Декілька слів про наш день в Рогатині

Як видно із заголовку, буде лише декілька слів – бо вже майже північ, а ми сидимо в готелі в Рогатині з Алексом Феллером, перебираємо світлини і записи та гомонимо про події цього дня.

Headstones behind the oblast administration building

Плити позаду будівлі облдержадміністрації. Фото © 2011 Джей Осборн.

Єврейські могильні плити розкидані по всьому місту, і здається, їм немає кінця. Поки ми оглядали і фотографували близько десятка тих, про які знали від пана Воробця, до нас ще підходили старші рогатинці – дивилися, розмовляли і проводили нас з паном Воробцем на свої городи, у стайні, подвір’я, показували, стіни, будинки, річкові схили, і т.п., де були ще інші плити. Накидані на купу, врослі в землю, або просто закинуті, але ще помітні.  Їх стає дедалі більше. Джей з Алексом відчищали їх залізними ломами від болота і землі, перевертали, щоб побачити написи на івриті, затерті під травою і землею. Пан Воробець відмивав написи, щоб можна було відчитати. Алекс перекладав ті, що можна було розібрати (але мабуть йому знадобиться ще допомога).  Нас провели на деякі вулиці, де, за наказами нацистів, могильними плитами мали бути вимощені тротуари. Вони були розкидані на берегах потічка, частково вкопані, частково стирчать на узбіччях.  Деякі ще можна прочитати; інші – вже ні.  Ми зробили багато, дуже багато фотографій.

Some of the Jewish headstones found around Rohatyn

Єврейські надгробки, знайдені в околицях Рогатина. Фото © 2011 Джей Осборн.

A young Rohatyner learns about the Jewish past of her town

Юна рогатинка вивчає єврейське минуле свого міста. Фото © 2011 Джей Осборн.

At the Rohatyn Mayor's office, with Ihor and City staff

У кабінеті мера Рогатина, з Ігорем і працівниками міської ради. Фото © 2011 Джей Осборн.

Зустрілися ми і з рогатинським мером, а бібліотекар Ігор знову був за перекладача. Він ходив з нами цілий день, і навіть тих цілих 4 години з паном Воробцем, коли нас водили містом.  Наступного вівторка, коли ми знову приїдемо до Рогатина з Алексом, разом з Мітчелом і Дорі, у нас має взяти інтерв’ю районна газета і місцеве телебачення –  аби зробити розголос для усіх мешканців, щоб вони знали, що можна звертатися до пана Воробця або до мера, щоб передавати надгробки на новий єврейський цвинтар.  Мер посприяв із отриманням необхідних дозволів. Ми залишимо панові Воробцю трохи грошей, щоб було за що перевозити і переміщати плити.

То був сповнений емоцій день, особливо коли ми познайомилися з однією пані, яка пам’ятала не тільки декілька рогатинських єврейських родин, наприклад, сім’ю Алекса Фауста, але ще в неї були листи і фотографії з листування з Сабіною Фукс з Ізраїлю (польською мовою), яке тривало до середини 1970-х.   Ще підходили люди розповідати про плити десь там у кутках городів і подвір.  Ми зробили багато фотографій, і намагалися фіксувати розташування цих новознайдених плит, щоб потім, вже після нашого від’їзду, їх можна було зібрати і перевезти.

The letters exchanged with Sabina Fuks

Листи до Сабіни Фукс. Фото © 2011 Джей Осборн.

Справді неймовірний і насичений день.

Всього найкращого і на добраніч з Рогатина,
Марла, Алекс і Джей

[Примітка: Цей звіт Марла початково надсилала до Групи вивчення містечка Рогатин.]

Переклад Світлана Брегман.