Волонтери допомагають очистити і впорядкувати старе єврейське кладовище

Груповий знімок наприкінці волонтерського заходу. Фото © 2019 ЄСР.

Цього тижня Марла і я знову мали величезне задоволення працювати з друзями з усієї України, як американцями, так і українцями, в продовженні системної роботи Єврейської спадщини Рогатина по впорядкуванню та очищенню від рослинності території одної з ключових єврейських пам’яток Рогатина – старого єврейського кладовища. Як каже англійська приказка: разом ми накосили сіна – а насправді зробили набагато більше – поки світило сонце.

Насправді, сонце не просто світило: спека і вологість були настільки сильними на початку заходу, що всі ми повинні були бути обережними, слідкувати за власною температурою і періодично відпочивати в тіні з великою кількістю води. Незважаючи на спеку, ми домоглися значного прогресу у досягненні декількох наших цілей, таких як очищення від рослинності і ознайомлення з Рогатином та його єврейською історією та спадщиною багатьох зацікавлених відвідувачів.

Наші цілі на цьому тижні

Всі попередні заходи, такі як п’ятиденний великий волонтерський захід на старому єврейському цвинтарі в серпні минулого року, а також два менші одноденні заходи минулого року, два одноденні випробування інструментів цього року, один повний день під час великого волонтерського заходу цього травня, а також невеликий триденний захід в червні, допомогли забрати з внутрішньої частини цвинтаря великі дикорослі кущі і невеликі дерева, а також будівельне та побутове сміття. Ці минулі зусилля були першим важливим кроком на шляху очищення ландшафту кладовища, який необхідний для оптимізації та полегшення щорічного обслуговування; це також дозволило вперше за довгі роки побачити кладовище від кінця до кінця.

Базуючись на попередній роботі, основними цілями цього тижня були:

  • виполоти дику рослинність з обох сторін огорожі кладовища на південно-східному куті і вздовж довгого південного краю, щоб найбільш видима частина кладовища набула прийнятного вигляду;
  • покосити густу дику траву і легкі чагарники на великій частині внутрішньої території кладовища, щоб придушити швидкоростучі рослини, які захопили цю місцевість у минулі роки;
  • продовжувати зрізати і подрібнювати пні великих чагарників і невеликих дерев, аж до поверхні землі, щоб зменшити небезпеку спотикання і спростити майбутнє обслуговування;
  • продовжувати очищення від будівельного і побутового сміття, щоб зробити відвідування і догляд за кладовищем більш безпечним і простішим.

Незважаючи на те, що цілі для цього заходу виглядають подібними до минулих проектів, по мірі нашого прогресу в піклуванні про кладовище, комплекс завдань змінюється. Чим більше успіхів ми маємо у видаленні великогабаритних та важких частин з кладовища (кущів, пнів та будівельного сміття), тим ефективніше ми стаємо в скошуванні та обрізці.

Наші дивовижні волонтери

Всі волонтери разом після важкого, але успішного дня.
Фото © 2019 ЄСР.

Декілька пробних робочих днів лише з кількома руками восени минулого року та навесні цього року дали зрозуміти, що навіть один повний цикл по очищенню та впорядкуванню всіх об’єктів єврейської спадщини в Рогатині вимагає, щоб багато людей працювало багато днів. Об’єм роботи набагато перевищує самостійні можливості ЄСР. Тому з глибокою вдячністю ми вітаємо багатьох людей, які приїхали зблизька і здалека, щоб в процесі роботи і спілкування з нами, продемонструвати справжній волонтерський дух, який надихає нас і дає нам впевненість у продовженні нашої щоденної роботи.

Хммм… Можливо волонтери трохи перепрацювались. Фото © 2019 ЄСР.

Хоча ми завжди вітаємо міжнародних волонтерів, ця подія була цікава тим, що кожен волонтер був поточним резидентом України – хоча багато хто з них походить з Америки. Крім інших результатів це означало, що наші розмови і приколи часто-густо зосереджувалися на “місцевих” українських реаліях, від традиційної (і нетрадиційної!) їжі, до політики, курей, складної транспортної системи та багатьох інших життєвих моментах. Розмови під час перерв та під час прийому їжі давали нам можливість вивчити корисні уроки з досвіду інших, а також оцінити різноманітність культури та життя в сучасній Україні.

