Єврейські могильні ознакування, втрачені і віднайдені

This page is also available in English.

Вступ

У більшості єврейські надгробки (ознакування могил, могильні плити, мацеви) в Рогатині знаходяться не там, де мали би бути, а саме прикрашати єврейські кладовища і позначати місця поховань осіб і родин, яких вони мали вшановувати. Крім декількох винятків, цю конкретну спадщину Рогатина складно назвати «нерухомою», і неможливо прив’язати GPS координати їх розташування до цієї сторінки, як ми зробили на інших наших сторінках про спадщину.

Незважаючи на те, що переміщення майже усіх могильних плит з єврейського кладовища під час та після Другої світової війни – це трагічний факт, поступове віднайдення їх уцілілих фрагментів з вулиць, тротуарів, річкового укріплення і фундаментів будівель у Рогатині, а також повернення на кладовища, звідки їх забрали, дозволило накопичити чималу збірку плит у такому собі візуальному архіві просто неба про довоєнну єврейську громаду. Процес відновлення також створив можливості для порозуміння між культурами і для співпраці у Рогатині. Сьогодні маємо і збережені встановлені, і віднайдені надгробки на обидвох рогатинських єврейських кладовищах.

Упродовж останніх кількох десятиліть уцілілі колишні мешканці рогатинського ґетто, нащадки інших місцевих євреїв та сьогоднішні жителі Рогатина доклали чимало зусиль, щоб відшукувати і повертати єврейські надгробки на кладовища. Особливо багато зробив колишній вчитель історії, а нині пенсіонер Михайло Воробець. Ця робота пришвидшилася після того, як у 2011 р. долучилася «Єврейська спадщина Рогатина», яка відтоді щороку лише посилювала зусилля.

Читати про Проект відновлення єврейських надгробків

Ця стаття – частина із серії про єврейську спадщину Рогатина а цьому вебсайті. Щоб дізнатися більше про надгробки і кладовища у ширшому контексті єврейської спадщини у місті і регіоні, дивіться цю сучасну інтерактивну карту місць спадщини.

Коротка історія надгробків

Як було описано у нашій статті про єврейські культурні традиції, пов’язані із завершенням життєвого циклу (смерть, поховання і жалоба), кладовища протягом тисячоліть займають у єврейському релігійному житті важливе місце, і загалом вважаються святим місцем, священнішим навіть за доми молитов. Єврейський похорон – це символічне прощання з померлим. Хоча немає спеціального юдейського закону, який би визначав необхідність встановлення на могилі якогось ознакування, вже понад тисячу років у європейській єврейській традиції прийнято використовувати дерев’яні або кам’яні мацеви. Коли євреї вперше почали оселятися в Рогатині, близько чотирьохсот років тому, на надгробках вже використовувалося образотворче мистецтво, як додаткова ілюстрація до часто поетичних епітафій, яка додавала символізму та оздоблення. Практика вшановування померлих вирізьбленими словами та зображеннями на могилах була поширеною в Рогатині аж до Шоа, коли настав кінець єврейству у цьому місті.

Німецька окупація Рогатина ка почалася у 1941 р., означала не лише те, що євреїв зженуть у ґетто, будуть вивозити деінде та жорстоко і масово розстрілювати, але й передбачала нищення єврейської матеріальної культури у місті. У якийсь момент під час війни робітники стали валити єврейські надгробки на кладовищах, розбивати плити на великі шматки, щоб легше було транспортувати, та вивозили на підводах. Такі крадені плити використовувалися як звичайний будівельний матеріал в Рогатині, для мощення міцних доріг і тротуарів, щоб укріпити береги ріки Гнила Липа, щоб вистелити автостоянки, і щоб робити фундаменти для нових будинків. Через багато десятиліть старші жителі Рогатина, українці, пригадали використання цих могильних плит у місті: У місті було велике кладовище, там стояли поряд, одна за одною, високі могильні плити, зроблені з каменю. Пізніше німці позабирали ті надгробки і вимостили ними тротуари. Вони будували хідники і дороги. [Яхад-ін-Унум, свідок YIU/2092U, 1:27:01] Після війни вона пригадала, де саме тротуари були вимощені єврейськими надгробками, деякі старші люди у місті ніколи по них не ходили, бо вважали, що то гріх. [Яхад-ін-Унум, свідок YIU/20195U, 2012 інтерв’ю з RJH]

