Міжвоєнні роки в Рогатині

This page is also available in English.

Перейти до змісту, Історія єврейської громади Рогатина.

Вступ

Тут подано хронологію єврейського життя в Рогатині між двома світовими війнами, тобто у 1918-1939 р.р. Хоча цей період часто називають «міжвоєнним», тут не обійшлося без локальних воєн та інших збройних конфліктів, як в центральній Європі, так, навіть, і в Рогатині. Втім, це був час швидких змін у єврейській громаді, яку потрясла глобальна економічна криза та регіональний етнічний тиск, але були і яскраві моменти – громадські організації і товариства, а також розширення обміну ідей з однодумцями в Європі і за її межами. Зростають тенденції до еміграції та міняють життя для євреїв, які залишилися в Рогатині, адже про Рогатин тепер дізнаються в Америці і Палестині.

Ця сторінка є частиною вибраної історії єврейської громади Рогатина. Ця історія базується на численних джерелах та подається з різних точок зору, як з єврейської, так і навпаки, та містить історичні факти (плюс декілька легенд), які висвітлюють минуле життя в Рогатині, щоб краще розуміти його теперішнє.На більшість джерел посилання містяться в самому тексті, або ж вони перелічені внизу сторінки.

Хронологія

1918 Лис 1 – З розпадом імперій по всій центрально-східній Європі в останні дні Першої світової війни українські військові підрозділи здобувають контроль над Лємберґом/Львовом/Львувом та проголошують утворення незалежної Західно-Української народної республіки, яка включала східну Галичину та деякі довколишні землі з численним українським населенням. Львів проголошено столицею. Вже за декілька днів розпочалася нова польсько-українська війна, а Велика війна попередніх чотирьох років не встигла навіть завершитися.

1918 Лис 8 – Авраам Вайдман, 25-тирічний єврей, лейтенант, який народився в Рогатині, записується до лав Української Галицької Армії (УГА). Його розподіляють у 2-й Галицький корпус боротися за незалежність України. [7, С.332]

The Austrian view of the war

Австрійський погляд на війну, на початку і в кінці, як представлено у віденьскому гумористичному тижневику «Мушкет»: зліва, заклик до зброї на поч. серпня 1914 р.; справа, «Повернення додому» через декілька днів після підписання миру у листопаді 1918 р. Джерело: ANNO.

1918 ЛисСмертельна епідемія грипу, яка лютувала Європою, досягає апогею і доходить до Рогатина. Тут вона косить багато людей. Багато з тих, хто захворів в Рогатині, згодом помирають, адже війна дуже зруйнувала медичні заклади і систему медичних послуг. [4, С.96]

1918 Лис 11Підписується перемир’я між країнами Антанти і Німеччиною, у вагоні приватного потяга Фердинанда Фоха у Комп’єнському лісі, за 60 км від Парижа. Бойові дії Першої світової війни припиняються о 11:00, а перспективи нової незалежності для Польщі та України знову посилюються, але багато територіальних питань залишаються невирішеними.

1918 Лис 21 – Українські військові втрачають контроль над містом Львів/Львув, здають його польській армії та відступають з міста. Починаються масштабні погроми у місті, які тривають три дні, грабуються і руйнуються єврейські магазини і помешкання, і щонайменше 50 євреїв гинуть від рук польських солдат, бандитів та інших. Арештовано понад тисячу осіб, а в місті оголошено воєнний стан. Українські війська продовжують утримувати контроль над більшістю території на південь і схід від Львова, в тому числі над Рогатином. [3]

1918 Гру 27 – У м. Познань спалахує повстання етнічних поляків, яке прагне скинути німецьку владу над землями, які були частиною Прусії ще з часів Поділів Речі Посполитої. Попри перемир’я, бойові дії продовжуються, з перевагою на польському боці, ще цілих сім місяців.

1919 Січ 18 – У Версалі починається Паризька мирна конференція, у програмі якої наміри вирішити відкриті питання нещодавньої війни: репарації, мандати, переглянути державні кордони, які б краще відображали національні межі.

1919 Січ 22 – Українська Народна Республіка та Західно-українська Народна Республіка підписують «Акт злуки», за яким символічно було створено об’єднану українську державу. Ще декілька років триває громадянська війна між декількома українськими політичними силами, плюс російські сили більшовиків – і всі вони хотіли здобути контроль над цією територією.

1919 Лют 14 – Після окремих сутичок, пов’язаних зі спробами радянської Росії просунутися на захід, між польською і російською арміями починаються серйозні збройні протистояння в Білорусі. Протягом наступних двох років польсько-радянська війна буде лише ускладнюватися і наростати, а фронт охопить більшість східної Польщі та західної України.

1919 Лют 20 – Внаслідок тижневої української наступальної операції Львів потрапляє в облогу, і залізничне сполучення з Перемишлем відрізано. Дипломати з Антанти погрожують розірвати відносини з Україною, які на тиждень припиняють свій наступ, дозволивши польським військам перегрупуватися. [1, Польсько-українська війна]

1919 Бер 10 – Під час завершення №-го З’їзду рад в Україні, за підтримки більшовицької Росії та всупереч бажанню українських націоналістів, які боролися за незалежність, держава отримує назву Українська Радянська Соціалістична Республіка. Через 9 місяців, коли було сформовано новий український радянський уряд, Червона армія здобуває контроль над більшістю східної і центральної України.

