Річний звіт ЄСР за 2024

Далі подано описовий звіт Єврейської спадщини Рогатина (ЄСР), що охоплює календарний 2024 рік, який є восьмим роком нашої діяльності як волонтерської неприбуткової громадської організації в Україні. Як і в минулі роки, цей звіт підсумовує прогрес нашого проєкту і події разом із загальною інформацією про фінанси нашої ГО. Цього року нашій організації довелося ще важче працювати в нетиповому режимі, спричиненому триваючою російською агресією в Україні, що також впливає на наші плани на майбутнє. Для порівняння дивіться наш звіт за 2023 рік for comparison (звіти за попередні роки також доступні в розділі новин на цьому вебсайті). Багато розділів цього огляду мають гіперпосилання на сторінки з більшою кількістю інформації – на нашому вебсайті чи деінде.

This article is also available in English.

РОЗЧИЩЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ЄВРЕЙСЬКИМИ КЛАДОВИЩАМИ І МІСЦЯМИ МАСОВИХ ПОХОВАНЬ

Другий повний рік усіма роботами з догляду та утримання єврейських місць поховань у Рогатині для нас займалися двоє місцевих чоловіків, яких ми найняли. Продовжуючи підхід, який ми вперше випробували у 2022 р., цього року ми знову відновили робочі стосунки з тими ж чоловіками, і вони добре виконували роботу протягом усього вегетаційного сезону, від середини весни до середини осені.

У нашому новинному звіті від кінця жовтня описані деталі цьогорічної роботи, яка, як завжди, включала обрізання та вивезення сухих гілок дерев на ділянках. Протягом сезону чоловіки надсилають нам низку фотографій чотирьох місць (двох кладовищ і двох масових поховань), щоб ми могли стежити за ходом робіт у періоди, коли самі не можемо відвідати Рогатин. Ми вдячні Ігорю Залипку та Василю Юрківу за їхню важку працю в цьому році також, і нам особливо приємно, що вони обидва погодилися продовжити цю роботу у 2025 році. Обидва чоловіки регулярно наглядають за місцями, щоб попередити нас про необхідність догляду чи ремонту.

Минулого року, вперше відтоді, як ми почали відвідувати місто для роботи зі спадщиною у 2011 р., ми не знайшли жодного єврейського надгробка з районів міста за межами двох єврейських кладовищ. Однак наприкінці лютого цього року Тетяна Петрів, директор музею дерев’яної церкви Святого Духа у Рогатині, що внесена до списку ЮНЕСКО (і стійка прихильниця збереження всіх видів спадщини у місті та регіоні), повідомила нам, що великий фрагмент надгробка було знайдено біля будинку за адресою вул. Завода 10а, де протягом п’яти попередніх років було знайдено чимало великих фрагментів. Тетяна допомогла організувати віднайдення фрагменту, і він був повернутий для нас на старе єврейське кладовище завдяки міським працівникам під керівництвом Василя Миця. Ми підозрюємо, що менша кількість віднайдених надгробків за останні два роки є ще однією зміною, спричиненою війною, оскільки і місто, і власники приватної власності відкладають проєкти, які б зазвичай могли виявляти перепрофільовані надгробки. У нас все ще є багато друзів у Рогатині, які повідомляли нас про знайдені надгробки у минулі роки, тому ми залишаємося впевненими, що коли надгробки будуть знайдені, ми почуємо і зможемо відреагувати.

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗНАКИ ДЛЯ МІСЦЬ РОЗСТРІЛІВ І МАСОВИХ ПОХОВАНЬ ЄВРЕЇВ

Окрім постійного догляду за єврейськими місцями поховань, нашим єдиним фізичним проєктом у Рогатині протягом 2024 року була розробка та встановлення великоформатних інформаційних знаків на двох місцях вбивств і масових поховань євреїв воєнного часу. У 2022 і 2023 роках ми співпрацювали з ГО ESJF «Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ» для розробки і встановлення нових знаків на кожному з кладовищ, а на початку цього року ми створили новий контент для знаків на двох місцях масових поховань, як на полях на південь від міста (на місці вбивств у березні 1942 року), так і на північ від міста на території водоканалу (на місці ліквідації гетто у червні 1943 року).

