Річний звіт ЄСР за 2023 рік

Rohatyn Jewish HeritageДалі подано описовий звіт Єврейської спадщини Рогатина (ЄСР), що охоплює календарний 2023 рік, сьомий рік нашої діяльності як волонтерської неприбуткової громадської організації в Україні. Як і в минулі роки, цей звіт підсумовує прогрес нашого проєкту і події разом із загальною інформацією про фінанси нашої ГО. Цей рік продовжив нерегулярний режим роботи нашої організації, спричинений триваючою російською агресією в Україні. Для порівняння дивіться наш звіт за 2022 рік (звіти за попередні роки також доступні в розділі новин а цьому вебсайті). Більшість елементів цього огляду мають гіперпосилання на сторінки з більшою кількістю інформації – на нашому вебсайті чи деінде.

This page is also available in English.

ВІЙНА РОСІЇ ТРИВАЄ

Пошкодження житлового будинку у Львові цього року, де 10 цивільних осіб загинули від російського ракетного удару. Джерело: Human Rights Watch.

Цього року на наші проекти зі спадщини, а також на нашу роботу з історії та пам’яті знову вплинула триваюча злочинна війна, яку Росія розв’язала проти України. Ця війна добре задокументована у щоденних новинах з українських джерел та в інших ресурсах з більш тривалим оглядом. У другій половині минулого року ми та інші пристосовувалися до втрати фізичних і фінансових ресурсів, а також до частих загроз обстрілів, щоб продовжувати частину нашої роботи. У 2023 році Західна Україна зазнала серії прямих атак дронів і ракет, які неодноразово призводили до пошкодження будівель і людських жертв у Львові, де ми живемо; поки що Рогатин не постраждав. Друзі та колеги в Києві та Харкові постраждали набагато більше за останній рік, і, звичайно, ніщо не може зрівнятися з кошмарним життям поблизу довгої лінії фронту.

Пожежа знищує склади у Львові після атаки російського безпілотника, в результаті якої цього року загинув один працівник. Джерело: МВС України за посиланням на Kyiv Post.

Цього року сніги випали рано і рясно, а з ними ризик російських атак на електро-, газо- і тепло-водопостачання по всій Україні. Зазвичай фізична робота нашого проєкту взимку призупиняється на користь досліджень і планування на весну; 2024 рік не стане винятком, і ми чекатимемо, поки сніг і лід зійдуть, перш ніж вийти зі сплячки. Тим часом ми приєднуємося до наших колег у солідарності та рішучості вистояти у війні та відновити єдину і неподільну незалежну Україну.

РОЗЧИЩЕННЯ ТА ДОГЛЯД ЗА ЄВРЕЙСЬКИМИ КЛАДОВИЩАМИ І МІСЦЯМИ МАСОВИХ ПОХОВАНЬ

Цьогорічна зустріч з чоловіками, які доглядають за єврейськими місцями поховань. Фото © ЄСР.

Це був перший рік, коли весь догляд і утримання єврейських місць поховань у Рогатині здійснювали двоє місцевих чоловіків, які працювали за наймом. Ми розпочали цей підхід як пробний минулого року і були дуже задоволені результатами, тому цього року ми відновили робочі стосунки з тими ж чоловіками, і вони добре виконували роботу протягом усього вегетаційного сезону, від середини весни до середини осені.

Квітучі рослини на південному і північному місцях масових поховань.
Фото © ЄСР.

У нашому новинному звіті наприкінці вегетаційного сезону описані деталі цьогорічної роботи (яка включала зрізання деяких великих дерев, що нависали над меморіальними пам’ятниками на північному масовому похованні) з низкою фотографій чотирьох місць (двох кладовищ і двох масових поховань) і чоловіків, які виконували цю роботу. Ми вдячні Ігорю Залипку та Василю Юрківу за їхню важку роботу цього року, і ми раді, що вони обидва погодилися продовжити подібну роботу для нас у 2024 році. Оскільки ці чоловіки зараз виконують для нас важку роботу, ми подарували кожному з них по одній мотокосі, які ми придбали п’ять років тому; інструменти трохи зношені від інтенсивного використання, але все ще працюють дуже добре. Для нас дуже важливо, що кожен з чоловіків живе неподалік від одного з єврейських кладовищ і може наглядати за місцями, щоб попередити нас про необхідність обслуговування чи ремонту.

