Вже пізно, у нас був дуже довгий і насичений подіями день, коли ми досліджували Рогатин, оглядали і розшукували деякі родинні оселі, фіксували єврейські могильні плити на старому цвинтарі. Тому багато писати не буду.
Плита зі старого цвинтаря. Фото © 2011 Алекс Феллер.
Я завантажив фотографії [на приватну сторінку генеалогічної групи] усіх могильних плит, які нам поки що вдалося сфотографувати і зафіксувати. Це і плити зі старого цвинтаря, і з нового кладовища, і також ті, які лежать всюди по Рогатині.
This article is also available in English.
На новому кладовищі ще є плити, які ми ще не встигли пофотографувати чи оглянути, та й просто не змогли розгледіти під зарослями.
Ще є плити, які вочевидь лежать долілиць, і їх заважко зсунути.
Якщо побачите підпис під фото, де немає перекладу написів на плиті, а ви можете їх прочитати і перекласти, дуже-дуже уклінно просимо не полінуватися і перекласти їх, та надіслати результат мені на електронку, щоб я їх могла додати.
Мушу зазначити, що цей важливий, емоційний і вдячний проект не відбувся б без таких людей:
- Джей і Марла Осборни, які познайомилися та спілкувалися з рогатинським бібліотекаром Ігорем, і які дуже наполегливо і невтомно працюють над реалізацією цього проекту.
- Ігор, який влаштовує зустрічі з мером Рогатина і паном Воробцем, і віддає дуже багато свого вільного часу, щоб перекладати нам на українську під час наших приїздів і зустрічей з мером, паном Воробцем і іншими рогатинцями.
- Пан Воробець, який має щире бажання вивчати, викладати і берегти історію Рогатина. Він викладається більше, ніж можливо, щоб перевозити і відчищати надмогильні плити.
- І як написала Марла, ми вдячні усім тим, хто долучився до цього проекту, щоб зберігати плити, огороджувати цвинтарі, і облаштовувати місця пам’яті Голокосту. Ми маємо нагоду спиратися на плечі справжніх титанів.
[Примітка: Цей звіт початково писався Алексом, щоб надіслати до Rohatyn District Research Group.]
Переклад – Світлана Брегман.