This page is also available in English.
Вступ
Впродовж п’ятьох років розроблялися плани для проекту з відновлення та збереження старого єврейського кладовища у Рогатині, а в останні три роки розпочалась підготовча робота. Ця сторінка підсумовує оновлений та розширений план проекту з нової дослідницької та проектної роботи, що розпочалась 2019 року та деталізує концепції, що керують планами, а також багато особливостей розробок.
Основа цього плану проекту походить із вебсайту “Путівник до збереження єврейських кладовищ у Західній Україні” (JHG), що розроблявся під час 2019-2020 академічного року для дослідницького проекту Програми ім. Фулбрайта, який проводила Марла Раучер Осборн; сайт JHG надає настанови, ресурси та зразки, що стосуються рогатинського проекту (й інших).
Не усі аспекти “Путівника” можна застосувати до цього проекту у його теперішньому задумі, і не усі аспекти збереження та представлення кладовища можна окреслити планами. Однак ті частини, що вже розроблені, – у такому вигляді, який можна подати на розгляд міських чиновників та керівників релігійних громад, підрядників проекту і джерел фінансування. Проект навмисно розбито на етапи, декілька з яких можна розпочати (чи вже розпочато) незалежно один від одного.
У розділах нижче подається історія кладовища, за якою слідує ілюстрований опис кожного з майже десятка компонентів проекту. Також окреслено пріоритети проекту з визначенням можливостей розпочати деякі компоненти, залишивши інші на майбутні роки. До того ж висвітлено стратегії щодо фінансування й управління різноманітними компонентами. З часом ми сподіваємось додавати звіти про просування та зображення з елементів проекту після їхнього завершення.
Усі зусилля ЄСР щодо цього проекту будуть продовжуватися із постійним залученням міської адміністрації Рогатина та з наглядом з боку рабина Івано-Франківська.
Прочитайте про історію та спадщину рогатинських єврейських кладовищ.
Переглядайте наші статті для висвітлення подій, пов’язаних з цим проектом.
Коротка історія місця: становлення до теперішнього стану
Перше, або “старе” єврейське кладовище Рогатина було встановлене на вершині пагорба за межами центру поселення майже чотири століття тому й розрослося вдвічі, а то й більше разів, виконуючи роль місця поховання для єврейської громади незадовго до Другої світової війни, коли воно стало повністю заповнене і у північному краю міста відкрили друге, або ж “нове” єврейське кладовище. Не збереглося жодних цвинтарних записів, але, опираючись на австрійський та польський переписи населення, ймовірно, що впродовж тих 300 років поховань принаймні 8000 євреїв з Рогатина та ближніх сіл упокоїлись на старому цвинтарі. На багатьох могилах протягом майже останніх двох століть поховань було споруджено кам’яні знаки з епітафіями та символічною різьбою, що утворювали ліс із тисяч каменів, що стоять прямо і впали та яких видно на кількох довоєнних фото і у фільмі 1930-х років. На той час ще ніхто не мешкав по сусідству з кладовищем; навколишній ландшафт здебільшого використовувався для вирощування сільськогосподарських культур. Навіть після того як старе кладовище було закрито для нових поховань, воно залишалося “домом життя” для єврейської громади, місцем для молитви й вшанування та історичним записом, викарбуваним на камені про євреїв Рогатина.
Як і більшість єврейських кладовищ у регіоні, ті самі дійові особи та дії, які зруйнували майже цілу єврейську громаду Рогатина під час Голокосту, також повалили і перемістили надгробки зі старого єврейського кладовища аби використали їх як будівельні матеріали по всьому місту. Після війни кладовище мало вигляд майже порожнього поля на вершині пагорба з кількома чи без жодних надгробків та інших ознак історії та мети існування. Хоча вигляд кладовища змінився, а записи про його громаду стерлися, воно не було місцем вбивства під час окупації часів війни, і тому не має нічого спільного з темною історією єврейських масових поховань Рогатина.
За деякий час після війни жменька вцілілих з єврейського ґетто Рогатина разом з одним чи більше українськими мешканцями Рогатина зібрали від 20 до 30 здебільшого розбитих єврейських надгробків по місту і доставили їх до двох кладовищ; ймовірно, що декілька надгробків були знову поставлені вертикально на старому цвинтарі впродовж цих років. У 1998 році групи врятованих євреїв та нащадків спорудили меморіали громади та встановили межові огорожі на обох єврейських кладовищах Рогатина за підтримки міської влади. Між 1998 і 2008 роками біля східних воріт кладовища нащадками з їхньої сім’ї споруджено стелу з чорного граніту в пам’ять про відомих рабинів, похованих на старому кладовищі, а приблизно наприкінці 2011 року українська хасидська організація перебудувала огель над могилами трьох найбільш відомих стратинських рабинів Рогатина. До цього часу по обидві сторони поховальної ділянки розташовувались дороги та будинки, оскільки кладовище було оповите містом.
Відповідно до єврейського закону, кладовище – святе місце, навіть більш священне, аніж синагога, а догляд за кладовищами – важлива релігійна та соціальна відповідальність. Догляд за старим єврейським кладовищем у Рогатині – першочергова турбота “Єврейської спадщини Рогатина” (ЄСР). Мешканці Рогатина поважають усі місця поховання, однак без живої місцевої єврейської громади у Рогатині на сьогодні доступні тільки кілька ближніх ресурсів у плані потреб місця. Розмір кладовища (приблизно 1га або ж близько 2,5 акрів) означає, що навіть просте утримання, навіть без основного відновлення, зводиться до надто великого масштабу для періодичної корекційної роботи.
Розпочавшись у 2011 році разом зі стартом проекту ЄСР, відновлення надгробків пришвидшилось завдяки місцевому лідерству та підтримці рогатинського шкільного вчителя на пенсії. Впродовж років з-під вулиць й будівель Рогатина відновлено та повернуто на старе кладовище сотні фрагментів єврейських надгробків, і цей процес триватиме, можливо, й десятиліттями. У 2018 році повною мірою розпочалась робота з вирубки та контролю дикої рослинності на кладовищі, а також з прибирання сміття та викинутих будівельних матеріалів разом із численними волонтерськими заходами – від одного до п’яти днів кожен щороку. Зараз старе кладовище Рогатина дуже схоже на те, як воно ймовірно виглядало на початку XVII ст., до перших поховань, однак його теперішній вигляд затьмарює його постійне призначення священної землі для усіх євреїв, особливо тих, чиї сім’ї колись проживали у Рогатині та які зараз мешкають за кордоном, однак зберігають ностальгійний зв’язок з містом (та відвідують його час від часу).