Панорама нового єврейського кладовища у Рогатині на початку листопада. Фото © ЄСР.

Цікаво, що за перший рік, відколи ми почали відвідувати Рогатин для роботи зі спадщиною у 2011 році, у 2023 році ми не знайшли жодного єврейського надгробка у місті за межами двох єврейських кладовищ. Зазвичай ми отримуємо повідомлення через Facebook або через друзів і колег у Рогатині та Львові про те, що надгробки або їхні фрагменти були виявлені під час дорожніх робіт, реконструкції приватних будинків і господарських будівель або у завалах на узбіччях доріг і канавах. Ми припускаємо, що вагомою причиною може бути те, що під час війни всі (включно з нами) працюють по-іншому, а також те, що і міська влада, і власники приватної власності відклали проєкти, які б зазвичай могли виявляти перепрофільовані надгробки. У нас все ще є багато друзів у Рогатині, які повідомляли нас про знайдені надгробки у минулі роки, тому ми впевнені, що коли надгробки будуть знайдені, ми почуємо і зможемо відреагувати.

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗНАКИ СПАДЩИНИ ДЛЯ ЄВРЕЙСЬКИХ КЛАДОВИЩ

Завершений інформаційний знак, нещодавно встановлений на старому єврейському кладовищі Рогатина. Фото © ЄСР.

Нашим першим фізичним проектом 2023 року було довгоочікуване встановлення широкоформатних інформаційних знаків на двох єврейських кладовищах Рогатина. У 2022 році ми співпрацювали з ГО «Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ» (ESJF) для макетування та виготовлення знаків за нашими проектами, а наприкінці березня цього року невелика будівельна бригада ESJF закріпила нові знаки безпосередньо біля двох кладовищ, завершивши проект, який розроблявся три роки (із затримками, спричиненими переміщенням ЄСР та ESJF через Covid-19 та нинішню війну).

Інформаційний знак для нового кладовища.
Натисніть на зображення, щоб збільшити його.

Знаки містять наші англомовні тексти про історію єврейської громади Рогатина та про окремі кладовища з перекладом на українську мову від нашої подруги Наталії Курішко та на іврит від Руті Ерез яка має коріння з Рогатина. Знаки доповнені картою єврейських та інших місць спадщини у Рогатині, а також кількома довоєнними фотографіями членів єврейських родин з Рогатина, люб’язно наданими нащадками рогатинських євреїв, членами онлайнової дискусійної асоціації та веб-ресурсу Rohatyn District Research Group (RDRG).

Таблички надають історичний контекст для відвідувачів обох кладовищ, чи то єврейських та інших туристів, чи то мешканців Рогатинщини. Ґрунтуючись на успіху цього проекту, ми з Марлою зараз розглядаємо можливість встановлення подібних табличок на двох єврейських масових похованнях у Рогатині, як можливий майбутній проект.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ МІСЦЕВИХ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

Незважаючи на війну, ми вирішили провести цього року меморіальні церемонії на обох єврейських масових похованнях Рогатина у дати, які нагадують про дві найбільші події Голокосту у місті, і ми вдячні, що до нас приєдналися друзі (як місцеві, так і зі Львова) та колеги з програми «Мережа пам’яті», щоб вшанувати пам’ять жертв Голокосту.

Саша та Марла читають молитву і послання пам’яті під час церемонії на південному масовому похованні. Фото © ЄСР.

На місці поховання на південь від Рогатина 20 березня ми вшанували 81-шу річницю першої великої акції під час німецької окупації, під час якої за один день було страчено понад 3000 єврейських мешканців Рогатина та навколишніх сіл. До нас з Марлою приєднався для молитви і пам’ятної промови Олександр (Саша) Назар, директор Львівського єврейського культурного товариства ім. Шолом-Алейхема і давній активіст єврейської спадщини в регіоні; наша наставниця у програмі « Мережа пам’яті» Ольга Гончар, директорка музею «Територія Терору» у Львові та координатор Музейного кризового центру від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну минулого року; та Алекс Дунай, єврейський генеалог і дослідник родинної історії, наш багаторічний друг.

Зібралися біля меморіального пам’ятника жертвам ліквідації гетто та інших вбивств. Фото © ЄСР.

