Розчищення зростів на старому єврейському цвинтарі в Рогатині

Протягом п’яти днів минулого тижня ми з Марлою працювали поряд з багатьма нашими старими і новими друзями на організованому прибиранні бур’янів на старому єврейському цвинтарі Рогатина. За допомогою нової техніки, яку придбали на щедрі пожертви небайдужих, а також вклавши багато сил і проливши немало поту, ми змогли розчистити близько 80% величезної ділянки, зарослої травою, бур’янами, чагарниками, лозою, тернами і новими паростками дерев, відкривши сотні могильних плит, які «Єврейська спадщина Рогатина» зносила сюди останні сім років, а також підготували основу для наступних реставраційних робіт. Ми також багато дізналися про інструменти у процесі роботи, щоб краще проводити аналогічні проекти в Рогатині на майбутнє, а також допомагати іншим волонтерським організаціям у цьому регіоні. Тут описано щойно завершений проект та розповідається про чудових людей, які нам допомагали.

This article is also available in English.

Челендж

A wall of thorns too dense to see through

Щільно зарослі чагарники, через які нічого не видно. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Давній єврейський цвинтар з південно-східного боку від центру міста в Рогатині бере початок ще у XVII ст. та активно використовувався упродовж 300 років. Закритий він був через перенаповнення у міжвоєнний період у ХХ столітті, коли відкрили новий єврейський цвинтар на північній околиці міста. Як видно із зображень часів Першої світової війни та 1930-х р.р., цвинтар був густо заставлений високими мацевами. Під час німецької окупації у Другу світову війну майже усі могильні плити на старому цвинтарі зруйнували і викрали для будівельних потреб на основу доріг і на фундаменти будинків, що німці часто робили у східній Галичині. Оскільки представників єврейської громади у місті не залишилося, то з часів війни на цвинтар мало хто заходив і ніхто про нього не дбав.

Старий цвинтар – це похила прямокутна ділянка на один гектар (2,5 акри), розташована на пагорбі над містом. Двадцять років тому уцілілі місцеві євреї та їх нащадки співпрацювали разом з міською владою Рогатина, щоб зробити огорожу для цвинтаря, збудувати підпорну стінку по обидва боки і звести пам’ятники втраченій єврейській громаді Рогатина. Протягом останніх семи років наш проект відновлення зруйнованих могильних плит з вулиць Рогатина зібрав фрагменти на нижньому краї старого цвинтаря, де вони чекають на відновлення самого цвинтаря та встановлення нового меморіалу з віднайдених уламків.

A panorama of the cemetery before work began

Вид на цвинтар у день початку робіт. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Only a few of the recovered matzevot were visible

Видно було лише декілька віднайдених мацев. Фото © 2018 Фонд мацев.

Хоча кожні кілька років місто Рогатин проводить обрізку на єврейських цвинтарях та палить бур’яни, щонайменше останні десять років тут ніхто ретельно не розчищав територію. Минулого року ми нічого не прибирали на старому цвинтарі, напередодні неінвазивного археологічного обстеження. Прибирали лише на місцях братських могил та на новому цвинтарі, щоб радіолокаційна техніка не мала перешкод для обстеження ґрунту. Упродовж останніх декількох років природа буяла і старий цвинтар вкрився густими заростями трав, щільними чагарниками, кущами, обплетеними сіткою в’юнких рослин і пророслим молодняком. Цього року трава виросла така висока, що закрила більшість віднайдених фрагментів плит та ті декілька мацев, які залишалися стояти. У нижньому кутку ділянки росте декілька високих дерев, вони дають трохи тіні, але решта цвинтаря – переважно відкрита територія.

Another view, from the low end of the cemetery

Вид з нижнього краю цвинтаря, зранку у перший день робіт. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Крім колючих чагарників, є і інші неприємності – жалять комарі, кліщі, а на початку року ми зустріли навіть трохи великих отруйних рослин, які залишають опіки на шкірі (борщівник). Зважаючи на розмір цвинтаря, серйозні дикі зарості та неприємні подразники, завдання розчищення ділянки трохи лякало, коли ми обдумували та планували наші заходи протягом минулого року.

