У Львові відбувся другий круглий стіл на тему єврейської спадщини

The roundtable considers heritage status and issues in one of the towns

Круглий стіл обмірковує статус спадщини і питання в одному з міст.
Фото © 2017 Джей Осборн.

11 грудня 2017 року Єврейська спадщина Рогатина взяла участь у черговому круглому столі під назвою “Рятуючи єврейську культурну спадщину”. Круглий стіл проводився в офісі the почесного консула Ізраїлю у Львові, де раніше цього року вже скликався перший круглий стіл для огляду місцевих проектів єврейської спадщини і для обміну стратегіями у прийнятті викликів, з якими стикаємося у містах і містечках щодо зібрання фондів, використання ресурсів і зв’язку з єврейською діаспорою. Усі учасники цього другого круглого столу були активними у Львові, Львівській області та/або у Західній Україні та, як і Єврейська спадщини Рогатина, багато хто брав участь у першому круглому столі. Головною темою дискусії цього засідання була співпраця між активістами задля просування проектів єврейської спадщини у області у 2018 році.

The discussion continues

Обговорення триває. Фото © 2017 Джей Осборн.

Учасників круглого столу було 20, включно із представниками міського та обласного управління, ізраїльським єврейським лідером, який має коріння у області, членами Львівської єврейської громади, місцевими й обласними активістами і волонтерськими організаціями, місцевими режисерами і персоналом із Всеукраїнського єврейського благодійного фонду “Хесед-Ар’є” Львова, одного зі співорганізаторів події.

Активісти у містах Добромиль, Львів, Луцьк і Рогатин (усі з яких відвідали перший круглий стіл у лютому) і нові учасники з Радехова, міста Рудки і Стрия створили презентації. Кожен обговорював історію свого місцевого проекту єврейської спадщини, досягнення і невдачі 2017 року та плани на 2018 рік. Адміністративні представники Міської ради Львова та Львівської області виступили зі вступним словом:

Deputy Mayor Moskalenko outlines Lviv City plans

Заступник мера Москаленко окреслює плани Львівської міської адміністрації.
Фото © 2017 Марла Раучер Осборн.

З боку Львівської міської ради заступник мера Андрій Москаленко зазначив, що у 2018 році Міська рада планує вшанування пам’яті на місці Янівського концтабору Львова воєнних часів, яке б співпадало з 75-ми роковинами ліквідації табору. Також триває розгляд питання щодо визначення остаточного місця спочинку єврейських надгробків, що були знайдені біля міста у 2017 році Львівським волонтерським центром, що може включати будівництво меморіалу на новому єврейському кладовищі на вул. Золотій (цвинтар також загальновідомий як “Янівський”). Він також згадав запропонований спільний проект спадщини між містами Львів та Умань.

At the Janowska camp site

На місці Янівського табору.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Впродовж дискусій зв круглим столом Олександр (Саша) Назар з Львівського волонтерського центру (надалі – Центру) поцікавився щодо отримання міського дозволу на підняття віднайдених надгробків вертикально та виразив бажання Центру побачити секцію цвинтаря, присвячену цим віднайденим надгробкам. Пан Москаленко запропонував Центру створити комітет з його офісом задля обговорення цих питань за круглим столом. Пан Назар також запитав, чи Центр може розмовляти безпосередньо із забудовником, залученим у новому будівельному проекті на вул. Личаківській, 33, де, як відомо, на даний час єврейські надгробки розміщені у тротуарі; пан Москаленко дав згоду.

Ms. Kornat explains the Lviv Oblast administration perspective

Пані Корнат пояснює перспективу Львівської обласної державної адміністрації.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Від імені Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації Леся Корнат виразила постійну підтримку від свого офісу львівських обласних проектів єврейської спадщини. Впродовж дискусії Тетяна Садовська, активістка з Радехова, запитала її, чи виділені певні кошти з бюджету на 2018 рік для реставрації старих кладовищ у Львівській області, зауважуючи, що місто Радехів взяло на себе видатки за ряд проектів у місті, однак потребує допомоги ззовні, щоб надалі просувати їх й започатковувати нові проекти. Пані Корнат пояснила, що поки у межах Департаменту з питань культури виділено бюджет для проектів релігійної спадщини, категорія бюджету не охоплює конкретно реставрацію цвинтаря; вона запропонувала надіслати заявку до її департаменту у межах категорії бюджету “церкви і священні місця”, яка має кошти для проектів.