6 червня ми відзначили 80-ті роковини початку ліквідації єврейського гетто в Рогатині, під час якої тисячі євреїв з Рогатина та багатьох населених пунктів Рогатинського району були зібрані, виведені та вбиті протягом трьох днів на місці глиняного кар’єру (сьогодні міський водоканал) на північ від міста. На цій церемонії до нас приєдналися наш друг Віто Надашкевич, який служить адвокатом і адміністратором нашої ГО і є давнім захисником регіональної спадщини; Тарас Грицюк, один з чотирьох керівників німецько-української програми «Мережа пам’яті»; Джоел Вассерман, американський журналіст з єврейським корінням із сусіднього Стрия, який зараз живе і працює в Україні; Тетяна Петрів, директорка церкви Святого Духа, внесеної до списку ЮНЕСКО, та Музею прикарпатського мистецтва у Рогатині; Ігор Залипко, інженер водоканалу в Рогатині, який протягом останніх кількох років доглядає за єврейськими місцями масових поховань у Рогатині; і знову ж таки Алекс Дунай, друг, лектор і дослідник родин.

Школярка розглядає виставку єврейських артефактів у музеї «Опілля». Джерело: Рогатинський ліцей імені Братів Рогатинців.

Наша надія посилити фізичний захист масових поховань, особливо на південній ділянці, залишається на невизначений термін через брак значних коштів, необхідних для проведення будівельних робіт, а також через триваючі обмеження війни. На щастя, місця поховань продовжують отримувати необхідну регулярну увагу і догляд, а війна підвищила обізнаність місцевого населення про Голокост (через чіткі паралелі між нацистськими і нещодавніми російськими злочинними діями на окупованих територіях), тож місця поховань відвідує все більше місцевих мешканців, включно зі шкільними класами під час щорічних днів пам’яті жертв Голокосту.

Зусилля з юридичної реєстрації та захисту єврейських місць масових поховань у Рогатині тривають, але дуже повільно через перевантаженість регіональних органів влади. Ці зусилля очолює юрист нашої ГО і друг Віто Надашкевич, який надає спеціалізовані юридичні консультації в рамках програми «Мережа пам’яті». Найважливішим завданням для нас у цьому проекті у воєнний час є просто не втратити позицій у цьому процесі.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОГЛЯД ІСТОРИЧНИХ ДАНИХ І СПОГАДІВ ПРО РОГАТИНСЬКИЙ РЕГІОН

Нещодавно досліджений список жертв, що показує перші 30 з понад 1000 прізвищ голів родин.

Будучи обмеженими цього року, як і протягом 2022 року, ми знову спрямували більшу частину нашої роботи на історичні дослідження та вивчення інших нематеріальних ресурсів, зокрема, пов’язаних з Голокостом у Рогатині. Минулого року ми детально проаналізували два радянські звіти зі свідченнями 1944 і 1945 років і склали таблиці з іменами жертв (як єврейських, так і українських), одна з яких частково охоплює жертви воєнного часу в місті Рогатині, а інша – жертви в селах Рогатинського району. Цього року з допомогою д-ра Олександра Феллера з RDRG та нашого давнього колеги з ЄСР Василя Юзишина ми “очистили” і опублікували великий список єврейських жертв Голокосту з Рогатина і співставили імена зі списком мучеників Книги пам’яті (і її нещодавнім розширеним перевиданням), а також з відомими прізвищами, які досліджуються членами RDRG.

Список зберігається в обласному архіві в Івано-Франківську, але походить від невідомого історичного джерела, яке чудово знало єврейську громаду Рогатина; список був неправильно позначений в архіві (і в деяких копіях, наприклад, в Яд Вашем), тому його цінність залишалася невизнаною до недавнього часу. Важливість цього списку не має аналогів серед радянських звітів по Рогатинському району та інших оригінальних записів: у ньому поіменно названо понад 1000 єврейських голів домогосподарств, а разом з їхніми сім’ями нараховано майже 5000 жертв загалом.

Попередня карта кордонів єврейського гетто Рогатина воєнних часів у їхньому первісному та зміненому стані.