1919 Тра 27 – Двотижнева наступальна операція у східній Галичині змушує січових стрільців відступати, внаслідок чого було прорвано українські лінії і захоплено Рогатин та інші міста на захід від ріки Золота Липа. [1, Польсько-українська війна] Тут знову втручається Антанта, цього разу, щоб зупинити Польщу, польські банди і повстанські військові формування проводять анти-єврейські погроми у новозахоплених районах.

Part of the Jewish Kurin in 1919

Частина єврейського куреня у 1919 р., попереду в центрі – Соломон Лейнберг. Джерело: Wikimedia.

1919 Чер – В Українській галицькій армії створюється єврейський бойовий курінь, який складається зі студентів університету і старшокласників з Тернополя і околиць. Командував лейтенант Соломон Ляйнберг. Курінь приступає до бойових дій в середині липня, спершу воюючи проти польської сторони на заході, а згодом – проти Червоної Армії на сході. До кінця року бойові втрати і тиф косить цей підрозділ, а уцілілі єврейські солдати розпорошуються по інших частинах. Доля Ляйнберга після 1919 р. невідома.

1919 Чер 27 – Українські війська знову прориваються на захід до ріки Гнила Липа і далі, знову здобувши Рогатин у битві, відомій як Чортківська Офензива. Наступного дня починається нова польська наступальна операція, яка до середини липня посуває українські сили на схід до ріки Збруч. Мине ще понад 70 років, поки незалежна Україна знову прийде в Рогатин. [1, Польсько-українська війна]

1919 Чер 28 – На Паризькій мирній конференції підписують Версальський мирний договір. там було викладено умови для закінчення війни, а також утворюється незалежна Друга Річ Посполита, хоча визначення більшості її кордонів відкладається, особливо на сході. За Договором, Польщу зобов’язують захищати свої меншини, і у той самий день підписується «Малий договір» новою державою, яка протестує. Це перший з декількох Договорів про права меншин, за яким Польща зобов’язується внести у свою конституцію права на громадянство для всіх націй, які потрапили в межі її кордонів, а також надати усім громадянам рівні права і захист закону, «незалежно від їх народження, національності, мови, расової приналежності чи віросповідання». Цей договір має на меті захистити німецьку громаду на новоздобутих польських територіях, але також впливає на захист польських євреїв та представників інших національностей. [2; Minorities Treaties]

Clearing and rebuilding the Great Synagogue in Rohatyn

Розчищення і відбудова Великої синагоги в Рогатині. [4, С.119]

1919 р. – Рогатин починає відбудовувати свої пошкоджені та зруйновані будинки, муніципальні споруди, комунальні підприємства і комунікації. Зруйновану Велику синагогу у серці традиційного єврейського центру Рогатина, яку було спалено і серйозно пошкоджено ще у перший рік війни, розчищають і відбудовують численні представники єврейської громади. Євреї, які повернулися, натхненні тим, як Рабин Абрам Давид Шпігель сам бере участь у будівництві (єдиний рабин, який залишився в Рогатині після депортації єврейських чоловіків в Росію у 1915 р.), і як їх підтримує Рабин Мейер Шмуель Хенне та інші. [5, С.148]
The Aryeh club in Rohatyn of HaShomer HaTzair, 1919

Клуб «Ар’є» в Рогатині з організації ХаШомер ХаЦаїр, 1919 р. Джерело: Leo Baeck Institute.

1919 р. – На основі досвіду декількох довоєнних товариств, в Рогатині сіоністські молодіжні організації починають залучати гімназистів-євреїв для навчання і громадської роботи: ХаШомер ХаЦаїр, ХаНоар ХаЦіоні, Халуц, Гордонія, Бетар, Бріт ХаХаял – усі відкривають філії в Рогатині у міжвоєнний період. Декілька таких клубів налічують сотні членів з місцевого населення. Деякі товариства сповідують відкрито соціалістичну ідеологію, підтримують піонерський рух, розглядаючи Палестину як свою майбутню домівку. Однострої, стяги і заходи цих груп, аналогічні до польського Соколу та скаутських рухів, але з сіоністським спрямуванням. Більшість з них пропонували уроки івриту і практичну освіту, співи, танці. Деякі додають ще й військово-політичний вишкіл. Спочатку членство в організаціях заборонялося рогатинськими школами (деяких найактивніших учнів навіть виключали). Та згодом, за домовленостями батьків молоді, ці групи врешті прийняли до гурту багатокультурної громади Рогатина. [4, С.113, 191-212]

1920 Січ 10 – Утворюється Ліга Націй, як міжурядова організація з місією підтримувати мир у світі.

1920 Кві 21 – Підписується військово-політична угода , між главою польської держави Йозефом Пілсудським і Симоном Петлюрою, головою Директорії УНР, про союзницьку підтримку проти більшовицької Росії у поточних конфліктах на сході Польщі.

