Інші проекти

This page is also available in English.

Крім нашої активної роботи у сфері збереження спадщини та пропагування проектів, описаних на інших сторінках, час від часу «Єврейська спадщина Рогатина» долучалася і до вирішення інших непередбачуваних проблем, пов’язаних зі спадщиною. На цій сторінці описано деякі з цих «інших проектів», які не підпадають під інші наші поточні категорії проектів. Їх поточний статус уточнено у заголовках.

Загалом, ці інші проекти з’являлися унаслідок практично повного зникнення єврейської громади в Рогатині під час Другої світової війни, та відсутності уцілілих євреїв, родом з Рогатина, від часів війни. І хоча сліди від втраченої громади, які іноді з’являються, можуть шокувати, ми повинні бути готовими мати справу з будь-якими такими свідченнями з належною гідністю і повагою.

Поховання знайдених людських останків [завершений]

The carefully-stacked bones

Акуратно поскладані плити у підвалі.
Фото © 2012 RJH.

У новинах від травня 2012 р. ми писали про останки кісток 12 осіб, серед яких були чоловіки, жінки і діти, знайдені під час ремонтних робіт під українською греко-католицькою церквою на міській площі Рогатина. Про цю знахідку нам розповів колишній вчитель і історик-краєзнавець Михайло Воробець, до якого звернулися представники церкви, бо на думку їх провідників, ці кістки могли належати євреям з часів воєнного ґетто, яке знаходилося відразу за церквою. Попередня судмедекспертиза припустила, що кістки могли походити з цього періоду. Нас, як єдиних представників євреїв родом з Рогатина, які часто сюди навідувалися, спитали, як церкві діяти далі з похованням цих останків.

Позначка могили невідомого померлого невдовзі після встановлення.
Фото © 2015 Алекс Денисенко.

Це питання виявилося не таким простим для групи нащадків рогатинських євреїв, частково через непевність щодо релігійної приналежності цих загиблих, а частково через наші застереження і повагу до різних звичаїв поховання греко-католиків і юдеїв. Минуло більше року, перш ніж з’явилося якесь чітке бачення, а останки так і не були поховані.

Врешті ми звернулися до рабина Колесніка з Івано-Франківська за порадою, передали результати цієї розмови отцю Бігуну з української греко-католицької церкви Рогатина, а потім залишили це питання на вирішення двох релігійних лідерів. Врешті-решт, кістки було поховано, усі разом, на новому єврейському кладовищі Рогатина, з тихою церемонією, на якій були присутні представники обидвох конфесій. Поховали їх у дерев’яній труні, спеціально зробленій церквою. На нашу думку, таке вирішення чи не найкраще і найблагородніше.

Потім, у травні 2015 р., над цим похованням було зведено пам’ятник, щоб вшанувати невідомих загиблих, а також на подяку релігійним лідерам, які змогли вирішити це питання. Витрати на спорудження пам’ятника були покриті з приватних пожертв, за сприяння фонду утримання кладовищ міської ради Рогатина.

Коробка з єврейськими документами [завершений]

Ми писали у червні 2011 р., що директор рогатинського інтернату повідомив Михайла Воробця про дивну знахідку під час ремонтних робіт у приміщеннях школи. Шкільний комплекс включає будівлю, яка до Другої світової війни була синагогою біля української греко-католицької церкви, і ще одне приміщення, де під час війни розташовувалася єврейська управа Юденрат, на межі єврейського ґетто часів війни. Під час літніх канікул у школі проводили ремонт і робітники знайшли велику кількість обривків документів, різного типу, але більшість була пов’язана із втраченою єврейською громадою Рогатина. Це і документи про продаж, театральні рекламні брошури, уривки тори, записки, і багато фрагментів інших документів, на івриті, на ідиш, німецькою, польською і українською мовами. Ці клапті було зібрано у коробку, багато з них були почорнілі від тривалого перебування у стінах будівлі, чимало погризені мишами, але все одно цінність цих залишків як свідчень про єврейську громаду залишається безсумнівною.

