Свічка для вшанування, одна з багатьох, запалених по світу сьогодні та у ярцайт (річницю смерті). Фото © ЄСР.
Сьогодні ми мали б зібратися з друзями й колегами з Рогатина, Львова й інших місць в Україні та Європі, і разом із єврейськими нащадками Рогатина з Ізраїлю та США на панахиду, яку б провів рабин Колесник з Івано-Франківська, для вшанування 80-ї річниці знищення німецькими нацистами єврейської громади Рогатина – як ми відзначали у 75-у річницю. Однак війна, ще одна війна, не дозволила нам з Джеєм повернутися до Львова минулого місяця після короткотривалого візиту до Каліфорнії і ми повинні були скасувати меморіальне зібрання у Рогатині задля безпеки усіх, хто хотів приєднатися. Цього року, як і минулого – у пік пандемії Covid-19, ми усі відзначали річницю, де б не були. Джей та я цього року засвідчили дистанційно, промовивши молитву за душі загиблих жертв у моїй сім’ї та сім’ях усіх єврейських нащадків Рогатина за кордоном. З повідомлень нам відомо, що інші також вшанували цей день у Північній Америці, Південній Америці, Європі та Ізраїлі.
This article is also available in English.
Це період терору в Україні, що перегукується з минулими війнами, які спустошили Рогатин і ближні містечка та принесли жах усім людям регіону. Тліюча війна, яка розпочалась у 2014 р. примусовою анексією та окупацією Росії Кримського півострова та інших українських територій у східних областях, минулого місяця переросла в повномасштабне збройне вторгнення майже по всій Україні. Кожен, хто вивчав впливи минулих війн на Рогатин, регіон і людей, які проживали там, зараз здригається, впізнаючи нові зображення й повідомлення про такого ж роду руйнування і вбивства невинних, знову.
Битви у перший місяць Першої світової війни у Рогатині та інших містечках району завдали масштабної шкоди й перетворили центр Більшівців на купу руїн. Після окупації Рогатина менше року відступаючі російські імперські війська примусово депортували понад 500 єврейських чоловіків до Росії, а тоді спалили більшість Рогатина вщент. Цього тижня у декількох східних і південних українських містах і містечках повідомлення та відео новин показують, як російські військові підрозділи вчиняють ті самі речі з українськими цивільними, їхніми домами та околицями.
Рогатин досі живе зі спадщиною Другої світової війни, радянської та нацистської окупацій та Голокосту: тіні вбитих євреїв, депортованих поляків та інших меншин, розтрощена фізична спадщина і життя. Зараз у деяких містах України ми бачимо те ж саме націлювання та руйнування житлових будинків, лікарень, торгових центрів та шкіл з невинними людьми всередині; мільйони біженців, переміщених у межах та поза межами України; російських військових, які блокують та обстрілюють гуманітарні колони з людьми, їжею та медичним забезпеченням. Загибель мирних жителів перевищує можливості місцевих служб видобути та поховати жертви; зараз масові поховання знову збирають мертвих – як 80 років тому. Супутникові знімки українських міст, зруйнованих російською артилерією, виглядають приголомшливо, як аерофотознімки єврейського ґетто Рогатина після його ліквідації пожежею 1943 року.
Види з висоти пташиного польоту на спалене колишнє єврейське ґетто Рогатина у 1944 р. (зліва) та зруйноване місто Волноваха на південному сході України тиждень тому (справа). Джерела: NARA через Алекса Феллера та Maxar Technologies.
Приглушуючи невимовний смуток, ми вдячні за те, що наразі усі наші найближчі друзі та колеги у та поблизу Львова і Рогатина фізично у безпеці, хоча під загрозою насилля. Багато працюють для транспортування припасів та біженців, поміж тим ховаючись у пивницях та підвалах під час тривог та готуючись до насування більшого штурму на захід України. З кожним днем їхнє життя все більш стає під загрозою, а декілька вже відправили членів своїх сімей за кордон у відносну безпеку. Джей та я підтримуємо контакт через служби масових повідомлень та медіа з багатьма нашими українськими друзями і колегами, які все ще перебувають у регіоні, з декількома – щоденно. Як і багато інших за межами України, ми щодня працюємо для передачі та координування допомоги, пожертв гуманітарним службам і українській територіальній обороні та для підбадьорення наших друзів, які пригнічені через це божевілля і своє майбутня.
Місце південного масового поховання у Рогатині під час нашого останнього візиту у грудні 2021 р. Фото © ЄСР.
Наші власні життя та робота зараз також порушені війною. Наше помешкання у Львові, де ми проживали понад п’ять років, зараз слугує домом для сім’ї біженців із Харкова, у ньому все ще є одяг, інструменти та багато іншого, що ми залишили два місяці тому через поїздку до США, яка мала б бути короткою. У нас з Джеєм немає іншого дому; від початку війни ми зупинялися у друзів і сім’ї, а також у помешканнях для короткотривалої оренди у Каліфорнії. Наша робота зі спадщини у Рогатині та на підтримку проектів інших у регіоні, звичайно, поставлена на невизначену паузу. На сьогодні серйозних наслідків для Рогатина не було – тільки наплив біженців, який збільшив населення Рогатина на 20% лише за три тижні. Ми не маємо жодного уявлення, коли або навіть чи ми зможемо повернутися до Львова та відновити наше життя і роботу.
Це одне з найважчих новинних повідомлень, які мені будь-колись довелось писати для “Єврейської спадщини Рогатина”.
Для охочих підтримати українців та незалежність України гуманітарною допомогою я опублікувала десятки варіантів у соціальних медіа та виділю одну організацію тут, яка керувала численними ініціативами минулими роками і особливо ефективно діє зараз:
“Разом для України”:
http://razomforukraine.org/donate/
… а також “суперсайт”, який об’єднує багато фінансових і волонтерських варіантів і організовує їх за країнами:
https://how-to-help-ukraine-now.super.site/
Господи милосердний, даруй невинним жертвам усіх цих воєн вічний спокій та охороняй наших друзів і колег в Україні.
Переклад Наталія Курішко.