Робоча команда волонтерів

A work strategy meeting with the assembled crew

На робочу планувальну зустріч зібралася уся команда. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Без сумніву, саме люди стали чинником успіху цього проекту – від планування до логістики, від фізичної роботи і до розподілу обов’язків на місці. Крім тих, хто допомагав напередодні придбати інструменти, організувати житло і ресурси, понад двадцять чудових людей приділили свій час та зусилля для важкої брудної роботи на самому цвинтарі протягом тижня, щоб зробити такий практичний та помітний вклад на цьому важливому місці для єврейської культурно-історичної спадщини. Справді, неймовірно було працювати у атмосфері самоорганізації та оперативного вирішення проблем, коли на ходу доводилося вирішувати, що робити – і відразу виконувати. З величезною повагою і любов’ю ми віддаємо належне усім тим, хто доєднався до нас, допомогти і підтримати:

– Фонд мацев

Marla with Steven in the Jewish cemeteries of Vilnius

Марла зі Стівеном на єврейському цвинтарі біля with Steven at Вільнюса. Фото © 2015 Єврейська спадщина Рогатина.

Народився цей проект в автобусі, під час поїздки єврейськими історичними місцями у Вільнюсі, під час конференції з питань цвинтарів наприкінці 2015 р., коли Стівен Ріс, директор Фонду мацев (The Matzevah Foundation – TMF), запропонував нам здійснити спільний проект в Рогатині. Цей фонд вже мав проекти на декількох цвинтарях у Польщі, які відбуваються щоліта вже майже 10 років. Паралельно вони з кожним роком додають більше проектів та залучають більше волонтерів. Вперше ми познайомилися з волонтерами Фонду мацев у 2014 р., коли вони працювали на єврейському цвинтарі в Освенцімі (біля меморіального комплексу і музею концтабору Аушвіц). Дуже швидко ми стали добрими друзями. Ми щиро цінуємо їх мету та відданість справі, і протягом останніх декількох років нам пощастило працювати з ними та іншими волонтерами у деяких їхніх проектах у Польщі.

The partnership of TMF and RJH

Партнерство Фонду мацев і
Єврейської спадщини Рогатина. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Хоча ми були неготові відразу пристати на пропозицію Стівена, тоді, у 2015 р. (коли ми ще жили у Польщі), після переїзду до України наприкінці 2016 р. ми почали робити ескізи для нашого можливого спільного проекту, у прямому і переносному значенні. Минулорічний ознайомчий візит Фонду мацев до Рогатина дав початок планування ходу проекту, логістики і збору коштів. Деякі ключові деталі у наступні декілька місяців змінилися, через доставку техніки і нюанси з кордоном (це був перший проект Фонду в Україні), але загальні цілі залишилися без змін. А саме: розчистити велику частину цвинтаря в Рогатині, зібрати базовий набір інструментів, якими могли б користуватися волонтери на західній Україні, а також навчитися у Фонду, як реалізовувати аналогічні проекти у цьому регіоні, залучаючи інші волонтерські організації на майбутнє. Протягом декількох місяців напередодні тижня з проведенням робіт Фонд давав нам щедрі поради щодо техніки і логістики, а також вони були готові повсякчас оперативно реагувати на наші запити.

The TMF field crew, fearless before the work began

Робоча команда Фонду мацев, безстрашні перед початком робіт. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Нам було надзвичайно приємно вітати своїх добрих друзів Стівена Ріса, Брюса Массі, Пжемека Панасюка, Рейчел Макрей і Рахель Ромеро в Рогатині і в Україні. Неймовірно радісно знову було опинитися серед вишуканих манер, чудового гумору і (переважно) південного акценту. Їх відданість натхненна і надихаюча, терпляча і непохитна. Рейчел і Рахель відразу кинулися до роботи, щойно автобус зупинився біля цвинтаря, і працювали, не покладаючи рук, ставлячи для нас усіх високу планку, фіксуючи зроблену роботу на фотографіях і в коментарях – це щовечора додавало нам наснаги.

The TMF field crew still cheerful after five hard days of work

Робоча команда Фонду мацев після п’яти днів важкої роботи не втратила ентузіазму: зліва направо: Рахель, Пшемек, Стівен, Рейчел і Брюс. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Стівен всіляко нам підказував і допомагав долати нові виклики, щоб ми належно увійшли в цю роль, вже не кажучи про те, як фізично вправно керувати технікою для найважчих робіт. Пжемек, який народився у Польщі і керує операційною роботою TMF зі своєї країни, також давав дружні і практичні стратегічні поради, щоб ми безперешкодно працювали протягом усіх робочих днів в Рогатині. Брюс вправлявся з машинами і волонтерами, коли зарості давали відсіч, ділився своєю допитливістю і цінуванням розмаїття культур, а також не відставав від Стівена у своїх дотепах, від яких вся команда падала зі сміху. А також ми цінуємо важливу підтримку «невидимого фронту» – членів правління TMF. Це – Йоанн Сєгєньский та інші колеги, які допомогли організувати команду і зібрати кошти для реалізації цього проекту.

