Проект відновлення єврейських могильних плит

This page is also available in English.

Вступ

Деякі з сотень фрагментів надгробків, повернутих на старий єврейський цвинтар в Рогатині. Фото © 2019 RJH.

Наша сторінка спадщини про єврейські могильні плити на цвинтарях та в інших місцях в Рогатині висвітлює поточні труднощі, з якими стикаються мешканці і гості міста, які не зовсім можуть оцінити ці важливі наочні нагадування про минуле єврейської громади та її тисячі представників: майже усі надгробки зникли з цвинтарів під час і після Другої світової війни. Збір «урожаю» єврейських надгробків для будівельного матеріалу, який збігся зі знищенням єврейської громади німецькими окупантами під час війни, а також зі стиранням з лиця землі єврейських і християнських цвинтарів радянською владою після війни, був поширеним явищем у східній Галичині, де розташувався і Рогатин.

Читайте про історію і спадщину рогатинських єврейських могильних плит.

Перегляньте наші новини про заходи, пов’язані з цим проектом.

Рогатин має рідкісну нагоду не припиняти відновлення єврейських надгробків, коли їх знаходять у місті, під дорогами і тротуарами, у фундаментах старих будинків, уздовж ріки, під приватними городами та в інших місцях. Постійний моніторинг і дії місцевих істориків і активістів, а також «Єврейської спадщини Рогатина» дозволили відновити з початку проекту понад п’ятсот могильних плит і їх фрагментів, а також повернути їх на єврейські кладовища.

Відновлення могильних плит триває з допомогою місцевих мешканців.
Фото © 2019 RJH.

Відновлення єврейських цвинтарів – це перший проект із відновлення спадщини, започаткований «Єврейською спадщиною Рогатина», і щороку, починаючи з 2011 р., кількість відновлених плит дедалі зростає. Ми розраховуємо, що наш проект і надалі буде активно працювати у тій чи іншій формі, ще не один десяток років. Завдання проекту із відновлення єврейських надгробків полягають у наступному:

  • відновити усі єврейські надгробки і їх фрагменти, викопані чи у інший спосіб знайдені в Рогатині, та повернути їх на старий єврейський цвинтар для консервації, вивчення і експозиції;
  • співпрацювати з містом Рогатин та його мешканцями у постійній роботі з відновлення, під час ремонту вулиць, ремонтних робіт комунальних мереж, а також під час інших державних і приватних робіт, запланованих або поточних у місті;
  • зберігати і захищати віднайдені плити, щоб сповільнити їх руйнування;
  • позначити та задокументувати віднайдені плити на фотографіях, в описах, у транскрипції і перекладі епітафій;
  • оприлюднювати зображення і тексти з відновлених надгробків, заради їх наступного історичного і генеалогічного вивчення та аналізу, і можливо, для віртуального збирання фрагментів.

Як описано далі, чимало вже зроблено у цьому проекті у частині відновлення. Ми плануємо, що цей проект отримає експертні консультації щодо збереження і документації, завдяки дослідницькому гранту програми імені Фулбрайта, який отримала голова ГО «Єврейська спадщина Рогатина» Марла Раучер Осборн на 2019~2020 навчальний рік, з акцентом на старе єврейське кладовище, де і лежать зараз усі надгробки. Як і для інших наших проектів, уся діяльність ЄСР буде і надалі вестися із залученням міської влади Рогатина, а також адміністрації рабина Івано-Франківська.

Відновлення могильних плит

Планування відновлення могильних плит в Рогатині. Фото © 2013 Рено Лаверн.

Передовсім, проект має на меті врятувати і відновити новознайдені мацеви і їх фрагменти та надати їм надійний притулок на старому єврейському кладовищі Рогатина. Цей аспект проекту дуже оперативний, адже може реагувати на усі повідомлення, або нам, або до міської ради, або нашим представникам у місті, про будь-які нові знахідки надгробків. Ці повідомлення можуть бути спонтанними, або ж на заклик церков у місті чи інших соціальних мереж, у тому числі і у Фейсбуку. Кількість знахідок надгробків під час таких випадкових подій складно спрогнозувати, але досвід минулих років вказує на те, що зазвичай на рік буває від десятка до сотні мацев.