Корпус Миру в Україні

“Дівоча суперкоманда” знову була надзвичайно великою на цьому заході: Карсон, Алексіс, Джанніс, Марла і Кірстен. Фото © 2019 ЄСР.

Постійною темою в наших заходах по збереженню спадщини стає величезний вклад окремих волонтерів, які працюють в Корпусі Миру в Україні, які збираються разом, кожен на свій власний розсуд, щоб зробити спільні позитивні кроки для загального блага. Як ми неодноразово спостерігали за останній рік, ці люди – надзвичайні. І річ не тількі в волонтерстві яке є основною частиною їхнього життя. Вони також розумні, вміють вирішувати проблеми і постійно мислять і експериментують на шляху кращого вирішення поставлених перед ними завдань. Нам подобається те, що вони, походячи з усієї Америки, несуть свою службу по всій Україні, приносячи сюди найрізноманітніші перспективи та досвід. Крім того вони завжди дуже відкриті у ставленні до нових людей, яких вони зустрічають, включаючи інших волонтерів та місцевих жителів з усіх верств суспільства.

Протягом цих трьох днів нам пощастило мати трьох ветеранів минулих Рогатинських заходів, які вже знайомі з питаннями спадщини, інструментами та методами: Кірстін Дик (що працює в Полтаві), Карсон Гольштейн (з Бродів) і Андрес Родрігес (з Рогатина); Марла та я з задоволення дізнавалися більше про їхню діяльність та прогрес у їх містах.

Aaron in the thick of things

Аарон у вирі подій. Фото © 2019 ЄСР.

Запрошеними як нові друзі та бажаючими зробити позитивну вплив були також: Аарон Карлін (Солоне), Алексіс Рене Ліпсон (Жмеринка) і Джанніс Ороро МакКоллум (Чортків). Для нас було приємним почути наскільки Україна різниться своїми регіонами (майже як Америка), і поділитися власним досвідом перебування в Чорткові (двічі взимку!).

Всі шість волонтерів КМ бралися за різноманітні завдання кожного дня, вивчали інструменти, потім різали, косили, подрібнювали, тягнули і посміхалися весь час, не звертаючи увагу на спеку, комах, порізи, пухирі і набридливих курей. Особливо значущим став той факт, що наш останній день разом був четвертого липня – День незалежності США – і ці волонтери святкували, працюючи разом, щоб підтримати проект міжнародної спадщини своїми руками і серцями. Це саме той дух, який вони приносять в свою постійну роботу як волонтери Корпусу Миру, на благо України та Америки.

Andrés hard at work

Андрес наполегливо працює, як і кожен день.
Фото © 2019 ЄСР.

Єврейська спадщина Рогатина висловлює особливу подяку волонтеру Корпусу Миру з Рогатина Андресу Родрігесу, який, крім безпосередньої важкої роботи на кладовищі, також взяв на себе велику частину роботи по координації та комунікації між усіма іншими волонтерами, щоб всі були забезпечені проживанням, добирались до та з місця заходу кожен день, плюс організовував вечері і ‘плюшки’, щоб група могла розслабитися після довгого робочого дня. Андрес навіть приготував велику вечерю з пасти для волонтерів в кінці найважчого дня, щоб кожен міг розслабитися. Його знання місцевих реалій та його організаторські навички були незамінними для мене і Марли до і під час цього заходу, даючи нам необхідний час, щоб зосередитися на інструментах і завданнях. Окрім обов’язку викладача Корпусу Миру, Андрес також працює над розвитком лідерських можливостей і тренінгами для молоді Рогатина, а його навички в цій сфері проявляються в усьому, що він робить для наших проектів.

Українські колеги та друзі

Денис працює навколо відновлених надгробків. Фото © 2019 ЄСР.