Усіх, хто вже знає про важливі цілі Фонду Мацев, їх міжконфесійні заходи, хто вже знайомий з їх численними досягненнями проектів, пов’язаних з єврейськими цвинтарями, і бажає підтримати їх, аби вони і надалі могли провадити свою важливу роботу, запрошуємо переглянути їх вебсайт та дізнатися більше.

– Волонтери Корпусу миру

PCVs with TMF and RJH on Monday

Волонтери Корпусу миру з Фондом мацев і Єврейською спадщиною Рогатина у понеділок. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Ми чудово і довго співпрацюємо з волонтерами Корпусу миру в Україні і в Рогатині. Переконані, ця співпраця триватиме ще багато років, адже їх дух і практичні досягнення – неймовірні. До того ж, з ними завжди приємно спілкуватися і мати справу. І не лише для нас – їх робота з українцями будь-якого віку у ході власної діяльності, а також у наших проектах, допомагаючи нам з цвинтарем, очевидна щодня. Вони цілком виконують свою роль культурних посланців Америки під час усіх цих заходів.

Джонатан Памел знайшов нас і приєднався до нашої роботи у проекті відновлення могильних плит, яким керував львівський волонтерський центр на вул. Барвінок у Львові у червні цього року, де ми мали нагоду поговорити про наші власні проекти та про побудову містків, що ми вважаємо вкрай важливим у нашій роботі із збереження спадщини.

PCVs with TMF and RJF on Friday

Волонтери Корпусу миру з Фондом мацев і Єврейською спадщиною Рогатина у п’ятницю.
Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Джонатан є волонтером Корпусу миру з півночі штату Нью-Йорк, який зараз працює у Львові. Через мережу інших волонтерів Корпусу миру він знає багато інших волонтерів, які працюють по всій країні (на даний момент їх в Україні понад 300). Він зібрав ще шість волонтерів з юти, Оклахоми, Вермонта, Монтани та інших місць, які навчалися та працювали у США, Канаді, Південній Кореї і Німеччині. Зараз вони служать у місію Корпусу миру у Київській, Хмельницькій, Полтавській, Вінницькій і Львівській областях України. Їх мотиви долучитися до нашого проекту були дуже різними, так само, як і нові грані, яких вони додали до нашої роботи і обговорень – і це прекрасно. Усі ми, хто працював на цвинтарі, а також ті люди, які заходили на це місце протягом дня з задоволенням познайомилися та спілкувалися з цими людьми. Це – Джонатан Памел, Еммері Бракке, Кірстін Дайк, Ешлі Емерсон, Джон Ліллегард, Блейк Нільсон, карл Тайлер та Грейсон Вебстер. Ми дуже раді, що мали нагоду поспілкуватися з ними усіма під час перерв та за вечерями, адже під час роботи вони були у постійному русі, прудко вправлялися по всьому цвинтарі.

The cartoon envelope the PCVs gave team TMF

Конверт з малюнком, який подарували волонтери Корпусу миру команді Фонду мацев. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Завдяки соцмережам, до нас також на два дні приєдналася ще одна волонтерка Корпусу миру з Полтави – Лінда Кац, яка слідкувала за розвитком наших проектів онлайн, та приїхала допомогти. На цілий день у вівторок приїхали Ешлі Грейвс-Рослер і Браян Рослер, і ще Холлі Турано, з Івано-Франківська і Бурштина, щоб увійти в курс справ і краще пізнати унікальну єврейську спадщину Рогатина, та зрозуміти, як вона пов’язана з іншими місцями у цьому регіоні. Ми знову працюватимемо з ними під час проекту з прибирання у жовтні на цвинтарі у Калуші. Цей захід організовує наш спільний друг з Корпусу миру Петті Дейнан. А також знімаємо капелюха перед усіма теперішніми і минулими волонтерами Корпусу миру і друзями, які допомагали нам у нашій роботі в Рогатині та в регіоні. Це – Джеремі Боровіц, Абрам Ліонс, Кейсі Піл і Леслі Нолан. Ці люди, які волонтерять на Корпус миру – справді надзвичайні.

В останній день нашої спільної роботи на цвинтарі волонтери Корпусу миру подарували нам зворушливу листівку з особистими побажаннями від усіх присутніх, та з потішним і неймовірно деталізованим схематичним малюнком, де ми з Марлою у роботі. Такі ж картки вони подарували команді Фонду мацев і Василеві, нашому водію. Це було яскраве завершення нашого спільного досвіду, та надихаюча пам’ятка про наш перший масштабний проект з розчищення.