Проект також включає і активний елемент, щоб заохочувати повідомлення про окремі плити у закинутих будівлях, садах і на тротуарах, колекторах та ін., які мешканці Рогатина могли бачити чи чути про них. Не так часто, але також дуже імовірно, надгробки будуть виявлятися під час комунальних ремонтних робіт, які здійснює місто чи комунальні підприємства, коли розриті вулиці чи копання канав можуть видати десятки плит лише за один раз. Наша співпраця з містом іноді дозволяє нам планувати наперед масштабніші роботи і перевезення віднайдених плит.

Інтерактивна карта, подана далі, показує місця в Рогатині, де було знайдено надгробки від початку нашого проекту, у 2011 р. (зелений), 2012 (жовтий), 2013 (синій), 2014 (червоний), 2015 (фіолетовий), 2016 (білий), 2017 (оливковий), 2018 (помаранчевий), і 2019 (блакитний). Як зазначено в описі карти, у більшості випадків було знайдено більше, ніж одну мацеву (часто багато) в одному місці за один лише рік. Як видно з карти, три ділянки у місті виявилися особливо «плідними» за останні кілька років.

Масштабне відновлення плит у центрі міста. Фото © 2014 RJH.

У центральній частина міста розташувався діловий і житловий квартал, обрамлений вул. Івана Франка, вул. Міцкевича, вул. Шевченка і вул. Галицькою. Він важливий як історично, так і для проекту з відновлення. Місцеві історики, серед яких і Михайло Воробець, розповіли нам, що управління гестапо в Рогатині знаходилося під час війни на вул. Галицькій у цьому кварталі. Приватний город став першим місцем, куди повів нас пан Воробець у квітні 2011 р., щоб привернути нас до питання переміщених надгробків. Понад десяток великих і важких фрагментів плит було викопано там у 2012 р. Частина подвір’я всередині цього кварталу явила світові найбільшу кількість мацев лише під час однієї розкопки у 2014 р. Фрагменти надгробків випадали час від часу з фундаменту зруйнованого будинку у тому ж подвір’ї. Після знесення цього кількаповерхового будинку у 2019 р. ми знайшли в уламках ще 4 фрагменти могильних плит. Тепер ми вважаємо, що в інших ділянках буде знайдено ще набагато більше надгробків, коли дозволятимуть умови. Це темне і непросте місце, і ми вдячні за співпрацю місцевим мешканцям, що дозволяють нам виймати мацеви.

Єврейська могильна плита на проїзній частині дороги на вул. Зеленій. Фото © 2012 RJH.

Далі на схід від центру Рогатина, за колишнім селом Бабинці і прибл. за 1,5 км (1 миля) від площі Роксолани на дорозі до Кутців, вул. Зелена видає мацеви практично щороку, як з проїжджої частини, так і зі струмка. У 2012 р., у ході заміни каналізаційного колектора під цією вулицею, під час копання канав виявили великі і важливі плити (у тому числі одна від видатного, історично важливого рабина з Рогатина), а коли ми йшли цією дорогою оглядати і розчищати знахідки, помітили ще й інші, майже не прикриті дорожнім покриттям. Ще тут було знайдено більше плит біля струмка у 2011, 2012, 2014 р.р., і знову у 2017 р. Хоча першопричина укладання цих викрадених плит уздовж дороги під час та/або після Другої світової війни невідома, ми вважаємо, що ця дорога ховає від нас ще чимало мацев. У процесі продовження комунальних мереж і їх ремонту для мешканців цієї вулиці ми будемо готові відкопати і їх.

Headstone recovery at the riverside in Rohatyn

Відновлення могильних плит на березі ріки в Рогатині. Фото © 2011 RJH і © 2013 Алекс Денисенко.

З південного заходу від центру міста та через ріку Гнила Липа, в районі села Залужжя, і особливо на вул. Завода і на самому березі ріки, вже декілька років знаходяться єврейські надгробки. Мешканці з цього району припускали, що деякі державні будівлі у цьому районі мають мацеви у фундаментах або у підлозі, тож коли ці споруди будуть перебудовуватися, або ремонтуватися, буде знайдено більше плит.

Фрагменти, викопані з вул. Драгоманова. Фото © 2017 RJH.