Як і на кладовищах, знаки на місцях масових поховань містять наші англомовні тексти про історію єврейської громади Рогатина та про окремі місця з перекладами на українську мову, зробленими нашими друзями Наталією Курішко та Василем Юзишиним, з редагуванням нашої подруги Ірини Небесної, та перекладом на іврит від Руті Ерез яка має коріння з Рогатина. Знаки доповнені картою єврейських та інших місць спадщини у Рогатині, а також кількома довоєнними фотографіями членів єврейських родин з Рогатина, люб’язно наданими нащадками євреїв з Рогатина, членами онлайнової дискусійної асоціації та веб-ресурсу «Дослідницька Група Рогатинського Району» (RDRG).

ESJF домовився з нашим другом Сашею Колбом, членом львівської єврейської громади, щоб він забрав знаки і підготував матеріали для їхніх каркасів у Львові, а потім перевіз все до Рогатина для встановлення, з невеликою допомогою від Марли і мене. Як і більша частина нашої роботи в Рогатині, успішне завершення проєкту вимагало багато спільних зусиль для подолання перешкод і перерв через війну, але ми вдячні за допомогу, яку надали наші друзі і колеги, і ми задоволені, що знаки слугуватимуть важливій меті протягом декількох або багатьох років, надаючи історичний контекст відвідувачам двох місць масових поховань, як єврейським та іншим туристам, так і населенню Рогатинського регіону.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ МІСЦЕВИХ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Цього року ми знову вирішили кинути виклик війні і провести меморіальні церемонії на обох місцях масових поховань євреїв в Рогатині у дати, які нагадують про дві найбільші події вбивств під час Голокосту в місті. Ми з Марлою вдячні друзям у Рогатині та регіоні, які приєдналися до нас для проведення обох цих вшанувань.

На місці поховання на південь від Рогатина 20 березня ми вшанували 82-гу річницю першої великої акції під час німецької окупації, під час якої за один день було страчено понад 3000 єврейських мешканців Рогатина та навколишніх сіл. До нас з Марлою приєдналися для молитви і пам’ятної промови Ірина Небесна, друг і журналіст з Тернополя, яка підтримувала нас та інших у багатьох заходах з дослідження і збереження спадщини по всій Західній Україні, а також Алекс Дунай, багаторічний друг, генеалог і дослідник родинної історії, який допоміг багатьом нащадкам галицьких єврейських родин. Як завжди під час нашої першої поїздки до Рогатина після зими, ми також відвідали всі місця спадщини і поспілкувалися з нашими місцевими друзями і колегами в місті.

6 червня ми відзначили 81-шу річницю початку ліквідації єврейського гетто в Рогатині, під час якої тисячі євреїв з Рогатина і багатьох населених пунктів Рогатинського району були зібрані, виведені та вбиті протягом трьох днів на місці глиняного кар’єру (сьогодні міський водоканал) на північ від міста. На цій церемонії до нас приєднався Ігор Залипко, інженер рогатинського водоканалу, який протягом останніх кількох років доглядає за єврейськими місцями масових поховань у Рогатині, а також Алекс Дунай, друг, лектор і дослідник родин.

Як зазначалося минулого року, наші концепції посилення фізичного захисту масового поховання на південній ділянці були відкладені через обмеженість ресурсів через війну і брак значних коштів, необхідних для проведення будівельних робіт. Наші зусилля через нашого друга і адвоката нашої ГО Віто Надашкевича забезпечити юридичну реєстрацію і захист місць єврейських масових поховань у Рогатині застопорилися, поки регіональні і національні органи влади зосереджені на управлінні зусиллями з надання допомоги, пов’язаною з війною. Ми запевняємо, що єврейські місця поховань продовжують отримувати необхідну регулярну увагу і догляд, і що сьогоднішні обставини в Україні ще більше підвищили обізнаність про минулі жертви мілітаризованого терору на цих землях.

Місцеві обговорення та висвітлення в новинах нашого проєкту встановлення інформаційних знаків на єврейських масових похованнях допомогли місцевому жителю повідомити пану Залипку, що під час роботи з будівельною технікою у 1999 р. на комерційному об’єкті неподалік від залізничної станції Рогатина його бульдозер провалився в яму з м’яким ґрунтом. Поки машину витягали, літній чоловік, який жив над робочим майданчиком, спустився вниз і розповів робітникам, що під час німецької окупації Рогатина у Другій світовій війні німецькі солдати вбивали євреїв на цьому місці, а тіла були поховані тут. З двома відомими і позначеними єврейськими масовими похованнями та ймовірним масовим похованням на новому єврейському кладовищі (як описано у спогадах Бориса Арсена), це місце може бути четвертим єврейським масовим похованням у Рогатині, хоча наразі ми не маємо змоги дослідити цю можливість.