Руйнування єврейських кладовищ у Рогатині під час війни – це не поодиноке явище. Можливо, нацистські плани у центральній Європі і не були достатньо систематичні і завершені, але вони були рішучі і масштабні. Тож майже неторканими уціліло зовсім небагато кладовищ. У невеликих містечках руйнування були особливо серйозними, та ще на старих кладовищах, особливо у східній Галичині. Крадіжки розбитих єврейських надгробків та практично зрівнювання кладовищ з землею відбувалися за німецької окупації та потім за комуністичної влади [USCPAHA Звіт по Україні 2005]. Відтак, навіть ті євреї, які померли і були поховані ще до війни, не уникнули знищення від Шоа, а спроба стерти про них будь-яку пам’ять майже цілком вдалася.

Як і 40% єврейських кладовищ, обстежених у сучасній Україні USCPAHA, на кожному із кладовищ в Рогатині залишилося не більше 20 уцілілих мацев, не рахуючи окремих плит, які віднайдені станом на сьогодні. Тоді як нове єврейське кладовище в Рогатині діяло не більше двадцяти років до Другої світової війни, старе кладовище служило громаді протягом не одного століття. За оцінками кількості надгробків або їх основ на щільному старому єврейському кладовищі в Рогатині, здійсненими на основі аерофотознімку Люфтваффе 1944 р., можна стверджувати, що колись там стояло не менше тисячі великих плит. Довоєнне єврейське населення в Рогатині і тривала історія тутешньої громади можуть вказувати на набагато більші цифри, імовірно декілька тисяч.

Уцілілі відновлені єврейські надгробки

На першому або «старому» єврейському кладовищі в Рогатині не назбирається навіть і десятка відновлених і встановлених вертикально надгробків, чи горизонтальних могильних плит, чи інших перманентних ознакувань з довоєнних поховань. Лише на декількох вертикальних мацевах збереглися неушкоджені читабельні епітафії. Більшість плит зазнали певного пошкодження, а деякі практично цілком втратили свою первинну форму. У 2011 р. було збудовано один великий накритий огел, у верхньому кутку кладовища, просто над трьома могилами шанованих у Рогатині і Стратині рабинів ХІХ століття. У 2017 р. позаду відновленого надгробка було зведено ще один невеликий відкритий огел.

Згідно з цією епітафією, найстаріший стоячий надгробок на старому кладовищі датується 1741 роком, і був встановлений над могилою Рабина Еліши, сина Рабина Єгоуша понад 275 років тому. Сьогодні ця мацева пофарбована набіло, з виділеними чорним літерами, але на фото майже 15-річної давності видно цю плиту, долілиць і без фарби. Нам нічого про це невідомо, але імовірно, усі плити, які сьогодні стоять вертикально на старому кладовищі, були туди перенесені і встановлені вже після війни.

Друге або «нове» єврейське кладовище в Рогатині досі має три цілих і встановлених вертикально надгробки, а також декілька цілих надгробків, які були повалені, але досі лежать на кладовищі, або поблизу імовірних їх могил, або у випадковому порядку на території кладовища.

Усі встановлені вертикально надгробки на старому і новому кладовищі були сфотографовані і задокументовані онлайн у тимчасовій базі даних зображень, якою займалася Rohatyn District Research Group (RDRG), куди можна перейти за поданим нижче посиланням. Декілька фрагментарно полагоджених плит (основ) було знайдено під час акцій із прибирання кладовища протягом останніх років, тож їх ще не розмістили онлайн.