Потім один із організаторів події Віто Надашкевич, виконавчий директор “ЛоКрафт Юридичні послуги” у Львові, порушив тему “самоврядування” і попросив пані Корнат прокоментувати щодо статусу передачі функцій ухвалення рішень, що стосуються спадщини, від рівня Львівської міської та обласної адміністрацій до локального міського рівня. Пані Корнат пояснила, що процес було розпочато, але на рівні міста виникли структурні питання щодо деяких місць, що стримували передачу влади; а саме, де немає жодного спеціаліста чи департаменту з питань культури або охорони у місці на місцевому управлінському рівні (але у місці на рівні Львівської міської чи обласної адміністрацій), а також жодного бюджету для охорони спадщини. Вона запросила представників міст, які стикаються з цими структурними обмеженнями, зустрітися з нею та її радником за межами круглого столу, щоб надалі обговорити ці питання.

Dr. Weiss describes the perspective of Jewish descendants abroad

Д-р Вайс описує перспективу єврейських нащадків за кордоном.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Представляючи єврейських нащадків за кордоном і маючи коріння у Західній Україні, доктор Аарон Вайс говорив про величезний інтерес та увагу, які діаспора приділяє проектам спадщини у області, особливо у регіонах історичної Галичини і сусідньої Волині. Він зазначив, що Галичина і Волинь займають “особливе місце у серцях євреїв у Ізраїлі” і те, що збереження єврейської спадщини у цих регіонах – “найважливіша ціль”. Д-р Вайс зауважив, що для успіху проектів збереження спадщини необхідно залучати партнерів, вимагаючи співпраці обласних й міських адміністрацій, залучення місцевого українського населення і підтримки єврейських нащадків, які проживають за кордоном, наводячи як успішні приклади таких спільних проектів міста Добромиль (обговорення – нижче) і Жовкву. Він також наголосив на зростаючому інтересі ізраїльців у туризмі місцями спадщини у Західній Україні та на бажанні багатьох таких туристів мати окремий день під час їх подорожей для практичної участі у проектах спадщини – такої як прибирання на єврейському цвинтарі. Д-р Вайс підкреслив, що “від нас залежить – показати їм, що є тут сьогодні” та активно охопити та обмінюватися інформацією про заплановані робочі табори, як ті, що були організовані Львівським волонтерським центром минулого літа на єврейському кладовищі і у синагозі у Старому Самборі. Він завершив, кажучи, що залучення єврейських туристів місцями спадщини “до справи” для участі у робочих таборах стане величезним зростанням людських ресурсів для цих проектів, а також способом збудувати мости і доброзичливість між українською та єврейською громадами за кордоном.

Georadar survey at Rohatyn's south mass grave site

Георадарне дослідження на місці південного масового поховання Рогатина.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Єврейська спадщина Рогатина надала підсумок наших проектів у Рогатині у 2017 році, що включали завершення неінвазивного георадарного дослідження на місцях масових поховань євреїв командою археологів з британського Стаффордширського університету (заключний звіт буде опублікований на нашому вебсайті до кінця року); постійний прогрес у віднайденні єврейських надгробків; нашу співпрацю з новим історичним музеєм Рогатина “Опілля” для створення постійної виставки, що стосується єврейської історії місцевості; і підписання договору про співпрацю з Міською адміністрацією Рогатина. На 2018 рік ми виокремили початок відновлення старого єврейського кладовища Рогатина, включаючи заплановане очищення місця наприкінці літа американською християнською неприбутковою організацією – Фундація “Мацева”. Ми також зазначили, що Єврейська спадщина Рогатина подала пропозицію Польській каменеобробній неурядовій організації “Stowarzyszenie Magurycz” щодо включення робочого табору на новому єврейському цвинтарі Рогатина до їхнього проектного розкладу 2018 р.; ми сподіваємось, що волонтери “Magurycz” зможуть підняти і переставити на новому цвинтарі півдюжини великих занепалих гранітних надгробків.