The box of Jewish paper scraps

Усі були вражені вмістом коробки. Фото © 2011 RJH.

Питання полягало у тому, що робити з цими документами. Директор інтернату запропонував нам вирішити для них прийнятне майбутнє. Ми сфотографували максимально можливу кількість цих паперів, обговорили варіанти після повернення з Рогатина, і продовжили цю дискусію у групі нащадків протягом літа.

Mr. Yaremkiv with his students in the Hesed library

Пан Яремків зі своїми учнями у бібліотеці Хеседу. Фото © 2011 RJH.

Повернувшись до України восени 2011 р., ми знову навідались до Рогатина у жовтні та розглянули декілька варіантів, передусім обираючи пропозиції, щоб ці документи залишилися в Україні, недалеко від Рогатина. Найкращим тимчасовим рішенням видавалося те, щоб інтернат передав цю коробку документів до благодійного фонду і музею  Хесед-Ар’є ,  що у Львові. Ми приїхали до Хесед-Ар’є наступного ж тижня, а директор фонду і керівник музею швидко погодилися на нашу пропозицію і визначили, що можна зробити, щоб розчистити, відсканувати, перекласти, задокументувати і виставити для огляду ці документи. На завершення, ця справа успішно вирішилася тим, що ще через два тижні після домовленостей директор рогатинського інтернату сам приїхав в Хесед-Ар’є і передав документи. З ним приїхало вісім учнів, у рамках освітньої зустрічі, з чого і вони, і ми були надзвичайно втішені.

Належне тимчасове місце перебування для документів було створено, коли місто Рогатин почало створювати власний краєзнавчий музей Опілля, який відкрився у листопаді 2018 р. За згоди директорів Хесед-Ар’є і рогатинського музею Опілля, «Єврейська спадщина Рогатина» взялися за ці обривки документів, зафіксували кожен клапоть на фото, заміряли і описали, а потім передали цю колекцію та її перелік у музей на зберігання та майбутнє вивчення. Ми дуже щасливі, що ці рідкісні артефакти тепер зберігаються у місті свого походження.

Вивчення і визнання праведників народів світу часів війни [триває]

Rosette Faust with Mrs. Baczynska and her daughters

Розет Фауст з українськими родичами, які дали їй дах над головою і шматок хліба під час війни. Джерело: Колекція Розет Фауст Галперн.

Читаючи повоєнні спогади тих поодиноких уцілілих осіб, які врятувалися з єврейського ґетто в Рогатині під час війни, а також переглядаючи і слухаючи інтерв’ю з іншими порятованими з цього регіону, розумієш, що порятунок навіть одного життя єврея зазвичай вимагав допомоги багатьох «інших» (неєвреїв) протягом усієї німецької окупації. Наприклад, Джек Глотцер описує дев’ять випадків порятунку, коли допомога надходила від осіб неєврейського походження, протягом майже тринадцяти місяців, які він провів у лісах в околицях Рогатина після ліквідації рогатинського ґетто. За їх сміливість у наданні рятівної допомоги постраждалим у часи, коли такий вчинок карався смертю, Офіційний меморіал держави Ізраїль жертвам Голокосту, Яд Вашем, називає цих осіб «Khassidei Umot HaOlam», Праведниками народів світу. Втім, лише двоє з багатьох праведних осіб, названих чи описаних у єврейських спогадах та інтерв’ю про Рогатин і околиці часів війни, були публічно визнані Яд-Вашем.

Вимоги та критерії від Яд-Вашем, необхідні для офіційного визнання, нелегкі, а оскільки покоління євреїв і неєвреїв, які досвідчили Голокост особисто, поволі зникає, стає дедалі менш імовірно, що на Алеї Праведників в Єрусалимі буде визнаватися дедалі більше праведних осіб. Втім, «Єврейська спадщина Рогатина» вважає, що цих людей не можна забути, тож за можливості, їх слід називати і визнавати за їх вчинки у інші способи.

