Сьогодні ми мали б зібратися з друзями й колегами з Рогатина, Львова й інших місць в Україні та Європі, і разом із єврейськими нащадками Рогатина з Ізраїлю та США на панахиду, яку б провів рабин Колесник з Івано-Франківська, для вшанування 80-ї річниці знищення німецькими нацистами єврейської громади Рогатина – як ми відзначали у 75-у річницю. Однак війна, ще одна війна, не дозволила нам з Джеєм повернутися до Львова минулого місяця після короткотривалого візиту до Каліфорнії і ми повинні були скасувати меморіальне зібрання у Рогатині задля безпеки усіх, хто хотів приєднатися. Цього року, як і минулого – у пік пандемії Covid-19, ми усі відзначали річницю, де б не були. Джей та я цього року засвідчили дистанційно, промовивши молитву за душі загиблих жертв у моїй сім’ї та сім’ях усіх єврейських нащадків Рогатина за кордоном. З повідомлень нам відомо, що інші також вшанували цей день у Північній Америці, Південній Америці, Європі та Ізраїлі.
This article is also available in English.
Це період терору в Україні, що перегукується з минулими війнами, які спустошили Рогатин і ближні містечка та принесли жах усім людям регіону. Тліюча війна, яка розпочалась у 2014 р. примусовою анексією та окупацією Росії Кримського півострова та інших українських територій у східних областях, минулого місяця переросла в повномасштабне збройне вторгнення майже по всій Україні. Кожен, хто вивчав впливи минулих війн на Рогатин, регіон і людей, які проживали там, зараз здригається, впізнаючи нові зображення й повідомлення про такого ж роду руйнування і вбивства невинних, знову.
Битви у перший місяць Першої світової війни у Рогатині та інших містечках району завдали масштабної шкоди й перетворили центр Більшівців на купу руїн. Після окупації Рогатина менше року відступаючі російські імперські війська примусово депортували понад 500 єврейських чоловіків до Росії, а тоді спалили більшість Рогатина вщент. Цього тижня у декількох східних і південних українських містах і містечках повідомлення та відео новин показують, як російські військові підрозділи вчиняють ті самі речі з українськими цивільними, їхніми домами та околицями.
Рогатин досі живе зі спадщиною Другої світової війни, радянської та нацистської окупацій та Голокосту: тіні вбитих євреїв, депортованих поляків та інших меншин, розтрощена фізична спадщина і життя. Зараз у деяких містах України ми бачимо те ж саме націлювання та руйнування житлових будинків, лікарень, торгових центрів та шкіл з невинними людьми всередині; мільйони біженців, переміщених у межах та поза межами України; російських військових, які блокують та обстрілюють гуманітарні колони з людьми, їжею та медичним забезпеченням. Загибель мирних жителів перевищує можливості місцевих служб видобути та поховати жертви; зараз масові поховання знову збирають мертвих – як 80 років тому. Супутникові знімки українських міст, зруйнованих російською артилерією, виглядають приголомшливо, як аерофотознімки єврейського ґетто Рогатина після його ліквідації пожежею 1943 року.
Приглушуючи невимовний смуток, ми вдячні за те, що наразі усі наші найближчі друзі та колеги у та поблизу Львова і Рогатина фізично у безпеці, хоча під загрозою насилля. Багато працюють для транспортування припасів та біженців, поміж тим ховаючись у пивницях та підвалах під час тривог та готуючись до насування більшого штурму на захід України. З кожним днем їхнє життя все більш стає під загрозою, а декілька вже відправили членів своїх сімей за кордон у відносну безпеку. Джей та я підтримуємо контакт через служби масових повідомлень та медіа з багатьма нашими українськими друзями і колегами, які все ще перебувають у регіоні, з декількома – щоденно. Як і багато інших за межами України, ми щодня працюємо для передачі та координування допомоги, пожертв гуманітарним службам і українській територіальній обороні та для підбадьорення наших друзів, які пригнічені через це божевілля і своє майбутня.
Наші власні життя та робота зараз також порушені війною. Наше помешкання у Львові, де ми проживали понад п’ять років, зараз слугує домом для сім’ї біженців із Харкова, у ньому все ще є одяг, інструменти та багато іншого, що ми залишили два місяці тому через поїздку до США, яка мала б бути короткою. У нас з Джеєм немає іншого дому; від початку війни ми зупинялися у друзів і сім’ї, а також у помешканнях для короткотривалої оренди у Каліфорнії. Наша робота зі спадщини у Рогатині та на підтримку проектів інших у регіоні, звичайно, поставлена на невизначену паузу. На сьогодні серйозних наслідків для Рогатина не було – тільки наплив біженців, який збільшив населення Рогатина на 20% лише за три тижні. Ми не маємо жодного уявлення, коли або навіть чи ми зможемо повернутися до Львова та відновити наше життя і роботу.
Це одне з найважчих новинних повідомлень, які мені будь-колись довелось писати для “Єврейської спадщини Рогатина”.
Для охочих підтримати українців та незалежність України гуманітарною допомогою я опублікувала десятки варіантів у соціальних медіа та виділю одну організацію тут, яка керувала численними ініціативами минулими роками і особливо ефективно діє зараз:
“Разом для України”:
http://razomforukraine.org/donate/
… а також “суперсайт”, який об’єднує багато фінансових і волонтерських варіантів і організовує їх за країнами:
https://how-to-help-ukraine-now.super.site/
Господи милосердний, даруй невинним жертвам усіх цих воєн вічний спокій та охороняй наших друзів і колег в Україні.
Переклад Наталія Курішко.