1920 весна – Записи у Віденському університеті містять ім’я Юта Горн. Це єврейська студентка з Рогатина, яка вступила на медичне відділення як українська громадянка. Вдома в Рогатині ця новина могла стати цілковитою несподіванкою для її батьків. Протягом попередніх декількох років, поки Юти не було вдома, її громадянство було зафіксовано як польське (осінь 1919 р.), перед тим – як німецько-австрійське (весна 1919 р.), а ще раніше – як австрійське (до осені 1918 р.). Родина Горн, звісно, весь цей час залишалася в Рогатині, а от кордони і влада постійно мінялися.

The cast of King Lear

Акторський склад постановки «Короля Ліра», у виконанні єврейської театральної трупи з Рогатина. Джерело: Колекція родини Фауст.

1920 Гру – У регіоні розвивається громадське життя. У місті ставлять постановку Шекспірової п’єси «Король Лір», у рамках дедалі активнішого єврейського театрального руху в Рогатині. [4, С.159-161]

1921 Бер 17 – Польща приймає т.зв. «Березневу конституцію», яка нарешті утверджувала в Польщі республіканський лад, даючи визначення держави.

1921 Бер 18«Ризький мир» завершує польсько-радянську війну. Хоча територіальні питання безпосередньо зачіпали українські інтереси, українську делегацію не включають в переговорний процес. Домовленості визначали польський східний кордон, протяжністю 250 км на схід від лінії Керзона по р. Збруч, тож Рогатин та уся східна Галичина відходять до Польщі.

1921 Вер 30 – Перший польський перепис населення визначає наслідки Першої світової війни та нищівної масової епідемії грипу 1918-1919 р.р. на Рогатин та місцевих євреїв – вперше від попередніх переписів населення в Рогатині кількість євреїв скоротилася, зокрема, порівняно з останнім австрійським переписом 1910 р. – на понад 30%. Також вперше, ще, мабуть, з початку XIX століття, євреї складають менше 40% усього населення Рогатина. У наступні роки чисельність єврейської громади Рогатина зростатиме, але повільними темпами, набагато повільніше, ніж інші громади у місті, тож частка євреїв серед мешканців і надалі буде зменшуватися. Така тенденція свідчить про різні причини, але еміграція з рогатина і Польщі залишається значною , аж до початку Другої світової війни. Люди виїжджають на різні континенти, але особливо за океан, але насамперед до Палестини з адміністративним режимом Великої Британії та до Америки.

1922 Кві 3 – Йосиф Сталін призначений Генеральним секретарем Комуністичної партії Радянського Союзу. Менше, ніж за 10 років, він укріплює свої позиції у ролі фактичного вождя Радянського Союзу.

The old Jewish cemetery in Rohatyn, probably before the 1920s

Старий єврейський цвинтар в Рогатині, імовірно перед 1920-ми р.р. Джерело: Колекція Томаша Вішнєвского.

1922 Гру 28 – Делегації з чотирьох радянських соціалістичних республік, у тому числі України і Росії, зустрічаються у Москві та затверджують договір та декларацію про створення Союзу радянських соціалістичних республік (СРСР або Радянського Союзу). З часом частиною цієї федерації стануть 15 радянських республік.

1923 Лип 3 – Єврейський цвинтар на південній околиці Рогатина, який бере початок ще в XVII столітті, переповнений, а місцеві санітарні служби вважають, що він становить небезпеку. Кагал отримує дозвіл продовжувати поховання на певних ділянках старого цвинтаря, а поза тим купляється та облаштовується нова ділянка для єврейського цвинтаря, трохи далі, у північному напрямку від міської площі Рогатина. [10, С.9] [3]

1923 Вер 29 – Ліга Націй надає Британії мандат на адміністративний режим в Палестині, на території колишньої Османської імперії, доки цей регіон не зможе «постати самостійно». Серед інших положень, метою мандата було виконання Декларації Бальфура 1917 р., створення в Палестині Єврейського національного осередку, та уповноваження Єврейського агентства з питань Палестини.

1923 Жов 7 – Мистецький розділ єврейської щоденної газети «Форвард» в Америці публікує те, що згодом стане однією з найвідоміших фотографій єврейських музикантів у міжвоєнній Польщі – клезмерський ансамбль родини Фауст з Рогатина.

Julius Steinmetz from Rohatyn, in his grocery shop in Detroit (US), 1924

Юліуш Штайнмец з Рогатина, у своїй продуктовій крамниці у Бронксі (США), 1924 р. Джерело: Колекція родини Штайнмец.

1924 р. – Єврейська еміграція з Польщі триває. Кваліфіковані і некваліфіковані єврейські родини з Рогатина облаштовують нові домівки в Палестині, в Північній і Південній Америці, в західній Європі та в інших частинах світу. Влаштувавшись на місці, деякі емігранти повертаються до Рогатина, щоб забрати решта родини до нового дому на чужій землі.

1926 Тра 25 – У Парижі вбитий Симон Петлюра, робить це Шолом Шварцбард, російсько-французький єврей-анархіст.

1927 Rohatyn concert poster

Концертна афіша з Рогатина 1927 р. на ідиш і польською. Джерело: YIVO

1926 Жов 14 – Польща передає Америці унікальний дар – рогатинські школи беруть участь у загальнодержавній «Емблемі доброї волі», де декларується прихильність і дружба новоствореної незалежної Польщі до Сполучених Штатів Америки – у рік 150-ї річниці незалежності Америки (04 липня 1926 р.). Учні і вчителі початкових і середніх шкіл (гімназій) з понад 70 міст і сіл в Рогатинському повіті приєдналися до решти 5 млн. осіб у Польщі, підписавши та надіславши свої вітання через Атлантичний океан.

