На єврейських масових похованнях у Рогатині встановлено нові інформаційні знаки

Після більш ніж п’яти місяців розробки, з важливими внесками понад двадцяти друзів і колег, і незважаючи на практичні труднощі, створені триваючою війною Росії проти України, Марла та я раді повідомити, що нові інформаційні знаки були встановлені на обох меморіальних місцях єврейських масових поховань у Рогатині. Як і знаки на двох єврейських кладовищах, встановлені навесні минулого року, нові знаки були розроблені, виготовлені і встановлені Європейською ініціативою зі збереження єврейських кладовищ ESJF з використанням тексту і графіки, наданих Єврейською спадщиною Рогатина (ЄСР) і окремими членами Дослідницької групи Рогатинського району (RDRG). Ми брали участь у встановленні обох знаків під час задушливої спеки в Рогатині минулої п’ятниці, і ми дуже задоволені результатами; ми сподіваємося, що ці нові знаки прослужать багато років.

This page is also available in English.

На обох місцях масових поховань вже встановлені пам’ятні знаки з коротким текстом. Перші пам’ятники були встановлені наприкінці радянської епохи і лише вшановують пам’ять «жертв фашизму» без згадки про те, що всі ці жертви були євреями. Короткі тексти на пам’ятниках, встановлених євреями, які вціліли і нащадками, що живуть за кордоном, у 1998 році, повідомляють про дати вбивств і приблизну кількість жертв трьома мовами: українською, англійською та івритом.

Нові знаки розширюють текстову і графічну інформацію про історію цих об’єктів спадщини та про знищені єврейські громади, як з Рогатина, так і з прилеглих міст і сіл, які були насильно вивезені до рогатинського гетто воєнних часів перед їхніми вбивствами у цих віддалених місцевостях. Нові знаки також тримовні (українською, англійською та івритом); одна з наших цілей з усіма інформаційними знаками, як і у випадку з виставкою про єврейську громаду в Рогатинському історико-краєзнавчому музеї «Опілля», – надати достатній контекст і деталі, щоб відвідувачі місць з різним культурним досвідом могли оцінити довоєнне життя євреїв у Рогатинському регіоні та їхню участь у тодішньому мультикультурному середовищі. Нові тексти також підкреслюють, що хоча жертви, поховані в цих могилах, загинули в результаті насильства, ці місця є кладовищами в єврейській традиції і залишаються святими для євреїв назавжди; це допомагає створити відчуття спільної спадщини, що веде до кращого догляду за місцями.

Довоєнні фотографії Рогатина та околиць євреїв у школі, парку та у фотостудіях спонукають до візуального визнання єврейських громад як невід’ємної частини місцевих громадянських спільнот. Аерофотознімки воєнного часу, зроблені через рік після ліквідації гетто, показують шрами на землі, де відбувалися масові поховання. Нещодавні фотографії вшанування пам’яті на місцях поховань ілюструють постійне прагнення пам’ятати тих, хто був втрачений. Зображення також слугують магнітом, заохочуючи перехожих наближатися до цих похмурих місць. На обох знаках зображення супроводжуються картою Рогатина, яку ми створили, щоб показати розташування інших єврейських і неєврейських місць фізичної спадщини у місті.

Дотримуючись поточного формату знаків ESJF і подібно до знаків на кладовищах Рогатина, нові знаки мають розмір 1,5 метра завширшки і 1 метр заввишки, встановлені на сталевій рамі на рівні очей. Під заголовками знаків, графічною галереєю та інформаційними текстами, в основі знаків розміщені імена та логотипи ключових інституцій, що підтримують цей проект, а також QR-коди з посиланням на вебсайт ЄСР для отримання більш детальної інформації про місця масових поховань і про втрачену єврейську громаду Рогатина.