Крім того, уздовж ріки по вул. Драгоманова ми знайшли багато плит протягом декількох заходів за останні роки, у тому числі п’ятдесят великих плит лише за один раз у 2016 р. Ця партія містила і єдину непошкоджену мацеву, хоча вона і лежала під вулицями Рогатина. Ще одна партія з 25 великих фрагментів плит була викопана і врятована тут у 2017 р. Виглядає на те, що уздовж цієї вулиці буде знайдено ще більше плит. Ми не знаємо, чому так багато плит знайдено тут по обидва боки моста, але гадаємо, їх використали, щоб викласти русло ріки і захистити цю конструкцію під час і після Другої світової війни. Ми отримали чимало повідомлень від мешканців про нові знахідки у цьому районі.

Trenching on vul. Yuri Rohatyn unearthed several matzevot

Під час копання канав на вул. Юрія Рогатина знайдено декілька мацев. Фото © 2012 RJH.

В інших місцях у місті було викопано ще декілька плит під час земляних робіт на вулицях для укладання комунальних мереж, які мешканці відклали на узбіччя, або перемістили у безпечне місце для нашого огляду. Наприклад, п’ять каменів у двох локаціях по вул. Юрія Рогатина стали результатом ремонтних робіт міста у 2012 р., а нас повідомили про ці знахідки з міської ради. Мацеви, викопані комунальним підприємством перед нашим першим візитом у 2011 р., відклали убік, біля міської парковки, де вони і чекали, щоб хтось їх забрав – що ми і зробили.

Гадаємо (і містом ходять чутки), що і на інших ділянках можуть знаходитися могильні плити, знайдені у ході ремонтних робіт і у приватних подвір’ях. Ходять непідтверджені чутки, що вул. Данила Галицького, яка йде паралельно з залізничною колією до вокзалу, «була вимощена багатьма єврейськими надгробками». Колектори, які перетинають невеликий струмок, збудовані з каміння, яке має правильний розмір і форму, але поки невідомо, чи якісь з них є мацевами. Ми вирішили не турбувати поки життя тамтешніх мешканців, лише дослідити факти, але ми готові взятися до роботи, коли випаде така нагода.

Аналогічно, важливою частиною нашої роботи з відновлення є приведення до ладу ґрунту, інших елементів ландшафту чи об’єктів, які були пошкоджені чи усунуті під час викопування. Керуючи роботою на місці, пан Воробець досі дуже ретельно підходив до цього питання, що суттєво допомагає у наших стосунках з міською владою та з рогатинцями. Хоча багато плит було знайдено на поверхні або неглибоко під землею, або були викопані під час інших планових робіт, у деяких випадках ми робили запити на розвідувальні роботи і глибші розкопки. Город на вул. Івана Франка (згаданий у Вступі вище) – це лише один приклад: власники знайшли докази наявності єврейських надгробків під землею і повідомили про це пана Воробця, але попросили, щоб копати чи розривати починали не відразу, а коли зберуть урожай, тож ми погодилися. На жаль, пізно восени погода була дуже дощова і копати на городі було неможливо, а тим більше перевозити важкі плити на кладовище. Тож коли погода покращилася, незважаючи на те, що власниця вже посадила ранню городину, ми домовилися, що таки будемо копати, а потім повернемо назад і грядки, і насіння.

Progress of the excavation in the Ivan Franko street garden

Розкопки в городі на вул. Івана Франка: початковий стан, квітень 2011 р.; копання, зима 2012 р. (два види); відновлення ґрунту, зима 2012 р.; купа плит на узбіччі, зима 2012 р.; наново посаджений город, весна 2012 р. Фото © 2011, 2012 RJH і Абрам Ліонс.

Спочатку ми визначили нове єврейське кладовище в Рогатині як місце для звезення знайдених плит, і ми перевезли багато уламків, так само, як і робилося до нас. Але коли наприкінці 2014 р. рабин Колесник з Івано-Франківська оглянув надгробки, то зробив висновок, що усі вони походять зі старого єврейського кладовища. Тож за його рекомендацією було прийнято рішення повернути усі знайдені надгробки на старе кладовище, туди ж перевезти і раніше знайдені плити (див. Проект відновлення старого єврейського кладовища). Це переміщення відбулося на початку 2015 р.

Співпраця з містом Рогатин і його мешканцями

Михайло Воробець допомагає нам знайти і відкопати ще один фрагмент плити.
Фото © 2011 RJH.