1927 Гру 8 – у відбудованій Великій синагозі в Рогатині проводиться вечірній концер , який включає Маарів (вечірню) релігійну службу разом з релігійними піснями на івриті і на їдиш, а також популярний мотив єврейського театру «Елі, Елі», у виконанні 11-річного альта Л. Файєрмана.

The library and records office of the Eretz Yisrael Verein

Бібліотека і архів Товариства Ізраїлю (Eretz Yisrael Verein) в Рогатині.
Джерело: Колекція родини Штайнмец.

1927 р. – На виборах до міської ради Рогатина балотується одна єврейська партія. За домовленістю з місцевими поляками і українцями євреям надають 16 з 48 місць у раді. Місцевий юрист Др. Самуель (Шмуель) Гольдшлаг обирається заступником мера Рогатина. [3] Тепер єврейську громаду Рогатина визнають частиною міського життя, яка може брати безпосередню участь у громадсько-політичному житті міста, через керівників, без окремих єврейських рад – кагалів – яких ставало дедалі менше від початку Першої світової війни. Натомість, на заміну кагалам прийшли альтернативні загальноміські суспільно-правові організації, наприклад, для розпоряджання цвинтарями у місті, які продовжують діяти у Рогатині (про що свідчать уцілілі фото місцевої бібліотеки [4, С.110] та юридичні документи у сучасних українських архівах), але цілком зрозуміло, що єврейські ради втратили свій вплив, про що свідчить майже повна відсутність згадок у «Pinkas ha-kehillot Polin» і «Kehilat Rohatyn v’hasviva» та інші спогади про єврейське життя в Рогатині.

1928 Сер 27 – Німеччина, Франція і США стають першими державами, які підписують Міжнародний договір про відмову від війни як знаряддя національної політики (Пакт Бріана-Келлоґа). Незабаром до нього приєднуються й інші підписанти – Польща і більшість країн Європи, Азії, Північної і Латинської Америки. Пакт є міжнародною угодою, яка відмовляється від використання війни і закликає до мирного врегулювання спорів. І хоча пактові не вдалося запобігти війні, він визначав, що погроза застосувати чи застосування військової сили, а також здобуття територій внаслідок цього, суперечить нормам міжнародного права.

Jute Horn's medical diploma, 1928

Медичний диплом Юти Горн, 1928 р. Джерело: Архів Ягелонського університету.

1928 Лис 28 – Уродженка Рогатина Юта Горн отримує докторський ступінь з медицини в Ягеллонському університеті у Кракові, після навчання в українській гімназії в Рогатині, а потім у Віденьскому і Львівському університетах. Юта – одна з небагатьох жінок з Рогатина (лише в Ягеллонському університеті – 13), і одна з багатьох у колишній Галичині, які отримали дипломи першого або і вищого ступеня в університетах Центральної Європи у міжвоєнний період. Через два з половиною роки молодша сестра Юти, Броня, яка ходила до польської гімназії в Рогатині і навчалася у Львівському університеті, закінчує Ягеллонський університет, де отримала ступінь магістра з філології, спеціалізуючись з німецької мови і літератури. Підвищення рівня освіти для жінок, а також здобуття професій, – це один з численних наслідків Гаскали («Єврейського просвітництва») та зусиль активістів (маскілім), щоб сприяти асиміляції євреїв у світське суспільство. У міжвоєнний період жінки складали понад третину польських єврейських студентів у Ягеллонському університеті, у тому числі шосту частину на факультетах права і медицини, і понад половину на відділеннях фармакології і філософії. [11, С.124-169]

1928-1930 – Економічні кризи призводять до високого рівня безробіття і до банкрутства багатьох підприємств, у тому числі і єврейських торговців і ремісників. У 1930-х роках створюється благодійний фонд для надання невеликих позик на підтримку бізнесу та на потреби робітників. У місті створюється громадська кухня, за фінансування рогатинських емігрантів до США, щоб за символічну плату (або безкоштовно) харчувати найбільш нужденних. [3]

A Rohatyn Hebrew school class in the 1930s

Клас рогатинської єврейської школи у 1930-х р.р.; їх вчитель пан Едельштайн стоїть у центрі. [4, С.188] Джерело: Колекція родини Фауст.

1920-1930-ті р.р. – За прикладом єврейської громади, яка створила безкоштовну єврейську початкову школу в Рогатині перед Першою світовою війною, після війни продовжують діяти релігійні школи (хедери) за фінансування громади, а для єврейських дітей відкривається також початкова єврейська школа, підпорядкована офіційній владі. [3] [4, С.101] Єврейські діти ходять і до української, і до польської старшої школи, хоча більше до польської (імені Петра Скарги, школи №593), адже там учням можна мати уроки з єврейської релігії і історії. [4, С.208]

1930 Вер-Лис – Після того, як польський уряд відмовляється надати автономію місцевим непольським громадам (передовсім українській) та запроваджує інші вимушені заходи з асиміляції у східній Галичині, націоналістичні угрупування радикалізуються. Для заспокоєння львівського регіону посилається польська армія, яка заарештовує і засуджує понад тисячу осіб, закриває українські школи в Рогатині, Дрогобичі і Тернополі. [12, I:1930-1938]

