ЕПІЛОГ
(з мемуарів Джека Ґлоцера “Я пройшов через німецький Голокост наперекір усьому”)

[Це розділ мемуарів Джека Ґлоцера “Я пройшов через німецький Голокост наперекір усьому“. Натисніть тут, щоб повернутися до змісту.]

Jack Glotzer in Rohatyn in 1998

Джек Ґлоцер у Рогатині у 1998 р.
Фото © 1998 Анджей Полец.

10 червня 1998 року у Рогатині відкрито два пам’ятники [31]; один споруджено на околицях міста, у Бабінцях – 20 березня 1942 року там було вбито 3500 євреїв. Другий пам’ятник споруджено у Рогатині поблизу цегельні. Сюди було привезено євреїв з навколишніх міст та сіл разом із євреями з рогатинського ґетто після його ліквідації 6 червня 1943 року. Тут поховані матір Джека Ґлоцера та його наймолодший брат Моше Емануель. Точна кількість євреїв, похованих там, – невідома; приблизне число євреїв, вбитих німцями між 1941 та 1944 роками та похованих у цьому місці, – 14000. [32]

Беатріс та Джек Ґлоцер здійснили подорож до Рогатина на відкриття двох пам’ятників. Відкриття пам’ятників відвідали люди з трьох континентів, серед яких були ті, що вижили, друге та третє покоління нащадків, місцеві жителі, представники місцевої влади, рабин, священики та преса. Надгробні промови виголошувалися кількома мовами (ідиш, іврит, англійською, польською та українською); промовлялись молитви Кадиш та “Господь милосердний”. Джек Ґлоцер промовив Кадиш за свою сім’ю біля пам’ятників. До паломників звернувся місцевий мер (який обіцяв захищати та зберігати два пам’ятники та масові поховання), римо-католицький священик, греко-католицький священик та місцеві жителі.

Євреї, поховані у братських могилах, – чоловіки, жінки та діти, яких не тільки брутально вбито німецькими варварами та їхніми колабораціоністами, але й ніколи не було відповідно поховано з пам’ятниками, на яких вказано, хто вони. Вони були матерями, батьками, братами, сестрами з іменами й родичами. Їхні життя та ідентичність забрано від них, аби повністю знищити їх існування.

Проте ми ніколи не пробачимо і завжди пам’ятатимемо їх.

СПОЧИВАЙТЕ В МИРІ.

Александр Волцер
Липень 2000 року

ְו נַת ִתי ל ֶהם ְבֵביִ תי ְב ֹחוֹמַת֙י יד ו ֵשם ֹטוב ִמ בִ נים ִמ ב ֹנות ֵ שם ֹעו ל֙ם ֶאֶתן־ לו ֲאֶ שרלֹא ִי כֵ רת׃ס

Я дам йому вічне ім’я, яке не понищиться.
(Ісаї 56:5, переклад І. Огієнка)

Переклад Наталія Курішко.


[32] [Кількість померлих, похованих на цьому місці, досі невідома, однак на даний час підраховано, що більше 4000. – ред.]

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Щоб переглянути копію ліцензії, перейдіть за адресою http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/
або відправте лист на адресу Creative Commons, PO Box 1866, Mountain View, CA 94042, USA.


<- Повернутись до попереднього розділу

Вперед до наступного розділу ->

<<- Повернутись на початок