ІНШІ ПРОЄКТИ В РОГАТИНІ ТА РЕГІОНІ

Хоча трирічна українсько-німецька програма «Мережа пам’яті», у якій ми брали участь, завершилася наприкінці 2023 року, ми залишаємося в контакті з координаторами (тепер кожен у нових ролях в інших організаціях) та їхньою мережею фахових істориків і дослідників. Закінчення програми перервало спільний проєкт між «Мережею пам’яті» та німецьким університетом, який використовував історичні аерофотознімки (наприклад, фото Рогатина зроблене Люфтваффе 1944 року), щоб допомогти виявити нові важливі місця, пов’язані з Другою світовою війною та роками радянської окупації. Поки проєкт був призупинений, ключовий координатор програми Світлана Бурмістр надала нам три детальні аерофотознімки регіону Рогатина, зроблені висотними літаками-шпигунами ЦРУ у 1970-х і 1980-х роках над територією, яка тоді була Радянським Союзом. Ми вже зробили початковий огляд зображень; на двох з них зображено місто Рогатин, і принаймні одне з них стане корисним доповненням до фотографії 1944 року, коли буде представлене у форматі накладання. Ми маємо намір обробити фотографії у 2025 році і включити їх до колекції «Картографуючи Рогатин» на цьому вебсайті. Ми вдячні Світлані та її колегам з програми «Мережа пам’яті» за постійну підтримку наших проєктів зі спадщини та пам’яті.

Цього року ми продовжили брати участь у проєкті, організованому нашим близьким другом Сашею Назаром для Львівського єврейського культурного товариства ім. Шолом-Алейхема та Львівського волонтерського центру «Хесед-Ар’є», з віднайдення єврейських надгробків, переміщених з інших кладовищ у регіоні під час або після Другої світової війни, і повернення їх на місця поховань, звідки вони походять (або, якщо кладовища зруйновані, то до інших безпечних єврейських культурних місць). Ця регіональна робота йде паралельно з нашим власним проєктом з віднайдення надгробків у Рогатині, про який ми звітували у річних звітах за 2018 і 2019 рр., а також у Facebook, і детально описали у тематичному дослідженні, задокументованому як частина дослідницького проєкту Марли за підтримки програми Фулбрайта зі збереження єврейської спадщини на заході України. Робота майже повністю виконується волонтерами, групами чисельністю від кількох до кількох десятків людей, і триває під керівництвом Саші вже майже десять років.

Новим компонентом цих зусиль є документування символів та епітафій на віднайдених надгробках як у фотографіях, так і у транскрипції, з перекладом українською та англійською мовами, де це можливо. Працюючи з нашими колегами, у 2022 році «Єврейська спадщина Рогатина» розробила базу даних для збереження зображень і текстів у пошуковому форматі, спочатку розроблялася для віднайдених фрагментів надгробків у Рогатині, але з можливістю розширення, щоб включити всі минулі та поточні проєкти з віднайдення у регіоні. Цього року ми поповнили базу даних невеликими наборами віднайдених надгробків з Добромиля, Сокаля і Збаража, а наприкінці року ми працюємо над більш ніж 200 єврейськими надгробками і фрагментами, віднайденими і повернутими на нове єврейське кладовище у Львові. Наразі опубліковано вебсайт бази даних, відомий як «Jewish Stones UA», що включає не лише дані для пошуку, але й для кожного міста коротку історію його єврейської громади, кладовища (чи кладовищ), проєкту з віднайдення надгробків та проєкту з документації. Фотографії та тексти дають уявлення про багатьох волонтерів, залучених до цих проєктів з віднайдення та документування, а також про ключових людей, які знову і знову волонтерять, щоб повернути назад до життя ці розбиті камені.