1931 р. – Майбутній Нобелівський лауреат Шмуель Йосиф Агнон, який народився і виріс у сусідньому м. Бучач, але який тепер живе в Палестині, видає свій перший роман на івриті, Hakhnasat kalah («Весільний балдахін»). Розповідь у гумористичному стилі шахрайських романів Чосера чи Сервантеса, релігійний, але бідний рабин Юдель Хасид мандрує східною Галичиною XIX століття у пошуках нареченого для своєї доньки, і велику частину книги займають його домовленості зі свахою в Рогатині. [8]

The Jewish ŻKS sports club in Rohatyn

Єврейський спортивний клуб ŻKS в Рогатині. [4, С.110]

1930-ті р.р. – Сіоністські молодіжні організації акцентують на здоров’ї і фізичній підготовці, включаючи створення і підтримку спортивних команд, з окремим наголосом на футболі. Назви клубів відображають запал їх змагальництва: ŻKS (Żydowski Klub Sportowy, Єврейський спортивний клуб), Бетар і Маккавеї. Захоплення спортом дуже велике і нетипове для тих часів, деякі єврейські футбольні команди змагаються навіть проти українських і польських команд. Один матч має таке значення для рогатинських єврейських вболівальників, що залишається в пам’яті понад 30 років: поразка з рахунком 8-1 української команди у селі Підгайці. [4, С.205-210]

1931 Гру 09 – Проводиться другий польський перепис населення. Результати аналізуються і оприлюднюються частинами упродовж наступних років, але лише для державних і повітових цифр, оскільки події в Європі наприкінці десятиліття переривають активну роботу над створенням детальних висновків на рівні окремих міст і сіл.

1932 р.Фанні Гольцманн, юристка у сфері розваг з Брукліна, їде до Європи і заїжджає до Рогатина, містечка, де народилася її мати Таубе. Вона привезла з собою кінокамеру і фіксує 2,5 хв. кадрів з життя міста і його мешканців.

Rabbi Meyer Shmuel Henne poses in Rohatyn

Відомий рабин Мейєр Шмуель Хенне позує в Рогатині зі своїми онуками, які приїхали в гості, 1932 р. Джерело: Колекція родини Хенне.

1932 р. – Сем Хенне, син рабина Мейєра Шмуеля Хенне з Рогатина, який емігрував до Америки напередодні Першої світової війни, повертається до рідного містечка, і привозить з собою своїх синів Гарві і Джорджа, щоб вони побачилися з бабусею і дідусем. Під час цієї зустрічі були зроблені фотографії на пам’ять. Рабин намагається переконати сина залишитися і продовжити багаторічну сімейну традицію релігійного лідерства в Рогатині, але Сем повертається з синами до Америки. У наступні декілька років інші емігранти і нащадки рогатинських євреїв з-за кордону, такі як Фанні і Сем, приїжджають в гості доРогатина, але мало хто, або взагалі ніхто не бажає повертатися назавжди.

Egg packing in Rohatyn

Фасування яєць в Рогатині, міжвоєнний період. У ті часи на ринку діяв єврейський гуртовий постачальник яєць. Джерело: Колекція родини Штайнмец.

1930-ті р.р. – Посилюються контакти між традиційними єврейськими родинами в Рогатині і їх родичами за кордоном, а це пришвидшує поширення сучасного модного одягу, сприйняття гендерних ролей і соціальних взаємодій. Освічені єврейки починають працювати у професіях, але навіть жінки з нижчим рівнем освіти можуть працювати поруч з чоловіками на фабриках та на інших, не таких традиційних жіночих посадах, оскільки євреї в Рогатині розширюють діапазон своєї діяльності далі, ніж магазини і дрібна торгівля. Багато світлин з того періоду вказують на те, що рогатинські євреї поділяли чимало неформальних і егалітарних поглядів великої Європи (і Палестини), порівняно з більш формальними і закритими принципами недавнього минулого. Це стосувалося і їх стилю одягу, і особливо їх манери триматися, що добре видно в об’єктиві камери.

1932-1933 – Катастрофічний штучний голодомор у мирний час вбиває мільйони українців, що є частиною радянської політики масового голодомору у житницях СРСР, на сході від Польщі. Ця трагедія, Голодомор, завдає нищівного удару етнічним українцям, найбільше демографічно постраждали сільські райони. Це суттєво загальмувало суспільно-економічний розвиток України та охорону здоров’я. Ця радянська операція визнана на сьогодні (2008) Європейським Союзом злочином проти людяності; а ще у 1953 р. Рафал Лемкін lназвав ці події радянським геноцидом [9].

1933 Січ 30 – Після націоналістичного перевороту проти Пруської влади у Німеччині проводяться два тури загальнодержавних виборів 1932 р., яким не вдається сформувати стабільний уряд. Тож рейхспрезидент Паль фон Гінденбург призначає Адольфа Гітлера рейхсканцлером, хоча гітлерівська (нацистська) націонал-соціалістична робітнича партія НСДАП взяла лише 33% голосів під час останнього голосування.

1934 Січ 26 – Польща підписує 10-річний пакт про ненапад з нацистською Німеччиною.