Концепції проекту
Загальною розробкою та планом проекту керувало декілька різних перспектив, вони також управляли розвитком головних проектних компонентів. Ці перспективи синтезуються з “Путівника” та його ресурсів; щодо списку конкретних джерел, які можна порадити для проекту зі старого єврейського кладовища Рогатина, перегляньте сторінку з ресурсами проекту. Виокремлено такі ключові концепції та теми:
Сутність місця: незважаючи на його теперішній “порожній” та простий зовнішній вигляд, місце було і залишається святим місцем у єврейській традиції – багато поколінь єврейських сімей Рогатина поховано тут; це перша й найголовніша сутність кладовища. З додаванням знаків та символів до місця, ми націлені відновити визнання та асоціацію місця з колишньою єврейською громадою Рогатина та його нащадками.
Акцент на життя: хоча візуально кладовище радикально змінилося через те, що мацеви забрали для будівельних матеріалів під час та після війни, цвинтар не став відомий як місце людської жорстокості під час Голокосту. Вшанування євреїв, вбитих у Рогатині чи відвезених помирати у інші місця під час окупації, – особливість та головне призначення меморіалів на масових похованнях у місті. На цьому кладовищі ми маємо на меті вшанувати сотні років єврейського життя у Рогатині до війни на додачу до його переривання під час війни. Вибір матеріалів, текстур, кольорів тощо у дизайні відображає акцент на житті – в минулому і тепер.
Встановлення зв’язку між кладовищем і Рогатином: нові позначки, розмітка та комунікації спрямовані на допомогу знову вписати кладовище у контекст Рогатина, його мешканців та відвідувачів. Огорожа та рослинність, що слугують позначками межі, мають залишитися легкими і здебільшого відчиненими – так, щоб кладовище було помітним зі сторони дороги, місто можна побачити з оглядових пунктів всередині кладовища, а історичний зв’язок між цвинтарем і околицею – очевидний. Інформаційна розмітка та QR-коди з посиланнями на онлайн-ресурси скеровані показати, як єврейська громада була інтегрована у минуле життя мультикультурного Рогатина.
Відновлення цінності культури: кладовище виконувало роль культурного ресурсу для Рогатина й відвідувачів у минулому – і може робити це знову. Кожен віднайдений та повернутий на кладовище фрагмент надгробка конкретно пов’язується з особистістю; разом багато фрагментів можуть створити багату картину єврейської громади, її мови та поезії, а також образотворчого мистецтва. Дизайн меморіалу забезпечує майданчик для представлення уже віднайдених надгробних каменів та простір, що перевищує цю кількість у декілька разів, щоб повернути ще у майбутньому. Інформаційна розмітка та QR-коди з посиланнями на онлайн-ресурси надають подальші можливості для вивчення та оцінювання каменю.
Скромні зміни: заплановане втручання у ландшафт (додавання та модифікації), зокрема у меморіальний елемент, має бути якомога меншим, розпізнаваним та поворотнім, таким, що наслідує принципи охорони мистецької та архітектурної спадщини. Жодні тверді елементи, що наразі знаходяться на місці, не демонтовуватимуться. У плани не входить спроба “реставрувати” кладовище, а радше – розширити його призначення і, сподіваємось, підвищити здатність місць виступати культурним ресурсом. Ми ставимо за мету дозволити цьому місцю та його елементам повільно зноситися та розпастися. Зміни будуть скромними та з невеликою вертикальністю – аби не чинити перешкоду видам по кладовищу та мінімізувати “монументальність” місця.
Поетапне проектування: дизайн та план признають обмежені ресурси, доступні для управління, втілення та підтримання нових змін для місця і продовження підтримання існуючих елементів. Елементи проекту повинні вимагати мало витрат та зусиль для утримання, такі, які можна замінити з місцевих джерел і матеріалів, а також встановити, не маючи особливих умінь та з мінімальним використанням техніки та спеціалізованих інструментів. Нова рослинність має бути місцевою та дібраною відповідно до ґрунту та клімату, з повільним зростанням, низькою висотою, яку легко підрізати та доглядати, і довговічною. Загальний план проекту роз’єднує різноманітні аспекти/етапи проекту один від одного, отож розвиток може здійснюватися поступово, щоб розподілити ноші коштів та управління на довший період часу.
Огляди та дослідження місця
Впродовж останнього десятиліття, особливо з 2017 року, “Єврейська спадщина Рогатина” та інші провели декілька офіційних та неофіційних оглядів старого єврейського кладовища у Рогатині. Дані з цих оглядів додані у плани проекту; а тут підсумовано вибрані уривки:
Кабінетне дослідження (ЄСР): у текстах і картах, збережених в українських та польських архівах знайдено історичні записи, що документують перше єврейське кладовище Рогатина; багато з них представлені на веб-сторінках ЄСР про історію рогатинської єврейської громади і на історичних картах. Карти зазначають розмір та розміщення кладовища відносно інших об’єктів зростаючого міста, розпочинаючи за два століття після заснування кладовища. Особливу цінність як історичний ресурс для проекту мають повітряне фото Люфтваффе, зроблене над Рогатином у середині 1944 року (після зруйнування єврейської громади), і радянська топографічна карта з 1983 року, що грубо зображала нахил землі ділянки кладовища. Оскільки периметр кладовища чітко видимий з повітря, сучасні інтернет-карти і супутникові зображення також пропонують прості методи приблизно визначити довжину периметра і прилеглої ділянки, а також вулиць та околиць, що тепер огортають кладовище.
Єврейською мовою доступна лише дуже обмежена історична інформація про рогатинські кладовища та інші спогади про життя та смерть у Рогатині, зокрема “Книга пам’яті Рогатина”. Більш конкретну інформацію, особливо про об’єднання кладовища Рогатина та обставини, що призвели до закриття старого кладовища і заснування нового єврейського кладовища у Рогатині в десятиліття перед Другою світовою війною, можна почерпнути зі записів Державного архіву Івано-Франківської області, проведеного колегою та доктором історичних наук у Берліні – поточного дослідження для ЄСР.
Нещодавнє дослідження для ЄСР щодо поточного правового/спадкового статусу місця, здійсненого ЮК “ЛоКрафт” у Львові, вказало, що старе єврейське кладовище не зазначене у національному реєстрі історичних місць під контролем Міністерства культури України (у Рогатині не зафіксовано жодних місць спадщини). Так само й кладовище не з’являється у регіональному реєстрі архітектурних пам’яток культурної спадщини місцевого значення в Івано-Франківській області (хоча у списку є південний єврейський меморіал на єврейському масовому похованні та меморіальна дошка Голокосту на колишній будівлі юденрату поблизу центру міста). Периметр старого єврейського кладовища вказується на загальному плані розвитку та карті Рогатинської міської адміністрації (що означає, що воно підлягає контролю, планам і бюджетам міста), воно конкретно записане у файлах міста Рогатина як “Старий Єврейський цвинтар (поблизу вулиці С. Бандери)”, кладовище підпадає під кілька дозвільних угод щодо догляду за місцем, присвоєне Рогатинською районною адміністрацію Рогатинській міській адміністрації та міською адміністрацією ГО “Єврейська спадщина Рогатина”. Чинна юридична рекомендація з ЮК “ЛоКрафт” полягає у тому, щоб добиватися більшого захисту місця через розширену реєстрацію лише після того, як робота з відновлення буде значною мірою завершена ЄСР.