– Наші українські дрзі

Vasyl in the thick of things

Василь в епіцентрі подій, як завжди. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Наш любий друг Василь Юзишин не тільки щодня перевозив нашу величезну команду Рогатином, він також перекладав для нас в магазинах і за обідами, лагодив і переробляв наш інструмент, пояснював про проект сусідам і спостерігачам, відповідав на питання в готелях і вирішував усі наші дрібні проблеми, коли такі виникали. З усієї команди у нього завжди був найдовший робочий день. І незважаючи на те, що він важко працював цілий день, вирішуючи усі ці питання, він також допомагав вирізати дерева, викорчовувати пні на цвинтарі, які були завеликі для секатора. Це дуже важка робота фізично, але він ніколи не втрачав доброго гумору. Василь вже другий рік поспіль є нашою рятівною паличкою у перевезеннях і спілкуванні під час робочих тижнів у Рогатині. Ми цінуємо його делікатний і приязний стиль спілкування, коли він у місті говорить від нашого імені.

Iryna's mountain of brush grows

Гора заростів для Ірини. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

У понеділок ми були щасливі, що до нам приєдналася Ірина Небесна. Вона встала о 5:30 ранку у Тернополі, щоб встигнути на автобус до Рогатина, а потім ще пішки йшла до цвинтаря. Ми вже працювали з Іриною у інших проектах спадщини у цьому регіоні, які організовував Львівський волонтерський центр. Тож ми були дуже раді, що вона привезла з собою свою щиру посмішку і працьовиті руки.

Yura tackles a tree

Юра бореться з деревом. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

З вівторка до четверга з нами також був наш юний друг з Калуша Юра Гуліватий, з яким ми вже працювали разом в Бориславі, під час літнього табору у липні, організованого Львівським волонтерським центром. Він брав у ньому тоді участь разом з подругою з Корпусу миру Петті Дейнан. У Рогатині Юра був наймолодшим членом нашої команди (йому 16, і доєднався він до нас з дозволу його мами), але він виявився сильним, дорослим і старанним в роботі, справжня знахідка для нас всіх.

Oksana and Olena working at one of the few standing matzevot

Оксана і Олена працюють біля однієї з небагатьох стоячих мацев. Фото © 2018
AP Фото / Євгеній Кравс.

Також з вівторка до четверга з нами була і київська подруга Олена Кірілова, яка дізналася про наш проект через Фейсбук і привезла з собою ще троє друзів. Це – Оксана Надяк, Оксана Мартиненко і Єгор Качан. Вони дуже старанно працювали і дуже дбайливо і чуйно поставилися до долі єврейської спадщини в Україні. Дуже мудрі по своєму люди. Раніше Олена вже волонтерила для наших польських друзів зі «Stowarzyszenie Magurycz», які реставрували кам’яні могильні огорожі на українських, польських і єврейських цвинтарях по обидва боки кордону.

Для нас велика честь працювати з такими відданими українцями, жінками і чоловіками, які, так само, як і ми, вважають, що спадщина є спільною і важливою для всіх. Дуже приємно, що ми знову будемо працювати разом у майбутніх проектах у цьому регіоні, у Калуші, а також в інших запланованих проектах. Сподіваємося, що попрацюємо і в Рогатині.

– Наші донори і меценати

Хоча усі волонтери за свій рахунок приїхали до Рогатина, а наш партнер Фонд Мацев та ми спільно покрили проживання, харчування і закупівлю інструментів, загальні витрати проекту були значними, набагато більше за можливості нашого ГО і наші особисті можливості. Ми щиро вдячні багатьом людям, які відгукнулися на наш заклик допомогти коштами на закупівлю інструменту і інших розхідних матеріалів для цього проекту, або усім тим, хто підтримав цей проект своїм часом чи матеріалами:

Donations for tools greatly amplified our effort

Пожертви на інструменти суттєво допомогли у нашій роботі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Фонд Мацев; Львівський волонтерський центр; Енн Аппельбаум і Ніл Боровіц; Керстін Барнсторф; Ульріке і Дітріх Бауер; Гі Берфілд; Хайке Бернхардт; Рене Бляттерманн; Франк Боттчер; Клаус-Дітер Емке; Алекс Феллер; Дороті Фройденберг; Джордан Фріде; Мері Калина Гавришків; Крістіан Германн; Мішель Ірбі; Уве Камінскі; Рут Анн Курцбауер; Сюзен Лейбенхаут і Джозеф Гутенберг; Аксель Льор; Гудрун Мінніх; Марлен Моллер; Черил Морден і Ройбен Сніппер; Ерін Муре; Віто Надашкевіч; Саша Назар; Елізер Бен Пінкас; Теммі Райтон; Ронда і Даг Робінс; Ліза Румпель; Пенні Шварц; Ютта і Ебергард Сайдел; Марк Шапіро; Ненсі Сігель; Аня і Вітек Стомпень; Рейчел Стівенс і Джек Райт; Ізабелла Табаровскі; Карін Тоглер; Том Трейбер; Гарі Теркіш; Андреа Цадік; Айєн Янг; Маргарет і Ендрю Залєвскі; і декілька інших людей, які надали кошти анонімно на загальну підтримку діяльності.

