюхавши, що їх пануванню надходить кінець, росіяни спробували обіцянками і погрозами заманити польське і русинське населення перебиратися до Росії. Та ті відповіли, що піддадуться тільки через силу.» [6, С.11-13]

Quiet time in Rohatyn, September 1915

Мирний час в Рогатині, вересень 1915 р. Джерело: Polona.

1915 осінь – Коли південний край Східного фронту застряг з західного боку Тернополя, близько 50 км від Рогатина, союзницькі солдати мали трохи часу, щоб оцінити руйнування містечок, які двічі за попередній рік постраждали від проходження лінії фронту. Сцени жахіть з вулиць Рогатина зафіксовані на багатьох світлинах, Деякі з цих зображень були видрукувані невдовзі на листівках, а інші у наступні роки воєнною поштою потрапляють аж до Відня, де і збереглися, щоб бути віднайденими через сто років. Руїни будинків в Рогатині, позосталі мешканці, які йдуть у своїх справах, виглядають навіть мальовничо, попри усі незгоди, які випали на їх долю. Солдати, більшість з яких просто тут проїздом з далеких далей, пафосно або смішно позують біля уламків, з містянами, з тваринами, і деколи з машинами. Місцеве населення купує чи продає харчі та інший крам, а також прибирає руйнування, якось виживає, і не знає, коли закінчиться та війна і у якій імперії вони опиняться.

Contemporary postcards showing the war damage in Rohatyn

Сучасні листівки з ображеннями воєнний руйнувань в Рогатині. Джерело: Polona.

1916 р.Цікава серія фото зроблена німецьким солдатом в околицях Рогатина, на природі, імовірно у першій половині року. На них зображені вишколи для солдат Південної Армії, як вони вправляються з різною зброєю, з ручними гранатами, вогнеметами і кулеметами. На декількох фото просто показано наслідки артобстрілів. На інших – групи офіцерів, які сіли спеціально для фото. Навіщо робилися ці знімки, і чому саме Рогатин було обрано для навчань – невідомо, хоча місто було значущим резервним пунктом для союзницьких сил після першого року війни.

Military training exercises around Rohatyn, 1916

Військові навчання в околицях Рогатина, 1916 р. Джерело: Österreichische Nationalbibliothek.

General Brusilov in 1913

Генерал Брусілов у 1913 р. Джерело: Imperor.

1916 Чер 4 – У Східній Галичині починається масштабний Брусиловський прорив, уздовж лінії фронту, яка тягнеться від Пінська на південь до Чернівців понад 400 км. Російські війська здобувають чималі перемоги на заході вже у перший тиждень – біля таких міст, як Луцьк, Бучач, Чернівці, але згодом наступ сповільнюється. На момент, коли через три місяці цю наступальну операцію нарешті зупинили союзницькі війська і російські матеріальні втрати, фронт знову перейшов ріку Золота Липа і бої тепер ведуться за 25 км від Рогатина. Залізниця Тернопіль-Рогатин фігурує у стратегії і битвах останнього місяця. [3, Т.3/С.82-83, Т.5/С.242] Ця операція стає чи не найбільш смертоносною у Першій світовій війні. За оцінками втрати складають 1,5 млн. загиблих, поранених і взятих в полон солдат, а також невідомих жертв серед цивільного населення. До того ж, вона підриває австро-угорську воєнну міць вже до кінця війни. Стратегію генерала Брусілова та інноваційну тактику неможливо не хвалити, але ціна, яку довелося за це заплатити російській економіці і армії, підриває політичну стабільність всередині країни.

1916 осінь – Рогатин і надалі використовується як база для Південної Армії союзницьких сил, а місто залишається ціллю в російській стратегії, яка має намір прорватися на захід. [3, Т.5/С.420~423, 439, 580]

1916 Лис – Російська Дума апелює до наростаючої напруги війни та її впливу на військові і матеріальні ресурси імперії, що загрожує громадському порядку, та попереджає царя Миколу ІІ запровадити конституційну форму уряду. Імператор нехтує цим попередженням.

