Інтерв’ю Фонду вивчення Голокосту Університету Південної Каліфорнії з порятованими з Рогатина та іншими особами

This page is also available in English.

Вступ

Two stills from the video interview of the late Avi Blitz in 1996

Два кадри з відео інтерв’ю з покійним Аві Бліцом у 1996 р. Зображення © USC Shoah Foundation.

На цій сторінці зібрано неймовірну колекцію відеозаписів з інтерв’ю з урятованими особами та з очевидцями, євреями та іншими національностями, які жили в Рогатині та в околицях під час Другої світової війни, у тому числі декілька записів з уцілілими у рогатинському гетто та/або в довколишніх лісах під час німецької окупації. Різноманітні досвіди, зафіксовані у цих інтерв’ю, вражають фактами, а також показують багато з тих причин, чому окремі особи та цілі родини у скрутному становищі опинилися в Рогатині у різні моменти війни. Багато із співрозмовників не залишили спогадів у іншій формі, а для декількох інтерв’юйованих, які також залишили написані мемуари про пережите в Рогатині, ці відео інтерв’ю подають додаткові подробиці і точки зору, які представляють детальніший контекст та сприяють наступним дослідженням. Ці інтерв’ю доступні для вільного перегляду, хоча на даний момент – лише у декількох місцях у світі. Ширший доступ поки що готується.

Про проект інтерв’ю та архівування

У 1994 р., через рік після створення свого фільму «Список Шиндлера», Стівен Спілберг створив неприбуткову організацію, яка б займалася записом аудіо і відео інтерв’ю з уцілілими особами та з очевидцями Голокосту, щоб створити базу матеріалів для просвіти та вивчення. На даний момент колекція включає понад 55 000 інтерв’ю, більшість з яких було записано до 2000 р. Вони фіксують пережите євреями, але згодом програма розширила свій діапазон та стала включати свідчення уцілілих та очевидців інших геноцидів, а також рятівників та тих, хто надавав допомогу, політв’язнів, учасників судових проваджень щодо злочинів війни, порятованих гомосексуальної орієнтації та інших категорій. У 2006 р. ця організація залучилася партнерською підтримкою Університету Південної Каліфорнії і тепер носить назву «USC Shoah Foundation Institute for Visual History and Education» (Інститут візуальної історії та освіти Фонду вивчення Голокосту Університету Південної Каліфорнії).

Ці відеозаписи зберігаються в Архіві візуальної історії Фонду – Visual History Archive (VHA) – онлайн-порталі для пошуку і використання записів. Доступ можна отримати на основі трирівневої підписки: усі інтерв’ю доступні на майже 100 сайтах з повним доступом у 15 країнах (більшість у Північній Америці і західній Європі). Менші вибрані списки інтерв’ю доступні на понад 200 сайтах з частковим доступом у понад 30 країнах, а понад 3000 повних інтерв’ю доступні онлайн за умови безкоштовної реєстрації на сторінці входу VHA. У 2016 р. Фонд вивчення Голокосту УПК найняв «ProQuest», щоб передати повний архів з відео освітнім установам та підготувати стенограми усіх інтерв’ю. Ця робота триває, але поточний стан і імовірна дата завершення поки невідомі.

Загалом, інтерв’ю проводилися у понад 60 країнах, на понад 40 мовах. Зазвичай інтерв’ю включають детальну особисту історію інтерв’юйованої особи, до, під час та після геноциду – як уцілілих, рятівників чи інших очевидців. Більшість інтерв’ю також містять уривок про родину інтерв’юйованого (дружину/чоловіка, дітей, онуків), якщо такі були на момент інтерв’ю. Крім того, є кадри з родинними фотографіями і документами з періоду до, під час і після війни.

Крім запису і архівування відео з інтерв’ю для досліджень, Фонд вивчення Голокосту УПК також використовує ці інтерв’ю як навчальний матеріал у різноманітних спеціально розроблених програмах, щоб сприяти викладанню і вивченню історії та пов’язаних тем у школах і вищих закладах освіти.