Протягом наступних тижнів ми будемо розчищати, змазувати, ремонтувати і точити інструменти, готувати їх для наступних проектів на західній Україні – імовірно, знову у Рогатині. Щоб завершити наш первинний проект, його концепцію і планування з Фондом Мацев, згідно з описами у наших зверненнях про фінансування. Далі, ми подаруємо більшість інструментів Львівському волонтерському центру, на підтримку їх роботи зі збереження спадщини у цьому регіоні, сподіваємося, протягом багатьох наступних років.

A collage of images from our week working together in Rohatyn's old Jewish cemetery

Фото з нашого тижня спільної роботи на старому єврейському цвинтарі Рогатині. Фото © 2018 TMF і Єврейська спадщина Рогатина.

Інструменти

Three motor tools at work clearing around recovered matzevot

Три мотопили в роботі – розчищають ділянку навколо відновлених мацев. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Придбані інструменти для цього проекту були загального призначення нормальної експлуатації, щоб працювати з різноманітними заростями, густими і не дуже, на старому єврейському цвинтарі Рогатина, а також на аналогічних об’єктах в регіоні. Ми придбали якісні інструменти, щоб їх вистачило надовго, на декілька років, якщо ними акуратно користуватися та регулярно обслуговувати. Інструмент, обладнання і розхідні матеріали були потрібні для того, щоб косити і збирати траву, а також засоби особистого захисту і обслуговування інструментів.

Loppers and saws in use cutting at the fence line

Секатори і пили у дії – обрізка уздовж огорожі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Для косіння у нас було чотири автоматичні кущорізи, кожен з яких може комплектуватися або насадкою для трави, або металевими ножами-щітками для невеликих кущів. Для цих інструментів також потрібно багато різних видів насадок, пального і масла для змазки, плюс каністри для пального, форсунок, змінних фільтрів, свічок, тощо. Для густіших кущів, молодняка і товстих гілок ми закупили шість середніх електрокосарок і дві електропили. До цього набору йшов комплект інструментів та ще засоби для обслуговування кіс.

Cutting, hauling, raking

Обрізка, перетягування, згрібання – кінця-краю не видно. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Інструмент для збирання трави – це сім різних видів граблів, дві мітли та декілька брезенти для перетягування скошеної трави з розчищених ділянок. Ще ми привезли декілька залізних гаків, які зробив Василь, щоб підважувати і піднімати плити, але вони знадобилися лише один раз. Звісно, дуже часто ми просто збирали і виносили скошену траву і зарості просто руками.

Для власного захисту при роботі з електропилами, а також від колючих заростів ми мали захисні шоломи-щитки, захисні окуляри, захисні навушники проти шуму, а також багато різних рукавиць, для легких і важчих робіт. Брюс привіз хороший набір-аптечку і захист від комах для всіх, а волонтери мали з собою власний захисний одяг від погоди.

Наш досвід на цьому проекті, а також на декількох попередніх проектах, спільно з Фондом Мацев і Львівським волонтерським центром, допоможе нам приймати правильні рішення, коли нам доведеться замінити або розширити наш арсенал робочих інструментів для майбутніх проектів у регіоні.

Розчищення цвинтаря

TMF set to work clearing even as we still unpacked on the first day

Фонд мацев взявся до роботи – прибирають, поки ми ще розпаковуємо інструменти у перший день. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Робоча команда постійно мінялася упродовж тижня – різні люди приїжджали і їхали щодня, адже у них залишалася власна робота чи навчання. Починаючи з вівторка пообіді, у нас назбиралася велика команда з 20 волонтерів, які працювали більш-менш постійно у такому складі, швидко набираючись досвіду, як відновлювати сили. Нам дуже пощастило з погодою, адже ще на початку тижня прогнози передбачали декілька дощових днів, та було сухо, а іноді навіть трохи холодно.