Переміщені єврейські надгробки і їх фрагменти

Як було описано вище, майже усі надгробки, які колись стояли на єврейських кладовищах, сьогодні ховаються під землею і під будівлями по всьому місту, та й то переважно їх фрагменти. Невелику частину від початкової кількості надгробків вдалося віднайти. Щонайменше два десятки цілих надгробків і їх фрагментів було віднайдено і перенесено на нове єврейське кладовище невдовзі після здобуття Україною незалежності робітниками, які працювали на місцевого історика-краєзнавця Михайла Воробця, за підтримки вже поважного віку уцілілих євреїв з Рогатина, які врятувалися у ґетто під час війни, а саме: Бориса Арсена з Івано-Франківська і Фішеля Кіршена з Ізраїлю. Звідки ці плити, ми не знаємо, і жодних документованих даних про це немає. Починаючи з 2011 р., за допомогою пана Воробця «Єврейська спадщина Рогатина» організувала роботи, щоб видобути понад ще п’ятсот фрагментів і один великий цілий надгробок. За порадою рабина Івано-Франківська усі ці плити було повернуто на старе єврейське кладовище. За оцінками ЄСР, під дорогами, тротуарами і будинками у Рогатині ще ховається разів з десять більше таких можливих знахідок.

Знаходяться закопані фрагменти мацев зазвичай випадково: під час комунальних і ремонтних робіт на дорогах і вулицях міста робітники натрапляють на такі плити, які використовувалися як будівельний матеріал. На своїх приватних подвір’ях і городах окремі мешканці знаходять такі фрагменти, або коли копають рови під фундаменти для огорожі. Це – або одна або десятки плит. Понад рікою і струмком у місті обвалюються береги – і видають плити, які туди вкопували колись давно. Під час демонтажу старих будівель знаходять надгробки, які використовувалися для фундаменту, стін чи сходів.

Як видно на карті з місцями знахідок плит, поданій далі, прослідковуються певні закономірності таких знахідок: частково на основі міських комунальних робіт, а частково на основі використання плит під час війни для будівельного матеріалу на головних дорогах і під’їзних шляхах до точок обслуговування. На одній невеликій ділянці в Рогатині, на північний схід від міської площі, сьогодні розташовано внутрішнє подвір’я, стоянка і приватний город. За словами пана Воробця, під час Другої світової війни це місце використовували під стоянку позаду будівлі гестапо. Лише тут вже виявлено понад сотню фрагментів єврейських надгробків (у 2011, 2012, 2014 і 2019 р.р.), а на думку місцевих, тут їх знайдеться ще більше, куди не копнеш.

Яка цінність таких переміщених мацев сьогодні? Чи лише одного фрагмента? А якщо на них замало збереглося тексту, і неможливо визначити, чиє це було поховання? Навіщо взагалі перевозити ці плити чи їх фрагменти назад на кладовище, якщо ми не можемо точно визначити, звідки вони саме походять, і якщо це кладовище неможливо буде більше відновити чи повернути до первісного вигляду? Ці розбиті плити – це не зовсім нерухома спадщина, та й нематеріальною спадщиною їх не назвеш (хоча зображення їх оздоблення і написи цілком могли б на таке претендувати). А що ж тоді робити з масивними важкими плитами?

Позиція «Єврейської спадщини Рогатина» така, що навіть одна мацева, навіть її шматок, здатні зробити стільки ж, скільки і рідкісна фотографія, щоб відновити пам’ять про окремого єврейського жителя, який колись жив і помер в Рогатині чи в довколишніх селах ще до Другої світової війни. Одна знайдена плита чи якийсь шматок – це цікавинка, але ціла колекція знайдених плит вже починає представляти цілу минулу єврейську громаду Рогатина. А розмаїття оздоби, символів, епітафій на плитах – це наочні свідчення різнопланового єврейського життя у цьому регіоні до того, коли спустошення війни знищило практично усі його ознаки. На нашу думку, віднайдені плити підсилюють силу єврейських кладовищ як місць пам’яті (lieux de mémoire) для Рогатина, його мешканців і для туристів. Ці плити допомагають творити смисли і спонукати питання про «хто», «навіщо» і «як».

Ці плити мають величезну цінність, як для нащадків померлих євреїв, яких вони представляють, і для сучасних жителів Рогатина, які беруть участь у знаходженні, відкопуванні, перевезенні, розчищенні, відчитуванні і розташуванні плит у відповіднішому місці.  Навіть попри те, що на перший погляд позбирані плити нагадують швидше будівельне сміття, те, наскільки обережно люди ставляться до цих фрагментів, зайвий раз підтверджує, що цим плитам є місце у історико-культурній спадщині міста.