Ще одним дослідницьким проектом, який ми здійснили цього року за значної підтримки академічних істориків та дослідників, пов’язаних з проектом «Мережа пам’яті», було вивчення історії та географічних меж єврейського гетто Рогатина воєнних часів. Це питання становить значний інтерес як для єврейських нащадків, так і для нинішніх мешканців та місцевих істориків Рогатина. Оскільки не збереглося жодних оригінальних записів про гетто (якщо взагалі існували якісь визначальні документи воєнного часу), дослідницькі зусилля включали огляд усіх відомих відповідних непрямих матеріалів, включаючи «Книгу пам’яті Рогатина» та «Пінкас га-кехілот Полін», окремі єврейські спогади, вибрані європейські та американські академічні історії регіону, інтерв’ю «Яхад – Ін Унум» з українськими очевидцями, рогатинську газету, що виходила під час німецької окупації, радянські доповіді, а також аерофотознімок, зроблений Люфтваффе вже після того, як гетто було ліквідоване; загалом було використано 15 окремих джерел. Деякі з обмежених даних суперечили один одному в різних джерелах, але вдалося скласти хронологію зміни кордонів гетто, попередню карту цих змін і короткий опис жаху життя в гетто зі слів ув’язнених жертв.

Сукня, яка фігурує у спогадах Діни Дор-Кастен. Джерело: Колекція артефактів Яд Вашем.

У 2023 році ми також опублікували огляди кількох важливих матеріалів, пов’язаних зі спогадами, зокрема усне інтерв’ю з Кларою Шницер, яка пережила єврейське гетто в Рогатині, німецький переклад оригінальних спогадів Діни Дор-Кастен на івриті про виживання в лісі біля Букачівців, а також спогади відомого українського письменника Романа Коритка про його дитинство в Черче біля Рогатина і про те, що він бачив, як німці збирали євреїв на розстріл під час ліквідації рогатинського гетто.

Головною подією для нас у сфері спогадів цього року, безсумнівно, стала двомовна друкована публікація та розповсюдження особистої історії Джека Глоцера «Я пережив Голокост наперекір усьому». Як ми повідомляли минулого року, спогади, які ми раніше опублікували разом із сином Джека Мітчелом Глоцером у цифровому (pdf і веб-) форматах, були перередаговані, доповнені додатковими історичними посиланнями і підготовлені до друку українською та англійською мовами Віталієм Бобровим та іншими співробітниками Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) у Києві, провідної організації з вивчення Голокосту в Україні.

Наша подруга Рейчел МакРей, яка відредагувала англійську частину книги, зі своїм примірником друкованого видання.

Розробка, друк та безкоштовне розповсюдження у школах, бібліотеках та інших освітніх установах було повністю профінансовано програмою «Мережа пам’яті». Щоб підтримати нашу роботу в Рогатині, примірники були надіслані нам для розповсюдження через центральну бібліотеку Рогатина до багатьох сільських бібліотек району та вчителям рогатинських шкіл, завдяки координації з боку працівників центральної бібліотеки. Ми також передали примірники ключовим контактам у Рогатині та Львові, включаючи Музей «Опілля» у Рогатині, Музей «Територія Терору» у Львові, синагогу «Темпель» в Івано-Франківську, а також багатьом особам, які підтримували нашу роботу протягом багатьох років в Україні, Польщі, Німеччині та США; ми також відправили невелику кількість примірників Мітчеллу Глоцеру в Каліфорнії для розповсюдження в його родині, а також людям і організаціям, пов’язаним з історією його батька і просвітницькою роботою його батьків у сфері вивчення Голокосту, в т.ч. і в Меморіалі пам’яті жертв Голокосту (USHMM). В Україні книгу можна придбати в УЦВІГ, а в Інтернеті – у повному ілюстрованому форматі pdf у Бібліотеці спогадів про Голокост УЦВІГ.

ПРОГРАМА «МЕРЕЖА ПАМ’ЯТІ» ЗАВЕРШУЄТЬСЯ

Організатори документального фільму та дискусійного заходу в бібліотеці. Фото надане Рогатинською центральною бібліотекою.

Цього місяця завершилася українсько-німецька програма «Мережа пам’яті» яка надавала підтримку місцевим проєктам із вшанування пам’яті жертв Голокосту, через три роки після того, як ми подали заявку та долучилися до програми у 2021 році разом із колегами в Рогатині та Львові. Для координаторів організації це був третій етап програми, під час якого вони надавали різноманітну підтримку проєктам по всій Україні, особливо на теми досліджень, освіти та залучення місцевих мешканців до зміцнення пам’яті про Голокост. Координатори, які працюють у своїх офісах громадських організацій у Києві, Берліні та інших містах, а також наставниця нашої команди Ольга Гончар з Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» у Львові, надали чудові рекомендації та матеріальну підтримку більш ніж 30 невеликим проєктам протягом терміну дії програми, незважаючи на серйозні ускладнення та проблеми, пов’язані з пандемією Covid-19 та безперервними військовими нападами Росії на життя та безпеку цивільного населення України.