База даних відкрита для всіх для перегляду і пошуку українською та англійською мовами (також можна шукати тексти епітафій на івриті), і ми працюємо з іншими проєктами баз даних, такими як JOWBR від JewishGen, щоб включити наші дані у більш відомі ресурси. Початковий проєкт розділу бази даних по Рогатину, який слугував для нас технічним випробуванням, доступний онлайн, і фотографії понад 500 фрагментів надгробків, віднайдених протягом останніх десятиліть (плюс кілька довоєнних фотографій), були організовані, але завдання транскрипції та перекладу вимагатиме значних зусиль у 2025 році і далі, сподіваємось, за допомогою волонтерських внесків спільноти єврейських нащадків Дослідницької Групи Рогатинського Району (RDRG).

Не всі наші заходи у 2024 році були пов’язані з підняттям важких речей чи технічними викликами. У вересні цього року Марла була дуже рада взяти участь у заході публічної програми «Повернення», організованої Центром міської історії у Львові (п’ять років тому Центр приймав у себе дослідницький проєкт Марли за програмою імені Фулбрайта). У рамках програми Марла долучилася до публічної дискусії, яку модерувала Владислава Москалець, старша викладачка кафедри історії Українського католицького університету та координаторка програми з єврейських студій, а також багаторічна дослідниця Центру міської історії, а також до діалогу з Аретою Ковальською, американкою з українським і польським корінням, яка багато років живе у Львові, створила і курує мультикультурний (український, польський, єврейський – і не тільки) історичний блог «Тіні забутої Галичини» – одне з найкращих відомих нам вікон у те, як минуле у Львові та регіоні виринає сьогодні на поверхню у захоплюючі способи.

Дискусія називалася «Пам’ять про дім: історії про повернення» і за відправну точку було взято той факт, що і Арета, і Марла народилися за кордоном у сім’ях, які виїхали зі Східної Галичини (сучасна Західна Україна), і обидві зробили свідомий вибір повернутися до Львова та регіону, щоб жити і працювати. Це була дуже цікава дискусія про емоційні та інтелектуальні рішення і наслідки повернення за власним вибором до місць родинної пам’яті – включаючи деякі темні спогади для сімей Арети і Марли. До Львова приїжджає багато іноземних гостей, серед яких є ті, хто приїжджає через минулі родинні зв’язки, і ті, хто залишається на деякий час для досліджень чи бізнесу, але люди, народжені в діаспорних сім’ях, які повертаються, щоб жити в регіоні роками, дуже рідкісні, і було очевидно, що аудиторія цієї дискусії була заінтригована мотивацією і досвідом обох жінок. Відеозапис усієї 90-хвилинної дискусії англійською та українською мовами доступний на веб сторінці Центру. Заохочуємо всіх і надалі знайомитися з сайтом «Тіні забутої Галичини» та сторінкою у Facebook, а також з широтою і глибиною програм Центру міської історії.

АДМІНІСТРУВАННЯ

Наш друг Віто Надашкевич, який є адвокатом і виконавчим директором нашої ГО, а також давнім захисником регіональної спадщини, цього року знову підтримував нашу громадську організацію через свою фірму «Ло Крафт» Юридичні послуги та консалтинг у Львові, продовжуючи разом зі своїм штатним адвокатом Богданом Зданевичем підтримувати нашу громадську організацію в юридичній та податковій відповідності до українського законодавства, як вони це робили з моменту нашої реєстрації наприкінці 2016 року, а також вони керують усіма іншими аспектами корпоративного адміністрування для нас.

Ця турбота є надзвичайною з огляду на виклики, спричинені війною, і особливо через майже надлюдські зусилля, які обидва ці чоловіки докладають для підтримки України та українців через свої окремі та спільні неприбуткові ініціативи «Poland Helps», «Siepomaga» та «Ти ніколи не будеш один», кожна з яких збирає постійно зростаючі суми фінансування, а потім закуповує та доставляє гуманітарну допомогу (продукти харчування та медикаменти, одяг, обігрівачі, плити тощо) в Україну для цивільного населення, яке є вимушеними переселенцями або опинилося в пастці поблизу лінії фронту, а також військову оптику та безпілотники, спеціалізований одяг, ковдри, медичні прилади, лікарняні засоби, протези та медичну допомогу для поранених бійців та багато іншого. Цього року вони також активізували розробку та проведення навчальних курсів з надання першої медичної допомоги та інших курсів самозахисту та швидкого реагування для цивільного населення, координували волонтерські французько-українські курси з випікання хліба та донорства в Херсоні, а у свій дефіцитний вільний час також кілька разів здавали кров для допомоги пораненим. На щастя, юридичні потреби нашої ГО зараз відносно невеликі, і зусилля Віто та Богдана з надання допомоги постраждалим від війни можуть і надалі залишатися пріоритетними.