Як це часто буває у нашій роботі в Рогатині, багато рук і сердець об’єдналися у важкі часи, щоб довести цей проект до завершення. Тексти і карти були створені ЄСР, потім перекладені українською мовою Наталією Курішко, Василем Юзишиним та Іриною Небесною, а на іврит – нащадком євреїв Рогатина Руті Ерез. Інші єврейські нащадки надали фотографії рогатинських жінок, чоловіків і дітей у їхньому повсякденному житті, зокрема члени родини Штейнмеців, родини Фауст і Ротенів, родини Глотцер і Барбанів, родини Горнштейн і Горнів, родини Ліхтгарн і Сіґелів. Я та Марла надали фотографії з нещодавніх вшанувань, а д-р Александр Феллер надав аерофотознімки двох могил, зроблені Люфтваффе у 1944 році.

Як і для попередніх інформаційних знаків для кладовищ (і багатьох наших проектів з фізичної спадщини), практичну підтримку у плануванні місця надав наш колега з ЄСР Василь Юзишин, а загальний огляд концепції та затвердження місця встановлення здійснювала міська адміністрація Рогатина, зокрема начальник відділу архітектури Степан Демчишин і заступник мера Микола Шинкар.

Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ ESJF, важлива організація із захисту та збереження спадщини, що працює в Європі з 2015 року (і є партнером ЄСР протягом багатьох років), швидко втілила нашу концепцію і зміст у життя, навіть незважаючи на те, що їхня команда розпорошена через війну, що триває, і через активну проектну роботу в кількох країнах цього літа. Наш проект отримує користь від зв’язку з їхньою мережею інформаційних знаків, розміщених на єврейських кладовищах, де вони також побудували огорожі по периметру та виконали інші форми роботи зі збереження спадщини. Як і раніше, Олександра Фішель дистанційно керувала загальним проектом і координацією ресурсів, а ключове наставництво в країні здійснювали директор офісу Олександр Бессараб і генеральний директор ESJF Філіп Кармель. Графічний дизайнер ESJF Тарас Мосієнко знову адаптував наші концепції до візуально чітких і привабливих макетів. Нестача робочої сили через війну ускладнила роботу в друкарні ESJF та з монтажними бригадами цього року, але завдяки допомозі у вирішенні проблем кількох колишніх і теперішніх співробітників ESJF (всі вони наші друзі з інших кіл), графік доставки та встановлення знаків було прискорено.

У Львові Олена Колб та її чоловік Олександр Колб отримали і впорядкували надруковані таблички і металеві каркаси, а потім Олександр підготував каркаси для швидкого монтажу на місцях і пофарбував їх для захисту від атмосферних впливів. У п’ятницю ми приєдналися до Олександра в Рогатині, щоб визначити точні місця для встановлення знаків біля меморіальних пам’ятників (і подалі від фізичних кордонів самих могил), а також щоб допомогти в невеликих справах під час роботи. Загалом встановлення зайняло вісім годин у розпал літньої спеки, включно з фінальною збіркою знаків, викопуванням ям для стовпів, які будуть закріплені в бетоні, змішуванням бетону і додаванням каміння, а також ретельним вирівнюванням і остаточним пофарбуванням рами. Ями для стовпів були заглиблені на 40-50 см кожна; на південній ділянці ми натрапили лише на коріння дерев, а на північній – лише на будівельне сміття під землею. Олександр залишався напрочуд бадьорим, незважаючи на спеку і важку роботу, за що ми йому дуже вдячні.

Разом зі знаками на кладовищах, які вже були встановлені шістнадцять місяців тому (і досі виглядають дуже добре), ми будемо спостерігати за ними протягом наступних років, щоб побачити, на скільки вони витривалі, і навчитися з цього проекту, щоб інформувати дизайн знаків для інших місць спадщини. Ми дякуємо нашим донорам за допомогу у фінансуванні цього важливого проекту, а особливо ESJF, місту Рогатин, нашим колегам і прихильникам, а також нащадкам євреїв Рогатина за їхні внески і підтримку від початку нашої діяльності в Україні.

Переклад Василь Юзишин.