Споминаючи ліквідацію гетто 81 рік тому

Вшановуючи 81 річницю ліквідації єврейського гетто часів війни в Рогатині, сьогодні я та Джей стояли з друзями перед меморіальним пам’ятником на північному місці масового поховання – місці останнього спочинку понад 3000 єврейських жертв з Рогатина та околиць, у тому числі з Бурштина, Ходорова та Букачівців – щоб прочитати молитву Ель Малей Рахамім (אֵל מָלֵא רַחֲמִים, «Боже, сповнений милосердя»).

This article is also available in English.

До нас приєдналися Алекс Дунай зі Львова, наш друг і відомий дослідник і лектор єврейської сімейної історії, та Ігор Залипко, обидва з яких стояли з нами під час минулорічного вшанування пам’яті на цьому місці. Ігор є провідним інженером рогатинського «водоканалу» (за яким знаходиться північне масове поховання) і допомагає нам у догляді за старим єврейським кладовищем у Рогатині та обома масовими похованнями часів Голокосту, цим і тим, що на південь від центру міста.

У присутності цих друзів я також зачитала наступну промову від імені єврейських родин вихідців з Рогатина, які не змогли бути тут сьогодні:

Сьогодні ми стоїмо свідками пам’яті понад 3 000 єврейських чоловіків, жінок і дітей, які були страчені і поховані разом на цьому місці на північ від центру міста, відомому як водоканал. Ми зібралися тут, щоб згадати, що у цей день 81 рік тому розпочалася остаточна ліквідація єврейського гетто в Рогатині: серія організованих розстрілів і поховань на цьому місці, що почалася 6 червня 1943 року і тривала протягом двох-трьох днів, забравши життя кількох тисяч євреїв з Рогатинського району. Єврейські та українські спогади свідчать, що менші екзекуції продовжувалися тут і пізніше, вбиваючи захоплених євреїв, які вижили під час попередніх акцій, аж до кінця війни.

Коли 81 рік тому гетто було ліквідоване, більшість єврейських осіб і родин, що походили з Рогатина – наші родини – вже були вбиті. Ті, хто все ще жив на зменшеному просторі гетто, були переважно євреями, яких примусово привезли до Рогатина з навколишніх містечок і сіл. Їх налічувалося понад 3000. Деякі з цих євреїв передбачали долю, яка на них чекала, і переховувалися у бункерах, підпільно збудованих всередині та за межами гетто. Більшості з них не вдалося втекти від переслідування, і вони були розстріляні при виявленні. Невелика, невідома кількість людей чинила опір ліквідації, використовуючи укріплення та зброю, яку таємно пронесли до гетто, але їх було надто мало, щоб витримати натиск у ті дні. З єврейських та українських свідчень відомо, що мешканців гетто відвели до водоканалу – місця, де ми стоїмо сьогодні – і розстріляли на дошках, покладених над глибокими траншеями, виритими за кілька днів до того; свідків було лише кілька.

Через 81 рік боляче уявляти собі насильство тих днів. Не важко зрозуміти, що для багатьох єврейських нащадків вихідців з Рогатина все ще занадто боляче приїжджати сьогодні до Рогатина. Ми безмежно вдячні за те, що деякі євреї з Рогатина, які вціліли, та їхні нащадки приїхали до Рогатина понад двадцять п’ять років тому, щоб разом з міською адміністрацією Рогатина, місцевими істориками та мешканцями міста, а також релігійними лідерами всіх конфесій встановити цей пам’ятник як меморіал загиблим.

Зібравшись сьогодні разом, щоб помолитися, поміркувати і вшанувати пам’ять єврейських жертв, ми будуємо мости і заспокоюємо біль, що передається від покоління до покоління. Нашою спільною присутністю, нашою солідарністю в цей день, на цьому місці, ми надсилаємо послання толерантності та прощення, пам’яті та співчуття.

Від імені моїх родин з Рогатина та єврейських нащадків вихідців з Рогатина, які живуть за кордоном, я дякую вам за те, що ви прийшли і приєдналися до мене у вшануванні пам’яті. Нехай пам’ять про жертв пов’язує нас разом. Барух Даян Хаемет.

І нехай скоро в Україну повернеться мир.

Після читань, як завжди, ми відвідали та оглянули всі місця єврейських поховань у Рогатині. На кожному з місць була скошена дика рослинність, на новому кладовищі були прибрані сухі гілки дерев, а на меморіалах масових поховань починають з’являтися перші сходи квітучих рослин, висаджених на початку цього року. Кілька фотографій місць з сьогоднішнього дня додаються тут.

Переклад Василь Юзишин.