Cutting means dragging

Обрізання – означає тягання, від слова «тягання». Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Хоча спершу цвинтар нагадував море, густо поросле травою, найважче виявилося зрізати товсті чагарники і невеликі деревця. Мотопили не змогли справитися з великими заростями чагарників уздовж цвинтарної огорожі, тож більшість часу волонтери просто вирізали гілляки і стовбури цих рослин секаторами, якомога ближче до землі, або перетягували зрізані гілки на одну з численних куп, які ми облаштували у різних місцях цвинтаря, аби згодом вивезти.

A common scene

Звична сцена. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

І вирізка, і перетягування – дуже фізично важка робота, тож усі волонтери якось пристосувалися і визначили свій темп роботи, як з інструментами, так і вручну, аби працювати якомога продуктивніше. Ми досить швидко зрозуміли, що ручні пили, які ми використовували для порізки товстіших стовбурів, дуже гострі і користуватися ними дуже важко, тому ми мінялися між собою, працюючи з ними протягом певних проміжків. Деякі найтовстіші стовбури залишили на майбутнє, для наступного проекту з розчищення, коли ми повернемося з ланцюговою пилою та з спеціальними насадками для мотопил, придатними для такої роботи.

The thorny thicket begins to fall

Тернові кущі починають здаватися. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Рано-вранці у вівторок ми оцінили найбільші зарості чагарників на цвинтарі, такі густі, що крізь них навіть не видно на декілька метрів, тож ми подумали, що цього тижня не зможемо їх повністю розчистити. Але ми також дізналися, що того дня було релігійне свято, за греко-католицькою традицією, а це переважна конфесія в Рогатині, тож нас попросили намагатися не дуже використовувати мотопили у той день, тож уся команда взялася до роботи з кущами ручними інструментами, і разом ми майже все розчистили у той день.

Наступний день почався з поминальної служби, у одному з сусідніх будинків біля цвинтаря, тож з поваги, адже поминальна служба передбачала багато пісень і молитов на подвір’ї біля дому, ми знову утрималися від використання мотопил, аж доки похоронна процесія не пішла на кладовище. За той час ми встигли зробити велику ділянку заростів, і майже закінчити ще одну.

A motor tool with string head carefully cuts around a headstone

Мотопила з натяжною насадкою обережно обрізає навколо могильної плити. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

А решта часу ми майже постійно працювали мотоінструментами щодня, а секатори і пили використовували, щоб розчищати багато окремих кущів і скупчень молодняка дерев по всьому цвинтарю, а також уздовж паркана. Зазвичай, ми приготували для кущорізів по два металеві леза і дві натяжні головки, щоб ефективно працювати і з мішаними невеликими заростями, і з густими травами. Ті, хто мав менше досвіду роботи з мотопилами, швидко побачили, що інструкції для таких інструментів описували лише, як працювати з простими видами рослинності, тож нам доводилося експериментувати, щоб навчитися ефективно і безпечно використовувати складні мішані зарості рослин і їх нагромаджень на цвинтарі. Щодо великих і середніх дерев, а також живоплоту уздовж огорожі в одному кутку, то ми навмисно залишили їх, лише злегка пообрізавши.

The sight lines are restored

Межі пам’ятки відновлено. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Нам дуже приємно відзначити, що протягом п’яти днів роботи уся команда змогла розчистити близько 80% площі цвинтаря, набагато більше, ніж ми сподівалися на початку – особливо, коли ми почали у понеділок і побачили реальну картину, і наскільки важко буде працювати. Ми завдячуємо такому успіху енергії і запалу усіх волонтерів, а також керуванню, підказкам і порадам Фонду мацев. Дуже хвилююче бачити знову усі ті фрагменти могильних плит, які ми зібрали раніше, звільнені від агресивної трави. А особливо захоплює, що з одного кінця цвинтаря видно інший, а це понад 100 м.

A panoramic view of the cemetery on the last day of work

Панорамний вигляд на цвинтар в останній день роботи. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Bruce files a nick out of a lopper blade

Командир з техніки Брюс полірує зазубрину на лезі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

І хоча усі намагалися бути дуже обачними під час роботи, деяких нещасних випадків і пошкоджень, як людей, так і інструментів уникнути не вдалося. Крім втомлених м’язів від роботи з інструментами і перетягування обрізаних гілляк, у декількох людей натерлися мозолі, були розтягнуті зв’язки, і майже всі мали, як не порізи, то подряпини – тернові кущі ніяк не здавалися. Через нерівний ґрунт і оманливі зарості один з волонтерів не помітив перешкоди, тож перечепився і поранив палець на нозі, де місяць перед тим був перелом. Та тим волонтерам рішучості не займати, тож після швидкого візиту до лікаря він відразу повернувся на цвинтар і знову взявся до роботи, відмахуючись від пропозицій відпочити. Леза на одному з інструментів пошкодилися, коли «лоза», яку ми намагалися розрізати, виявилася металевими прутами, але Брюсові вдалося знову заточити їх. Перед наступним використанням ми обов’язково перевіримо усі інструменти і попідтягуємо усі гайки чи усунемо пошкодження.