Огляди під час обходу місця (ЄСР): ЄСР відвідала, обійшла та працювала на старому кладовищі Рогатина вже понад 80 разів з 2008 року. Перша неофіційна спроба з обліком та фото вцілілих мацев на кладовищі в базі даних розпочалась спільно з іншими єврейськими нащадками Рогатина навесні 2011 року, однак без посилань на місце розташування. У наступні роки здійснювались непланові та навмисні перевірки й оцінка багатьох аспектів кладовища: меж, огорож та воріт, профілю місцевості; нерухомих об’єктів (мацев та інших елементів, створених людьми); флори та фауни – як незагрозливої, так і шкідливої; сусідів, околиці та оточення навколо місця кладовища; а також особливостей кладовища, які нещодавно стали видимі завдяки частій роботі з розчищення рослинності з 2018 року. Декілька оглядів під час обходу повторювались з використанням інструментів у 2017 році до 2019 року (що описано нижче) з метою зміцнення попередньої якісної інформації кількісними даними.
Обстеження землі для межі та профілю місцевості (ESJF): наприкінці 2017 року інженер ESJF провів обстеження землі з використанням тахеометра для заміру межі та профілю місцевості та з допомогою від ЄСР. Метою цього обстеження було надати дані для підтримки дизайну, планування та кошторису витрат для можливого майбутнього проекту щодо заміни огорожі. Виведення графічних даних з обстеження містило табличні вимірювання точок XYZ та DWG-файл, на якому відображалися дані у 3D-форматі. Згодом ЄСР імпортувала дані у систему CAD для візуалізації та як базовий пласт для поточного дизайну проекту. Хоча основна увага обстеження приділялася периметру кладовища для огороджування, були зроблені достатні вимірювання внутрішньої межі кладовища, щоб здійснити адекватний розрахунок топографічного профілю.
Вимірювання для цього обстеження описують форму кладовища як приблизно прямокутну з неправильним контуром, загальним периметром у 436 метрів (1430 футів), закритою територією розміром майже рівно один гектар (близько 2,5 акри) та поступовим, проте змінним ухилом між найвищим і найнижчим кутами приблизно 12,5 метрів (середній схил близько 8%).
Фотограмметрична хмара точок з БПЛА з межами та профілем місцевості (ESJF): влітку 2019 року ESJF повернулася на старе кладовище в Рогатині задля ще одного обстеження землі, цього разу зі застосуванням безпілотного літального апарату (БПЛА чи дрону), що робить сотні фотографій з низької висоти над місцем. Метою цього обстеження було знову виміряти межу кладовища та внутрішню ділянку, включити у базу даних для пілотного документаційного проекту, проведеного ESJF на єврейських кладовищах по сімох країнах Центрально-Східної та Південної Європи. Результатом цього обстеження була велика деталізована складена фотографія та фотограмметрична хмара точок, які можна використати у системі CAD та іншому програмному забезпеченні для створення цифрової моделі висот. Для проекту з відновлення кладовища Рогатина складене фотозображення було імпортоване у CAD-модель як реалістичний цифровий пласт ландшафту “до”, на якому можна будувати план проекту.
Геолокація нерухомих об’єктів (ЄСР): наприкінці 2019 року ЄСР позначила і помітила усі видимі нерухомі об’єкти на поверхні старого єврейського кладовища Рогатина, використовуючи тимчасові кілки, засунені в землю. Ці об’єкти включають жменьку вцілілих надгробків, що стоять прямо, і похилі могильні покриви, два огелі і дві пам’ятні стели, а також більшу кількість залишків надгробків, відламаних на землю, а ще електричні стовпи, вибрані дерева і декілька вбудованих бетонних об’єктів з повоєнного неправильного використання кладовища. Також здійснені грубі розмірні виміри кожного з цих майже 80 об’єктів. Для точного визначення розміщення кожного об’єкта у горизонтальній площині з оглядом на основні кути огорожі, розташування яких було також зафіксоване ESJF у 2017 році, використовувався оптичний нівелір, а також три довгих рулетки, аби можна було зіставити два комплекти вимірювань. Ці дані про об’єкт (позиція, розмір та орієнтація) були додані як ще один пласт для CAD-моделі для довідки у нових розробках проекту.
Геолокація об’єктів під поверхнею (ЄСР): наприкінці 2019 року ЄСР провела дуже попереднє та вибіркове обстеження ділянок в межах кладовища, де просто під поверхнею ґрунту можуть бути поховані залишки надламаних надгробків. У такий спосіб було знайдено розміщення трьох основ надгробків – у двох різних частинах кладовища, та трохи викопані на глибину менш ніж 10см, щоб перевірити залишкові надписи; лише один з трьох надгробків зберіг хоч трохи впізнавану різьбу. Радше як доказ ідеї, аніж обстеження, метод буде запасним для підготовки ґрунту напередодні будівництва меморіалу з надгробками.
Очищення, прибирання та відновлення місць
Очищення старого єврейського кладовища Рогатина від агресивної дикої рослинності та нагромадженого сміття розпочалось з п’ятиденного волонтерського робочого заходу у 2018 році та триває відтоді: понад 15 днів на місці у 2019 році зі залученням від 3 до 25 волонтерів на день; більше 30 робочих днів на двох кладовищах у 2020 році та на початку 2021 року лише з одним-двома волонтерами під час глобальної пандемії коронавірусу; у 2021 та 2022 роках з трьома співробітниками Єврейської спадщини Рогатина та кількома волонтерами; перехід у 2022 та 2023 роках на місцевих працівників, найнятих ЄСР у Рогатині, що, як ми сподіваємося, стане робочою стратегією на довгострокову перспективу. Завданнями таких зусиль з очищення були:
- зрізати та усунути усі небажані неблагородні чагарники та молоді дерева по місцю
- зрізати та стоншувати високі чагарники та навислі гілки дерев над лініями огорожі
- зібрати мертві гілки та ті, які низько висять зі зрілих дерев у межах кладовища
- зібрати зелене сміття (скинутих чагарників, очерету та дерев) з часу до 2018 року
- зібрати сміття (пляшки, бляшанки, фольгу тощо) з колишнього рекреаційного неправильного використання місця чи захоронення відходів
- зібрати скинуте будівельне сміття (цемент, металеву сітку, дріт тощо)
- усунути отруйні борщівники та інші загрози працівникам та відвідувачам місця
- регулярно підстригати густі дикі трави для розкриття профілю землі кладовища та схованих надгробків
- підрізати чагарники та дерева середнього розміру, які можна залишити згідно з планами проекту
Діяльність, витрати та хід цієї роботи з очищення підсумовані у щорічних звітах ЄСР наприкінці кожного року та містять посилання на новини, які показують роботу в деталях; звіт за 2019 рік і звіт за 2022 рік є типовими для перших і останніх робіт відповідно.