1916 Лис – Письменник, етнограф, активіст Семен Ан-ський (Шлойме Занвл Раппопорт), очолюючи комітет допомоги євреям при російській військовій адміністрації, описує у своєму щоденнику звіт про ситуацію за межами лінії фронту, від члена Тернопільського комітету допомоги євреям, який наводить цифру 10 000 бездомних у місті: «У нас тут є бездомні з міст і сіл, які були відвойовані австрійцями, і особливо ті, хто повернувся з Росії, яким кому заборонено повертатися у рідні міста. У нас є близько тисячі родин з м. Роготин [так в оригіналі] і бл. 600 родин з м. Подволочиськ. Всіх разом у нас бездомних осіб є зі 122 різних населених пунктів». [9, С.235]

Velvel Wald of Rohatyn

Вельвель Вальд з Рогатина (третій зліва) з товаришами, у формі. Джерело:
Колекція родини Шницер-Вальд.

1916 Лис 21 – Австрійський імператор Франц Йосиф I помирає, після понад 65-річного правління. Його поховали в імператорському склепі у Відні (де монархісти і сьогодні покладають квіти).

1917 Січ-Лип – “Рогатинський сектор” продовжує бути масштабним резервним і стартовим майданчиком для німецької Південної Армії, та мішенню для російської 7-ї Армії. [3, Т.6/С.82, 254, 280-283, 318-319]

1917 Бер 8 – Після місяця страйків і демонстрацій у Міжнародний жіночий день понад 50 000 жінок виходять на страйк в Петрограді, і це лише частина масштабніших політичних рухів в Росії. Через два дні зупинилися майже усі промислові заводи у місті. Наступного дня Цар віддає наказ військам відновити порядок силою, але солдати бунтують і урядова влада зазнає краху.

1917 Бер 15 – Російський Цар Микола II зрікається престолу, за себе і за свого сина. Наступного дня брат колишнього царя відмовляється від престолу. Формується уряд “двовладдя”, з ліберальними аристократами і соціалістичною робітничою радою.

1917 Кві 6 – США оголошують війну Німеччині. Оголошення війни Австро-Угорщині настає у грудні, а вже наступного року американські війська починають масово висаджуватися на Західному фронті.

1917 Лис 2 – Міністр закордонних справ Великобританії надсилає офіційного листа лідеру британської єврейської громади, де зазначає «Погляди уряду Її Величності на підтримку створення в Палестині рідного дому для єврейського народу». “Декларація Бальфура” є першим офіційним висловленням підтримки Сіонізму з боку потужної політичної сили, яка прагне захистити права існуючого неєврейського населення в Палестині, а також права євреїв в інших країнах.

Mayer Glotzer of Rohatyn

Майєр Глотцер з Рогатина, стоїть праворуч. Джерело: Колекція родини Глотцер-Барбан.

1917 Лис 7Велика Жовтнева Революція фактично виводить Росію з війни. Більшовики і Владімір Ленін організовують армію на збройне повстання в Петрограді, захоплюють Зимовий палац та скидають тимчасовий уряд. Наступного дня написаний Леніним декрет про мир , прийнятий другим скликанням радянських депутатів, пропонує негайне припинення міжнародного конфлікту без анексій. Вибори, проведені через декілька днів, провалюються і створити стабільний уряд не вдається, тож у Росії починається громадянська війна.

1918 Січ 8 – Американський Президент Вудро Вілсон виголошує в Конгресі США свою промову про “Чотирнадцять пунктів“, де зазначає свої плани щодо залучення США у війну і щодо наступного миру. Серед них йдеться і про самовизначення для народу Австро-Угорщини (X), і незалежної Польської держави (XIII), обидві з яких згодом вплинуть на мирні переговори і повоєнне життя в Рогатині.

1918 Лют 18 – Під час перемир’я з Росією та посеред двомісячних мирних переговорів союзницькі війська нападають на практично неіснуючу російську армію на широкому фронті, протяжністю понад 240 км, протягом 11-тиденної Операції «Фаустшлаг», яка стане останньою операцією на Східному фронті.

1918 Бер 3 – Радянський Союзі і Центральні держави підписують Брест-Литовську мирну угоду , або Берестейський мир. Росія відмовляється від своїх претензій на Польщу, Україну, Фінляндію і країни Прибалтики.

1918 Лип 16Більшовики страчують колишнього російського царя Миколу II і його родину у Єкатеринбурзі.

A view of the old Jewish quarter of Rohatyn

Вид на старий єврейський квартал в Рогатині (сучасна вул. Валова), кінець війни. Джерело: Колекція Томаша Вішнєвскі.

