Будівлі єврейської релігійної громади Рогатина

This page is also available in English.

Вступ

Після майже трьох століть активного єврейського життя, сьогодні в Рогатині не залишилося нікого з єврейської громади. Немає і освячених єврейських домів молитви чи інших будівель, які б зберегли свою первинну функцію для зібрань, ритуального очищення чи релігійного навчання. На тлі відсутності єврейського життя після Другої світової війни, тих декілька синагог, лазень, шкіл та інших громадських будівель, які уціліли під час німецької окупації і Голокосту, були перепрофільовані для світського неюдейського використання під час повоєнної радянської влади, а більшість цих будівель згодом занепали і були знесені. Віднайти місця, де колись стояли єврейські споруди в Рогатині, зовсім непросто, оскільки відповідних єврейських і міських записів довоєнних часів дуже бракує.

Однак, досі ще у центрі міста можна побачити ті нечисленні уцілілі будівлі і споруди з колишнього зосередженого тут «єврейського кварталу». І це досі дає відчуття вражаючого скупчення синагог та інших єврейських споруд, які колись тут стояли. На цій сторінці ми спочатку опишемо окремі будівлі, а далі перейдемо до менш задокументованих залів для зібрань та інших споруд. Ось такі на сьогодні нам відомі будівлі єврейської громади Рогатина:

• основна або «велика» синагога (зруйнована): 49.4114N, 24.6100E (49°24’41.2″N 24°36’36.1″E)
• великий бейт-мідраш (руїни): 49.4112N, 24.6100E (49°24’40.4″N 24°36’35.8″E)
• мала синагога або хедер (руїни): 49.4111N, 24.6102E (49°24’40.0″N 24°36’36.9″E)
• західна синагога і міква (перепрофільована): 49.4094N, 24.6079E (49°24’33.8″N 24°36’28.4″E)
• лазня і івритомовна школа (перепрофільована): 49.4095N, 24.6060E (49°24’34.1″N 24°36’21.4″E)

Ми погоджуємося з іншими авторами у тому, що культурно-історична релігійна забудова може і повинна мати цінність для майбутніх поколінь. На даний момент «Єврейська спадщина Рогатина» провадить проект з документування, який має на меті дослідити, зібрати і оприлюднити записи, фотографії, а також неофіційні дані з місцевих джерел, у тому числі інтерв’ю з мешканцями Рогатина, і дані та документи із досліджень спадщини в Україні та за кордоном.

Читати про Проект документування синагог

Ця стаття є частиною серії про єврейську спадщину Рогатина на цьому вебсайті. Щоб побачити общинні споруди як частину ширшої єврейської спадщини міста і регіону, перегляньте цю сучасну інтерактивну карту місць спадщини.

Велика синагога в Рогатині (вул. Валова – зруйнована)

На основі опублікованих історій Рогатина, які описують ранній період міста як «за мурами» (з валами із землі та інших матеріалів), та на основі уцілілих свідчень про давні вали у декількох місцях по всьому місту, у тому числі і на існуючій вулиці, яка так і називається – «Валова», можна припустити, що корінна єврейська громада Рогатина сформувалася навколо скупчення синагог та інших будівель, відразу з південного боку теперішньої вулиці Валової, недалеко від головної міської площі. На кадастровій карті Рогатина 1846 р. можна побачити декілька споруд, які позначені як синагоги. Серед них є одна, відносно велика за розмірами, хоча і зроблена з дерева (жовтий колір на історичній карті). Перед Першою світовою війною цю дерев’яну будівлю, місце для поклонінь, замінили на дуже велику триповерхову цегляну будівлю, яку місцева громада називала «Велика синагога». Вочевидь, вона відігравала важливу роль для значної частини релігійної єврейської громади в Рогатині, та височіла над щільною забудовою, де була розташована.

На жаль, не збереглося відомих фотографій чи креслень Великої Синагоги у її первісному вигляді. Архітектуру Рогатина активно фотографували і під час, і після Першої світової війни, щоб проілюструвати шокуючі руйнування будівель і доріг у місті. Вони стали наслідком запеклих боїв по лінії фронту, яка тут проходила, або диверсій відступаючої російської армії, особливо у 1915 році. Чимало листівок, військових світлин та інших зображень Рогатина показують зруйнований єврейський квартал, і особливо, спалену Велику синагогу, зовсім без даху. Одна фотографія з бл. 1919~1920 р.р., розміщена в Книзі пам’яті Рогатина, зафіксувала роботи для розчищення і підготовки синагоги для відбудови у міжвоєнний період.