Дизайн меморіалів, розробка та догляд
Концепції та плани для загального проекту з відновлення кладовища закликають до збереження усіх нерухомих меморіальних об’єктів на їхніх поточних місцях, зокрема й вцілілих надгробків, що стоять прямо, огелів і меморіальних стел. Аналогічно, нова робота не зміщуватиме інші нерухомі, створені людиною об’єкти на кладовищі (наприклад, стовпи ліній електропередач та їх опори), окрім випадків, де такі об’єкти вже не виконують будь-яке призначення для громади.
Першим ключовим збудованим елементом проекту з відновлення буде новий меморіал, до якого увійдуть віднайдені єврейські надгробки (які на даний час збирають групами після повернення на ділянку у північно-західному квадранті кладовища). Дизайн нового меморіалу задовольняє чотири цілі:
- ізолювати віднайдені фрагменти надгробків від вологої землі, сповільнивши їх розпад;
- покращити доступ до кожного фрагменту надгробка для вивчення та розгляду його унікальних особливостей;
- зробити розміщення кожного фрагмента каменю тимчасовим – так, щоб фрагменти, які оригінально походять від одного надгробка, однак знайдені у різних місцях, можна було зібрати разом; і
- розширити єврейську ідентичність місця, водночас підтримуючи низький візуальний профіль, аби відвідувачі могли споглядати увесь простір з будь-якої позиції в межах кладовища.
Меморіал буде створено у формі Зірки Давида (івритом – Маґен Давид, яку ще називають Щитом Давида), орнамент з гексаграмом, що зазвичай асоціюється з юдаїзмом (хоча його вживання ніколи не зводилося лише до єврейських цілей). Зірка буде збудована майже горизонтально, розміщена на і виступатиме над поверхнею кладовища на невеликій висоті, переважно 20-25см (від 8 до 10 дюймів), і загалом слідуватиме контуру ландшафту, де вона встановлена. Зірка простягатиметься у діаметрі до приблизно 50м, добре вписуючись у ширину кладовища і центруючись приблизно посередині місця, прилаштована так, щоб уникнути втручання з іншими існуючими нерухомими об’єктами. Контур зірки, що нашаровується, буде розрізаний на шість сегментів, не змінюючи жирного контуру символу, для забезпечення піших стежок між та навколо сегментів – так, щоб відвідувачі могли дістатися до усіх сторін кожного сегмента, які вони хочуть розглянути ближче.
Периметр кожного сегмента меморіалу складатиметься з довжин збірних бетонних бордюрів, що будуть трохи вбудовані у поверхню землі для стабільності та встановлені з невеликим простором між довжиною кожного бордюра для сприяння осушенню опадів дощу та таненню снігу. В межах кожного сегменту існуюча трава буде підстрижена до рівня землі, тоді буде вистелений шар геомембрани (HDPE, PVC, EPDM чи іншого термопластикового покриття), щоб не допускати витікання води з ґрунту; після цього буде нанесений тонкий шар піску (або геотекстилю) для захисту мембрани. Зверху захисного шару широкий пласт середнього (20~40мм) чи великого (40~70мм) змішаного сірого щебеню заповнюватиме простір всередині периметру бордюрів, забезпечуючи низькоконтактну поверхню, на яку можна розмістити фрагменти надгробків.
Розмір меморіалу забезпечує простір для теперішнього відновлення і представлення фрагментів надгробків. На запропонованій ширині фрагмента зірки у 3,5м загальна прогнозована площа поверхні зірки становитиме приблизно 700м². Для порівняння – оцінка необхідної площі для показу усіх фрагментів надгробків, віднайдених у Рогатині під час першого десятиліття роботи, становить 170м² (з типовими поточними вимірами фрагментів і помірно щільним заповненням, в середньому 3 камені на один метр квадратний); отже, конструкція дозволяє приблизно у чотири рази перевищити теперішню кількість віднайдених каменів, а то й більше, якщо камені складати щільніше разом.
Конструкція меморіалу мінімізує розкопування поверхні кладовища, що обмежується лише дрібними заглибинами, що уже затвердив рабин Колесник з Івано-Франківська, і тільки у вузькому периметрі сегментів; усі інші матеріали у конструкції розміщені на чи понад теперішньою поверхнею ґрунту. Конструкцію можна викласти на місці простим обладнанням для обстеження та побудувати, звертаючись до некваліфікованої робочої сили (наприклад, волонтерів), і без складних інструментів. Хоча це наразі не входить до плану, також буде можливим поетапно складати по сегментах, щоб розподілити витрати на матеріали та працю у часі. У разі, якщо у майбутні роки буде запропоновано альтернативний дизайн меморіалу – чи для того, аби вмістити ще більше віднайдених надгробків, чи через іншу причину, зірку можна демонтувати та забрати без застосування складного обладнання чи безповоротного пошкодження місця, а більшість матеріалів можна буде переробити для інших будівельних проектів.
Завдяки вибраним матеріалам та простоті складання очікується, що конструкція повільно і добре піддаватиметься атмосферному впливу, хоча вбудовані елементи слід час від часу оглядати впродовж перших кількох років, аби проконтролювати, наскільки добре конструкція відбиває воду, а також наявність значного втручання трав, бур’янів або пагорбів від кротів і мурах.
Окрім забезпечення платформи, на якій можна представити масштаби та різноманіття індивідуальних могильних позначок в межах кладовища та переповідати у барельєфі єврейську історію простору, що можна побачити з усіх розташувань цього місця, конструкція також задовольняє додаткову розпізнавальну ціль для віддалених/віртуальних відвідувачів. З використанням контрастних кольорів для стежок кладовища (зроблених з дрібнішого щебеню, можливо, з червоного пісковика або чорного граніту) та ландшафтної рослинності (насамперед у зелених і жовтих відтінках), сегментів зірки у сірих відтінках (як щебінь, так і вапняк переважної більшості відновлених надгробків) візуально виділятимуться навіть з великих відстаней. Так само контрастні форми цих ділянок (органічні звиви стежок та засаджених ділянок на противагу прямим і кутовим сегментам зірки) загострюватимуть візуальні відмінності різних матеріалів. Разом ці характеристики означають, що меморіал буде помітно чітким у повітряних знімках, легко трактуватиметься будь-ким, хто розпізнає Зірку Давида як звичний єврейський символ. Тоді нові знімки повітряних зображень для баз даних інтернет-карт після завершення будування меморіалу представлять це зображення для світових користувачів платформ – так, як і схожі конструкції можна побачити на меморіальних місцях у Родосі, Греція (приблизно 1/3 від планованого розміру конструкції у Рогатині) і у Денвері, Колорадо (приблизно втричі більша).