ФІНАНСИ

Як завжди з моменту юридичного заснування ЄСР, ми підтримуємо подвійні банківські рахунки в США та Україні, щоб забезпечити гнучкість та надійність нашої ГО в отриманні пожертв та покритті проєктних витрат. Ми прагнемо до прозорості, публікуючи тут, як і в минулі роки, доходи та витрати нашої ГО. Ми також реєструємо та підтверджуємо всі пожертви (26 індивідуальних пожертв у 2024 році), і кожна пожертва йде безпосередньо на витрати проєкту (менше банківських комісій і комісій за перекази). Ми з Марлою вносимо додаткові кошти з наших особистих заощаджень, щоб покрити всі адміністративні, податкові та операційні витрати, включно з нашими власними зарплатами, а також деякі непередбачувані витрати проєкту (наприклад, ми продовжуємо особисто фінансувати частину проєкту бази даних надгробків, що не стосується Рогатина).

Цього року пожертви були вищими, ніж минулого року, і трохи вищими, ніж у 2022 році, але низькими у порівнянні з багатьма минулими роками. У світлі триваючих російських бойових дій в Україні та нашої неспроможності планувати і запускати великі практичні проєкти, втрата підтримки фінансування є зрозумілою. Цього року витрати на проєкти знову перевищили пожертви, частково через наше рішення заплатити наперед за впорядкування місць поховань на 2025 рік.

Доходи та витрати ГО за 2024 календарний рік наведені нижче в доларах США з використанням номінального обмінного курсу 1 долар США = 41 гривня, щоб врахувати комісію за переказ і коливання курсу:

Проекти та діяльність ГО: Банківські рахунки в США+Україна
  початковий баланс:                              +$
  --------------------------------------------------------
  догляд за місцями поховань 2024                 -$ 2,800
  догляд за місцями поховань 2025                 -$ 3,400
  відновлення надгробків                          -$     0
  різна проєктна праця                            -$     0
  інструменти, запасні частини та комплектуючі    -$     0
  наземний транспорт Львів/Рогатин                -$   600
  транскрипція та переклад                        -$ 1,448
  ознакування: дизайн, виготовлення, встановлення -$ 1,030
  друк, книги, архівні витрати                    -$     0
  юридичні послуги проєкту                        -$     0
  домен, хостинг, додатки вебсайту                -$   430
  плата за банківські послуги та перекази         -$     0
  --------------------------------------------------------
  чиста зміна 2023 р.:                            -$ 9,708
  перехідні витрати 2022 р.                       -$     0
  індивідуальні пожертви через GG                 +$ 6,174
  інші пожертви                                   +$     0
  --------------------------------------------------------
  кінцевий банківський баланс проєкту:            +$ 8,098
  невідшкодовані витрати 2023 р.                  -$     0
  --------------------------------------------------------
  чистий кінцевий баланс проєкту:                 +$ 8,098
  [баланс = +$1,402+$6,696 США, +$0 Україна, -$0 борг]

адміністрування ГО, зарплати тощо: український банківський рахунок
  початковий баланс:                              -$ 1,610
  --------------------------------------------------------
  збори за видачу дозволів та державні збори      -$   767
  бухгалтерські та банківські збори               -$ 1,335
  зарплати+пільги+податки                         -$ 4,316
  --------------------------------------------------------
  чиста зміна 2023 р.:                            -$ 6,418
  особистий внесок Осборнів                       +$ 3,767
  резерв переказів Osborn у США                   +$ 6,696
  --------------------------------------------------------
  кінцевий баланс адміністратора:                 +$ 2,435

Наведені тут цифри є поточними і можуть включати оновлення з моменту першої звітності, щоб врахувати пожертви або витрати, здійснені наприкінці року, а також остаточний підрахунок бухгалтером нашої ГО.

Як завжди, цього року ми з радістю і вдячністю дякуємо «Ґешер Ґаліція» за їхні волонтерські внески, і зокрема їхньому голові правління Марші Шапіро, фінансовому директору/скарбнику Дарсі Стемлер і президенту Стівену Тернеру за те, що вони зробили процес пожертв до Єврейської спадщини Рогатина таким, що не підлягає оподаткуванню для американських платників податків, і простим для кожного.