Інтерв’ю, які пов’язані з Рогатином під час Голокосту

Пошук у архіві візуальної історії VHA за тегом «Рогатин» видає 33 інтерв’ю, записані у період з 1995 по 2001 р.р., сімома мовами. Лише чотири особи з інтерв’юйованих народилися в Рогатині. Шість з них народилися в с. Букачівці, а ще п’ять – в інших містах Рогатинського повіту або біля нього. До них також входить один представник ромської національності з Рогатина, який пережив Голокост, і одна місцева українка, чия сім’я допомагала і врятувала одного з євреїв, який свідчив у цих інтерв’ю. Єврейські порятовані у цій різнорідній групі включають багато тих, хто народився досить далеко від Рогатина, але опинилися у місті або через те, що їх родина втікала від нацистського вторгнення у західну Польщу у 1939 р., або через те, що радянські паспортні правила забороняли євреям жити у великих містах, таких як Львів, чи в інших місцях поблизу мінливого зовнішнього кордону.

A still from the video interview with the late Boris Arsen in 1997

Кадр з відео інтерв’ю з покійним Борисом Арсеном у 1997 р. Зображення © USC Shoah Foundation.

Велика кількість серед цих уцілілих євреїв з містечок в радіусі 50 км від Рогатина вказує на переважно недобровільне переселення євреїв з цього регіону з менших ґетто до Рогатина, особливо після акції 20 березня 1942 р., яка знищила єврейську громаду Рогатина і практично вичистила тутешнє ґетто. Уцілілі з цієї групи свого часу жили у в ґетто в с. Букачівці, м. Ходорів, м. Бучач, с. Підгайці, м. Бурштин і м. Перемишляни. Декілька з інтерв’юйованих врятувалися в лісах зі східного і південного боку Рогатина, про що згадується у письмових спогадах інших порятованих. А деякі з інтерв’юйованих втекли з Рогатина та інших міст в регіоні, але відразу ж були затримані деінде і вивезені в концтабори у Польщі.

Особливу цінність для дослідників Рогатина становлять багато деталей довоєнного життя єврейських родин, в тому числі їх імена, і описи особистостей, а також пережите під час війни. Через те, що ці інтерв’ю були записані перед тим, як було написано більшість єврейських спогадів, чимало інформації, яка подається в цих інтерв’ю, є цілком нова і детальна, а в деяких випадках навіть корисніша, ніж у пізніших написаних мемуарах. Деякі відеозаписи включають сімейні фотографії, які ще не фігурували в інших колекціях, чи в Rohatyn District Research Group (RDRG), чи книзі Ізкор Роагтина, чи деінде. Такі ж деталі чуємо і в інтерв’ю з про родини порятованих з Букачівців, Бурштина та інших населених пунктів у регіоні. Для багатьох з нас, хто займається відновленням пам’яті про єврейські громади Рогатина і регіону, ці відео є рідкісною нагодою побачити і почути, як уцілілі говорять безпосередньо до нас ще два десятки років тому про свій досвід війни, як вони його наново проживають з любов’ю, страхом, сміхом і сльозами. Особливо зворушливо переглядати і слухати свідчення тих, хто вже відійшов від нас.

Станом на сьогодні, поза авторизованим доступом до архівів VHA можна почути лише одне інтерв’ю, пов’язане з Рогатином. Це інтерв’ю з VHA № 31757, з уцілілим євреєм на ім’я Борис Арсен (автор книги спогадів «Моя гірка правда»), українською та російською мовами. Сподіваємося, що у найближчі декілька років буде надано ширший доступ та з’являться нові стенограми, а тим часом бажаючі отримати нагоду працювати з цими інтерв’ю, переслухати їх, можуть зробити це, зайшовши на сайт з повним доступом.

Далі подано таблицю (англійською мовою) з усіма інтерв’ю, пов’язаними з Рогатином, станом на серпень 2018 р. Також можна натиснути тут, щоб отримати версію цієї таблиці у форматі .pdf, звідки ви можете копіювати дані. Деякі колонки таблиці були відкориговані з метаданих відео, які постилися онлайн, на основі інформації, яку ми чули в самих інтерв’ю, а написання населених пунктів тут подано у сучасній версії.

Додаткові джерела

Існують також і інші аудіо та відео інтерв’ю з очевидцями, які мають стосунок до Рогатина та вивчення його історії. Див. сторінку загального огляду про спогади про Рогатин, де знайдете посилання на конкретні статті, де можна знайти ці записи.

Див. також вебсайт Фонду вивчення Голокосту УПК у пошуках оновлень і детальніших пояснень про колекцію, про проект, і про те, як отримати доступ до інтерв’ю для наступного вивчення.


Ця сторінка є частиною серії про спогади про єврейське життя в Рогатині, що є частиною нашої історії єврейської громади Рогатина.

Переклад – Світлана Брегман.