Так само, як і багато важливих єврейських молитовних місць по всій Польщі і західній Україні, Велика синагога в Рогатині стала свідком знущань і жахіть щодо єврейської громади у 1941 р. А потім, після того, як євреїв зігнали того ж року в ґетто, Велика синагога та інші будівлі громади, які не перепрофілювали на стайні чи склади, були зруйновані окупаційними німецькими військами. Врешті руїни розчистили з цієї ділянки, під час повоєнної міської відбудови за радянської влади. На цьому місці зберігся один наріжний камінь, буцімто з Великої синагоги, де сьогодні стоїть грубувата халупа, саме на місці значної частини залишків колишньої будівлі.

Великий Бейт-Гамідраш (вул. Валова – руїни)

Ще одна важлива колишня єврейська споруда, яка збереглася в Рогатині, – це велика, але зруйнована будівля у колишньому комплексі синагог на вулиці Валовій, що на північний схід від центру міста. На нашу думку, до Другої світової війни ця будівля була бейт-мідрашем (дім релігійного навчання) та/або синагогою. У письмових згадках вона зазначена у різних функціях, або ж могла виконувати їх обидві. Як видно на кадастровій карті Рогатина 1846 р., і на супутниковому знімку нижче, дерев’яна споруда вже стояла на цьому місці у ХІХ столітті. На історичній карті вона позначена як «синагога», але топографи імовірно не розрізняли молитовного дому від релігійної школи.

Будівля проілюстрована на фотографії, імовірно початку 1920-х р.р., у Книзі пам’яті Рогатина, і підписана як «основний дім навчання». За бейт-мідрашем на цьому знімку можна помітити зовнішні стіни Великої синагоги, ще без покрівлі, хоча інші менші споруди на знімку було відремонтовано після руйнувань Першої світової війни.

Після Другої світової війни будівля протягом декількох років слугувала місцевим учнівським гуртожитком, після того там розташовувалася пекарня. Сьогодні будівля у приватній власності, але не використовується, оскільки потребує суттєвого ремонту. Поточний стан будівлі не сприяє жодному регулярному використанню, крім складського приміщення, або відкритої майстерні. Див. наш звіт від жовтня 2011 р.

Залишки внутрішніх настінних розписів у найбільшому залі будівлі було сфотографовано у 1994 р. Укрзахідпроектреставрацією (Львів) для Центру єврейського мистецтва у Єврейському університеті в Єрусалимі. У своєму Каталозі настінних розписів у синагогах центрально-східної Європи, Центр вже зафіксував понад десяток синагог в Україні із зображеннями їх муралів. Бейт-мідраш в Рогатині представлений там 1 фото екстер’єру і 9 фото інтер’єру. Галерея цих фото є тут:

Незважаючи на те, що фотографії чорно-білі, вони дають чітке розуміння сюжетів і стилю настінних живописів. Розфарбовані архітектурні елементи колон і святилищ чергуються із зображеннями драпірування, китиць і урн. Об’єкти на передньому плані зображені на тлі середземноморських або близькосхідних рослин (пальм), імовірно, символізуючи Святу Землю, можливо, Єрусалим. Видно, що мурали вкривали усі чотири стіни, у тому числі і між, під і над склепінчастими вікнами зовнішніх стін. Стеля у цьому залі також імовірно колись була розмальована. Зі світлин 1994 р. це стверджувати неможливо. Інші зали у будівлі задокументовані у той час не були.

Порівняння зображень 1994 р. Центру єврейського мистецтва з нашими світлинами з 2011 р. показує, що після 1994 р. стіни всередині забілили поверх, хоча залишки оригінальних розписів ще могли зберегтися під білою фарбою. Про ці мурали нам розповіли під час нашого приїзду, а на стінах можна помітити контури нечітких зображень:

Мала синагога або хедер (вул. Валова – руїни)

Центр єврейського мистецтва, що у Єврейському університеті Єрусалиму, втілював масштабний проект із дослідження і фіксації єврейського візуального мистецтва у всіх проявах, у тому числі ритуальної архітектури. Матеріали Центру було архівовано в онлайн базі даних, названій на честь засновника – Покажчик юдаїки імені Бецалеля Наркіса. Ця збірка також містить дедалі більшу колекцію матеріалів про давні синагоги Європи, на основі спільних досліджень, які почалися у 1990-х р.р. і тривають досі. Серед задокументованих будівель релігійної громади є і маленька, частково зруйнована споруда, прилегла до втраченої Великої синагоги Рогатина, описаної вище, і головної будівлі бейт-мідрашу, описаної далі. Знаходиться вона у колишньому єврейському кварталі з північного сходу міської площі.