Ми з Марлою продовжуємо безкоштовно присвячувати наш власний час впродовж року, щоб підтримувати проєктну роботу та адміністрування ГО в Україні та зі США. Однак 2025 рік буде іншим.

ДИВЛЯЧИСЬ ВПЕРЕД: ПРОДОВЖУЄМО, АЛЕ ЗІ ЗМІНАМИ

Львів все ще знаходиться за сотні кілометрів від наступаючих російських сухопутних військ на сході, півночі та півдні України і зазнає чи не найменше обстрілів серед великих міст, але ніде в країні не є безпечно. Цього року Львів і область знову зазнали ракетних обстрілів і атак безпілотників, зокрема на початку вересня неподалік від нашого помешкання було завдано низки ударів по житлових будинках, внаслідок чого загинуло семеро людей, зокрема майже ціла місцева родина; вісім дітей були серед майже 50 поранених, а також пошкоджено десятки будівель у буферній зоні архітектурної спадщини ЮНЕСКО, включно з трьома школами та мистецьким центром.

Сирени повітряної тривоги порушили багато наших днів і ночей, закриваючи ринки та підприємства, оскільки люди ховалися від потенційних атак, і неодноразово порушуючи сон. Ракетні удари та удари безпілотників по регіональній комунальній інфраструктурі знову спричинили часті та тривалі перебої в електропостачанні цього року; перебої були звичайним явищем навесні та восени, а влітку в нас не було світла до 14 годин на добу. Що ще гірше для наших проєктів, призов українських чоловіків на військову службу протягом останніх майже трьох років означає, що кваліфіковані робітники, водії та інші трудові ресурси рідко стають доступними для нас. За більш ніж 1000 днів, що минули з моменту повномасштабного російського вторгнення, українські військові та цивільні особи (включаючи більшість наших друзів) залишаються непохитними, але надія на відновлення єдиної і неподільної незалежної України слабшає.

TЩоб захистити і зберегти наше психічне і фізичне здоров’я, ми з Марлою прийняли рішення виїхати з України і знову облаштувати наш постійний дім у США, відірвавшись від нашого життя на більшу частину останніх 25 років, з яких вісім років ми прожили у Львові, не маючи іншого житла. Це рішення далося нам нелегко, хоча, зважаючи на наш вік, ми обмірковували, коли настане час «піти на пенсію» з нашого життя за межами США, ще до повномасштабного російського вторгнення на початку 2022 року. Ми вперто залишалися у Львові протягом перших двох років відкритої війни, але, спостерігаючи за погіршенням нашого здоров’я протягом 2023 року, на початку цього року ми дійшли висновку, що нам слід переїхати туди, де ми зможемо доглядати за своїм здоров’ям більш легше і надійніше, ніж в Україні.

Однак ми залишаємося відданими нашій волонтерській роботі в Рогатині та регіоні і маємо намір продовжувати ті проєкти, якими ми можемо керувати дистанційно і зрідка відвідувати Рогатин і Львів, один або кілька разів на рік, доки подорожі будуть практичними для нас – так само, як ми робили протягом шести років до переїзду до Львова. Ми припинили бути працівниками «Єврейської спадщини Рогатина» в останньому кварталі 2024 року, що позбавляє нас права на проживання в Україні, але значно економить наші особисті юридичні та адміністративні витрати, і ми з Марлою збережемо наші офіційні обов’язки в ГО, як президент і менеджер проєктів відповідно. Ми призначили Віто Надашкевича, нашого друга і юриста нашої ГО, генеральним директором, і він продовжуватиме керувати організацією зі свого офісу у Львові, час від часу відвідуючи Рогатин за необхідності для підтримки наших контактів і поточних проєктів.

Через війну та триваючі політичні зміни у США та Європі ми не можемо зараз сказати напевно, але ми з Марлою плануємо відвідати Рогатин та Львів влітку 2025 року, щоб зустрітися з друзями та колегами і переглянути стан об’єктів спадщини, якими ми опікуємося. З нашої нової, більш віддаленої перспективи, ми намагатимемося реалізувати наступні проєкти у 2025 році:

• постійне розчищення від рослинності та догляд на єврейських кладовищах і місцях масових поховань
• віднайдення надгробків у міру необхідності, де і коли будуть знайдені фрагменти
• розвивання розділу Рогатина у базі даних віднайдених надгробків Jewish Stones UA з допомогою нащадків
• продовження досліджень та звітування про історію єврейської громади Рогатина, як тільки з’являться можливості.