Залежно від висоти обраного бордюра (і отриманої глибини щебеню) оцінки загальної вартості матеріалів для завершеного меморіалу варіюються від $6,000 американських доларів до $18,000 американських доларів, залучаючи джерела в Івано-Франківській чи Львівській областях (для мінімізації транспортних витрат понад 300 тон матеріалів). Витрати на робочу силу та інші будуть підраховані, коли можна буде вибрати бажані матеріали шляхом огляду у регіоні.
Ландшафтне планування, розробка та догляд
Послідовне розбиття на етапи цілого проекту з відновлення кладовища передбачає початок ландшафтного дизайну та розвиток після того, як новий меморіал буде збудовано на кладовищі та нез’єднані віднайдені фрагменти мацев встановлено на місці. У плануванні ландшафтної частини загального проекту намагатимемося розмістити стежки навколо меморіалу, аби відвідувачі могли комфортно оглядати і оцінювати віднайдені камені, а також легко пройтися до і від входів, кількох надгробків, що стоять, вертикальних меморіалів та огелів, нових інформаційних знаків і декількох оглядових пунктів з кладовища з видом на місто Рогатин і пагорби поза містом. Попередня оцінка площі кладовища, виділеної приблизно на один кілометр стежок, становить близько 15% від загальної площі.
До часу втілення нового меморіалу ландшафтне планування зосереджуватиметься на поступальних заходах з очищення й прибирання (дивіться вище), особливо включно з контролем отруйних рослин та усуненням твердого сміття та відходів будівельних матеріалів. Як зазначалось, концепція ландшафту передбачає збереження великих дерев разом із деякими живоплотами на межі та квітучими чагарниками як у коротко-, так і довготривалій перспективах. До кабінетного та польового досліджень входитиме розпізнання кількох повільнозростаючих і морозостійких місцевих видів рослинного покриву ґрунту на ділянках навколо та між новим меморіалом, стежками, надгробками, що стоять, тощо. Щодо нового меморіалу: вказуватиметься розміщення залишків вкопаних основ старих надгробків, на яких відсутні будь-які розпізнавальні надписи чи різьблення, проте у більшості випадків камені не будуть в подальшому виявлені та, скоріш за все, покриються новою рослинністю. Камені з читабельними надписами будуть виявлені шляхом неглибокої розкопки та задокументовані, тоді їх або залишать розкритими (закритими для нового насаджування рослин, з ландшафтною структурою та неорганічним ґрунтовим покриттям), або вкриють знову – залежно від кожного окремого випадку.
Відразу після дослідження та завершення нового меморіалу швидкозростаючі дикі трави й чагарники поступово замінюватимуть новими насадженнями визначених місцевих видів покриву ґрунту. На цей час бетонні сходи біля східного входу до кладовища також підлягатимуть відновленню або заміні.
Збереження каменю, документація та догляд
Одним із пріоритетів уповільнення безперервного розпаду віднайдених фрагментів надгробків є відділити їх від безпосереднього контакту з ґрунтовим покриттям кладовища і від сезонного затікання ґрунтових вод у камені. Конструкція нового меморіалу забезпечить певний захист для каменів через бар’єрний шар важкого ґумового листа і верхнього шару великого за розміром гравію чи щебеню (що зводить до мінімум контактну площу для переміщення та збільшує довжину водних шляхів). Як тільки віднайдені фрагменти будуть переміщені до нового меморіалу, розпочнеться план догляду за сушінням, очищенням і герметизацією надгробних плит (як віднайдених незакріплених фрагментів, так і декількох плит, що стоять). Цей план оцінюватиметься експертами-реставраторами каменю з Національного університету “Львівська політехніка” або ж найманими професіоналами та проводитиметься з навчанням і проводом від досвідчених консерваторів-реставраторів і/або студентів.
У рамках консерваційної роботи кожен камінь буде пронумеровано, сфотографовано і/чи відскановано для майбутнього опису, транскрипції та перекладу. Дані з цієї документації будуть введені у загальнодоступну базу даних для пошуку й огляду на цьому чи пов’язаному вебсайті. Інтерпретація епітафій (а особливо будь-яких знайдених імен) буде доступною для огляду та перегляду визнаними спеціалістами, можливо, зокрема організацією “Єврейська Галичина та Буковина” (ЄГБ).
Фотографування і/або сканування надгробків створює можливість задокументувати їх більш повно, включно зі створенням 3D цифрових зображень через фотограмметрію на близькій відстані, яка це було випробувано дослідниками з Центру археології Стаффордширського університету у 2017 році. Як тільки камені знаходитимуться на місці нового меморіалу, будуть переглянуті конкретні плани щодо збору більш детальних записів поточного стану кожного каменю.
Інші існуючі кам’яні монументи, споруджені на старому кладовищі починаючи з 1998 року, зараз перебувають у доброму стані та повинні лише вимагати регулярного контролю щодо прибирання, утримання і невеликих ремонтів – ймовірно, ще одне десятиліття чи більше. Підтримка догляду за двома огелями на кладовищі надалі виконуватиметься організацією, що спорудила їх – “Oholei Tzadikim”, тому вони не включені у проект.
Вказівники напрямку та інформаційні вказівники
Проект з відновлення старого єврейського кладовища включає встановлення вказівників та інформаційних знаків, які спрямовуватимуть відвідувачів до місця, ідентифікуватимуть місце та його призначення, а також інформуватимуть відвідувачів про історію кладовища, про єврейську громаду Рогатина та про цінний культурний ресурс, вирізьблений на вцілілих надгробках.
Існують міжнародні, європейські та українські національні стандарти, що керують дорожніми знаками (перегляньте сторінку про джерела проекту), однак лише кілька з цих вимог стосуються місць спадщини, а стандарти суперечать один одному у певних ключових ділянках. Таким чином, для розробки і втілення трьох основних категорій фізичних знаків для цього проекту було застосовано ряд суміжних знаків для позначення місць спадщини в Україні та в інших місцях у Європі (також відображено на сторінці про джерела) як посилання на доповнення стандартів. Відповідність розмітці для інших місць спадщини у Рогатині необхідна для розуміння та корисності цих проектних знаків для єврейських місць і для їх прийняття у місті на довгий термін. Зразки дизайну, показані тут, концептуальні та підлягають перегляду та узгодженню з міською адміністрацією Рогатина на предмет стилю, змісту, матеріалів, послуг з виготовлення та методів встановлення і розміщення.