Записи Центру єврейського мистецтва для цієї будівлі описують її як колишню синагогу. Центр міської історії центрально-східної Європи у Львові, який працював з ЦЄА над цим проектом і надавав зображення, включили цю будівлю у їх проект з вивчення і документування, який передбачав зйомку уцілілих синагог в частині України, яка колись була Галіцією; Виходячи із розміру і розташування цієї будівлі, їх дослідники припускали, що вона могла бути невеликою школою, можливо хедером (релігійна школа для хлопчиків). Вона могла виконувати і обидві функції, оскільки невеликі молитовні доми і релігійні школи часто були в тому самому приміщенні.

На кадастровій карті Рогатина 1846 р. і на ділянках сучасного супутникового знімку нижче розташування цієї будівлі обведено блакитним кольором. Навряд чи у 1846 р. там могли бути будівля синагоги чи хедеру, тож ми припускаємо, що ЦЄМ має рацію у своїх висновках, що саме ці споруди були зведені пізніше (мабуть, бл. 1900 р., зважаючи на архітектурний стиль). Сьогодні будівля пошкоджена і слугує лише для складу. Потрібно детальніше вивчити ситуацію, щоб виявити більше даних про цю будівлю.

Західна синагога і міква (вул. Коцюбинського – перепрофільована)

Центр міської історії також задокументував колишню синагогу із західного боку центральної площі Рогатина – на вул. Коцюбинського. Цю будівлю, а також прилеглу споруду міква (ритуальні лазні) доєднали до рогатинської школи-інтернату, де сьогодні вони використовуються під актову залу і пральню, відповідно. Декілька фото опубліковано у нашому звіті за червень 2011 р. Документація Центру містить велику кількість фотографій з 2011 р. і архітектурний план сучасної споруди, у тому числі поверхові плани першого поверху і верхнього поверху. Як видно далі, дерев’яна синагога, яка передувала теперішній споруді із кам’яної кладки, зафіксована на тому самому місці на кадастровій карті Рогатина 1846 р., на ділянці, яка вочевидь була одним із декількох єврейських кварталів міста у ХІХ столітті.

Колишній комплекс західної синагоги використовується рогатинським інтернатом, який і дбає про утримання будинку, тобто сама будівля у доброму стані. Директор інтернату завжди відкрито і охоче ділився з нами, із усіма іншими, про попереднє призначення будівлі – розповідаючи, що там раніше був релігійний центр єврейської громади. Він цікавиться будь-якою інформацією, яку можемо надати про цю будівлю ми чи будь-хто інший. Під час ремонтних робіт об’єкту у 2011 р. у стінах будівлі робітники знайшли багато паперів.  На них можна розібрати дати і мови, друковані і писані від руки. Тож імовірно вони з’явилися у будівлі під час Другої світової війни. Є декілька аркушів польською і німецькою, але переважна більшість (а це понад 50 зразків) – на івриті і на ідиш. Серед аркушів – сторінки з наукових праць і підручників, комерційні платіжки, сторінки із молитовних книг, особисті листи і листівка. На одному документі є печатка Рогатинського Юденрату – для користування у єврейському ґетто під час німецької окупації. Директор інтернату поділився цією знахідкою з нами навесні 2011 р., а потім того ж року подарував цю колекцію музею в Хесед Ар’є у Львові. Документи повернулися до Рогатина на збереження і вивчення, коли у 2018 р. було відкрито краєзнавчий музей Рогатина «Опілля».