Як зазначалося вище, деякі минулі та поточні проєкти повинні бути скорочені або призупинені, щоб усвідомити більш складні обставини в Україні, а також нашу рідшу присутність у Рогатині. Однак, навіть на відстані, ми перебуваємо у майже щоденному контакті з нашими друзями і колегами в Україні, і наша особиста підтримка (без використання коштів проєкту ЄСР) допомоги військовим та українській армії продовжуватиметься, як і з початком повномасштабної війни. Ніщо з того, що ми зараз робимо в Рогатині, не матиме великого значення, якщо Україна не залишиться вільною…

ДЯКУЄМО УСІМ НАШИМ ПРИХИЛЬНИКАМ

Зараз нам з Марлою більш ніж будь-коли зрозуміло, що прогрес, якого ми досягаємо в наших проєктах, значною мірою залежить від наших прихильників і партнерів, зокрема волонтерів, з якими ми працюємо в Рогатині та регіоні, тих, хто жертвує кошти для покриття витрат на нашу проєктну роботу, а також тих, хто ділиться з нами ідеями і заохочує нас продовжувати наші зусилля.

Нам завжди приємно висвітлювати наших прихильників у новинних статтях та інших публікаціях, але, звичайно, деяка важлива робота відбувається на задньому плані і не відображена на фотографіях чи у публічному обговоренні. Як і кожного року для роботи нашої ГО, наш дорогий друг і основний член команди ЄСР Василь Юзишин відігравав ключову роль майже у всіх наших заходах, допомагаючи нам спілкуватися з людьми в Рогатині, перекладаючи тексти для різних цілей, а також як технічний «двигун» для більшої частини нашої цифрової роботи, включно з базою даних віднайдених надгробків. У всій цій різноманітній роботі Василь уважний, обережний і ретельний, він ввічливий з усіма нашими колегами і контактами, надаючи нашій ГО доброзичливої присутності, куди б він не пішов.

Я та Марла з гордістю та захопленням спостерігали, як наші друзі та колеги допомагають один одному та своїм співгромадянам по всій Україні під час цієї тривалої та виснажливої війни. Так чи інакше, кожен з них продовжує прямо чи опосередковано робити внесок в боротьбу з війною, піклуючись про свої сім’ї та керуючи своєю роботою. Ми заохочуємо всіх, хто може, допомогти їм допомогти один одному і довести цю війну до позитивного завершення.

Особливо перед викликами, пов’язаними з війною, ми вдячні що продовжуємо отримувати матеріальну та нематеріальну підтримку від міста Рогатина та від партнерів (і друзів) нашої ГО – «Львівського єврейського культурного товариства ім. Шолом-Алейхема», «Львівського волонтерського центру», «Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ» (ESJF), «Українського центру вивчення історії Голокосту» (УЦВІГ), колишніх координаторів проєкту «Мережа пам’яті», «Яхад – Ін Унум», «Дослідницької групи Рогатинського району» (RDRG), та «Ґешер Ґаліція».

Ми хотіли б ще раз подякувати окремим жертводавцям, які надали кошти цього року для підтримки нашої роботи в Рогатині, більшість з яких також робили пожертви і в минулі роки. Ми із приємністю і гордістю перелічуємо цьогорічних і минулих жертводавців на нашому вебсайті.

Епідемія Covid та війна підірвали багато бізнесів в Україні, включно з нашим «брендовим» постачальником футболок, і ми не могли купувати футболки ЄСР протягом кількох років; наші запаси зараз повністю вичерпалися. На жаль, це, можливо, останній рік, коли ми можемо зібрати колаж з фотографій друзів і волонтерів, яким ми нещодавно дарували наші кольори на знак подяки (і неформально поширюючи обізнаність про нашу роботу). Але це ще одна чудова колекція зображень, які завжди змушують нас посміхатися з любов’ю і гордістю. Наші річні звіти завжди довгі; ось невелика винагорода за те, що ви дочитали його до кінця!

Переклад Василь Юзишин.