This page is also available in English.
У 1693 р. був підписаний цікавий договір оренди, який давав права збирати податкові надходження з усієї округи (повіту) Рогатина двом бюргерам або містянам в обмін на плату. Документ фрагментарний та частково нерозбірливий, але все одно захоплюючий. Він названий Adam Mikołay P. Granowa Sieniawski Hrabia na […] y Myszy woiewoda Bełzki Lwowski Generalny Rohatynski, etc Starosta («Адам Міколай П. Гранова Сєнявський граф [нерозбірливо] і Миши воєвода белзький, львівський, генеральний рогатинський, тощо староста»). Ось переклад, який ми завдячуємо «Rohatyn District Research Group (RDRG)»:
«Усім і кожному, хто повинен знати, і там, де це важливо почути про це [я оголошую], що я поточного року здав в оренду мою Рогатинську округу, починаючи зі свята св. Івана 24 червня 1693 р. до, якщо буде на це Божа воля, того самого дня наступного 1694 р. Я передав це в оренду за суму тринадцять тисяч польських злотих шановним моїм міщанам, Мошко Юшковичу та [нерозбірливо] Абрамку Шаєвичу.
«Цим у містечку Рогатині [і селах] Підгороддя, Фірлеїв, Чернів, Руда, [нерозбірливо], Кліщівна, Потік, Залип`я, Вербилівці та Залужжя, а також у всьому моєму Рогатинському окрузі вищезгадані орендодавці збиратимуть надходження, які належать мені від лікеро-горілчаних виробництв, пивоварень, винокурень, таверн, млинів, а також дорожні збори, які збираються в містечку та в селах. Вони не братимуть платежів у збирачів на мостах, які можуть вільно варити пиво, виробляти мед і міцні напої [нерозбірливо]. Це мій наказ із тим, щоб ті власники таверни, які проживають у містечку Рогатині, надавали селянам чотирнадцять великих глеків алкоголю щотижня за двадцять злотих. Орендарі повинні надати пиво, мед, міцні напої та [продати їх] у справедливий спосіб. Ті приміські жителі та містяни, які не торгують алкоголем […] [відсутня наступна сторінка] [1]
«Щоб забезпечити потреби на весіллях, я рекомендую і наказую, щоб усі серйозно сплачували орендарям ціну у сто гривень за неприбутковість. [2] Відповідно до цього договору орендарі повинні сплатити одинадцять тисяч злотих за чотири внески. Я уступаю в цілому інші пункти договору та рішення щодо минулорічної процентної ставки, тому що ці зобов’язання стануть майбутньою відповідальністю [дійсних] орендарів. Збір відсотків і залишку заборгованості, який мав провести Лейб Якубович [колишній орендар], тепер є відповідальністю дійсних орендарів. Щоб забезпечити більшу вагу [цього контракту] та його вірність, я підписую його своєю рукою та підтверджую печаткою.
«Це відбулося у Дзвіногруді в день 13 квітня в 1693 році. [3]
«Підпис: Сєнявський [печатка]»
Примітки:
Переклад Вікторія Сергієнко.
Архівні документи з краківського Вавеля, отримані д-ром Алексом Феллером для «Rohatyn District Research Group (RDRG)». Польсько-англійський переклад доктора Андрія Залевського.