Деякі з учасників документального кінопоказу в читальному залі. Фото надане Рогатинською центральною бібліотекою.

Ми детально описали деякі з багатьох способів, якими програма «Мережа пам’яті» допомагала нашій роботі у попередніх річних звітах, а також у звітах за цей рік: участь у заходах з вшанування пам’яті на місцях масових поховань у Рогатині, юридичні консультації щодо реєстрації об’єктів спадщини, поради та ресурси для історичних досліджень, фінансування розробки та друкованої публікації спогадів Джека Глоцера і, що важливо, надання досвідченого критичного погляду на ситуацію в розпалі війни, що триває. Ще однією ключовою подією цього року, організованою і проведеною «Мережею пам’яті», стала презентація документального фільму про Голокост у місті Турка (Львівська область) і дискусія, яку провели один з авторів фільму (для української ГО «Після тиші»), координатор «Мережі пам’яті», а також журналіст і викладач з питань міжкультурного діалогу та залучення громадянського суспільства в обласному центрі Рогатинського регіону – Івано-Франківську. Захід відбувся у центральній бібліотеці Рогатина і зібрав понад 20 членів рогатинської громади, деякі з яких долучилися до дискусії, щоб поділитися своїми поглядами на Рогатин під час і після Голокосту.

Багато проектів, над якими наша ГО працювала протягом останніх трьох років за підтримки програми «Мережа пам’яті», будуть продовжені в тій чи іншій формі в найближчі роки. Ми надзвичайно вдячні за знання і ресурси, які організація привнесла у нашу роботу в Рогатині, і сподіваємося підтримувати міцний зв’язок з кожним з ключових координаторів і нашим наставником, навіть неформально.

ДИВЛЯЧИСЬ ВПЕРЕД: ПОТОЧНІ ТА НОВІ ПРОЄКТИ

Довгострокове планування залишається складним за нинішніх обставин. Ми зберігаємо надію, що Україна переможе у війні та відновить як свою територіальну цілісність, так і економічну життєздатність, але розуміємо, що до припинення терору може бути ще довго. У цій ситуації ми розглядаємо наступні проекти на 2024 рік:

Хоча великі фізичні проекти у Рогатині наразі є складними чи неможливими, ми сподіваємося розпочати менші фізичні проекти (наприклад, знаки на місцях масових поховань) і продовжити дослідження та цифрові проекти, як зазначалося, разом із щорічним доглядом за місцями поховань і вшануванням пам’яті. Проект онлайн бази даних надгробків вже розробляється нашим колегою Василем Юзишиним за волонтерської підтримки друзів і колег із Західної України та Ізраїлю; ми сподіваємося, що це стане ще одним способом з’єднати єврейську фізичну спадщину Рогатина з нащадками і дослідниками за кордоном.

АДМІНІСТРУВАННЯ

Богдан і Віто пакують і укладають на піддони пожертвувані товари, щоб відвезти їх на схід. Фото з Facebook.

Цього року адміністративна робота для ЄСР знову була відносно легкою, оскільки діяльність нашої ГО залишається дещо ускладненою через війну. Фірма Віто Надашкевича «Ло Крафт» Юридичні послуги та консалтинг у Львові продовжує підтримувати нашу ГО в юридичній та податковій відповідності з українським законодавством, як це було з моменту нашої реєстрації наприкінці 2016 року, а також він керує всіма іншими аспектами корпоративного адміністрування для нас.

Деякі з багатьох вантажів, які ці чоловіки допомогли організувати цього року. Фото з Facebook.