1934 Лип 1 – У підпорядкування міста Рогатин приєднують суміжне село Залужжя, що додає ще понад 1000 осіб, з яких десь 20 – євреї.

1934 Лип 4Хаїм-Нахман Бялик, єврейський провідний культурний діяч і один із засновників новітньої літератури мовою іврит, помирає у Відні, проживши якийсь час у Житомирі, Одесі, Валожині, Сосновці, Берліні і Тель-Авіві. Бялик адаптував єврейську народну казку у свою комедію помилок «Коротка п’ятниця», яка делікатно висміює сільських рабинів – ця байка була вже добре відома рогатинським родинам. [4, С.92]

1934 Лип 25 – У Відні вбивають канцлера Австрії Енгельберта Дольфуса, під час невдалого державного перевороту (відомого як Липневий путч). Вбивають його австрійські нацисти, серед яких і Отто Вахтер.

Passport images of the Horn sisters Jute and Bronia

Фото на паспорт сестер Горн – Юта і Броня. Джерело: JHI, Колекція родин Горн і Горнштайн.

1934 Сер 7 – Вже заміжня жінка, і пропрацювавши п’ять років дантисткою у сусідньому Ходорові, Юта Тейхманн (Горн) з Рогатина виїжджає з Польщі, через Снятин (на кордоні з Румунією з кінця Другої світової війни), дорогою до британської Палестини. Хоча оселившись у Хайфі, вона багато подорожує, до Рогатина вона більше не повернеться. Вона стала частиною тривалого масового виїзду євреїв з Польщі, здійснивши алію («сходження») з багатьох причин, головно через збільшення обмежень проти євреївв академічному, професійному, діловому середовищі, а також на державних посадах, коли вимагалося дедалі більше дозволів і ліцензій. Молодша сестра Юти, Броня, яка працювала вчителькою німецької мови і літератури у м. Бусько-Здруй, менше, ніж за два роки, піде таким самим шляхом, одружившись «на папері» з одним із друзів сім’ї з Рогатина, що дозволило їй отримати паспорт і візу на виїзд до Палестини.

The New York Times reports on Poland's shocking minorities decision

Замітки з «Нью-Йорк Таймз» про шокуючі рішення Польщі щодо нацменшин, 14 Вер 1934.

1934 Вер 13 – Польща в односторонньому порядку відрікається від своїх зобов’язань за Договором про національні меншини 1919 р., на що Ліга Націй особливо не протестує на загальних зборах в Женеві. [6] [2; Договори про національні меншини]

1935 Кві 4 – Прослуживши три століття, старий єврейський цвинтар Рогатина закривається для нових поховань, згідно з наказом цивільної влади Рогатинського повіту. Однак, новий єврейський цвинтар ще не готовий для поховань. [10, С.8] Невдовзі новий цвинтар відкрили церемонією поховання залишків сувоїв Тори, пошкодженої під час Першої світової війни, якою керує Рабин Мордехай Ліпа Теумім. [4, С.175]

Yosef Blitz with his violin

Йозеф Бліц зі своєю скрипкою, бл. 1935 р. Джерело: Колекція родини Фауст-Бліц.

1935 Кві 23 – Польща приймає «Квітневу Конституцію», яка підриває правові основи держави, встановлені після Першої світової війни, та яка зосереджує основну владу у новій посаді Президента.

бл. 1935 р. – Попри зовнішній суспільно- політичний тиск у Польщі і за кордоном, єврейське життя в Рогатині триває, плекаючи чимало своїх традицій, деякі з них тепер інтегрувалися у сучасний і більш урбанізований світ. Йосеф Бліц, скрипаль, який народився у сусідніх Букачівцях, і який навчався у знаній музичній консерваторії у Львові, одружується на дівчині з відомої клезмерської родини з Рогатина.

1935 Гру – Через три місяці після того, як Німеччина оголошує антисемітські Нюрнберзькі закони, Львівська політехніка офіційно вводить сегрегаційні єврейські геттівські лавки. Після заперечень і юридичного оскарження, цей наказ вчена рада університету скасовує через два місяці. Також неформально вводяться обмежувальні навчальні квоти (Numerus clausus), які суттєво обмежують кількість єврейських студентів в університетах до дещиці попередніх рівнів.

Purim is celebrated in 1936

Святкування Пуриму в 1936 р. у Єврейській школі Тарбут в Рогатині. [5, С.256]

1936 Бер 8 – Деякі речі стійкі до змін, а деякі традиції стають важливішими у важкі часи: в Рогатині єврейське свято Пурим святкується, вшановуючи роль Естер, єврейської дружини царя Персії, яка захистила всіх євреїв імперії від убивства царським намісником. Обмінюються дарами з їжі і напоїв, робляться благодійні внески, а в синагогах читається Мегілла. Діти одягаються як дійові особи легенди і відтворюють версії цієї історії для батьків і однокласників.

1937 Січ 1 – Новий закон, прийнятий у Сеймі і Сенаті минулого року, набуває чинності у Польщі, частково забороняючи обряд шхіта, ритуальний єврейський обряд убивства худоби на м’ясо, а також накладаючи обмеження, запроваджуючи квоти і окремі адміністративні об’єкти. Цей закон підриває єврейський м’ясний бізнес і релігійну традицію. Другий закон, який повністю забороняє ритуальні вбивства тварин, приймається у Сеймі у 1938 р., але не встигає пройти у Сенаті до початку Другої світової війни. [14]

Hebrew school kindergarten class in Rohatyn, 1937

Дошкільний клас єврейської школи в Рогатині, 1937 р. [4, С.187]

1937 р. – Маленькі діти продовжують відвідувати дитсадок в Рогатині, переконані, що починають довгу і захопливу дорогу до знань.