Getting to know each other

Вітання! Фото © 2018 TMF.

Протягом усього тижня нашу групу розважали кури, які у великих кількостях паслися на цвинтарі вдень, з двома величезними пихатими півнями. Як не дивно, але кури зовсім не полохалися ні нас, ні інструментів, і втікали, тільки коли летіла трава. Ми швидко збагнули, що ми їм тільки сприяємо, розворушуючи все, допомагаючи їм знаходити комах. Кожного наступного дня вони вже від ранку нас чекали, бо незабаром ми зготуємо для них сніданок.

Розчищення Південного меморіалу братської могили

Від моменту інтенсивного минулорічного розчищення, яке провело місто Рогатин на південній братській могилі напередодні неінвазивного археологічного обстеження, на дуже родючому ґрунті виросла особливо висока і густа трава, практично затуливши сам монумент.

Before and after images at the south mass grave memorial

Фото до і після на меморіалі на південній братській могилі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина і TMF.

Тож, поки у середу вранці біля цвинтаря тривала похоронна процесія, двоє з нас вирішили паралельно піти на південну братську могилу і кущорізами розчистили всю ділянку, щоб відвідувачам було видно меморіал, і щоб до нього узагалі був доступ. Ми залишили дерева і великі кущі троянд, які багато років прикрашали цю пам’ятку. Поки ми не зможемо підготувати та вимостити новими матеріалами цю ділянку, щоб позначити її межі, імовірно протягом наступного року, чи двох, ми заплануємо щонайменше один день навесні і один восени, щоб покосити траву, яка швидко там наростає.

Туристи і екскурсії містом

Галас і активна робота, звісно, привернули увагу до нашої роботи на цвинтарі. Відтак, деякі сусіди цвинтаря зайшли глянути і спитати, що це ми робимо. Особливо нам було приємно, коли нас прийшов навідати Михайло Воробець, привітати волонтерів у своєму місті. Через те, що багато волонтерів говорять українською, п. Воробець міг багато розповісти про своє життя в Рогатині і про його спогади про Голокост у місті, який він бачив на власні очі ще дитиною. П. Воробець пояснив, що зараз йому вже 84 роки, і йому вже дуже важко дбати про пам’ятки єврейської спадщини, що він робив багато десятків років до того. Ми знаємо, що протягом останнього року здоров’я його підводить, тож він не міг відвідати деякі заходи у місті, тож ми бажаємо йому міцного здоров’я на майбутнє. Побачити його широку посмішку в оточенні волонтерів, які з цікавістю його обступили, було неймовірно приємно.

Mr. Vorobets speaking with volunteers at the cemetery

П.Воробець спілкується з волонтерами на цвинтарі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Tuesday at the rynok with the volunteers

Вівторок на площі Ринок з волонтерами. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Також у середу до нас приєднався фотограф і відеооператор, які працюють на «Associated Press» в Україні, який прислала штатна авторка цієї новинної агенції в Україні Ванесса Гера, журналістка, яка живе у Варшаві, з якою ми познайомилися декілька тижнів перед тим. Представники «Асоушиейтед Прес» познімали нашу роботу на цвинтарі і на південній братській могилі, взяли інтерв’ю у Стівена, у Марли, ще в декількох людей, а також в п. Воробця. Ми з нетерпінням чекаємо на їх репортаж про наш міжнародний проект і про волонтерів, які його втілили. [Оновлення: Чудова стаття «Асоушиейтед Прес» з фотографіями про благодійну роботу Фонду мацев була опублікована на вебсайті «АП» через два тижні після проекту. Згодом її використовували і інші інформагентства для власних публікацій. Того ж дня Архів АП опублікував відеоматеріал, у форматі теленовин. Це – фрагмент на 7 хв. з підводкою, який розмістили і на вебсайті АП, і на їх каналі в YouTube. Ми вдячні за такий репортаж!]

Pizza!