Ми не раз бачили, протягом понад 50 поїздок до Рогатина на допомогу цьому проекту, що містянам цей проект цікавий не просто так. Вони прагнуть допомагати і вважають, що це нагода виявити пошану до пам’яті тих, хто мешкав тут колись. До нас навіть підходять просто на вулицях і розповідають про місця розташування плит. Інші дивляться, як ми фіксуємо нові знахідки, або допомагають нам відчищати плити. Ще інші просто мовчки спостерігають або тиснуть нам руку у ході роботи. Але завжди виникає розмова – старші люди пригадують, а молодші слухають. Така наша громадська діяльність у місті є чи не першою нагодою публічно показати молодшому поколінню те, що колись тут була процвітаюча єврейська громада. Це дозволяє нам у такий спосіб представити тих численних відсутніх осіб. Ми повертаємо їх і пам’ятаємо.

Мацеви в Рогатині заслуговують на такий догляд. Кожна з них – це сімейна реліквія, і вони таять в собі важливі історії. Протягом понад восьми років відновлювальних робіт ми знаходили плити надзвичайної краси, а деякі колись стояли на могилах відомих історичних діячів. Працюючи у 2012 р. на вул. Зеленій, ми знайшли декілька великих плит, які знайшли в землі під час земляних каналізаційних робіт під дорогою. Незважаючи на шар болота, все одно було видно зображення лева і якісь написи. Продовживши ввечері відмивати і відшкрябувати цю плиту, ми змогли роздивитися всю оздобу – побачили другого лева, корону і більше написів. Повернувшись наступного дня, ми переклали написи і зрозуміли, що це плита з могили колись дуже відомого Рабина з Рогатина. Цей надгробок ми перевезли на кладовище, а потім хасидська група повернула плиту на своє місце у новому огелі, збудованому над трьома могилами на старому єврейському кладовищі. Вона стала першою мацевою з часів війни, яку повернули на своє первинне місце.

Майже дві сотні віднайдених фрагментів плит, які сьогодні перебувають на старому єврейському кладовищі, було сфотографовано і задокументовано онлайн у тимчасовій базі даних зображень, якою розпоряджається Rohatyn District Research Group (RDRG). Перейти до неї можна за посиланням внизу.

Ми розуміємо, що нищення і занепад уцілілих плит – це природний і неминучий процес. Матеріал, з якого зроблені майже усі віднайдені мацеви, дуже м’який. Навіть якби вони і простояли усі ці останні 75 років на кладовищі, цей камінь би природно нищився. Проект «Єврейської спадщини Рогатина» планує включити і роботи з фіксування цих уцілілих зразків, перш ніж вони остаточно зруйнуються.

Зображення, транскрипція і переклад

І відновлені, і віднайдені плити можна сьогодні побачити в Рогатині на двох єврейських кладовищах, згідно з описами на сторінці про кладовища на цьому вебсайті. Наш Проект відновлення старого єврейського кладовища описує пропозицію спроектувати та встановити платформу, щоб підняти віднайдені фрагменти мацев над землею, щоб зробити їх доступними для огляду туристів, подавши також відповідні пояснення. Так само, наш Проект відновлення єврейських надгробків окреслює пропозицію розчистити, захистити, позначити і задокументувати плити у базі даних і зображень. Ці завдання можливі лише після завершення попередніх фаз проекту старого кладовища, у тому числі йдеться і про розчищення, зйомку ділянки і розробку ландшафтного дизайну.

Тим часом усі з відомих відновлених плит були сфотографовані на місці, а більшість віднайдених надгробків і фрагментів плит також зафіксовані на фото. Фотографії з 2011-2014 р.р. завантажені у публічну онлайн галерею. Це зробила Rohatyn District Research Group (RDRG), члени якої змогли перекласти багато з написаних епітафій. Хоча ця збірка і неповна, доки не почалися офіційні роботи з укладання бази даних, вона надає непогану наочну ілюстрацію розмаїття оздоби і епітафій мацев. Більшість окремих плит, віднайдених з 2015 р., також були пофотографовані, але ці фото ще не завантажені онлайн.

Див. зображення і переклади багатьох плит та їх епітафій

Переклад – Світлана Брегман.