Вказівні дорожні знаки: старе єврейське кладовище у Рогатині не виходить на жодну з головних доріг, а доступ машиною потребує транзиту двома чи чотирма боковими дорогами – залежно від Вашого способу добирання. Чіткий провід до місця вимагає узгоджених знаків зі стрілками на декількох перехрестях для позначення напрямків повороту.
Взірець двомовного дорожнього знаку, що скеровує відвідувачів на кладовище, показано тут поруч із деякими альтернативними символами для визначення типу місця. Пріоритет для елементів дизайну знаку (форма, розмір, кутові радіуси, текстовий шрифт, написання тексту великими літерами, форма стрілок тощо) надається українському національному стандарту. Інші елементи дизайну (наприклад, кольори) взято зі зразків в Україні та у більшій частині Європи. Деякі елементи дизайну (символи) розробляються для цього проекту, ґрунтуючись на підходах, застосованих до схожих місць деінде. Дизайн призначений уможливити візуальну та практичну відповідність до суміжних дорожніх знаків з напрямками для інших місць спадщини (християнських кладовищ, меморіалів та цвинтарів часів Першої світової та Другої світової воєн, церков тощо) і для ключових громадських й рекреаційних зон (міська рада, парки тощо).
Тут також відображена схематична карта Рогатина, де вказане пропоноване розміщення дорожніх знаків з напрямками. На більшості цих локацій два знаки повинні бути встановлені тильними сторонами один до одного або на протилежних сторонах дороги, щоб вказувати шлях водіям, що наближаються з іншого напряму.
Матеріали для виготовлення знаків та обладнання для встановлення не зазначені, а повинні бути визначені міською та районною адміністраціями Рогатина, щоб бути міцними та відповідати іншим дорожнім знакам у цьому районі. З огляду на існуючі дорожні знаки ми припускаємо, що новий знак буде пофарбованим металевим листом, прикріпленим сталевими кронштейнами до існуючих або нових металевих стовпів чи інших конструкцій.
Вказівники напрямку для пішоходів: на початку 2021 року Рогатинський історико-краєзнавчий музей «Опілля» очолив проект для міста Рогатина з розробки та встановлення вказівників на вулицях міста та на міській площі, які скеровують пішоходів до пам’яток місцевої спадщини, серед яких три місця Єврейських поховань: старе кладовище та обидва місця масових поховань Голокосту. Крім того, на великій туристичній карті, встановленій на площі Роксолани в центрі міста, зображені всі чотири місця поховань (включно з новим єврейським цвинтарем). Туристичний буклет, доступний у Музеї «Опілля» та в Ратуші, дублює карту об’єктів спадщини та може зорієнтувати відвідувачів до всіх об’єктів, а також до парків, автовокзалів та інших корисних міських служб.
Розпізнавальні знаки: за відсутності національних чи європейських стандартів для позначення місць спадщини, пропозиція, показана тут, адаптує правила та зразки дизайну дорожніх знаків, що вказують напрямок, для їх застосовування до ідентифікації місця – щоб чітко співвідносити подорож і місце призначення (наприклад, у термінах, що використовуються для місця, та у символі, який його представляє). У порівнянні з вказівниками напрямку, розпізнавальні знаки надають більше інформації (століття, коли кладовище засновано і визначення “старе”, щоб натякнути, що в місті є ще інше єврейське кладовище) та додають третю мову (іврит).
Розпізнавальні знаки мають бути виготовлені з тих самих матеріалів, що й вказівники напрямку з метою візуальної сумісності й довговічності. Основний знак буде прикріплено кронштейнами, стійкими до злому, до огорожі кладовища або до двох чи трьох стовпів, прикручених до підпірної стіни – відразу праворуч від верхнього (східного) отвору воріт, чітко видимий для водіїв та пішоходів, що наближаються з півночі чи сходу. Другий знак аналогічно кріпитиметься до огорожі у південно-західному куті кладовища, чітко видимий для пішоходів, що наближаються стежками з заходу. Знаки, проілюстровані тут на макетних зображеннях, масштабуються до розміру 180см на 40см, проте можливі й інші розміри, якщо міська адміністрація затвердить інший стандарт.
Інформаційний знак – кладовище/громада: одна з меморіальних стел у верхній частині кладовища містить дуже короткі примітки про євреїв Рогатина (інша є сімейним меморіалом лише на івриті), а зачинений поблизу огель поіменно ідентифікує трьох релігійних лідерів, похованих у ньому (також лише на івриті). В іншому випадку на кладовищі немає жодної історичної інформації про місце чи єврейську громаду, яка заснувала та послуговувалась ним. Відвідувачі Рогатина, зацікавлені у місцевій спадщині, можуть дізнатися більше про єврейську історію міста в історико-краєзнавчому музеї «Опілля» (за 400м від цвинтаря) та, звісно ж, “віртуально” на цьому вебсайті, але лише деякі з тих людей, які знайдуть та увійдуть на старе кладовище, використовуватимуть ці джерела, та й не існує кращого місця для пояснення кладовища, аніж саме кладовище.
Навесні 2023 року за периметром кладовища, поруч зі східними воротами, було встановлено інформаційний знак середнього розміру, щоб заохочувати відвідувачів заходити. Знак має такий розмір, щоб надати відвідувачам достатньо інформації і допомогти їм зрозуміти це місце в історичному та географічному контексті. Номінальна панель знаку має 1,5 м завширшки і 1,0 м заввишки (приблизно 60 на 40 дюймів) із такими характеристиками:
- три мови: українська (головна), англійська, іврит
- історія єврейської громади Рогатина
- фото євреїв Рогатина у міжвоєнний період
- історія кладовища
- фото кладовища з часів Другої світової війни та міжвоєнного періоду
- посилання з QR-кодом на сторінки про історію та спадщину на цьому вебсайті
- подяка нащадкам та прихильникам проекту
- карта єврейських та інших місць спадщини у Рогатині з ключем
Дизайн інформаційного знаку відображається тут зі зменшеною роздільною здатністю (через розмір файлу); повне друковане зображення створюється з роздільною здатністю 300 dpi.