Cipora Blitz with Paranka Borachok at Paranka's house in Cherche in 1994

Ціпора Бліц з Паранкою Бурачок вдома у Паранки у с. Черче у 1994 р. Джерело: Ціпора Бліц.

Починаючи з 2016 р., «Єврейська спадщина Рогатина» вивчає дані та історії про переховування і порятунок часів війни, визбируючи їх зі спогадів та інтерв’ю євреїв, а також з інших джерел з наголосом на ґетто в Рогатині та в околицях. Ще у 2011 р. ми дізналися, що колишній вчитель, теперішній пенсіонер і краєзнавець Михайло Воробець також збирає інформацію про досвіди війни в Рогатині, від приїжджих уцілілих євреїв і від місцевих жителів-українців, чиї батьки, діди чи інші родичі надавали їм допомогу. Наша мета – публічно озвучити імена тих праведних осіб, яких ще не відзначили у інший спосіб, чи коли їх імена залишаються невідомими. Ми прагнемо описати їх на основі спогадів, сподіваючись, що хтось інший може додати щось від себе, щоб зібрати усі ці історії про праведні вчинки перед лицем незгоди, аби проілюструвати особливий характер цього явища, а де можливо, об’єднати родини цих євреїв і тих не-євреїв, щоб вони обмінялися своєю спільною історією, та подолали розлом культур і багатьох років.

Ми мали честь допомогти при одній такій зустрічі у 2017 р., коли ми використали свої зв’язки з єврейською і не-єврейською громадами Рогатина та сприяли раніше нерозказаним історіям. Наша вебсторінка на цю тему та наше просування цієї теми на Фейсбуку дозволили нам поспілкуватися з величезною кількістю людей з усього світу, та додати нові деталі до декількох історій, які ми вивчали.

Читайте про праведних осіб з рогатинського району, названих і визнаних станом на сьогодні

Ця тема важлива не лише для того, щоб відродити цей аспект воєнної історії Рогатина, вона також дозволяє зробити ще один крок назустріч діалогу між євреями і не-євреями про таку складну спільну історію. Директор рогатинського краєзнавчого музею Опілля запропонував спільно попрацювати та розробити тимчасову виставку на цю тему, за що ми охоче візьмемося. Музей також став нашим місцевим контактним пунктом для усіх, у кого можуть знайтися листи, фотографії чи інші деталі, які можуть посприяти визнати праведників світу та уточнити імена тих, хто досі залишається невідомим, і лише похапцем згадується в окремих епізодах єврейських спогадів.

Станом на сьогодні, «Єврейська спадщина Рогатина» займається цим проектом винятково на волонтерських засадах, не вимагаючи жодних витрат з боку ГО.

Волонтерська робота зі спадщиною на інших об’єктах у регіоні [триває]

Робочий табір ЛВЦ на меморіалі братської могили у с. Ралівка Фото © 2017 Дарина Балабай.

Як видно з багатьох сторінок на нашому сайті, а також у соцмережах, наша робота зосереджена не лише на Рогатині, і часто, але не завжди, на темах єврейської історії і спадщини. Ми залюбки беремо участь у волонтерських заходах по всій західній Україні і за її межами, особливо у східній Галичині, з нашими друзями і колегами, пов’язаними з організаціями, які вже не один рік поспіль працюють у цьому регіоні. Ми не щоразу пишемо у своїх новинах на сайті про ці заходи, але частенько ця «позапланова» діяльність описується на нашій Фейсбук-сторінці та іноді також в українських і іноземних ЗМІ. Стислий опис такої діяльності подаємо тут.

З волонтерами ЛВЦ на братській могилі біля с. Рудки. Фото © 2019 RJH.