Jewish gravestone recovery from the streets of Rohatyn

Віднайдення єврейських надгробних плит з вулиць Рогатина. Фото © 2017 Джей Осборн.

Ми підсумували нашу презентацію, заохочуючи інших учасників круглого столу налагодити контакт з організацією “Шляхами штетлів”, що знаходиться у Любліні, аби їхні проекти були додані до нового транскордонного путівника місцями єврейської спадщини. Єврейська спадщина Рогатина принесла на круглий стіл десять копії нової книги організації “Шляхами штетлів” для розповсюдження і ми доставили ще додаткових вісім копій Львівському волонтерському центру кілька днів потому. Посібник, спрямований на освітян з питань спадщини, туроператорів та туристів, містить частини щодо єврейської історії та місць спадщини у майже двох дюжинах українських міст містечок разом із Рогатином. Путівник наразі доступний українською та польською мовами; англомовна версія вийде найближчим часом. Минулого літа Єврейська спадщина Рогатина приймала двадцять освітян, гідів і професіоналів у туризмі місцями спадщини, провівши денний час для того, щоб показати їм Рогатин як частину освітньої програми, організованою “Rootka – слідами спадщини”, що входить у структуру організації “Шляхами штетлів”.

A view of the discussion on Dobromyl

Погляд на дискусію про Добромиль.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Від імені Добромиля презентацію зі слайдами виконав Любомир Яцинич. Він обговорив зведення меморіальної стіни з віднайдених надгробків на Добромильському єврейському кладовищі, великий проект, реалізований у партнерстві з американським єврейським нащадком з Добромиля, Артуром Курцвайлем, разом із місцевими жителями й Львівським волонтерським центром. Для спорудження стіни знадобилося п’ять місяців і вона облицьована єврейськими надгробками, віднайдених на місцях у містечку. Пан Яцинич згадав про рішення Добромиля зосереджуватись на одному проекті спадщини на рік, щоб упевнитись, що ресурси (людська сила і фінанси) не є широко розподілені і проекти не поставлені під ризик. Серед інших проектів у його презентації було й урочисте відкриття меморіальної плити на місці зруйнованої Великої синагоги Добромиля. Подію відвідали добромильське духовенство, управителі місцевого самоврядування, мешканці, члени з Львівської єврейської громаді та інші волонтерські організації разом із Єврейською спадщиною Рогатина. Історичний проект добромильської синагоги також видав 300-асторінкову книгу про єврейську історію Добромиля, що вийде друком цього місяця. Запропоновані проекти на 2018 рік включають переміщення єврейських надгробків з мосту для проїзду легкових автомобілів, спорудженого у 1949 році, що розташований у жилій частині міста, і створення вказівників та надписів для місця єврейського масового поховання у Добромилі. Пан Яцинич запитав пані Корнат, чи можлива обласна фінансова підтримка для демонтажу мосту, віднайдення надгробків та реконструкції. Пан Яцинич підсумував, зазначивши, що до проектів Добромиля близько 80% жителів міста нічого не знали про існування міської довоєнної єврейської спільноти – тепер вони знають.

An exchange during a break in the session

Обмін під час перерви у засіданні.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Впродовж дискусії пан Надашкевич зауважив, що ті виклики, з якими стикається Добромиль – типові для інших міст й містечок у Західній Україні, що шукають способи, як запустити та просунути проекти спадщини: “Як знайти прихильників для цих проектів, включно із єврейськими нащадками?” Ці виклики особливо гостроактуальні для менших міст і містечок, які, як правило, ізольовані та яким бракує помітності поза межами безпосереднього середовища.

