Емоційний момент під час молитви.
Фото © 2019 Соня Енґстром.
Сьогодні ми з Джеєм повернулися разом із друзями до Рогатина, аби прочитати молитву на єврейському масовому похованні часів війни на місці водоканалу (на північ від центру Рогатина) від імені Єврейської спадщини Рогатина та єврейських нащадків міст та сіл району, які зараз проживають по всьому світу. 76 років тому, впродовж трьох чи приблизно стільки днів, єврейське ґетто у Рогатині ліквідували. До більш ніж 3000 жертв цієї фінальної акції увійшла невелика кількість корінних рогатинців-євреїв, які пережили акцію у березні 1942 року та наступні облави і депортації в Белжець, а також багато євреїв, які були завезені до рогатинського ґетто з навколишнього регіону, в тому числі з Бурштина, Ходорова і Букачівців.
Ми промовили молитву “Господи милосердний” (אֵל מָלֵא רַחֲמִים) а душі спочилих мучеників.
This article is also available in English.
Групове фото перед церемонією. Алекс, Марла, пан Воробець, Соня, Ґустав, Василь і Джей. Фото © 2019 ЄСР.
З цієї сумної та урочистої нагоди до нас приєдналися друзі зі Львова і Рогатина, включно із Михайлом Воробцем, давнім прихильником Єврейської спадщини Рогатина, місцевим істориком і мешканцем Рогатина. Понад 25 років пан Воробець особисто опікувався меморіалами на місці водоканалу (а також меморіалами на єврейському масовому похованні на південь від центру міста), кожної пори року насаджуючи милі квіти і кущі та час до часу прополюючи траву навколо меморіалів, на пам’ять про жертви і задля користі іноземних євреїв-відвідувачів та мешканців Рогатина. Минулого року, у віці 85 років, він припинив цю діяльність через свій вік та проблеми зі здоров’ям, деякі з яких навіть вимагали короткотривалої госпіталізації. Пан Воробець, вдівець, також дбає про доньку з інвалідністю, потреби якої минулого року не дозволили йому приєднатися до нас на цьому місці для церемонії. Тому для нас було особливо важливо бачити його тут на цьогорічній події.
Біля меморіалу.
Фото © 2019 ЄСР.
Джей і я теж хотіли б подякувати нашим львівським друзям – Алексу Денисенко, Соні Енґстром, Ґуставу Содерстрому і Василю Юзишину – за те, що приїхали з нами і за спільну молитву. Усі ці чотири любих друга були присутніми з нами й минулого року, коли ми вшановували 75-у річницю.
Більше інформації про використання місця водоканалу до, під час та після війни можна знайти на нашому веб-сайті. У 2017 році та повторно у травні 2019 року це місце було професійно досліджено із залученням неінвазивних методів, щоб визначити кордони масових поховань, і дуже ймовірно, що декілька ям були викопані тут і використовувалися для винищення євреїв навіть за рамками подій у червні 1943 року.
Нехай пам’ять про жертви возз’єднає нас.
Благословенний Суддя істинний! (ברוך אתה ה’ אלוהינו מלך העולם, דיין האמת)
Переклад Наталія Курішко.