Піца! Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Але звичайно, не тільки робота кипіла в проекті. У неділю, напередодні робочого тижня, ми з Марлою привітали наших друзів з Фонду Мацев у Рогатині, провели їм екскурсію по центральній площі міста, а також місцями єврейської і української історичної спадщини, у тому числі зайшли у колишній єврейський квартал, де жили євреї, і де була синагога, а також дерев’яна церква Святого Духа XVII століття (внесена в список об’єктів національної спадщини ЮНЕСКО). Брюс та Стівен вже бачили ці місця минулого року, але Рейчел, Рахель і Пшемек вперше в Україні. У вівторок зранку Марла провела схожу екскурсію для решти наших волонтерів з Корпусу миру, а також для українських друзів, більшість з яких ніколи раніше не бували в Рогатині. Нам завжди надзвичайно приємно ділитися з зацікавленими гостями тим, що ми знаємо про Рогатин.

Робота на майбутнє

Two of the brush piles we left behind

Дві купи гілляк з тих, які залишилися після нас на цвинтарі. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Трава, яку ми покосили і подрібнили кущорізами, підсихала, поки ми продовжували працювати. Вона перегниє та підживить ті рослини на старому цвинтарі, які там залишилися рости. Але на цвинтарі виявилося набагато більше великих гілляк і стовбурів, ніж ми думали, коли планували роботи минулого року. Стівен і Пшемек дуже швидко оцінили об’єм цих додаткових робіт, вперше прийшовши на місце ще до початку робіт минулого тижня. Багато великих гілляк означає багато ручної роботи – перетягування обрізаного дерева, тож після нашого від’їзду на цвинтарі залишилося декілька великих куп поскладаних гілок. Зважаючи на свій попередній досвід такої роботи у Польщі, Фонд мацев порадив нам складати ці відходи подалі від дерев ліній електропередач. Перед від’їздом Василь допоміг нам домовитися з одним чоловіком, який живе біля цвинтаря, щоб той обережно попалив обрізані гілки, коли вони частково підсохнуть. Це давня практика у селах в західній Україні (і в Польщі), а ми згодом перевіримо, як просуваються справи.

Stumps of trees and shrubs still to be removed

Пеньки дерев і кущів, які ще потрібно вирізати. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

А тепер ми з Марлою спробуємо зловити останні теплі тижні спланувати очисні роботи, які залишилися на старому і новому єврейських цвинтарях в Рогатині, щоб визначитися, що ми встигнемо зробити ще цього року, а що слід відкласти на наступний. Частина майбутніх робіт для старого цвинтаря вже передбачає закупівлю нових інструментів для спеціалізованого обладнання, таких як насадки з пилами для кущорізів та меншу ланцюгову пилу для підрізання пеньків густих заростів біля землі.

Крім фізичної роботи, ми також збирали нотатки з цього масштабного проекту, а також з попередніх волонтерських проектів, до яких ми долучалися в Польщі з Фондом мацев і товариством «Stowarzyszenie Magurycz», щоб почати ділитися тим, що ми навчилися, з керівниками інших аналогічних проектів в регіоні. Чимало уроків, які потрібні і нам, і іншим, можна навчитися лише під час безпосереднього досвіду, тож ми вдячні, що інші люб’язно ділилися своїми порадами на основі багатьох років практики, поки ми повільно опановували основи.

На завершення

The reward for our hard work

Винагорода за нашу важку працю. Фото © 2018 Єврейська спадщина Рогатина.

Цей проект зібрав міжнародну команду з майже двох десятків волонтерів, які працювали разом протягом п’яти днів, щоб зробити дещо неймовірне, навіть приголомшливе, для тих, хто протягом останніх декількох років приїздив на старий єврейський цвинтар в Рогатині. Крім робочої команди на самому об’єкті, ще багато людей допомагали на відстані – порадами, фінансуванням, підтримкою, не маючи можливості особисто бачити це місце, пройтися поміж відновлених мацев і помилуватися їх викарбуваними епітафіями та символами. Сподіваємося, що фотографії на цій сторінці зможуть передати ті відчуття, які пережили ми, усім тим, хто виявив зацікавлення проектом та підтримував нас здалеку. Це і інші волонтери з Фонду мацев, інші волонтери Корпусу миру в Україні та за її межами, багато інших друзів-українців, та величезна кількість нащадків євреїв, які, як і ми, відчувають зв’язок з Рогатином.

Рейчел Макрей з Фонду мацев відзняла трихвилинне відео про наш останній ранок на цвинтарі, де Стівен Ріс і Марла обговорюють цей проект у форматі питань і відповідей. Там, на тлі, добре видно відновлені могильні плити, а здалеку чути звук бензопил. Неможливо не помітити радість, яка йде від Марли, через той величезний поступ, якого ми усі досягли спільно з близькими і далекими друзями (відео © 2018 TMF):

 

Переклад – Світлана Брегман.