Поруч з паном Яциничом сиділа жінка, яку звати Оксана Озіембловська, і хоча вона не робила презентації, ми згодом дізналися, що вона прагне розвинути проекти єврейської спадщини у її містечку Нижанковичі, що за 20 км від Добромиля та дуже близько до кордону з Польщею, можливо, разом з активістами у Добромилі та Хирові. Ми сподіваємося, що за наступним кругли столом пані Озіембловська доповість про свої питання та ідеї.

Ms. Sadovska presents on Radekhiv

Пані Садовська презентує Радехів.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Презентацією зі слайдами представляла Радехів Тетяна Садовська, яку ми навідували минулого місяця. Восени 2016 року близько 100 єврейських надгробків було віднайдено жителями Радехова у доріжці, прокладеній через український цвинтар за радянської влади. Цей цвинтар вже був у центрі уваги проекту пам’яті, зініційованого пані Садовською (цвинтар містить українські, чеські, німецькі та польські могили, а також солдатські могили). У співпраці з адміністрацією Радехова її проект випустив фільм під назвою “Протоптана історія” та книгу. По тому як були віднайдені єврейські надгробки, вона зрозуміла, що її проект пам’яті раптом став більшим і складнішим, аніж вона собі уявляла. Недалеко від центру міста розташована порожня колишня синагога (на сьогодні – приватна власність) і міське єврейське кладовище.

Recovered Jewish headstones at the Radekhiv cemetery last month

Віднайдені єврейські надгробки на радехівському цвинтарі минулого місяця. Фото © 2017 Джей Осборн.

Пані Садовська хотіла б, щоб віднайдені надгробки були застосовані для побудови стіни пам’яті, бажано на місці їх віднайдення на українському цвинтарі або, як альтернатива, поблизу єврейського кладовища. Вона б також хотіла, аби колишня єврейська синагога була перетворена у культурний центр чи освітній простір для мешканців й відвідувачів, щоб ті дізналися про мультикультурну історію Радехова. Задля цих й інших ідей, що асоціюються з розвитком спадщини міста, пані Садовська співпрацює з міською адміністрацією Радехова, проте необхідна також підтримка ззовні, щоб просувати ці проекти. На християнському цвинтарі є ще інша доріжка, яка, як видається, теж ховає єврейські надгробки під бетоном і верхнім шаром ґрунту, що, як пані Тетяна сподівається, будуть розкопані у 2018 році. Інші проекти, які б вона хотіла втілити, включають створення онлайн карти спадщини; прибирання й очищення від рослинності на кладовищі; знакова розмітка місць спадщини. Пані Садовська підсумувала свою презентацію дякуючи Єврейській спадщині Рогатина за промоцію її проектів у соціальних медіа, що проклали їй контакт з деякими закордонними єврейськими нащадками з Радехова, які, сподіваємось, стануть підтримкою. Вона виразила особисте бажання побачити спільні, крос-культурні проекти, які “популяризують нашу спільну культуру”.

At the Rudky mass grave site with Mr. Kogut last month

На рудківському місці братської могили з паном Когутом минулого місяця.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Презентацію з містечка Рудки представив Володимир Когут, котрий впродовж кількох останніх років задокументовував єврейське минуле Рудків. Джей та я вперше зустріли пана Когута під час проекту з очищення кладовища у Старому Самборі, організованого Львівським волонтерським центром, і згодом ми відвідали його у Рудках, щоб побачити місця єврейської спадщини. Єврейський цвинтар у місті було забудовано багатоповерховими будинками у радянську епоху; до нього можна дістатися через пішохідний міст, відомий мешканцям Рудок як “єврейський міст”. У Рудках також знаходиться збережена порожня колишня будівля синагоги, сьогодні – приватна власність; перед Голокостом тут було чотири синагоги, а ще хасидський дворик, школа Тарбут й ряд сіоністських організацій. Впродовж свого дослідження пан Когут позначив на карті довоєнну єврейську околицю, кілька будівель, які належали євреями, і межі ґетто часів війни. Згідно з його дослідженням у 1939 році євреї Рудків становили 52% населення містечка. Живими залишилися лише 18 євреїв з початкової довоєнної громади.

