У підвалах греко-католицької церкви в Рогатині знайдено людські рештки

Далі піднімаємо важку тему.

Наприкінці січня 2012 р. греко-католицька церква на Ринку розпочала масштабні реставраційні роботи. Під церковною будівлею є великий підвал. Там було знайдено людські рештки.

Розташування цих кісток, а також та частина підвалу, що знаходиться декілька метрів під землею, – саме навпроти будівлі, де під час окупації розташовувалися синагога і міква від ґетто, а колишня будівля юденрату знаходиться за кілька метрів, вздовж цієї ж дороги. (Якщо ви нічого не знаєте про ці будівлі, дивіться мої минулі дописи в групі та посилання на фотографії. Наприклад, саме у цих будівлях у 2011 р. було знайдено коробку з обривками єврейських документів.)

This article is also available in English.

Сьогодні до цього підвалу можна дістатися через дерев’яний закривний люк всередині самої церкви. На рівні вулиці є ще і вхід ззовні (але зачинений), біля пам’ятника українцям, розстріляним радянською владою, збоку церкви. Є ще й другий зовнішній вхід до підвалу на цій же вулиці.

За радянської влади підвал використовували, щоб зберігати брили льоду (для попереднього охолодження). Як розповідає пан Воробець, коли зробили це льодяне приміщення, звели гіпсові перегородки, які ділили величезне приміщення на маленькі кімнати. На його думку, совіти знайшли ці кістки ще під час тих будівельних робіт, але відкинули вбік. Потім збудували ці стіни-перегородки, і протягом багатьох останніх років кістки залишалися за стінкою, тож їх ніхто не бачив.

Коли на початку цього року кістки знайшли, про це повідомили пана Воробця, як місцевого краєзнавця. На його запит була замовлена експертиза та складено офіційний висновок, за підписом місцевого лікаря п. М. Василика.

Цей висновок патологоанатома від 01.03.2012 р. зазначає наступне (у перекладі Алекса Денисенка):
(1) Ці кістки всі є людськими
(2) 12 осіб
(3) у більшості кістки належать дорослим чоловікам, частина кісток належить жінкам та дітям різного віку
(4) дату смерті точно визначити неможливо, але однозначно понад 50 років тому
(5) причину смерті встановити неможливо

Зі сканованою копією висновку патологоанатома можна ознайомитися тут:
http://www.pbase.com/nuthatch/image/143573292

І пан Воробець, і священик вважають, що з великою ймовірністю ці кістки належать євреям, які переховувалися під церквою під час війни.

Багато з вас мабуть знає, що про імовірне існування підземних бункерів і катакомб Рогатина ходить багато історій. Так, я недавно писала групі про книгу групенфюрера СС Юрґена Штропа про Галичину, де він яскраво описує мужність тих євреїв, які переховувалися, а також про їх кмітливість, коли вони робили фальшиві входи, щоб заманити нацистів у бункери і катакомби, а тоді підривали попередньо закладену там вибухівку.

Крім того, постійно переповідається ще декілька історій про німців, яких кишіло в рогатинських підземеллях і бункерах, і про те, як туди закачували чадний газ з військових вантажівок, щоб потравити євреїв, які там ховалися.

Пан Воробець вважає, що цей конкретний підвал міг бути частиною більшого лабіринту тунелів, які сягають ще середньовіччя. Минулого року, коли ми з Джеєм були у рогатинській старовинній церкві Святого Духа біля річки (саме на цьому кутку міста), то доцент розповідав, що за переказами, деякі підземні переходи йшли від центру міста аж сюди до церкви. На початку свого існування церква також слугувала укріпленням проти нападів монголо-татар. Пан Воробець також пригадав випадки, коли у різні роки після сильних злив тут просідав ґрунт, або коли при копанні котловану для якоїсь будови знаходили підземні тунелі і переходи. Він розповів, як один чоловік з рогатинського музею спробував залізти в один такий щойно знайдений хід, а тоді знепритомнів від випарів, і його терміново доставляли до лікарні. За словами пана Воробця, деякі ретельніше сплановані тунелі навіть були підмуровані цеглою.

На тому ж місці, що і кістки, було знайдено ще два «артефакти» – старий німецький велосипед (таких вже нема) і великий кам’яний напис кириличними літерами, який зазначає, що церкву збудували у 1605 р.

Алекс Денисенко спілкувався з рабі Моше Колесніком, головним рабином Івано-Франківської області. Рабин розповів Алексові, що на його думку, ці залишки є імовірно єврейського походження. Як і греко-католицький священик, він хотів би, щоб їх належним чином захоронили, та пообіцяв зв’язатися зі священиком, щоб все організувати. Якщо хтось із членів групи бажає активніше до цього долучитися, або має з цього приводу якісь думки чи пропозиції, просимо зголошуватися якомога швидше.

Поки що священик каже, що для цих залишків зробили спільну труну. Ми не бачили труни.

[Примітка: Це частина звіту Марли Рошер Осборн, який вона надсилала Rohatyn District Research Group, від 26 травня 2012 р., після дводенної поїздки до Рогатина Марли, Джея, Алекса Дена, і Віталія 23-24 травня; інша частина звіту опублікована у розділі «Новини» за ту ж дату. Теми, описані у цьому звіті, були також опубліковані Європейською організацією єврейської спадщини у розділі «Новини» на їх вебсайті, а в їх журналі у розділі JHE: In Focus вийшла довша стаття про проблеми, які підняли ці події.]

Переклад – Світлана Брегман.