1918 Жов 31 – Через коротку Революцію Айстр Угорщина виходить з “особистого союзу” з Австрією, і офіційно Австро-Угорщина розпадається як дуалістична монархія.

1918 Лис 9 – Два тижні військово-цивільних заворушень призводять до розпаду Німецької імперії та зречення влади Кайзера Вільгельма IІ. Революція триватиме з перервами ще декілька місяців, аж доки не утвориться новий Німецький Рейх з Веймарською Конституцією.

1918 Лис 11 – Сили Антанти і Німеччина підписують перемир’я у вагоні приватного потяга Фердинанда Фоха у Комп’єнському лісі, за 60 км від Парижа. Того ж дня імператор Австрії Карл I проголошує про відмову від своїх функцій при управлінні Австрійською державою, але без зречення престолу. Бойові дії Першої світової війни припиняються в 11:00.

1919 Чер 28 – Офіційно погоджуються умови миру у Версальському договорі, рівно через п’ять років після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда і його дружини. Крім царських осіб, у цій війні загинуло ще понад 9 млн особового складу збройних сил і 7 млн цивільного населення, у сукупності близько 9 тисяч на день – більше, ніж населення Рогатина на той час.


Схожі публікації на цьому вебсайті:

Пошук в історії

Єврейське населення Рогатина

Картографуючи Рогатин

Військові навчання в Рогатині, 1916 р.

Карти бойових дій Першої світової війни


Джерела:

[1] Статті з Вікіпедії англійською мовою (“Rohatyn“, “World War I“, і “Timeline of World War I“) та українською мовою (“Рогатин“, “Перша світова війна“, і “Хронологія Першої світової війни“); на додаткові статті подано посилання або примітки.

[2] Марк фон Хаген; Війна у європейському прикордонні: окупації та окупаційні плани в Галичині і Україні, 1914-1918 р.р.; Сіетл, Видавництво Вашингтонського університету.

[3] Österreich-Ungarns letzter Krieg 1914~1918, Band I–VII; Edmund Glaise von Horstenau (Hrsg); Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen; Wien, 1930~1938; Österreichischen Bundesministerium für Heereswesen und Kriegsarchiv; OÖ Landesbibliothek. Англійська переклад «Останньої війни Австро-Угорщини. 1914 ~ 1918»; Стен Ханна (Stan Hanna); недатований, Comroe Studios.

[4] Енциклопедія єврейських громад Польщі (Pinkas ha-kehillot Polin), Том II (Східна Галичина); під ред. Данути Домбровської, Абрагама Вайна, Аарона Вайсса; автори Цві Авітал, Данута Домбровска, Абрагам Вайн, Аарон Вайсс, Аарон Якубовіч; Яд Вашем, Єрусалим, 1980 (на івриті). Англійська версія онлайн – міститься на JewishGen. Стор. 506-510 про Рогатин, координатор Алекс Феллер, переклад англійською – Рут Йосеффа Ерез.

[5] Книга пам’яті Рогатина: Громада Рогатина і околиць (Kehilat Rohatyn v’hasviva); за ред. М. Амітая, Давида Стокфіша і Шмуеля Барі; Рогатинське об’єднання Ізраїлю, 1962 р. (на івриті). Онлайн-версія (фотокопія) міститься на сайті Публічної бібліотеки Нью-Йорка та в інтернет-архівахАнгломовна онлайн-версія міститься на «JewishGen», координатори – Майкл Бонен і Доня Голд Шварцстайн. Номери сторінок відсилають на друковану версію.

[6] Jüdisches Archive; R. Löwitt, ed.; Jüdisches Kriegsarchiv; Відень, 1915~1917 р.р.; Випуск 4-5, січень 1916 р.; “Von der Russenherrschaft in Rohatyn (Galizien)” (Від російського правління в Рогатині, Галичина); англійський переклад здійснив Едгар Гостер для Групи дослідження містечка Рогатин.

[7] Ґаліціянер: квартальний журнал від Ґешер Ґаліція: http://www.geshergalicia.org/.

[8] Історія війни від Таймз; Том 3 (1914); Том 5 (1915); Таймз; Лондон, різне датування.

[9] Ворог на власний розсуд; С. Ан-ський; редакція і переклад – Йоакім Ньюгрошель; Метрополітен Букс; Нью-Йорк, 2003. Вперше вийшла на ідиш у 1925 р. під назвою «Khurbn Galitsiye» (Руйнування Галіції).