The mass grave memorial in the 1990s and this year

Меморіал масового поховання у 1990-их рр.. у порівнянні з цьогорічним. Фото © JewishGen і © 2017 Джей Осборн.

Близько 4 км за межами містечка, на головному шляху до Львова, розташована братська могила. У 1990-х рр. єврейські надгробки було витягнуто із тротуару рудківської автостоянки позаду будівлі, що слугувала штаб‑квартирою Гестапо впродовж Другої світової війни, як у Рогатині; у той час євреї, котрі вижили, та нащадки повернулися до Рудків, аби встановити меморіальний простір, інкорпорувавши віднайдені надгробки на місці братської могили, та велику плиту, присвячену зруйнованій єврейській громаді. У наші дні місце настільки заросло, що його вже більше не видно з автошляху; більшість надгробків – недоступні й нерозбірливі через цвіль та мох. Пан Когут хотів би, щоб у 2018 році реалізувалися ряд проектів, включаючи очищення місця масового поховання, очистку і переклад тамтешніх надгробків, і, можливо, створення нового меморіалу, схожого на добромильський. Він також сподівається написати книгу про єврейську історію Рудків для української публіки та прагне встановити зв’язок і бути партнером з іншими локаціями у регіоні з проектами єврейської спадщини – таких як Старий Самбір. Пан Назар з Львівського єврейського центру запропонував включити братську могилу Рудків у проекти робочого табору Центру на наступний рік.

During the presentation on Lutsk

Під час презентації про Луцьк.
Фото © 2017 Джей Осборн.

Тетяна Плотникова і Сергій Швардовський, виконавчий директор єврейської громади Луцька, зробили презентацію зі слайдами і відео про Луцьк та Волинську область; їхня активність стосовно питань спадщини розвивається уже вісім років, в основному зосереджуючись на єврейських кладовищах і місцях масових страт періоду Другої світової війни, включно із документацією та вшануванням – однак не лише на цьому. Десь 80% мешканців Луцька досі б не знали нічого про довоєнну єврейську присутність у місті, якби не їхні проекти. Пані Плотнікова та пан Швардовський зазначили про зростаючий інтерес єврейської діаспори у відвідуванні Луцька, що базується на дослідженні генеалогії та свого коріння. Обоє активістів працювали з вчителями й музеями Луцька. Незважаючи на очищення єврейського кладовища, воно заповнене рослинністю (як і кілька інших місць спадщини, які обговорювалися за круглим столом). Щоб намагатися уникнути повторення результату, зараз пара намагається зосередитися на менших проектах (як-от розміщення знаків), втілення яких не таке дороге та які не викликають питання довготривалої підтримки та постійних витрат.

A concept sketch for the cemetery memorial in Lutsk

Нарис концепції щодо цвинтарного меморіалу у Луцьку. Фото © 2017 Джей Осборн.

На відміну від Галичини, Волинська область зазнала більшої участі українців у нацистському руйнуванні єврейської громади. Колишня співпраця перешкоджає теперішній відкритості серед місцевого населення у підтримці проектів єврейської спадщини. Відповідно до пані Плотнікової та пана Швардовського, кілька їхніх проектів спіткали протидію адміністрацій місцевого самоврядування. Наприклад, близько 500 надгробків було знайдено на колишньому військовому місці, що належало муніципалітету; і допоки місце не було передано у приватну власність, вони не могли вести переговори про їх переміщення. Зараз надгробки перебувають у сховищі. Пані Плотнікова та пан Швардовський також описали їхні невдалі семирічні переговори з міської адміністрацією щодо старого єврейського цвинтаря Луцька, сьогодні вкритого Палацом культури. Пан Когут запитав, чи їхня стратегія могла б бути успішнішою, якби вони вели переговори не про повернення (реституцію) місця, але тільки про підтримку щодо відновлення будь‑яких надгробків, що збереглися, і документацію історичної природи місця. Пані Плотнікова та пан Швардовський пояснили, що вони випробували усі ці підходи, безрезультатно. Їхній проект 2018 року передбачає створення меморіального кургану, зробленого з віднайдених надгробків; розроблені професійні плани, а проект, будучи курганом, відповідає єврейському закону, що забороняє копати на кладовищі. На сьогоднішній день місцева адміністрація протистоїть проекту і відмовляється надати дозвіл для перевезення частини місця цвинтаря для реалізації проекту. Презентацію підсумувало пояснення, що у Луцьку їхні проекти потребують не лише фінансової підтримки, а й також обласної допомоги у подальших переговорах з адміністрацією місцевого самоврядування.