ЄСР дослідив і написав історичний текст англійською мовою для інформаційного знаку, а також створив карту місць єврейської спадщини Рогатина. Переклади зробили наші давні прихильники Наталія Курішко (на українську) та нащадок Рогатина Руті Ерез (на іврит); історичні фотографії надали кілька єврейських нащадків Рогатина та колекціонери історичних фотографій. Для розробки та виготовлення інформаційного знаку ЄСР співпрацювала з ESJF Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ (Олександра Фішель, Алекс Бессараб, Філіп Кармель), щоб знак відповідав високим стандартам, які вони застосовували на багатьох інсталяціях в Україні та інших країнах, де ESJF встановив огорожі на єврейські кладовища. Перед виготовленням оригінальна концепція інформаційного знаку та місце встановлення були розглянуті та погоджені Рогатинською міською адміністрацією, і ми дякуємо як Рогатинській міській адміністрації, так і історико-краєзнавчому музею «Опілля» за підтримку.
Інформаційний знак – надгробки/культура: другий інформаційний знак перебуває на розгляді щодо встановлення на кладовищі для надання джерел трьома мовами про культурну значущість епітафій та символізму, викарбуваного на надгробках і про тривалий проект з відновлення єврейських надгробків у Рогатині. Будуть додані приклади мистецької роботи та епітафій з віднайдених надгробків, аби проілюструвати розмаїття символів та роботи з каменем. Подальші концепції, детальний дизайн та планування встановлення для цього знаку будуть здійснюватися після створення центрального меморіалу, що представляє віднайдені фрагменти. Очікується, що матеріали, виготовлення й деталі встановлення будуть схожими до інформаційного знаку з історією, включаючи засвоєні уроки з того першого прикладу. Однією можливістю є прикріпити цей інформаційний знак про надгробки до зворотної сторони знаку про кладовище/громаду, а загальний дизайн буде деталізовано задля уможливлення такої ймовірності.
Знаки про особливості кладовища: для заохочення відвідувачів пройтися стежками кладовища і оглянути віднайдені надгробки на меморіальній ділянці, у землю будуть закріплені невеликі пронумеровані знаки з кодами біля вибраних нерухомих й віднайдених надгробків, а також біля огелів, які візуально пов’язані зі зображеннями й текстом на знаку про надгробки/культуру та через QR-коди до сторінки з описом на цьому вебсайті. Тип та план особливості буде розроблено відповідно до знаку про надгробки/культуру.
Доступ та захист: огорожі, стіни та ворота
Цей проект з відновлення не включає жодних планів чи фінансування для ремонту чи заміни існуючої огорожі, що оточує старе єврейське кладовище у Рогатині, чи заміни відсутніх секцій воріт, однак оцінює кошти для майбутньої заміни.
Існуюча огорожа була встановлена наприкінці 1990-их років, отож їй трохи більше 20 років. Бувши сконструйованою з секцій з кілків зі штампованої сталі на бетонній підпірній стіні (дві сторони) і бетонних прокладках (дві сторони), огорожа витримала вологу погоду, звичну для регіону Опілля, з втратою кількох панелей та багатьох кілків через корозію на зварних з’єднаннях; через ті самі фактори були й втрачені ворота в обох кінцях кладовища. Будь-який дизайн майбутньої огорожі чи стіни та воріт повинен зважати на такі самі природні впливи та відповідно планувати бюджет. Тим часом ЄСР проведе невеликі ремонти (просте стягування вільних секційних панелей та незначне зварювання опорних стовпів) за потребою без поточних планів щодо більших ремонтів чи заміни. Подальше щорічне відрізання диких чагарників від огорожі має допомогти у зменшенні тиску на існуючу огорожу, відтермінувавши потребу повного заміщення.
Кошторис витрат для майбутнього заміщення огорожі по периметру припускає, що існуючі бетонні підпірні стіни та фундамент огорожі будуть збережені, але відремонтовані чи відновлені, і що сама металева огорожа буде замінена іншою легкою та відкритою, однак декоративною металевою секцією у вигляді штахетника зі штампованої сталі чи кованого заліза заввишки 1,0м – 1,5м. Кошториси бюджету на матеріали та робочу силу для такого виду огорож за даними схожих проектів, які проводила ESJF у Західній Україні, та великих ринків будівельних матеріалів, варіюються від 20$ до 50$ доларів США за метр, а також додаються ворота і малий відсоток на управління проектом. На приблизно 450м периметру кладовища підраховано, що загальна вартість заміни огорожі становить між 10000$ і 25000$ доларів США, залежно від стилю й довговічності огорожі та проблем, що виникнуть під час роботи. Оцінено, що приблизний термін експлуатації (час для заміни) металевої огорожі по усьому периметру, збудованої на міцному бетонному фундаменті варіюватиметься від 15 років для легких панелей до 30 років для важчих (грубіших) секцій.
Планування сталого розвитку
Більшість аспектів всеохоплюючого проекту з відновлення кладовища розроблені для зменшення витрат і робочої сили для періодичного обслуговування та заміни компонентів. У випадках, коли можна оцінити час на ремонт чи час на заміну, це перелічено у частинах вище.
Задля визначення періодичної потреби у капітальному ремонті чи заміні елементів проекту повинні бути погоджені в договорі чи організовані іншим чином постійні огляди, очищення, прибирання та дрібні ремонтні роботи принаймні раз на рік. Ці огляди можуть продовжуватися на регулярній основі допоки ЄСР залишатиметься на місці у Західній Україні та зможе відвідувати кладовище декілька чи багато разів на рік, однак довгострокове планування вимагатиме визначення інших джерел, які б продовжували ці завдання.
Підтримка та фінансування проекту
Як зазначено у частині про концепції вище, різні аспекти проекту (контроль за рослинністю, меморіал, ландшафтне планування, збереження надгробків та розмітка) будуть розбиті поетапно для розподілення ваги витрат і управління у часі, водночас представляючи видимий прогрес місцевій та іноземній громадськості. Для кожного аспекту окремо проводитиметься збір коштів; придбання проектних матеріалів, а також праця за договором та адміністрування будуть пропускатися відповідно до наявності коштів.
Підтримка проекту щодо матеріалів та волонтерської праці насамперед шукатиметься там, де ЄСР знаходила ресурси для останніх проектів: через індивідуальні благодійні пожертви від єврейських нащадків рогатинських сімей за кордоном, інших зацікавлених єврейських та неєврейських друзів і колег (як місцевих, так й іноземних) та міської адміністрації Рогатина. Окрім того, гранти, фінансування та/чи витрати згідно з контрактом зі знижкою можуть бути доступними через партнерство з єврейськими НУО, які зосереджуються на спадщині, програму ґрантів від Посольства США в Україні та інші джерела. Там, де проектну роботу можуть виконати волонтери, працюючи пліч-о-пліч з нами та підрядниками, ми знову звернемося до наших надійних друзів у регіоні, зокрема до Львівського волонтерського центру, Корпусу миру та інших.