Марла і я також особливо раді вітати українських волонтерів на наших заходах, не тільки за їхню важку працю і відданість справі, але й тому, що вони допомагають нам донести тему місцевої Єврейської спадщини, як частини Української спадщини до більш широкої місцевої аудиторії, ніж ми це можемо зробили власними силами. Кожен з друзів і колег, які приєднується до нас у наших заходах, стає послом, позитивної, аполітичної культурної дипломатії, яка проявляєть не тільки у словах, а й у конкретних справах. Крім того, вони – просто чудові люди, з якими нам подобається працювати.

Юра застосовує нові навички.
Фото © 2019 ЄСР.

Денис Булавін приніс непохитний ентузіазм і силу з рідного міста Львова, щоб приєднатися до нас протягом трьох повних днів важкої роботи. Не дивлячись, що за основною освітою Денис є інженером, він цікавиться великою різноманітністю історії та культурної спадщини України, вивчає історію етнічних та релігійних груп, які тут побували, і навіть організовує поїздки маловідомими місцями у Львові та області, які є поза радарами типових гідів і турфірм. Його дослідження та його природна цікавість задавали цікаві напрямки багатьом нашим розмовах в перервах між роботою.

Цей тиждень був четвертий раз, коли з нами була важка праця і гарний настрій Юри Гуліватого. З 2018 року він працює з нами на єврейських кладовищах в Рогатині, Бориславі (з Львівським Волонтерським центром), а також у його рідному місті Калуш (на заході, організованому волонтерами КМ). Юра молодий, але рішучий, і він дійсно насолоджується компанією інших, іноді зовсім різних людей, що дуже сприяє загальній позитивній атмосфері.

Василь готовий до роботи, як завжди – з інструментом і посмішкою,. Фото © 2019 ЄСР.

Наш дорогий друг і стійкий прихильник Василь Юзишин знову виконував безліч завдань під час цього заходу, як власне і на кожному іншому волонтерському заході ЄСР і багатьох інших проектах і зустрічах протягом останніх двох з половиною років. Василь також добре розуміється на всіх наших інструментах (іноді навіть краще, ніж ми), може відремонтувати багато з них, дати корисну пораду по стратегії роботи та пріоритетам, бути нашим перекладачем у спілкуванні та переговорах з сусідами кладовища та будь-якими іншими людьми, і, звичайно, бути постійним перевізником волонтерів між місцями роботи і проживання, харчування та іншими. І він також докладається до роботи на кладовищі, працюючи щодня настільки важко, наскільки дозволяє його значна сила, але найголовнішими його перевагами для нас є його мила посмішка і доброзичливе відношення, які чудово репрезентують нас перед городянами, місцевим бізнесом і всіма, кого ми зустрічаємо.

Донори та прибічники

Як і в більшості наших фізичних проектів по збереженню спадщини Рогатина, витрати на цей волонтерський захід були покриті за рахунок коштів, наданих великою кількістю великодушних донорів зі всього світу. Ми вдячні за їх довгострокову підтримку проектів відновлення та збереження єврейської спадщини в Рогатині та області.

Наш комплект інструментів

Розмови про інструменти. Фото © 2019 ЄСР.

Наша ГО не купувала ніяких нових інструментів з часу нашого останнього волонтерського заходу. Хочемо відмітити, що декілька напильників та точильних каменів для заточки ручного інструменту та ріжучих лез на нашому двигуні були подаровані нам Романом Малецьким зі свого магазину будівельних матеріалів на південь від центру міста. Крім цього ми придбали лише нові матеріали для декількох інструментів, включаючи зарядний пристрій 240VAC для садової пилки плюс нові ланцюги та масло для ланцюгової пилки.

Одне з численних застосувань сучкорізів. Фото © 2019 ЄСР.

Під час цього заходу на старому кладовищі нам служили всі наші звичайні інструменти, такі як сучкорізи, ножиці для гілок, моторизовані кущорізи, садові і ланцюгові пилки. Жорстка і щільна трава і багато сотень кущових і деревних пагонів, а також деревних чагарників зношують і туплять ріжучі краї на інструменти, хоча волонтери як можуть піклуються про всі ручні та моторні інструменти.