Mr. Kuritnyk outlining the plans for Stryi

Пан Курітник окреслює плани щодо Стрия. Фото © 2017 Джей Осборн.

Потім Петро Курітник, депутат місцевої адміністрації Стрия, зробив презентацію як новий учасник події круглого столу. Руїна великої синагоги у місті була першочерговим осередком його проектів спадщини, починаючи з відновлення початкових металевих вхідних воріт. Відтоді він також провадив чи брав участь в очищенні від сміття усередині колишньої синагоги, а також у вирізанні та очищенні від дерев і чагарників у та на руїні будівлі разом із Львівським волонтерським центром і місцевими учнями-волонтерами зі стрийського Молодіжного націоналістичного конґресу. У вересні цього року американський єврейський нащадок Донна Кернер відвідала Стрий, і за її сприяння пан Курітник привіз спорядження всередину синагоги, що може діставати та усувати рослини, які ростуть з цеглин наверху високої споруди. У 1990‑х рр. ізраїльцями, котрі вижили, і нащадками були прикріплені знаки до входу в синагогу. Пан Назар додав, що тривала праця Центру над стрийською синагогою – вже частина їхніх проектів на 2018 рік.

A view inside the Stryi synagogue ruin on the day before the roundtable

Вид всередині Стрийської синагоги у день перед круглим столом. Фото © 2017 Джей Осборн.

Серед тих питань, які необхідно вирішити, – як захистити залишки фресок на внутрішніх стінах синагоги, що без даху, які зараз відкриті для різних елементів і псуються. Чи потрібно покрити руїну дахом або ж існує інше, менш дороге, проте задовільне вирішення – як-от навіс, який можна зондувати? Як щодо відкриття підвального простору – так, щоб вологість не могла накопичуватися? Внаслідок вологості деякі цеглини є нещільними і випадають із стін і структури, що підтримує синагогу; ця проблема потребує вирішення, якщо ми хочемо зберегти цілісність будівлі та її декоративні елементи. Коли пана Курітника запитали, що Стрийська державна адміністрація думає про це, той відповів, що вона відкрита й сприяє його роботі. Під час дискусії пан Курітник погодився на формування групи для проведення розмов з міською адміністрацією з метою обговорення планування та ідей. Стосовно єврейського кладовища Стрия і братської могили на вул. Зеленій – пан Курітник сказав, що на 2018 рік він хотів би, щоб прибирання і проект щодо надгробків на цвинтарі були ініційовані, а також, аби інформаційні знаки були встановлені на місці масового поховання. Пан Надашкевич поцікавився, яким буде довготривале використання будівлі синагоги, на що пан Курітник запропонував мистецький центр і культурний простір із виставкою про історію єврейської громади Стрия – щось схоже на те, що Львівський волонтерський центр сподівається встановити на місці колишньої синагоги у Старому Самборі.

Recovery of Jewish gravestones by the LVC from a courtyard in Lviv

Віднайдення єврейських надмогильних плит Львівським волонтерським центром у внутрішньому дворику у Львові.
Фото © 2017 Крістіан Геррманн.