Міські можновладці підтримували нас у цьому проекті від самого початку. У нас були хороші стосунки і співпраця і з попередньою владою, і з теперішнім мером і його командою. Дмитро Бігун, протоієрей української греко-католицької церкви в Рогатині, що на центральній площі, після спілкування з нами закликав своїх парафіян повідомляти нам про знайдені могильні плити у місті. Рогатинські журналісти і вчителі повідомляли нам про плити, викопані під час будівельних робіт у місті. Домовласники передавали нам звістки про знайдені плити у них на городах чи на тротуарах. А багато знайдених фрагментів просто тихо відставлялися обабіч доріг чи ріки, звідки їх можна забрати. Деякі були навіть повернуті на старе кладовище і залишені на видному місці. Сьогодні Фейсбук відіграє дедалі більшу роль у нашій комунікації з мешканцями, які повідомляють нас про знахідки надгробків у місті.

За усі роки цього проекту і ще у попередні десятиліття до нас пенсіонер і колишній вчитель та краєзнавець Михайло Воробець шукав переміщені могильні плити, організовував їх розкопування і відновлення, розпоряджався платежами з пожертв на ЄСР (а раніше, на гроші осіб, врятованих з ґетто) для робітників, які копали і перевозили плити, а також спілкувався зі своїми земляками про моральне значення цієї роботи. Без сумніву, повага до нього в Рогатині і його добропорядні вчинки не лише зробили цей проект можливими, а й доволі успішним. Сьогодні, коли через поважний вік йому доводиться передати керівництво цим проектом, «Єврейська спадщина Рогатина» перебрала на себе його роль, але пан Воробець продовжує говорити з мешканцями, з учнями і з міською владою про потребу не оминати можливості і надалі знаходити плити. Для нас велика честь продовжувати його поважну роботу.

Збереження матеріалів з могильних плит

Деякі плити у дуже поганому стані після викопування. Фото © 2011 RJH.

Цей проект включає дослідження і застосування методів консервації надгробків і матеріалів. Це завдання буде одним з компонентів Фулбрайтівського проекту на 2019~2020 р.р., який буде здійснювати Марла на підтримку Проекту відновлення старого єврейського кладовища. У цій роботі ми будемо задіювати різні ресурси і експертів. Див. сторінку Джерела , де знайдете посилання на спеціалізовані організації у Європі і Північній Америці, а також список друкованих джерел на цю тему.

Мацеви в Рогатині заслуговують такої уваги, адже кожна з них – це сімейна реліквія і ховає у собі важливі історії. Під час заходів із відкопування і під час роботи біля віднайдених плит на старому кладовищі ми натрапляли на плити, які вирізнялися надзвичайною красою і значенням. У 2012 р. під час робіт на вул. Зеленій, ми знайшли декілька великих плит, які викопали під час каналізаційних робіт під дорогою. Хоча і заліплене болотом, але зображення лева і якісь написи були досить помітні. Коли увечері ми продовжили відмивати і відчищати плиту, то весь малюнок став помітнішим, ми побачили другого лева, корону і більше тексту. Повернувшись наступного ранку і переклавши текст, ми побачили, що цей надгробок належав видатному рабину в Рогатині. Сама мацева була перевезена на кладовище. Невдовзі група хасидів повернула плиту на належне місце, на огел, який вони збудували над трьома могилами рабинів на старому єврейському кладовищі буквально за рік до того, і вона там виявилася першим повернутим надгробком з часів війни.

The rabbi's matzevot on Zelena

Мацева рабина на вул. Зеленій: знахідка; розчищення; Джеремі Боровіц перекладає; повернення на цвинтар. Фото © 2012, 2014 RJH.

Ми розуміємо, що уцілілі плити неминуче будуть нищитися і руйнуватися, і що в найкращому випадку, ми лише можемо сповільнити цей процес. Матеріал, з якого зроблені майже всі знайдені мацеви, дуже м’який. Якби ці плити простояли на цвинтарі останні 70 років, вони також зруйнувалися б. Тож ми обов’язково мусимо зафіксувати те, що можемо, про ті, що поки збереглися, доки вони зовсім не знищилися.

Документування мацев і їх фрагментів

Фотографування нових знайдених фрагментів плит під час вивантаження на цвинтарі. Фото © 2015 RJH.

Ідентифікація індивідуальних фрагментів ускладнена, тому що вони не установлені в одному місці. Більшість було перенесено щонайменше двічі з моменту знахідки, і вони точно будуть переміщені ще раз. Відтак, потрібна надійна схема для постійного маркування плит. Ми маємо певні уявлення про методи і матеріали, але ми не будемо починати цю роботу, доки ці ідеї, а також інші, не будуть проаналізовані у рамках Фулбрайтівського проекту 2019~2020 р.р., основний акцент якого на старому єврейському кладовищі.

