Завершений ремонт на бетонній основі меморіального знаку радянської епохи на місці південного масового поховання.
Фото © 2016 Джей Осборн.
Ми маємо нову інформацію та почали нову діяльність по Проекту з відновлення меморіалів на місцях масових поховань. Як ми зазначили на веб-сторінці проекту, меморіали в Рогатині знаходяться в хорошому стані; на нинішій день нам лише потрібно зробити кілька незначних ремонтних робіт на пам’ятнику радянської доби на південній поховальній ділянці.
Біля меморіалу на південному місці масового поховання: Алекс Денисенко, Марла Раучер Осборн і Михайло Воробець.
Фото © 2016 Джей Осборн.
Однак, фактичні межі двох відомих ділянок поховань ніколи не були точно визначені, тому існує значна невизначеність і суперечність в описах переживших Шоа, що походять із Рогатина, місцевих живих свідків, супутніх повідомлень книги Ізкор та інших доступних джерел. Добре відомо, що північний та південний меморіальні пам’ятники були розміщені поруч, але не на фактичних місцях поховань; на вибір місця розташування пам’ятників вплинули інші чинники, в тому числі доступність та видимість.
This article is also available in English.
Марла і прихильник програми Том Трабер ретельно оглядають недавно очищену від довоєнної цегляної кладки ділянку, прилеглу до меморіалів на південному місці масового поховання.
Фото © 2016 Джей Осборн.
Для того, щоб допомогти відвідувачам цих місць, а також місцевим землевласникам та підприємствам, ми вирішили спробувати виміряти і визначити фактичні межі обох місць поховань. Як ми описали раніше, місцеві фермери і працівники поважають територію поховань та утримуються від використання землі для будь-яких цілей, але невизначеність щодо точних меж цих місць залишає незакритими деякі питання. Наша довгострокова мета полягає в тому, щоб поставити в кожному місці якісь скромні маркери, які позначали б ці межі так, щоб місцеві працівники могли бути впевнені працюючи поруч цих місць. У короткостроковій перспективі ми сподіваємося визначити, шляхом отримання однозначних географічних даних, де ці межі лежать та встановити тимчасові маркери, перш ніж буде створено постійне обгородження по периметру.
На північній ділянці масового поховання, залишки колишньої цегляної кладки, в тому числі цегли з витисненою назвою міста. Фото © 2016 Джей Осборн.
«Археологія Голокосту», авт. Керолайн Старді Коллс
На минулорічній конференції у Вільнюсі щодо єврейських цвинтарів у Європі, проспонсорованій Ротшильдом, мені пощастило брати участь у панелі з технологій дослідження цвинтарів разом із доктором Керолайн Старді Коллс, британською професоркою археології, яка займалася науковими дослідженими ряду місць Голокосту в Європі, в тому числі Треблінки. Методи, що використовує доктор Старді Коллс та інші науковці включають неінвазивне дослідження: для вивчення ґрунту під поверхнею використовується дослідження поверхні, щоб дотриматися таким чином єврейських традицій і уникнути перекидання ґрунту над могилами. Аналогічні методи були використані польсько-ізраїльською командою в Собіборі. Масштаби нашого проекту набагато менші, ніж будь-який із перелічених, але питання та поточна невизначеність схожі. Марла і я говорили з доктором Старді Коллс про Рогатин під час минулорічної конференції, і ми зараз готуємо запит на пропозицію, щоб відправити його їй для початкового планування і визначення розцінок за роботу; Щоб посприяти нашій підготовці, я також читаю її текст 2015 року за назвою «Археологія Голокосту». Якщо ми зможемо просунутися в цій роботі, ми будемо залучати для нього кошти окремо від поточного проекту з відновлення єврейських надгробків. І як завжди, ми запевняємо, що будь-яка робота в районах масових поховань, так само як і на довоєнних кладовищах, буде здійснюватися під наглядом раббі Колесника з Івано-Франківська.
Теплична рама, яка, як вважається, була встановлена над могилою євреїв із усього єврейського кварталу Рогатина, які загинули у 1943 році. Фото © 2016 Джей Осборн.
Водночас сьогодні вранці у Рогатині ми обговорювали наші надії і розробляли плани разом із мером та міською адміністрацією. Як Марла описала в своїй доповіді, міська влада привітала цю новину, адже вони вже працюють над ідеями щодо розвитку північного місця масового поховання як меморіальної зони та хочуть включити фактичні межі поховань; нам пощастило, що ділянка з будівельними матеріалами належить місту.
Міські робітники, що оповідають історію цього місця та попередній досвід роботи з місцем масових поховань.
Фото © 2016 Джей Осборн.
Під час відвідування північної ділянки перед нашою зустріччю в мерії, ми говорили з робочими в промисловому дворі. Вони підтвердили попередній аналіз Ісраеля Шнітцера (нащадка вцілілих під час Другої світової війни євреїв із Рогатина) аерофотознімків Люфтваффе 1944 року, отриманих із американських архівів Алексом Феллером, який припустив, що фактичне місце поховання знаходиться на кілька десятків метрів далі на північний захід від меморіальних пам’ятників. Робочі сказали нам, що кілька десятиліть тому на цьому місці був встановлений каркас теплиці, і коли рама була закріплена в землі, заодно викопано непокриті людські кістки. План побудувати теплицю було полишено, але рама все ще лишається на місці. Місто планує зняти каркас теплиці перед подальшим розвитком ділянки в якості меморіального місця.
Ми домовилися з міською владою, що поділимося з ними своїми планами та графіком неінвазивної дослідницької роботи на північній і південній ділянках, і як ми, так і місто висловили бажання співпрацювати по цьому і майбутніх проектах. Ми також будемо повідомляти тут про розвиток цих планів.
Панорама північного місця масових поховань зі сторони меморіальних знаків; теплична рама в центрі.
Фото © 2016 Джей Осборн.
Переклад Вікторія Сергієнко.