1937 Жов 5 – Після того, як студенти та інші члени політичного руху Національна демократія Польщі (ендеки) чинять тиск на Міністерство освіти, щоб воно надало окремим університетам право регулювати польські і єврейські лавки в навчальних аудиторіях, Варшавська політехніка знову запроваджує ґеттівські лавки. Невдовзі багато інших польських університетів роблять так само. Ректор Львівського університету на знак протесту йде у відставку, але проректор підписує цей наказ наступного ж дня. Деякі польські студенти відмовляються сидіти на своїх лавках під час лекцій, і протягом усієї лекції стоять на знак протесту проти такого поводження з їх єврейськими однокурсниками. У грудні 56 найкращих професорів польських університетів підписують лист протесту проти ґеттівських лавок, але цей наказ не втрачає чинності аж до початку Другої світової війни.

Rohatyn Jews at work

Рогатинські євреї за роботою. За годинниковою стрілкою з верхнього лівого кутка: Деякі з численних різників, дантист Йозеф Тайхманн, робітники з єврейського ресторану, молоді чоловіки родини Горнштайн у костюмах, пошитих їх матір’ю-швачкою. Джерела: Колекція родини Штайнмец, Книга пам’яті Рогатина, Колекція родини Глотцер-Барбан, Колекція родини Горнштайн.

1930-ті р.р. – Незважаючи на обмеження на вищому рівні, рогатинські євреї працюють в різних професіях та допомагають розвивати Рогатин як діловий центр регіону. Чимало документальних свідчень говорить про те, що багато рогатинських єврейських родин працюють журналістами і друкарями, лікарями, медсестрами і акушерками, перукарями і фармацевтами, юристами, вчителями, архітекторами, кравцями і швачками, різниками, пекарями, власниками ресторанів і кнайп, а також художниками. З іншого боку, багато єврейських родин в Рогатині і околицях продовжують працювати торговцями, перевозячи свій крам на возах у різні міста, та переміщаючись вже на ринкові площі, щоб відкрити магазини. У 1930-х р.р. товари, які продавали євреї на площі Ринок в Рогатині, або неподалік, включали гуртові або роздрібні продуктові товари, яйця, хліб і торти, цукерки, ліки, тканини, алкогольні напої, тютюн, свіже м’ясо, взуття, чоловічий одяг, хутра і зимове вбрання, книги, посуд, вироби з металу, сантехнічні матеріали, газети, а також гас і оливу для автомобілів.

1938 Бер 12 – За день до запланованого австрійського референдуму про незалежність, війська німецького Вермахту перетинають кордон і захоплюють владу над державою. Адольф Гітлер прибуває до м. Лінц того ж вечора. Здивований ентузіазмом австрійців, які його вітають, замість того, щоб встановити маріонетковий уряд, Гітлер вирішує анексувати Австрію до Німецького Рейху, як аншлюс. Відразу ж починаються акції проти австрійських євреїв.

Young sisters from a Rohatyn Jewish family

Молоді сестри з рогатинської єврейської родини, в українських строях, імовірно пошитих їх матір’ю. Джерело: Колекція родини Шнитцер-Вальд.

кін. 1930-х р.р. – Зі спогадів місцевої української жительки 2016 р., яка на ті часи була маленькою дівчинкою у сусідньому селі Перенівці, з північного краю Рогатина: У нас в селі була одна єврейська сім’я – вони обробляли землю, як і всі. У них була донька, з якою я гралася. Була одна єврейка, яка святкувала з нами християнські свята, вона ходила в українських строях, і виступала на концертах. [13, інтерв’ю YIU/2098U]

1938 Лис 7 – Німецький дипломат Ернст фон Рат вбитий в Парижі єврейським молодим біженцем Гершелем Грюншпаном, чиї батьки, народжені у Польщі, та які проживали у Німеччині, застрягли без даху над головою 11 днів, серед 17 000 інших євреїв у тодішньому прикордонному містечку Збоншинь, через те, що їх вигнали з Німеччини, а Польща не визнавала громадянства мешканців іноземних держав.

1938 Лис 9-10 – Через вбивство фон Рата німецькі нерегулярні формування СА та цивільне населення проводять по всій «об’єднаній» Німеччині жорстокий погром проти єврейських фірм, синагог і осіб. Через розбиті скляні шиби, які засипали вулиці біля розбитих вікон і спалених будинків, ця подія увійшла в історію як Кришталева ніч або Ніч розбитих вітрин. Крім руйнування понад тисячі будівель, поранено багато євреїв, а понад 30 000 євреїв заарештовано і вивезено в концтабори по всій Німеччині.

поч. 1939 – Видавнича фірма Фрейтаг-Берндт у анексованій Німеччиною Австрії видає серію туристичних карт Європи, де зазначено основні проїзні шляхи і описи багатьох міст і сіл, перш ніж вони стали недоступними майже для всіх. Рогатин є на карті № 47.