Завдання по зрізанню кущів. Фото © 2019 ЄСР.

Але так як краї можуть бути заточені або замінені, то в загальному всі інструменти залишаються в хорошому робочому стані. Проте жодне з наших місць роботи не виглядає подібно до гладких газонів і простих чагарників і дерев, які можна побачити в рекламних брошурах і роликах інструментів; для того, щоб зрізати старі деревні пні врівень з рівнем землі, ми повинні пожертвувати багатьма ланцюгами через абразивний пісок і камені в грунті, і ми повинні також часто замінювати елементи ланцюгу та інші частини які рухаються. Суворі умови навколишнього середовища та умови експлуатації означають, що сама ланцюгова пилка також матиме обмежений термін служби; ми передбачаємо що після року служби (плюс-мінус) її також буде потрібно замінити.

Нескінченні пні. Фото © 2019 ЄСР.

Завдяки звільненню великої території у минулі роки на цій та інших ділянках з видаленням небажаних великогабаритних деревних рослин і пнів, а також будівельного сміття (такого як камені, цегла та металеві предмети), поступово створюються кращі умови для роботи ручних мотокосарок, по звільненню території від мілкої рослинності. До того часу, коли ділянки перетворяться на теріторії з рослинністю яка вимагає невеликого обслуговування, ми очікуємо, що на ручні мотокосарки буде приходитись більша частина щорічної роботи. Тим не менш, на кожному кладовищі лишаються сотні, якщо не тисячі невеликих пнів, а дерева і чагарники продовжують рости дуже енергійно, тому ми точно будемо мати щорічну роботу з сучкорізами і моторними пилами.

Прогрес на Старому єврейському кладовищі

Одна з доріжок прорізаних крізь високу траву перед заходом. Фото © 2019 ЄСР.

Протягом трьох тижнів, що передували цьому заходу, за чотири робочі дні ми невеликою командою (тільки Марла, Василь і я) покосили високу траву навколо стоячих надгробків і багатьох віднайдених фрагментів надгробків, щоб зробити їх видимими для відвідувачів, і створити кілька безпечних доріжок для проходу через нерівну землю кладовища, але дуже спекотна погода обмежила наш прогрес лише цими шляхами, очищенням місця відпочинку під тінистими деревами для нашого заходу, а також обрізанням деяких гілок дерев на західній і північній сторонах кладовища.

Робота біля забору тривала всі три дні.
Фото © 2019 ЄСР.

Захід цього тижня почався з раптового дощу вранці першого дня, але цей сюрприз швидко закінчився, і волонтери негайно зайнялися широким спектром завдань на всьому кладовищі. Всі волонтери використовували сучкорізи та садові ножиці для того, щоб зрізати чагарники та невеликі дерева на численних місцях на кладовищі, але важливі зусилля по очистці від диких рослин огорожі на південно-східному в’їзді та уздовж південного краю, очолювали Алексіс, Кірстен, Джанніс, Аарон і Марла. Завдяки наполегливій рішучості їм вдалося відкрити ту ділянку, яка першою відкривається відвідувачам кладовища, і зробити регулярне обслуговування легшим для нас в майбутньому. Всередині цієї ділянки огорожі і на підйомі по схилу досі є багато залишків, що залишилися від минулорічної роботи, які ми повинні будемо починати зрізати, коли трава відквітне під час холодних сезонів.

Lopping and dragging

Різання і носіння, знову і знову. Фотографії © 2019 ЄСР.

Метал, бетон та інше будівельне сміття зібране для утилізації. Фото © 2019 ЄСР.