Комунікація та публічна історія
Підвищення обізнаності громадськості та визнання старого єврейського кладовища у Рогатині місцем спільної спадщини – ключова частина цього проекту для НУО “Єврейська спадщина Рогатина”, що продовжує зусилля місцевих істориків, єврейських нащадків та НУО з цілого світу впродовж останніх десятків років. Завдання містить декілька дуже різних аспектів, більшість з яких вже завершені та постійно оновлюються :
Вебсайт ЄСР про історію та спадщину: з 2015 року цей вебсайт представляє історію єврейської громади Рогатина та її першого місця поховання. Ця проектна сторінка та розділ з новинами цього вебсайту продовжує задокументовувати розробки й плани для відновлення, а також особливі заходи на кладовищі (транскордонні тури й інші відвідувачі, дні для очищення волонтерами тощо). Як зазначено вище, QR-коди багатомовних інформаційних знаків на самому кладовищі також з’єднані посиланням до основних сторінок цього вебсайту.
Соціальні медіа та зовнішні блоги: “Єврейська спадщина Рогатина” активно веде публічну фейсбук-сторінку , яку ми використовуємо для просування старого єврейського кладовища як спільної культурної спадщини, швидкого повідомлення про роботу з очищення та інші заходи на кладовищі, оприлюднення поточного повернення надгробків на старе кладовище, та оголошення прийдешніх подій як заклик до волонтерів та іншого залучення. Завдяки широкоосяжному поширенню публікацій в інших фейсбук-групах та сторінках з акцентом на єврейській та українській спадщині, генеалогії та історії ми розширюємо обізнаність про та вплив цього кладовища у ключових зацікавлених колах. Дружба та комунікація з колегами, які ведуть блоги на суміжні теми, ще більше розширює обізнаність про єврейське минуле Рогатина у ширших колах, зокрема, прикладами слугують “Зниклий світ” (Vanished World), “Тіні забутої Галичини” (Forgotten Galicia), та фейсбук-сторінка Посольства США в Україні.
Вебсайти та бази даних інших НУО: Вебсайти та бази даних інших НУО: спільна робота та комунікація з рядом міжнародних НУО допомогли поширити обізнаність та інформацію про Рогатин та його збудовану єврейську спадщину, включно з кладовищами. Цінні новини та інформація, що конкретно стосуються Рогатина, публікуються онлайн і/чи у вигляді друкованої книги “Єврейською спадщиною Європи (Jewish Heritage Europe)”, програмою “Шляхами штетлів” осередку “Брама Ґродська — Театр NN”, ініціативою “Українсько-єврейська зустріч” та фундацією “Мацева” (The Matzevah Foundation). Бази даних, що документують старе кладовище та його елементи, публікуються онлайн ESJF Європейською ініціативою єврейських кладовищ, Центром єврейського мистецтва при Єврейському університеті у Єрусалимі, та програмою “Віртуальні штетли” (Virtual Shtetl) ПОЛІН Музею історії польських євреїв, часто з вкладом й даними від ЄСР.
Бази даних інтернет-карт: багато потенційних відвідувачів кладовища – як місцевих, так і з інших регіонів – можуть нічого не знати про цей вебсайт про єврейську спадщину та інші інформаційні ресурси. Для людей, які планують віртуальний чи фізичний візит до Рогатина та його околиць, планування подорожі часто передбачає дослідження на місцях інтернет-карт, що витягують деталі з різноманітних спеціально підібраних комерційних та кравдсорсингових баз даних. ЄСР надала дані про спадщину, що стосуються конкретно Рогатина (межі, імена, описи, вебпосилання), базам даних, які відкриті для внесків від користувачів та зареєстрованих редакторів, щоб допомогти мандрівникам та іншим відкривати та дізнаватися про місця, зокрема старе єврейське кладовище. На сьогодні найбільш корисним з них був перегляд та розширення даних на OpenStreetMap (OSM), безкоштовному додатку з відкритим джерелом та базі даних, що надає дані карт до власних та інших настільних застосунків для роботи з картами, що дозволяє завантажувати картографічні дані для використання офлайн та є популярним в Україні.
Історико-краєзнавчий музей: щоб допомогти просувати єврейську історію та спадщину Рогатина загалом, ЄСР у партнерстві із рогатинським історико-краєзнавчим музеєм “Опілля” спільно розробили невелику постійну виставку з артефактами та предметами, пожертвуваними єврейськими нащадками, відео з 1930-х років та великою кількістю зображень, включно зі старого єврейського кладовища з 2010-х років та зразком віднайденого надгробка.
Карти та інформація для самонавідних турів: одна поточна комерційна паперова карта Рогатина зображає старе єврейське кладовище та інші землі єврейських поховань з позначкою місць спадщини, а туристичний гід Рогатином, що продається у музеї “Опілля”, також позначає ці кладовища. Читачі цього вебсайту також можуть створювати власні тури машиною чи пішохідні єврейськими місцями спадщини Рогатина зі сторінки, яка конкретно представляє інтерактивну карту та GPS-координати місць.
Регіональні туристичні гіди: більшості дослідників та туристичних гідів, які перебувають у Львові та які також фокусуються на регіональній єврейській історії, відомо про єврейські місця у Рогатині і багато з них вже вибудували тури місцевістю, щоб включити візити на кладовища, особливо старе єврейське кладовище та його віднайдені фрагменти надгробків. Окрім цих місцевих ресурсів, транскордонні організації культурної спадщини, зокрема “Rootka” (філія осередку “Брама Ґродська — Театр NN”), “Centropa” та єврейський музей “Ґаліція” у Кракові організовували спеціалізовані тури для освітян й інших для вивчення та обговорення довоєнної історії єврейської громади Рогатина та повоєнної трансформації його спадщини.
Конференції, семінари й інші лекційні заходи: понад п’ять років старе єврейське кладовище Рогатина ставало об’єктом спадщини для різноманітних тем на декількох конференціях в Європі, зокрема двічі у Центрі міської історії Східно-Центральної Європи in Lviv, у Львові, у дискусійній панелі про спадщину і пам’ять, яку організовував Український інститут у Лондоні, в обговореннях на двох круглих столах, організованих активістами, in Lviv, у Львові, на семінарі, організованому Європейською інфраструктурою вивчення Голокосту (EHRI) у Хесед-Ар’є – всеукраїнському єврейському благодійному фонді, на двох великих європейських конференціях з питань єврейської спадщини (у Кракові та Вільнюсі), організованих Єврейською спадщиною Європи та Фондом Ротшильда (Rothschild Foundation), та менш офіційно на декількох зібраннях і лекціях для освітян та учнів старших класів у Рогатині.
Переклад Наталія Курішко та Василь Юзишин.