Візит до Рогатина – 11 вересня 2015 року

Привіт рогатинцям із чудового Львова.

Вчора Джей і я були в Рогатині, як завжди в супроводі Алекса Денисенка і його водія Віталія. Це був звичайний насичений день, який містив заплановані зустрічі з місцевими жителями і незаплановані питання про, які повідомив нам місцевий шкільний вчитель на пенсії і наш давній однодумець пан Воробець. Ці питання стосувалися відновлення нової партії з близько 50-ти надгробків, виявлених під час знесення приватного будинку, про що мова нижче.

Leaving a stone at the new memorial

Залишаючи камінь на новому пам’ятнику. Фото © 2015 Джей Осборн.

Нашою першою зупинкою в місті було нове єврейське кладовище Рогатина, де ми вперше побачили новий пам’ятник, споруджений на початку цього року в пам’ять про 12 осіб, чиї останки були виявлені в підвальному приміщенні під українською церквою в Рогатині: ймовірно вони належать єврейським чоловікам, жінкам і дітям з періоду окупації. Ще раз спасибі Алексу, який виступав як сполучна ланка в цьому проекті між нашою групою, раббі Мойше Колесником із сусіднього Івано-Франківська і отцем Бігуном з української церкви Рогатина. Минуло більше двох років, перш ніж ми побачили завершення цього проекту, і ми дуже раді цьому пам’ятнику, як із точки зору розміру і матеріалу, так і вшанування пам’яті померлих.

The meeting with Father Bihun

Зустріч із отцем Бігуном. Фото © 2015 Джей Осборн.

Перед 10 ранку ми вже були в будинку пана Воробця, збираючись на наш денний маршрут. Нашою першою зупинкою була зустріч, запланована Алексом від мого імені з отцем Бігуном з української церкви Рогатина. Віддавши останню шану на початку цього року моєму батьку, Роберту Раучеру (його мати Чайе Хорн народилася в Рогатині 1910 року), моїм бажанням стало створити коммемораційний проект у Рогатині в пам’ять про нього. Тому ми зустрілися, щоб обговорити мою пожертву за рахунок скромної спадщини, яку я буду отримувати від батьківщини.

Committed to further work together

Прагнемо працювати далі разом. Фото © 2015 Алекс Денисенко.

Через Карітас Україна ми будемо працювати з церквою (яка більше року тому, коли ми востаннє зустрілися, висловила готовність взяти в певному обсязі участь у догляді за двома єврейськими кладовищами Рогатина і місцями масових поховань). Нам ще належить визначити наступника пана Воробця, якому сьогодні 82 роки і який хоче звільнитися від своїх давніх обов’язків по особистому догляду за цими місцями єврейської спадщини Рогатина, якими він займається протягом більш ніж 20 років; я відчуваю, що ця нова домовленість із церквою може бути хорошим рішенням, принаймні на короткий строк.

It was great to see Ihor again in Rohatyn

Було чудово знову побачити Ігоря в Рогатині. Фото © 2015 Джей Осборн.

Після цього ми попрямували, щоб відвідати нашого давнього і дорогого друга Ігоря Кліща в публічній бібліотеці Рогатина, де ми подарували йому футболку «Дослідницької групи штетлу Рогатина». Він був дуже, дуже задоволений. Дякуємо знову Алексу Феллеру за те, що він дав нам ці футболки, коли ми зустрілися з ним у липні в Єрусалимі. Ще дві футболки залишилися у пана Воробця, щоб передати їх колишньому заступнику мера Рогатина і його сину, яких обох звати Степан Демчишин.

Потім ми перейшли до питань, які хотів обговорити з нами пан Воробець.

Searching for headstones among the rubble of the old building

Пошук надгробків серед уламків старої будівлі. Фото © 2015 Марла Раучер Осборн.

Першим пунктом його повістки дня було відвести нас на ділянку в житловому районі південної частини міста – районі, де ми поки не відновили жодного надгробка. Нещодавно йому стало відомо, що під час знесення приватного будинка в фундаменті було знайдено ряд фрагментів єврейських надгробків. Ми зустрілися з робітниками, зробили багато фотографій на будівельному майданчику, і Алекс та пан Воробець домовилися про ціну за 50 або близько того каменів, які були того ж дня завантажені на вантажівку та доставлені на старе єврейське кладовище Рогатина – місце, на яке зараз доставляються всі надгробки і їх фрагменти, знайдені далеко від міста. (Всі незакріплені камені, що раніше були на новому єврейському кладовищі, вже були переміщені сюди). Вкладені фотографії показують будмайданчик, робітників і команду, а також камені, розвантажені по обіді на кладовищі.

Підбірка з відновлених єврейських надгробків на старому кладовищі тепер, ймовірно, наближається до 400 одиниць або близько того.

Headstones at the building site and then moved to the old cemetery

Нещодавно виявлені фрагменти надгробків на будівельному майданчику (вгорі), а потім перенесені на старе єврейське кладовище (внизу). Фото © 2015 Джей Осборн.

The headstone pieces delivered by bicycle

Частини надгробків, привезені на велосипеді. Фото © 2015 Джей Осборн.

Водночас на старому кладовищі пан Воробець також привернув нашу увагу до 5-ти нещодавно відновлених надгробків, які не так давно повернув один місцевий житель – привіз їх на велосипеді. Нові камені були розміщені на тій самій стороні, що й Огел.

За пропозицією пана Воробця ми мали коротку зустріч із місцевим підрядником, який виконує роботи по бетону, під час якої обговорили завдання «Єврейської спадщини Рогатина» та наш план щодо створення на старому єврейському кладовищі Рогатина меморіального простору, який включав би відновлені єврейські надгробки. Концепція проекту все ще знаходиться в розробці, але ми були раді налагодити контакт із підрядником, який, за посередництва Мейлаха Шейхета зі Львова, займався іншими місцевими проектами щодо єврейської спадщини.

Accounting

Облік. Фото © 2015 Марла Раучер Осборн.

Нашою останньою зупинкою протягом дня були відвідини меморіалів на місцях масових поховань на південному та північному кінцях міста, які виглядають дуже акуратними і доглянутими, завдяки панові Воробцю.

Наш день закінчився, як завжди, в кафе біля публічної бібліотеки, де пан Воробець дав нам калькуляції коштів, витрачених із моменту нашого останнього візиту (листопад 2014 року). Він також склав нові рукописні списки єврейських студентів, які відвідували українську школу Рогатина в міжвоєнний період. Ми будемо робити цифрові копії цих сторінок, доступних поки Алексу Феллеру, і сподіваємося, що хтось, хто вміє читати українською, запропонує перекласти їх на благо групи.

Я завершу побажанням від нас всім щасливого Шана това із серця Галичини,
Марла (і Джей)

[Примітка: Ця доповідь була спершу надіслана Марлою до «Дослідницької групи штетлу Рогатина».]

Переклад Вікторія Сергієнко.