Різання гілок і кущів, звичайно, означає перенесення зрізаного матеріалу в загальні великі купи. Це особливо важливо на південній огорожі, щоб рослинність не залишалась там і не перешкоджала проїзду по дорозі, що прилягає до кладовища. Кожен долучився до цієй роботи, яка можливо була найбільш виснажливою з усіх наших завдань, особливо в спекотні дні. Декілька волонтерів, особливо Марла, також збирали камені, фрагменти бетону, металеві уламки та інші тверді предмети, щоб частково очистити фундаменти кладовища від непотрібного матеріалу; це одне з наших довгострокових завдань, яке найефективніше виконується під час холодних місяців без снігу, і важливе для того, щоб електроінструменти могли працювати безпечно і ефективно.

Фокусування роботи моторних інструментів для завершення однієї частини кладовища. Фото © 2019 ЄСР.

Багато хто з нашої команди, зміняючи один одного використовували моторизовані ручні косарки, щоб косити важку траву і більш легкі чагарники лісками, а також обрубати важкі, швидкоростучі пагони дерева спеціальними ножами. Андрес, Карсон, Денис, Аарон, Юра і я були тими, хто концентрувався на цій виснажливій, а іноді й травмонебезпечній роботі. До кінця третього дня нашій команді вдалося очистити більшу половину кладовища, прискорюючись до кінця, по мірі набування досвіду та підвищенню ефективності. Спостерігаючи і працюючи разом з іншими волонтерами, я також вчився деяким речам, і тепер я вдосконалюю процес швидкого різання густої трави і чагарників за допомогою “комбінованого маневру Родрігеса-Осборна”, як я його називаю. Андрес також став останнім учасником, який попав до нещасливого клубу «Брати Борщівники», разом з Василем і мною: в перші дні заходу Андрес натрапив на схований у високій траві борщівник і отримав порцію його отруйного соку на руки, що призвело в результаті до виникненя пухирів від впливу сонця (одуження повільне, але на щастя не болюче).

Some of the variety of motor tool action

Деякі з різноманітних видів робіт з інструментами на кладовищі. Фотографії © 2019 ЄСР.

Василь і бензопила, в знайомій позі.
Фото © 2019 ЄСР.

Василь невпинно продовжував наше довгострокове завдання по зрізанню кущів і пеньків до рівня землі, викорінюючи пні на великів площі після того, як інші очистили її від трави і кущів, поки всі гострі ланцюги, які ми мали, остаточно не затупились. Це важка робота, важка як для людей, так і для ланцюгової пилки, але дуже необхідна для ефективної очисної роботи в майбутньому. Аарон і Карсон використовували сабельну пилку протягом двох днів заходу, щоб зрізати окремі пні на кладовищі, щоб скоротити небезпеку спотикання і захистити інструменти. Я і інші були вдячні за це, оскільки це означає менше спотикань під час ходіння по кладовищу.

The loose headstone fragment joins others

Фрагмент загубленого надгробку приєднується до інших на кладовищі. Фотографії © 2019 ЄСР.

Цього разу також було і щасливе завдання: під час візиту до Рогатина на початку цього року ми перемістили до вхідних сходів фрагмент єврейського надгробку, який був анонімно залишений біля воріт.. Цього тижня, при наявності додаткових рук, нам вдалося перемістити камінь на головну рівнину кладовища та помістити його до інших каменів, віднайдених протягом минулого року. Ми дякуємо Аарону, Юрі та Андресу за те, що вони допомагали повернути камінь “додому” після багатьох років.

There was some competition in the cemetery

Наші конкуренти на кладовищі. Фотографії © 2019 ЄСР.

Кури з сусідніх будинків були цікавою особливістю минулорічного заходу на кладовищі, і ми припускаємо, що вони пам’ятають, як наша робота по очищенню подарувала їм багато комах і іншої їжі, тому вони залишалися поруч із нашим затіненим місцем відпочинку і були нашими сусідами протягом всіх днів. З часом вони ставали все сміливішими, і нарешті один півень з кількома курками почали досліджували закуски, які ми принесли собі; це була справедливий обмін на веселий настрій, який вони нам дарували.