У місті Львів та в області ми часто приєднуємося до роботи Львівського волонтерського центру (ЛВЦ) у їх проектах зібратися розчищати та лагодити єврейські кладовища і братські могили, синагоги і руїни, а також в інших місцевих та міжнародних волонтерських заходах. На додачу до їх декількох минулих волонтерських днів в Рогатині, ми працювали разом з ЛВЦ щороку, починаючи з 2017 р., у таких місцях у Львівській області як Старий Самбір, Равлівка, Борислав, Дрогобич, Рудки. У 2018 р. ми приєдналися до них на декілька днів у Львові, щоб допомогти під час оперативного порятунку єврейських надгробків, знайдених під дорогою серед щільної забудови. Було нелегко, адже довелося працювати на перехресті у Львові, де завжди багато львів’ян і туристів. Допомога ЛВЦ у їх проектах приносить користь і нашій організації, адже ми вчимося у них організаційним умінням та запозичуємо досвід керувати великими групами волонтерів. Щоб підтримати ЛВЦ у їх міжкультурних заходах із вшанування пам’яті, ми також долучаємося до численних церемоній, які вони проводять у цьому регіоні, наприклад, при встановленні меморіальних таблиць, або при посвяті місця спадщини.

Світлини з місця робіт із відновлення могильних плит разом з ЛВЦ у Львові. Фото © 2018 RJH.

З волонтерами Корпусу миру, під час роботи на єврейському кладовищі у м. Калуш. Фото © 2018 RJH.

Волонтери, які служать у Корпусі миру в Україні, також приходили на допомогу «Єврейській спадщині Рогатина» практично щороку, особливо починаючи з 2017 р., коли почалася наша активна робота із впорядкування кладовищ, тож ми радо йдемо їм назустріч і у відповідь допомагаємо, де тільки можемо. Розглядаючи способи допомоги волонтерам, які прикріплені до шкіл у Рогатині, ми також залюбки працюємо і на об’єктах, наприклад, під час проекту одноденного прибирання єврейського кладовища, організованого волонтерами Корпусу миру в м. Калуш Івано-Франківської області у 2018 р., до якого також долучилися ЛВЦ, місцеві учні, представники міської влади і чимало місцевих мешканців. Ми також підтримали ВКМ у їх просвітницькій роботі, наприклад, на міській конференції про Голокост, яка відбувалася у старшій школі в м. Яворів, Львівської області.

Part of the team at the end of Day 2

Разом з «TMF» у м. Насельськ, Польща.
Фото © 2016 RJH.

Наша тривала співпраця з Фондом Мацев (TMF) також дала нам чимало. Йдеться і про ті випадки, коли вони працюють з нами в Україні, і коли ми працюємо з ними в Польщі. TMF показали нам приклад, як доглядати за єврейськими кладовищами, поділилися практичним досвідом про типові найпотрібніші інструменти і техніку для упорядкування території, а також надали чимало консультацій про те, як організовувати міжкультурні волонтерські заходи. Нам пощастило працювати з ними двічі у м. Насельськ та одного разу в м. Освенцім, а потім нам було дуже приємно працювати пліч-о-пліч на старому єврейському кладовищі в Рогатині. Ми і надалі слідкуватимемо за їх діяльністю у Польщі та будемо радити іншим допомагати їм.

Частина міжнародної команди ЛВЦ у Бориславі. Фото © 2018 Саша Назар.

У 2016 р., за порадою нашого любого друга і частого попутника Крістіана Германа, ми доєдналися до волонтерського прибирання на величезному єврейському кладовищі у м. Чернівці на південному заході України (історично – Буковина). За керівництва Крістіана, там щороку організовуються міжнародні молодіжні волонтерські табори. Робить це ASRP та колишня організація СВІТ-Україна. Ми приєдналися до волонтерів на один день роботи та ще одного дня під час екскурсійної поїздки місцями багатоетнічної історії і спадщини у Чернівцях та навколишніх містечках. Цей проект дає нам розуміння, як працювати на майбутнє, особливо показує, як підготовкою і управлінням людьми на місці займаються самі молоді лідери.

«Єврейська спадщина Рогатина» пишається тим, що підтримує своїх друзів в усіх цих проектах, щоб допомогти їм робити важливі справи заради змін на краще у своїх громадах у цьому регіоні. Усі витрати, чи то транспортні, чи на проживання, харчування, інструменти, тощо, ми покриваємо з особистих коштів, не з фонду нашого ГО.

Переклад – Світлана Брегман.