1939 Сер 31 – Німецькі агенти під керівництвом СС, переодягнені в польських солдат, нападають на німецьку радіостанцію у м. Гляйвіц у Верхній Сілезії (тоді німецьке, а сьогодні польське місто Глівіце), інсценізувавши пропагандистську операцію і представивши її як польську агресію проти Німеччини, щоб розпалити антипольські настрої і всередині країни, і далі. Наступного дня Гітлер згадує про цей випадок та про інші прикордонні інциденти у своєму виступі у Рейхстагу, щоб виправдати вторгнення Німеччини у Польщу – яке відбувається того ж дня, з чого і починається Друга світова війна.


Схожі статті на цьому вебсайті:

Пошук в історії

Єврейське населення Рогатина

Картографія Рогатина

Польські декларації про дружбу з США 1926 року

Фільм про Рогатин 1932 року Фанні Гольцманн

Єврейська музика в Рогатині

Єврейський театр в Рогатині


Джерела:

[1]Статті з Вікіпедії англійською мовою (в т.ч. “Rohatyn“ і “Ukrainian War of Independence“) та українською мовою (в т.ч. “Рогатин“ і “Українська революція“); на додаткові статті подано посилання або примітки.

[2] Енциклопедія YIVO про євреїв у східній Європі: http://www.yivoencyclopedia.org/; статті подано посилання або примітки.

[3] Енциклопедія єврейських громад Польщі (Pinkas ha-kehillot Polin), Том II (Східна Галичина); під ред. Данути Домбровської, Абрагама Вайна, Аарона Вайсса; автори Цві Авітал, Данута Домбровска, Абрагам Вайн, Аарон Вайсс, Аарон Якубовіч; Яд Вашем, Єрусалим, 1980 (на івриті). Англійська версія онлайн – міститься на JewishGen. Стор. 506-510 про Рогатин, координатор Алекс Феллер, переклад англійською – Рут Йосеффа Ерез.

[4]  Книга пам’яті Рогатина: Громада Рогатина і околиць (Kehilat Rohatyn v’hasviva); за ред. М. Амітая, Давида Стокфіша і Шмуеля Барі; Рогатинське об’єднання Ізраїлю, 1962 р. (на івриті). Онлайн-версія (фотокопія) міститься на сайті Публічної бібліотеки Нью-Йорка та в інтернет-архівахАнгломовна онлайн-версія міститься на «JewishGen», координатори – Майкл Бонен і Доня Голд Шварцстайн. Номери сторінок відсилають на друковану версію.

[5] Спогади про Рогатин і околиці; Лея Захав, перекладач і редактор; Філдз Паблішинг ЛЛС; 2015.

[6] Нью-Йорк Таймз; “Poland Repudiates Minorities’ Pact; League is Shocked” («Польща відмовляється від пакту про національні меншини»); Фредерік Т. Бірчал; Т. LXXXII № 27,992, 14 Вер 1934; TimesMachine.

[7] Ландскнехти Галицької армії; Олег Стецишин; Наш Формат – Історія; Львів, 2012.

[8] The Bridal Canopy; S. Y. Agnon; translated by I. M. Lask; Schocken Books and Victor Gallancz Ltd; London, 1968. (Агнон Ш. Й.; «Весільний балдахін»)

[9] Рафал Лемкін; Soviet Genocide in the Ukraine («Радянський геноцид в Україні»); Твори Рафала Лемкіна 1947~1959; Публічна бібліотека Нью-Йорка; 1953.

[10] Державний обласний архів в Івано-Франківській обл.; запис 2.1.2039.

[11] Żydzi – Studenci Uniwersytetu Jagiellońskiego w Drugiej Rzeczypospolitej (1918-1939) (Студенти Ягелонського університету у Другій Речі Посполитій); Маріуш Кульчиковскі; Польська академія знань; Роботи комісії єврейської історії і культури, №5, Краків, 2004.

[12] Chronology of Mass Violence in Poland 1918-1948 (Хронологія масового насильства у Польщі, 1918-1948); Жан-Ів Потель; масове насильство і опір – Дослідницька мережа; Інститут політичних досліджень; Париж, 2010.

[13] Інтерв’ю фонду «Яхад-ін Унум» з очевидцями Голокосту в Рогатині; дослідження очевидців в Україні «Яхад-ін Унум»; 2016.

[14] Ritual slaughter and animal welfare in interwar Poland (Ритуальна різня і добробут тварин у міжвоєнній Польщі); Ева Плах; Єврейські питання східної Європи; Т. 45, № 1, 2015; С.1-25. Див. також: Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej 1936/29/237; Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej 1936/70/503.

Загальні джерела:

Дослідження польського єврейства з серії Полін, Том 12 – Фокус на Галичину: євреї, поляки і українці в 1772-1918 р.р.; ред. Ізраель Бартал і Антоні Полонскі; Бібліотека Літтмана єврейської цивілізації, Портланд, Орегон, США; 1999.

Дослідження польського єврейства з серії Полін, Том 26 – Євреї і українці; ред. Йоганан Петровський-Штерн і Антоні Полонскі; Бібліотека Літтмана єврейської цивілізації, Портланд, Орегон, США; 2014

.


Переклад – Світлана Брегман.