Марла та я були вражені та задоволені прогресом, якого волонтери досягли по всім нашим цілям за три дні; треба лише подивитися на фотографії до і після, щоб оцінити, скільки було зроблено. До цих досягнень частково призвели сила і витривалість волонтерів, але й великою мірою також їх ентузіазм та здатність вчитися і адаптуватися до нових ситуацій. Всі волонтери виходили з цвинтаря втомленими щодня, але й дивовижно веселими і готовими повернутися.

Знімки огорожі кладовища, його території і місця нашого відпочинку “до” заходу.
Фотографії © 2019 ЄСР.

Знімки огорожі кладовища, його території і місця нашого відпочинку “після” заходу.
Фотографії © 2019 ЄСР.

У місті

Марла веде розповідь про старе кладовище. Фото © 2019 ЄСР.

Як завжди, для перших волонтерив, які приєднуються до наших проектів, Марла в перший день зробила екскурсію пам’ятками спадщини Рогатина і його околиць та розповіла історію колишньої єврейської громади як частини загальної історії міста. Ми почали разом на старому єврейському кладовищі з розповіді про наш проект по відновленню надгробків і символіці на відновлених каменях; обговорення віку кладовища та надгробків було гарною можливістю подумати про століття, протягом яких втрачена тепер єврейська громада Рогатина процвітала в місті.

Нарешті розслаблення. Фото © 2019 ЄСР.

Потім, поки трава висихала від ранкового дощу, Василь і Марла показали волонтерам міську площу, старий єврейський квартал, нове кладовище і південне масове поховання. Це була можливість включити нашу поточну роботу по відновленню спадщини в історичний контекст, а волонтерам трохи познайомитися з містом.

Ми також продовжували іншу улюблену традицію в цих заходах, а саме – після напруженого робочого дня провести разом вечір за піцею, пивом та іншими закусками. Ця спільна вечеря дала нам гарний шанс трохи пізнати один одного поза роботою, і поділитися кумедними ситуаціями з наших життів в Україні та в інших місцях. З такими хорошими людьми дуже легко стати друзями.

Наступні кроки

Висока рослинність буяє на новому кладовищі з травня місяця. Фото © 2019 ЄСР.

Повернувшись додому у Львів, ми з Марлою чистимо, заточуємо та ремонтуємо інструменти для наступного волонтерського заходу в Рогатині, запланованого на початок серпня; ми знову через кілька тижнів з нетерпінням чекаємо зустрічі та спільної роботи зі старими та новими друзями. Цей наступний великий захід буде зосереджений на новому єврейському кладовищі, і ми сподіваємося зробити повну його очистку від рослинності, а також продовжити наші зусилля зі зрізання пнів, а також збирання будівельного та побутового сміття, які є постійними проблемами на цьому місці.

Якщо наша робота на новому кладовищі буде особливо успішною наступного місяця, то ми плануємо повернутися на старе кладовище, щоб продовжити роботу цього тижня, особливо в косінні та збиранні твердого сміття. Ми не знаємо, чи буде в серпні час продовжити роботу цього тижня на старому кладовищі, доки не буде зроблена потрібна робота на новому кладовищі.

Бетонна стіна, що розсипається на південному краї старого кладовища. Фото © 2019 ЄСР.

Також на цьому тижні один із сусідів старого кладовища привернув нашу увагу до ще однієї проблеми, яку нам потрібно буде дослідити: ділянка підпірної стіни кладовища біля південно-західного кута руйнується, принаймні на поверхні. Ми розглянемо цю проблему в найближчі місяці і побачимо, чи можуть відповідні служби міста або приватний підрядник діагностувати проблему та усунути її. Стіні тепер не менше 20 років, і ця ділянка, здається, не була зроблена, так якісно як всі інші; ми не можемо провести експертизу самі і також не маємо поки контактів місцевих фахівців з будівництва, тому для розробки плану потрібні деякі дослідження.

Як і всі наші проекти, старе єврейське кладовище вимагає постійної уваги, а також активної та іноді “реактивної” роботи. Ми щиро вдячні тим, хто приєднується до нашої роботи на кладовищах, а також тим, хто на цю роботу жертвує кошти.

Переклад – Денис Булавін.