Паралельно з продовженням юридичної практики своєї фірми, Віто та його штатний юрист Богдан Зданевич продовжували працювати майже до виснаження, щоб доставити в Україну гуманітарну допомогу (продукти харчування, одяг, туалетні приналежності, обігрівачі тощо) для цивільних осіб, які є внутрішньо переміщеними особами або опинилися в пастці в селах поблизу лінії фронту, а також військову розвідувальну техніку, спеціалізований одяг та медичне обладнання, вантажівки та пожежні двигуни, та багато іншого. Завдяки фінансуванню польських благодійних організацій, таких як «Poland Helps» і «Siepomaga» , української благодійної організації Богдана «Ти ніколи не будеш один», а також індивідуальних донорів, таких як Марла і я, і завдяки численним довгим поїздкам Богдана, Віто та їхніх колег-волонтерів по всій Україні, їхні напружені зусилля мають справді позитивний вплив і є пріоритетом над будь-якою роботою нашої ГО.

Віто знову утримав юридичні та адміністративні витрати ГО ЄСР на дуже низькому рівні, списуючи багато витрат для нас, що є значним благодійним подарунком для нашої маленької організації.

ФІНАНСИ

З моменту юридичного заснування ЄСР ми маємо двоканальні банківські рахунки в США та Україні, щоб забезпечити гнучкість та надійність нашої ГО в отриманні пожертв та покритті витрат на проєкти. Ми прагнемо до прозорості, публікуючи тут, як і в минулі роки, доходи та витрати нашої ГО. Ми також реєструємо і підтверджуємо всі пожертви (20 індивідуальних пожертв у 2023 році), і кожна пожертва йде безпосередньо на витрати проєкту (менше банківських комісій і комісій за переказ). Ми з Марлою вносимо додаткові кошти з наших особистих заощаджень, щоб покрити всі адміністративні, податкові та операційні витрати, включно з нашими власними зарплатами, а також деякі непередбачувані витрати проєкту (ми особисто фінансуємо частину проєкту бази даних надгробків, що не стосується Рогатина).

Цього року пожертви були меншими, ніж у 2022 році, і найнижчими за весь час існування нашої ГО; одна пара пожертвувала дві третини нашого загального доходу цього року. Цього року витрати на проєкти перевищили пожертви, що зменшило кошти, які ми маємо на руках для проєктів наступного року.

Доходи та витрати ГО за 2023 календарний рік наведені нижче в доларах США з використанням номінального обмінного курсу 1 долар США = 37 гривень, щоб врахувати комісію за переказ і коливання курсу:

 

Проекти та діяльність ГО: Банківські рахунки в США+Україна
  початковий баланс:                              +$13,028
  --------------------------------------------------------
  догляд за місцями поховань                      -$ 2,677
  відновлення надгробків                          -$     0
  різна проєктна праця                            -$   161
  інструменти, запасні частини та комплектуючі    -$    99
  наземний транспорт Львів/Рогатин                -$   785
  транскрипція та переклад                        -$ 1,471
  ознакування: дизайн, виготовлення, встановлення -$   150
  друк, книги, архівні витрати                    -$    22
  юридичні послуги проєкту                        -$     0
  домен, хостинг, додатки вебсайту                -$   527
  плата за банківські послуги та перекази         -$     0
  --------------------------------------------------------
  чиста зміна 2023 р.:                            -$ 5,892
  перехідні витрати 2022 р.                       -$     0
  індивідуальні пожертви через GG                 +$ 4,496
  інші пожертви                                   +$     0
  --------------------------------------------------------
  кінцевий банківський баланс проєкту:            +$11,632
  невідшкодовані витрати 2023 р.                  -$     0
  --------------------------------------------------------
  чистий кінцевий баланс проєкту:                 +$11,632
  [баланс = +$4,937 США, +$6,695 Україна, -$0 борг]

адміністрування ГО, зарплати тощо: український банківський рахунок
  початковий баланс:                              +$ 5,517
  --------------------------------------------------------
  збори за видачу дозволів та державні збори      -$   247
  бухгалтерські та банківські збори               -$ 1,420
  зарплати+пільги+податки                         -$ 5,460
  --------------------------------------------------------
  чиста зміна 2023 р.:                            -$ 7,127
  особистий внесок Осборнів                       +$     0
  --------------------------------------------------------
  кінцевий баланс адміністратора:                 -$ 1,610

 

Це вже десятий рік, як
«Ґешер Ґаліція» підтримує ЄСР.

Як завжди, наведені тут цифри є поточними і можуть включати оновлення з моменту першого звіту, щоб врахувати пожертви або витрати, здійснені наприкінці року, а також остаточний підрахунок бухгалтером нашої ГО.