Колишні лазні і івритомовна школа (вул. Коцюбинського – перепрофільована)

Із західного боку міської площі і неподалік від синагоги та мікви, про які йшлося вище, було задокументовано ще одну баню, яку використовувала єврейська громада. Дані про неї містяться і у Книзі пам’яті Рогатина і у особистих спогадах Джека Глотцера, молодого єврея, який мешкав через дорогу від лазні до Другої світової війни. У книзі пам’яті підпис під довоєнним фото будівлі описує її як лазню з паровою, і каже, що раніше будівля використовувалася як єврейська школа та єврейський зал для зібрань. Глотцер називає будівлю «комунальними лазнями (Łaźnia)», з чого можна зробити висновок, що до середини 1930-х р.р. будівля не була винятково єврейською, і мабуть не мала релігійної функції громади.

На кадастровій карті 1846 р. цієї будівлі немає, тож її імовірно збудували пізніше. Сама споруда досі у непоганому стані, цегляна, у стилі першої половини ХХ століття. Поточне використання будівлі невідоме, а також невідомо, чи є в інтер’єрі якісь ознаки, які б указували на колишнє використання її єврейською громадою.

Інші споруди єврейської громади

Кадастрова карта Рогатина 1846 р. показує щонайменше шість будівель з відомою або імовірно релігійною функцією, пов’язаних із єврейською громадою (на зображенні обведено зеленим), але які не збереглися. Ми не маємо точних даних про кількість таких споруд, які було зруйновано після того, як Рогатин серйозно постраждав під час Першої світової війни, чи про те, скільки могло бути збудовано у понад 90-тирічний період між кадастровою зйомкою 1846 р. і початком Першої світової війни. Сьогодні прогалини поміж того, що раніше було в Рогатині ділянкою зі щільною забудовою, нагадують про втрачені єврейські синагоги, школи і лазні, які стояли тут раніше. Нагадують і про минулу важливість цього місця для єврейської релігійної громади.

Інформація про будівлю колишнього Юденрату (місцевої єврейської ради, яка підпорядковувалася німецькій владі під час окупації у Другу світову війну), яка збереглася в Рогатині донині, з’являється на сторінці про місця, пов’язані з Шоа.

Інші будівлі, які задокументовані лише частково, включають:

“Російський” бейт-гамідраш: Хоча ми не маємо інформації про це єврейське місце релігійного навчання, чи про те, чому його назвали «російським», збереглася розмита фотографія будівлі, як тло на знімку двох солдатів під час Першої світової війни, лише з підписом, у Книзі пам’яті Рогатина. На тій же ж фотографії також бачимо і пошкоджену Велику Синагогу, і частину зруйнованого великого бейт-гамідрашу (див. описи вище), тож розташування меншого за розміром російського бейт-гамідрашу точно поряд з цими великими спорудами.

Ще одне фото Рогатина часів Першої світової війни з північного і східного боку міської площі, імовірно зроблене з вежі римо-католицької церкви. Воно ілюструє широку панораму масштабних руйнувань міської архітектури. Серед втрат – і старий єврейський квартал на вул. Валовій, і його синагоги та інші юдейські релігійні будівлі. Чітко видно на цих фото і російський бейт-гамідраш, відразу ліворуч і трохи позаду від великого бейт-гамідрашу. Суттєво зруйнована Велика Синагога також видніється, але її затуляє великий бейт-гамідраш. Сьогодні від цього колишнього Дому навчання у старій єврейській дільниці на вул. Валовій не залишилося жодного сліду.

Бібліотека “Товариства Ізраїлю”: У Книзі пам’яті Рогатина (С.110) наведене зображення ще однієї будівлі, яка сьогодні у місті не збереглася. Це була бібліотека, яка вміщала сіоністську громадську організацію Ерец Ісраель Верейн («Товариство Ізраїлю»). Ця світлина збереглася також і у колекціях багатьох єврейських нащадків колишніх мешканців Рогатина. Імена осіб на фото зафіксовані у Кинзі пам’яті Рогатина, але жодних інших подробиць про бібліотеку немає. Немає нічого і про її вміст, функцію чи про точне місце розташування. Збережене фото можна трактувати однозначно, адже за чоловіками частково видно багато промаркованих томів, а також книжкових полиць і оздоблення стін.

Документальні факти про втрачені сьогодні будівлі єврейської громади у місті на сьогодні незначні. Ми будемо публікувати тут або ставити посилання на корисну інформацію, яку ми можемо підтвердити, адже наші дослідження тривають.

Переклад – Світлана Брегман.