Саша Назар підготував огляд проектів, організованих Львівським волонтерським центром при ВЄБФ “Хесед‑Ар’є” у місті Львові та по області, як заключну презентацію круглого столу. У Львові проекти Центру на 2018 рік продовжуватимуть роботу, що тривала у 2017 р., включаючи відновлення єврейських надгробків з внутрішнього дворика, а також перемовини і подальше відновлення з-під вул. Барвінок, яка, ймовірно, повністю викладена надгробками; ще передбачається додаткове відновлення на вул. Личаківській, 33 та будь‑де, де більше місцевих жителів повідомлятимуть про надмогильні плити у чи біля їхніх помешкань. Як зазначено вище, надії та плани також містять встановлення місця, присвяченого поверненню віднайдених надгробків на новому єврейському кладовищі (“Янівському”) на вул. Золотій, монтаж віднайдених плит, можливе встановлення загорожі та цільове прибирання й очищення цвинтаря задля зменшення шкоди існуючим каменям. Інша робота, що триватиме у 2018 р., включає підготовку і встановлення нової системи обігріву у колишній in синагозі “Якоб Гланцер” на вул. Вугільній, що тепер є культурним центром. Відбудова будинку шойхета поруч із синагогою продовжується, включно із ремонтом даху, щоб об’єднати дві окремі секції (уже завершено), а також встановлення стовпів і балок для кріплення цегельної структури, підготовка і заливка нової бетонної підлоги та інші ремонтні роботи, щоб відвернути шкоду від повоєнних модифікацій під час неправильного використання будівлі, перед тим як її було придбано для культурного центру. Вже зняте покриття та почищені оригінальні орнаментальні металеві ворота до будинку шойхера й очікують подальшої деталізації та встановлення – відразу, коли будинок буде міцним і огородженим.

Marla with the event organizers and friends

Марла з організаторами події та друзями. Фото © 2017 Джей Осборн.

Тоді суть дискусії на рівні групи повернулася до цілей і планів на 2018 рік, яку провадив пан Надашкевич з допомогою пана Назара. Пропозиції включали:

  • видання у формі щорічника колекції проектів, представлених за круглим столом (мабуть, також з історіями проектів, цілями проектів 2018 р. і контактною інформацією лідерів проектів, місцевих активістів, спеціалістів й прихильників проектів спадщини), а також корисні методи, ресурси і посилання на нових активістів у збереженні спадщини (поради як почати залучати органи місцевого самоврядування, вивчаючи законодавчі та правові аспекти і засоби захисту, доступ до карт, управління зв’язками з громадськістю та соціальними медіа, збір коштів і розвиток присутності у мережі);
  • складання меморандуму присутніх на першому та другому круглих столах 2017 року, включаючи нових учасників на останньому – а саме Рудки, Радехів і Стрий, і пропозиції додавання нових локацій на круглий стіл 2018 року;
  • планування та оприлюднення списку обласних робочих таборів щодо єврейської спадщини, вміщаючи запропоновані Львівським волонтерським центром на 2018 рік у Рудках і Стрию, з пропозиціями для інших – як-от Дрогобич чи Борислав;
  • організацію турів місцями спадщини для єврейських відвідувачів до обласних місць проектів і залучення їх до робочих таборів;
  • встановлення вказівників на місцях спадщини з QR-кодами, що спрямовуватимуть відвідувачів до веб-сайтів з інформацією про історію місця і контактами проекту; і
  • складання шаблону листа, який можна використовувати для листування з посольствами, дипломатичними установами, неурядовими організаціями, пов’язаними зі спадщиною, організаціями єврейської генеалогії і містами-побратимами, підсумування мети нашого круглого столу, визначення учасників і надсилання запитів на підтримку і співпрацю.
A group photo in the last moments of the roundtable

Групове фото під час останніх хвилин круглого столу. Фото © 2017 Дарина Балабай.

Ми щиро вдячні нашому перекладачеві у цей день Наташі Толок за те, що зробила можливою нашу участь у круглому столі та супровідних дискусіях. Ми також дякуємо Саші Назару з Львівського волонтерського центру при ВЄБФ “Хесед‑Ар’є” і Віто Надашкевичу з компанії “ЛоКрафт Юридичні послуги” за запрошення приєднатися до цієї події. Ми з нетерпінням чекаємо на просування і підтримку спільних проектів на 2018 рік з іншими учасниками.

Переклад Наталія Курішко.