Цього року ми знову з радістю і вдячністю дякуємо «Ґешер Ґаліція» за волонтерські внески, зокрема їхньому адміністратору PayPal і операційному менеджеру Шеллі Келлерман Поллеро, фінансовому директору/скарбнику Дарсі Стемлер і президенту Стівену Тернеру за те, що вони зробили процес пожертв до Єврейської спадщини Рогатина таким, що не підлягає оподаткуванню для американських платників податків, і простим для кожного.

Ми з Марлою продовжуємо безкоштовно присвячувати наш власний час впродовж року, щоб підтримувати проектну роботу та адміністрування ГО в Україні та зі США. Ми будемо продовжувати у 2024 році, на скільки зможемо.

ДЯКУЄМО УСІМ НАШИМ ПРИХИЛЬНИКАМ

Незважаючи на те, що цього року ми працювали по-іншому і мали менше робочих візитів до Рогатина, для нас з Марлою залишається очевидним, наскільки наша робота залежить від наших прихильників, включно з тими, які волонтерять з нами у Рогатині та регіоні, тих, хто жертвує кошти для покриття витрат на нашу проєктну роботу, а також тих, хто ділиться з нами ідеями і заохочує нас продовжувати наші зусилля.

Звичайна сцена в минулі роки, коли ми могли подорожувати
з Василем. Фото © ЄСР.

Часто ми висвітлюємо деяких наших прихильників на заходах у новинних статтях протягом року, але, звичайно, є й інші, чия волонтерська робота зазвичай відбувається деінде і не відображена на фотографіях. Серед таких людей ми хотіли б згадати нашого дорогого друга і основного члена команди ЄСР Василя Юзишина, який цього року дистанційно допомагав нам у найрізноманітніших проєктних роботах, від дослідницької підтримки до OCR розпізнавання текстів, перекладів з української та російської мов часів Другої світової війни до розробки програмних додатків і, як завжди, великої кількості дрібних завдань з вирішення проблем. Окрім чудового друга та чудового компаньйона, він ще й надійний механік, який підтримує нашу техніку в робочому стані, як у прямому, так і в переносному сенсі.

Передача копій спогадів Джека Глоцера до Рогатинського музею «Опілля» з наставницею програми «Мережа пам’яті» Ольгою Гончар. Фото © ЄСР.

Ми з Марлою з гордістю та захопленням спостерігали, як наші друзі та колеги допомагають один одному та своїм співгромадянам по всій Україні під час цієї тривалої та виснажливої війни. Так чи інакше, кожен з них продовжує прямо чи опосередковано робити свій внесок у боротьбу з війною, піклуючись про свої сім’ї та керуючи своєю роботою. Ми закликаємо всіх, хто може, допомогти їм допомогти один одному і довести цю війну до позитивного завершення.

Ми вдячні, що продовжуємо отримувати матеріальну і нематеріальну підтримку від міста Рогатина та від партнерів (і друзів) нашої ГО – «Львівського єврейського культурного товариства ім. Шолом-Алейхема», «Львівського волонтерського центру» (LVC), «Європейської ініціативи єврейських кладовищ» (ESJF), «Українського центру вивчення історії Голокосту» (УЦВІГ), координаторів та інституцій «Мережі пам’яті», «Яхад – Ін Унум», рогатинської центральної бібліотеки, рогатинського музею «Опілля», «Дослідницької групи Рогатинського району» (RDRG), та «Ґешер Ґаліції».

Ми хотіли б ще раз подякувати багатьом окремим жертводавцям, які надали кошти цього року для підтримки нашої роботи в Рогатині, більшість з яких також робили пожертви в минулі роки. Ми з приємністю і гордістю перелічуємо у списку цьогорічних і минулорічних жертводавців на нашому вебсайті.

Наприкінці ще одного похмурого року ми закінчуємо на зображенні, яке викликає у нас посмішку. Хоча цього року ми не проводили великих волонтерських заходів у Рогатині, нам все ж вдалося зустрітися з багатьма прихильниками, які працюють у регіоні або проїжджають через нього, і які з гордістю носять наші кольори. Ми ще раз дякуємо всім, хто продовжує мандрувати паралельними шляхами пам’яті, збереження та співпраці.

Різноманітні прихильники, які з гордістю носять наш логотип – шукайте Бориса!

Переклад Василь Юзишин.

 

Post navigation