Щойно плити будуть промарковані, ми зможемо пов’язати фотографії і дані про розміри, матеріали, кольори, характеристики, символи, стилі та ін., притаманні цим фрагментам. Зрозуміло, що нам потрібні зображення з усіх боків кожної плити, щоб створити більше, ніж просто каталог, і транскрибувати їх. Нам потрібен спосіб поєднати фрагменти плит, як тривимірні пазли, на основі їх типів, форм, розмірів і матеріалів, і для допомоги в цьому нам потрібні відповідні технології.

Протягом минулих років «Єврейська спадщина Рогатина» і Др. Алекс Феллер з Rohatyn District Research Group (RDRG), а також наш давній помічник Алекс Денисенко, працюють, щоб задокументувати фотозображення плит і виставити їх на вебсайтах для перегляду, транскрипції і перекладу. Ці початкові зусилля допомогли зберегти зображення крихких плит, які фіксувалися, щойно з’являлися, і почати пов’язувати фрагменти з нащадками єврейських родин з Рогатина. Ця онлайн-колекція зображень знайдених плит неповна (оприлюднено було лише близько половини задокументованих зображень), але загалом більшість плит мають вихідні дані, від яких можна відштовхуватися. Ця мета проекту з відновлення надгробків має таке ж завдання із створення онлайн бази даних з фрагментів плит, що і Проект цифрової інформації.

Див. зображення і переклади багатьох надгробків і їх епітафій.

Догляд

Постійний догляд за територією і її об’єктами – це важлива частина усіх наших проектів. Планування і кошторис для тривалого догляду і підтримання у належному стані мацев і їх основ продовжиться на основі дослідження і напрацювань Фулбрайтівського проекту 2019-2020 р.р., а у багатьох рішеннях щодо консервації будуть братися до уваги насамперед варіанти, які не потребують інтенсивного догляду. Тим часом догляд зводиться до базового прибирання і розчищення території старого єврейського кладовища навколо знайдених плит.

Витрати проекту

Для того, щоб вивезти плити з певних місць знадобиться додаткове фінансування. Фото © 2014 RJH.

Цей проект триває вже чимало часу, але вимагає лише незначних річних затрат, як описано вище. А оплата фізичних робіт для викопування плит і витрати на матеріали, щоб заповнити місця, з яких було видобуто плити, були цілком поміркованими, як для цього регіону.

Індивідуальні пожертви для «Єврейської спадщини Рогатина» покривали витрати цього проекту, неофіційно з 2011 р., а потім за щедрої допомоги Гешер Галіція, що з 2013 р. обробляли для нас онлайн-пожертви. Загальні витрати на роботи і матеріали з 2011 р. по 2018 р. склали 13 365 гривень. Протягом цього періоду курс обміну валют був різний, але при номінальному курсі 25 грн./долар витрати за перші вісім років проекту склали близько 535 доларів.

Два важливі і потенційно вартісні аспекти цього проекту ще не були профінансовані. З відходом від справ Михайла Воробця, коли він більше не може керувати робітниками на місці, щоб викопувати і перевозити фрагменти плит, ЄСР і наші волонтери взяли на себе цю функцію, використовуючи соцмережі і наші руки, але досі існує потреба, щоб хтось здійснював нагляд і комунікацію на місці, і керував більшими пошуковими акціями. Якщо нам не вдасться знайти і домовитися з іншим місцевим волонтером для цієї роботи (з числа працівників міської адміністрації або зі старожилів), то мабуть, доведеться найняти менеджера на річний контракт.

Також ми ще не виділили кошти на підтримку копання з боку міста або для власників приватного майна, щоб викопувати плити, або щоб зносити закинуті будівлі та витягати плити з фундаментів. Станом на сьогодні, усі пошукові акції носили характер реакції у відповідь, тобто, у відповідь на дорожні роботи чи будівництво, ініційовані іншими. Коли старе єврейське кладовище в Рогатині буде готове прийняти більшу кількість знайдених плит, ми плануємо зробити декілька розвідувальних розкопок у місцях, де на нашу з паном Воробцем думку, досі є багато надгробків, а потім домовитися з містом та/або домовласниками провести розкопки і відновити поверхню цих територій.

Переклад – Світлана Брегман.